164599 (738662), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

На відміну від методики аналізу прибутку, що застосовується на вітчизняних підприємствах, вона дозволяє більш повно врахувати взаємозв’язок між показниками і точніше виміряти вплив факторів. Покажемо це за допомогою порівняльного аналізу.

В нашій країні при аналізі прибутку використовують наступну модель:

П=К(Ц – С), (2.11)

де П – сума прибутку; К – кількість реалізованої продукції; Ц – ціна реалізації; С – собівартість одиниці продукції.

При цьому виходять з того , що всі наведені фактори змінюються самі по собі, не залежно одне від одного. Прибуток змінюється прямо пропорційно обсягу реалізації, якщо реалізується рентабельна продукція. Якщо продукція збиткова, то прибуток змінюється обернено пропорційно обсягу реалізації.

Одна ту не враховується взаємозв’язок обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. При збільшенні обсягу виробництва вартість одиниці продукції знижується, так як частіше зростає тільки сума змінних витрат (відрядна заробітна плата виробничих працівників, сировина, матеріали, технічне паливо, електроенергія) а сума постійних витрат (амортизація, оренда приміщень, по часова оплата працівників, заробітна плата та страхування адміністративно-господарського персоналу) залишається, як правило, без змін. І навпаки, при зниженні виробництва собівартість виробів зростає через те, що на одиницю продукції припадає більше постійних витрат.

В зарубіжних країнах для забезпечення системного підходу при вивченні факторів зміни прибутку і прогнозування її величини використовують морженальний аналіз, в основі якого покладено морженальний дохід.

Морженальний дохід (МД) – це прибуток в сумі з постійними витратами підприємства (Н):

МД = П + Н. (2.12)

Звідси

П = МД – Н. (2.13)

Сума морженального доходу можна в свою чергу представити у вигляді добутку кількості проданої продукції (К) і ставки морженального доходу на одиницю продукції (Дс):

П = К*Дс – Н, (2.14)

Дс = Ц – V,

П=К(Ц–V)–Н, (2.15)

де V – змінні витрати на одиницю продукції.

Формула (2.4) використовується для аналізу прибутку від реалізації одного виду продукції.

Вона дозволяє визначити зміну суми прибутку за рахунок кількості реалізованої продукції, цін, рівня питомих змінних та суми постійних витрат. Вихідні данні для аналізу приведені в табл. 2.10.

Для аналізу ми візмем показники за виробами що віднесені до групи Г і занесемо їх до таблиці 2.10 данні для факторного аналізу прибутку по виробу Г.

Таблиця 2.10

Данні для факторного аналізу прибутку по групі виробів Г

Розрахунок впливу факторів на зміну суми прибутку виконаємо методом базисних підстановок:

П _б = К _б (Ц _б – V_б) – Н _б ; (2.16)

П _{умов. 1} = К _ф (Ц _б – V_б) – Н _б; (2.17)

П _{умов. 2} = К _ф( Ц _ф – V_б ) – Н _б; (2.18)

П _{умов. 3} =К _ф( Ц _ф – V_ф) – Н _б; (2.19)

П_Ф =К _ф( Ц _ф – V_ф) – Н_ф; (2.20)

Покажемо ці розрахунки у формі таблиці (табл.2.11).

Таблиця 2.11

Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2000-2001р

Аналогічний розрахунок зробимо для періоду 2000-2002р, в табл.2.12

Таблиця 2.12

Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2000-2002р

Розрахунок змін прибутку та його складових зведемо в табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Розрахунок зміни прибутку за рахунок кожного фактору

В таблиці зведемо показники і покажемо зміни прибутку за виробом Г у 2001 і 2002 роках.

Порівнявши отримані результати даними табл..2.6, що розраховані за моделлю (2.3), помітно, що вони дещо різні. За рахунок спаду виробництва у 2001році підприємство втратило не 11875.29тис.грн., а 11241,65тис.грн., тоді як у 2002 році за рахунок збільшення обсягу реалізації прибуток збільшився не на 6105,55, а на 6106,22. Хоча різниця і незначна, але вона свідчить. Що розглянута методика дозволяє більш вірно визначити вплив факторів на зміну суми прибутку, так як вона враховує взаємозв’язок обсягу виробництва, собівартості та прибутку.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ ВАТ “АПФ “Таврія”

3.1 Аналіз рівня рентабельності виробничої діяльності

Показники рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (підприємницькою, виробничою, івенвестиційною), окупність витрат і т.д. Вони більш повно, ніж прибуток, характеризують кінцеві результати господарювання, тому що їх величина вказує на співвідношення ефекту з реальними або використаними ресурсами. Їх використовують для оцінки діяльності підприємства та як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворення.

Показники рентабельності можна об’єднати в декілька груп:

• Показники, що характеризують окупність витрат виробництва та інвестиційних проектів;

• Показники, що характеризують прибутковість продажу;

• Показники, що характеризують прибутковість капіталу та його частин.

Всі показники можуть бути розраховані на підставі балансового прибутку, прибутку від реалізації продукції та чистого прибутку.

Рентабельність виробничої діяльності (окупності витрат) – відношення валового (П _рп ) або чистого прибутку (ЧП) до суми витрат по реалізованій продукції(З _рп ):

R_З= П _рп / З _рп , або R_З=ЧП / З _рп . (3.1)

Він показує , скільки підприємство має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. може розраховуватись в цілому по підприємству, окремим його підрозділам і видам продукції.

Аналогічним чином визначається окупність інвестиційних проектів: отримана або очікувана сума прибутку від проекту відноситься до суми інвестицій в даний проект.

Рентабельність продажу – відношення прибутку від реалізації продукції, робіт та послуг або чистого прибутку до отриманого виторгу (В):

R_З= П _рп / В, або R_З=ЧП / В. (3.2)

Характеризує ефективність підприємницької діяльності: скільки прибутку підприємство має з гривні продаж. Широко застосовується цей показник в ринковій економіці. Розраховується в цілому по підприємству та окремим видам продукції.

Рівень рентабельності виробничої діяльності, розрахований в цілому по підприємству, залежить від трьох основних факторів першого порядку: зміни структури реалізованої продукції, її собівартості та середніх цін реалізації.

Факторна модель цього показника має вигляд:

R = П(при VРП _общ.., УД _і, Ц _і, С_і) / И(при VРП _общ.., УД _і* С_і). (3.3)

Розрахунок впливу факторів першого порядку на зміни рівня рентабельності в цілому по підприємству виконаємо методом базисних підстановок, використовуючи данні табл. 2.3, 2.4, 2.5:

R_б = П _б (при VРП _{общ б..}, УД _б, Ц _б, С_б) / З _б (при VРП _{общ. б.}, УД _б* С_б); (3.4)

R_умов1 = П _{умов 1} (при VРП _{общ ф..}, УД _б, Ц _б, С_б) / З _умов (при VРП _{общ. ф.}, УД _б* С_б); (3.5)

R_умов2= П _{умов 2} (при VРП _{общ ф..}, УД _ф, Ц _б, С_б) /

/ З _{умов 1} (при VРП _{общ. ф.}, УД _ф* С_б); (3.6)

R_умов3= П _{умов 3} (при VРП _{общ ф..}, УД _ф, Ц _ф, С_б) /

/З _{умов 2} (при VРП _{общ. ф.}, УД _ф* С_б); (3.7)

R _ф = П _ф (при VРП _{общ ф..}, УД _ф, Ц _ф, С_ф) /

/ З _ф (при VРП _{общ. ф.}, УД _ф* С_ф); (3.8)

Δ R _заг = R _ф - R_б (3.9)

В тому числі:

Δ R _vрп= R _{умов 1} - R_б (3.10)

Δ R _уд= R _умов1 – R_умов2 (3.11)

Δ R _ц = R _умов3 – R_умов2 (3.12)

Δ R = R _ф – R_умов3 (3.13)

Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству покажемо в табл. 3.1 і 3.2.

Таблиця 3.1

Характеристики

Список файлов реферата