165067 (739193), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

Платниками податку на прибуток є всі суб'єкти підпри­ємницької діяльності, бюджетні організації, які є юридични­ми особами згідно з законодавством України, міжнародні організації, що не мають імунітету та дипломатичних приві­леїв і здійснюють підприємницьку діяльність в Україні; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників подат­ку, що складають окремий баланс та мають розрахунковий (поточний) рахунок; підприємства, які здійснюють підпри­ємницьку діяльність через постійні представництва, розта­шовані на території України. Об'єктом оподаткування є балансовий прибуток платника податку. Від сплати податку звільняються: підприємства — з прибутку, одержуваного від виробниц­тва сільськогосподарської продукції та продукції її перероб­ки на власних переробних потужностях, включаючи міжгос­подарські підприємства; рибні господарства та риболовецькі колгоспи з прибутку від вилову риби та її переробки на власних переробних по­тужностях; ветеринарно-санітарні заводи — з прибутку, одержувано­го від збирання та утилізації трупів загиблих тварин і ви­робництва з них білкових кормових добавок; сума прибутку будівельних, монтажних, проектних та ін­ших підприємств і організацій, одержуваного в результаті спорудження в сільській місцевості житла, об'єктів побуту, культури, торгівлі, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, освіти, зв'язку, а також шляхів, енергетичних, газових та водорозподільних систем, тваринницьких приміщень. Суми доходів від фрахту, що сплачуються підприємствами України нерезидентам у зв'язку з здійсненням міжнародних перевезень, оподатковуються за ставкою 6%. Суму податку визначають виходячи з величини оподатковуваного прибутку і ставки податку.

Акцизний Збір

Акцизний збір — це непрямий податок на окремі товари, що виробляються в Україні або завозяться по імпорту Пе­релік підакцизних товарів та ставки акцизного збору затвер­джуються Верховною Радою України в законі про держав­ний бюджет України на наступний рік. Платниками цього податку є споживачі підакцизних то­варів, а розрахунки з бюджетом здійснюють суб'єкти під­приємницької діяльності, що виробляють або імпортують підакцизні товари, а також громадяни, яки ввозять підак­цизні товари на територію України. Об'єктом оподаткування є: обороти з реалізації вироблених на території України підакцизних товарів шляхом їхнього продажу, обміну на іншу продукцію; обороти з реалізації (передачі) підакцизних товарів для потреб власного споживання і промислової переробки; вартість підакцизних товарів (продукції), виготовлених вітчизняними виробниками на давальницьких умовах; митна вартість підакцизних товарів, які ввозяться на територію України, включаючи виготовлені за межами митних кордонів України. Оподатковуваний оборот з реалізації підакцизних това­рів вітчизняного виробництва обчислюється виходячи з їхньої вартості за цінами, встановленими з урахуванням акцизного збору без податку на добавлену вартість. Оподатковуваний оборот по підакцизних товарах, що ввозяться фізичними особами для власного споживання, визначають на підставі митної декларації з пред'явленням товарних чеків на ці товари. Суми акцизного збору, що підлягають сплаті, платники визначають самостійно, виходячи з обсягів реалізованих під­акцизних товарів. Суми акцизного збору по підакцизних товарах, що вво­зяться на митну територію України, визначають виходячи з митної вартості підакцизних товарів (продукції). Підставою для обчислення митної вартості імпортних підакцизних товарів є ціна, передбачена контрактом на їх поставку. Вітчизняні підприємства-виробники підакцизних товарів сплачують акцизний збір до 16-го числа наступного за звіт­ним місяця, а виробники алкогольних напоїв — на третій робочий день після здійснення обороту. Акцизний збір є видом специфічних акцизів, що встановлюють­ся за індивідуальними ставками для кожного товару. Перелік підак­цизних товарів і ставки акцизного збору встановлюються Верхов­ною Радою. Платниками акцизного збору є національні виробники підакциз­них товарів та суб'єкти, що імпортують чи реалізують ці товари. Об'єктом оподаткування виступає оборот з реалізації підакциз­них товарів, а для імпортних — їх митна вартість. Ставки акцизного збору встановлюються у процентах та твердих розмірах. Процентні ставки застосовуються відносно до обсягу реа­лізації в цінах, що включають цей податок (умовно процентна став­ка акцизного збору може бути зіставлена зі ставкою 16, 667% ПДВ). Включення акцизного збору у відпускні ціни товарів (ВЦ) проводи­ться за такою формулою (А — ставка акцизного збору): ВЦ = (С+П): (100 — А) х 100. Тверді ставки встановлені в ECU на одини­цю товару чи певну величину його виміру. Обчислення і сплата акцизного збору проводиться двома мето­дами. Для вино-горілчаних і тютюнових виробів установлено справ­ляння податку за допомогою спеціальних акцизних марок. Для реш­ти товарів обчислення проводиться за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період (декаду, місяць, а для алко­гольних напоїв — щоденно).

Прибутковий податок з громадян

Платниками податку є фізичні особи незалежно від віку, грома­дянства та інших ознак, які мають самостійне джерело доходів. Платниками прибуткового податку є громадяни Украї­ни, іноземні громадяни та особи без громадянства незалеж­но від віку, статі, раси, національності, сімейного, соціально­го і майнового стану, наявності та форми трудових відно­син, належності до громадських організацій та політичних партій, ставлення до релігії, як ті, що мають постійне місце проживання в Україні, так і ті, що не мають його. Об'єктом оподаткування у громадян, які мають постій­не місце проживання в Україні, є сукупний оподатковува­ний доход за календарний рік, що складається з суми су­купних оподатковуваних доходів за календарні місяці, одер­жаний з різних джерел як на території України, так і за її межами. Об'єктом оподаткування у громадян, які не мають постій­ного місця проживання в Україні, є доход, одержаний про­тягом будь-якого календарного місяця з джерела в Україні. Незалежно від кількості днів перебування в Україні про­тягом календарного року підлягають оподаткуванню дохо­ди, одержані з джерел в Україні та за її межами, суб'єктів оподаткування з числа громадян України. Об'єктом оподаткування виступає: у громадян, що постійно проживають в Україні — сукупний річний дохід, одержаний з різних джерел на території України та за її межами; у громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні — дохід, одержаний з джерел в Україні. Ставки прибуткового оподаткування громадян встановлені за прогресивною шкалою (станом на 01. 01. 99 p. ): Неоподатковувані мінімуми та ставка податку в даному інтервалі: від 1 до 5-10%; від 5 до 10-15%; від 10 до 60-20%; від 60 до 100-30%; понад 100-40%. Прогресія шкали ставок є ступінчастою: весь сукупний дохід розкладається на частини, до кожної з яких застосовується встанов­лена для даного інтервалу ставка. Сума податку обчислюється як складова цих частин. Порядок обчислення і сплати залежить від виду доходів. Доходи від роботи за наймом оподатковуються біля джерела: за місцем ос­новної роботи — щомісячно за встановленою шкалою ставок; не за місцем основної роботи — при виплаті за ставкою 20%. За підсум­ками року проводяться перерахунки податку за місцем основної ро­боти, а для тих, хто мав кілька джерел доходів — в податковій ін­спекції за місцем проживання на підставі декларації. Податок з доходів від підприємницької діяльності (без створення юридичної особи) сплачується щоквартально авансовими платежа­ми (на підставі обчисленої податковими інспекціями очікуваної су­ми податку на рік) з перерозрахунком відповідно до фактично одер­жаного за рік доходу.

Пенсійний фонд України

Для забезпечення виконання Закону України "Про пен­сійне забезпечення" було створено Пенсійний фонд Украї­ни як самостійну фінансово-банківську систему. Бюд­жет цього Фонду формується передусім за рахунок коштів, які відраховують підприємства, установи та організації. до надходжень Фонду нале­жать обов'язкові страхові внески громадян, які працюють, у розмірі 1 % заробітної плати, а також кошти державного бюджету на виплату окремих видів пенсії та допомоги, до­бровільні внески підприємств, організацій, населення, інші надходження. Головні завдання Пенсійного фонду України такі: забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій допо­моги на дітей, а також збирання і акумуляція внесків, призначених для пенсій­ного забезпечення і виплати допомоги; розширене відтворення коштів Пенсійного фонду Украї­ни на основі принципів самофінансування; участь у фінансуванні державних, регіональних і облас­них програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, інших категорій населення та у страхуванні здоров'я пенсіо­нерів через страхові компанії; контроль за своєчасним і повним надходженням страхових внесків до цього фонду; визначення порядку використання і забезпечення контролю за правильним витрачанням коштів Фонду; Підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, особи, які наймають для робо­ти окремих громадян за угодами, а також ті, що займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій влас­ності фізичної особи та виключно її праці, релігійні громади сплачують страхові внески до Пенсійного фонду України у розмірах, установлених чинним законодавством. Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів: виплата пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсі­онерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вис­лугу років, соціальних та інших пенсій, установлених зако­нодавством України; виплата допомоги по догляду за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, вста­новленого чинним законодавством; підвищення пенсій у зв'язку зі зміною індексу спожив­чих цін і зростанням заробітної плати; реалізація державних, регіональних і обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення; забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління Фонду; відтворення коштів Фонду;

Фонд соціального страхування

Для цілей соціального страхування громадян України Кабінет Міністрів і Рада Федерації незалежних профспілок України створили Фонд соціального страхування України До нього направляється частина коштів від внесків на державне соціальне страхування підприємств, установ, організацій і кооперативів (крім колгоспів), розташованих на те­риторії країни, незалежно від їхнього відомчого підпорядку­вання, форм власності та господарювання, а також грома­дян, які працюють в умовах оренди, найму чи займаються індивідуальною трудовою діяльністю. Зазначений Фонд є самостійною фінансово-банківською системою і знаходить­ся у віданні профспілок України. Кошти Фонду не підляга­ють оподаткуванню, грошовим, митним зборам і не входять до складу державного бюджету України. Страхові внески нараховують виходячи з установленого тарифу внесків на соціальне страхування і заробітної плати всіх працюючих, які підлягають соціальному страхуванню, в тому числі штатних, позаштатних, сезонних, тимчасових, тих, що працюють за сумісництвом чи виконують разові, випад­кові та короткострокові роботи при наявності укладених з ними письмових трудових договорів.За рахунок коштів Фонду соціального страхування здій­снюються витрати на такі цілі:виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, по ва­гітності і пологах, при народженні дитини, на поховання; організацію санаторно-курортного лікування та відпочин­ку трудящих, їхніх дітей, ветеранів та інвалідів.

Фонд сприяння зайнятості населення

Фонд сприяння зайнятості населення було створено від­повідно до Закону України "Про зайнятість населення". Він є самостійною фінансовою системою, яка має створювати відповідні умови для фінансування витрат, пов'язаних з забезпеченням зайнятості. Джерела формування Фон­ду такі: кошти державного і місцевих бюджетів;обов'язкові внески підприємств, установ і організацій всіх форм власності незалежно від виду діяльності; добровільні внески громадських об'єднань громадян, за­рубіжних фірм, інші надходження; кошти служби зайнятості за надані послуги підприєм­ницьким структурам; цільові фінансові відрахування підприємств у випадках невиконання квоти зі створення спеціалізованих робочих місць для працевлаштування інвалідів, у випадках відмови від найму на роботу в рахунок 5 %-ї квоти, у випадках пору­шення строків інформування служби зайнятості при звіль­ненні робітників. Фонд сприяння зайнятості населення створюється на дер­жавному і місцевому рівнях. Державний центр зайнятості, а також обласні, районні та міські центри зайнятості в межах передбачених асигнувань самостійно розпоряджаються коштами фондів.

Бюджетний дефіцит та джерела фінансування

Бюджетний дефіцит — перевищення видатків бюджету над його доходами. Це показник негативних явищ в еконо­міці, що зумовлюють інфляцію грошової одиниці. Причина­ми виникнення дефіциту є: спад виробництва; зниження ефективності функціонування окремих галузей; несвоєчасне проведення структурних змін в економіці або її технічного переоснащення; великі воєнні витрати; інші об'єктивні та суб'єктивні фактори, що впливають на економічну і соціаль­ну політику держави. Бюджетний дефіцит вимагає прийняття енергійних захо­дів держави щодо його ліквідації. Насамперед — це скоро­чення витрат бюджету, проте цей шлях досить складний. Реальнішими і доцільнішими є зміни в податковій і кредит­ній політиці, які призвели б до пожвавлення економічного життя, передусім зростання виробництва і його ефектив­ності. В противному разі дефіцит бюджету стає додатковим найбільш несправедливим податком з населення. Бюджет­ний дефіцит — явище майже постійне в економіці кожної держави, тому важливе значення мають його розміри і ме­тоди ліквідації. Бездефіцитний бюджет — об'єктивна вимога нормального економічного розвитку держави. Держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист власності підприємця. Не допускається вилучення державою у підприємця його основних і оборотних фондів та іншого використовуваного ним майна за винятком ви­падків, передбачених законодавчими актами України. З метою створення сприятливих організаційних та еко­номічних умов для розвитку підприємництва держава: на умовах і в порядку, передбачених чинним законодав­ством, надає земельні ділянки, передає державне майно (ви­робничі та нежилі приміщення, законсервовані й недобудо­вані об'єкти та споруди, невикористовуване устаткування), необхідні для здійснення підприємницької діяльності; сприяє організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування, підготовці та перепідго­товці кадрів; здійснює первинне облаштування неосвоєних територій об'єктами виробничої та соціальної інфраструктури з про­дажем або передаванням їх у кредит підприємцям; стимулює за допомогою економічних важелів (цільових субсидій, податкових пільг тощо) модернізацію технології, інно­ваційну діяльність, освоєння нових видів продукції та послуг; надає підприємцям цільові кредити; надає інші види допомоги. Органи державного управління будують свої відносини з підприємцями, використовуючи: податкову та фінансово-кредитну політику, включаючи встановлення ставок податків і процентів за державними кредитами; податкових пільг; цін і правил ціноутворення; цільових дотацій; валютного курсу розмірів економічних санкцій; державне майно і систему резервів, ліцензії, концесії, лі­зинг, соціальні, екологічні та інші норми і нормативи; науково-технічні, економічні та соціальні державні та регіональні програми; договори на виконання робіт і поставок для державних потреб. Втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передба­чених законодавством України прав державних органів щодо здійснення контролю за діяльністю підприємців. Збитки, завдані підприємцю в результаті виконання вказі­вок державних чи інших органів або їхніх службових осіб, які порушили права підприємця, а також внаслідок неналежного здійснення такими органами чи їхніми службовими особами передбачених законодавством обов'язків щодо підприємця, підлягають відшкодуванню цими органами. Источники финансирования дефицита бюджета 1.Источниками финансирования дефицита бюджетов являются государственное внутреннее и внешнее заимствование, внутреннее заим­ствование органов власти Автономной Республики Крым, внутреннее и внешнее заимствование органов местного самоуправления с соблюдением условия, определенные настоящим Кодексом. 2.Кабинет Министров Украины может брать ссуды в пределах, опре­деленных законом о Государственном бюджете Украины Заимствова­ние не используется для обеспечения финансовыми ресурсами текущих расходов государства, за исключением случаев, когда это необходимо для сохранения общего экономического равновесия. 3.Министр финансов Украины с учетом требований части второй этой статьи с целью экономии средств и эффективности их использования имеет право выбрать кредитора, вид ссуды и валюту заимствования. 4.Расходы на погашение обязательств с долга осуществляются в соответствии с кредитными соглашениями, а также нормативно-правовыми актами, по которым возникают государственные долговые обязательства и долговые обязательства Автономной Республики Крым или местного самоуправления, независимо от объема средств, предусмотренных на эту цель в законе о Государственном бюджете Украины или решении о местном бюджете. 5.Если расходы на обслуживание и погашение государственною долга превысят объем средств, предусмотренный в законе о Государственном бюд­жете Украины на такую цель, Министр финансов Украины безотлагательно информирует об этом Кабинет Министров Украины. Кабинет Министров Украины безотлагательно информирует об ожидаемом превышении таких расхо­дов Верховную Раду Украины и представляет в двухнедельный срок предпо-жения о внесении изменений в закон о Государственном бюджете Украины; 6.Эмиссионные средства Национального банка Украины не могут быть источником финансирования дефицита Государственного бюджета.

Характеристики

Список файлов реферата