Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Поверхня нагріву, м²:

Масова витрата повітря:

Теплоємність повітря: С_рп = 1,03 кДж/кг;

Потік тепла від газу до повітря:

Q = C_pпm_пt_п = 1,030,215(300 – 20) = 62 кВт;

Середня логарифмічна різниця температур:

а). Прямоток:

а). Протиток:

Задача № 3. (№1, стор. 48).

Задано паливо та паропродуктивність котельного агрегату D. Визначити склад робочої маси палива та його найменшу теплоту згоряння, спосіб спалення палива, тип топки, значення коефіцієнта надлишку повітря в топці _т та на виході з котлоагрегату _ух по величині присоса повітря по газовому тракту (); знайти необхідну кількість повітря для згоряння 1 кг (1 м³) палива і об’єми продуктів згоряння при _ух, а також ентальпію газів при заданній температурі t_ух. Вихідні дані, необхідні для розв’язку задачі, прийняти з табл. 17.

Вказівка. Елементарний склад і нижча теплота згоряння палива, а також рекомендації щодо вибору топки і коефіцієнта надлишку повітря в топці приведені в додатках 5-8 методичних вказівок.

Розв’язок:

W^P = 18; A^P = 29,5; S^P = 1; C^P = 37,3; H^P = 2,8;

N^P = 0,9; O^P = 10,5; =13,9 МДж/кг.

Тип топки – шахтно-млинова.

Коефіцієнт надлишку повітря в топці: _Т = 1,25.

Коефіцієнт надлишку повітря за котлом:  = _Т +  = 1,25 + 0,15 = 1,4.

Теоретична кількість повітря:

V⁰ = 0,089C^P + 0,265H^P + 0,033(S^P - O^P) =

= 0,08937,3 + 0,2652,8 + 0,033(1 – 10,5) = 3,75 м³/кг;

Об’єм надлишкового повітря:

V = ( - 1)V⁰ = (1,4 – 1)3,75 = 1,5 м³/кг;

Теоретичний об’єм трьохатомних газів:

V_RO2 = 0,0186(C^P + 0,375S^P) = 0,0186(37,3 + 0,3751) = 0,701 м³/кг;

Теоретичний об’єм двохатомних газів:

V_R2 = 0,79V⁰ + 0,008N^P = 0,793,75 + 0,0080,9 = 2,97 м³/кг;

Дійсний об’єм сухих газів:

V_сг = V_RO2 + V_R2 + V = 0,701 + 2,97 + 1,5 = 5,171 м³/кг;

Теоретичний об’єм водяної пари:

V_H2O = 0,0124(9H^P + W^P) + 0,0161 V⁰ =

= 0,0124(92,8 + 18) + 0,01613,75 = 0,596 м³/кг;

Загальний об’єм газів:

V = V_сг + V_H2O = 5,171 + 0,596 = 5,767 м³/кг;

Ентальпія газів:

I_ух = [(V_iC_i)]t_ух = (V_RO2C_RO2 + V_R2C_R2 + V_H2OC_H2O + VC_B)t_ух.

Об’ємна теплоємність сухих газів, водяної пари та повітря при t_ух = 130C, кДж/(м³гр): C_RO2 = 1,8; C_R2 = 1,3; C_H2O = 1,52; C_B = 1,3.

I_ух = (0,7011,8 + 2,971,3 + 0,5961,52 + 1,51,3)130 = 1037,2 кДж/кг.

Задача № 2. (№2, стор. 46).

Водяний пар з початковим тиском р₁ = 3 МПа та ступенем сухості х₁ = 0,95 надходить в пароперегрівач, де його температура підвищується на t; після перегрівача пар ізотропно розширюється в турбіні до тиску р₂. Визначити (по hs – діаграмі) кількість теплоти (на 1 кг пара), підведеної до нього в пароперегрівачі, роботу циклу Ренкіна та ступінь сухості пара х₂ в кінці розширення. Визначити також термічний ККД циклу. Визначити роботу циклу і кінцеву ступінь сухості, якщо після пароперегрівача пар дроселюється до тиску р₁’. Дані, необхідні для вирішення задачі, вибрати з таблиці 14.

Розв’язок:

і₀ = 2635 кДж/кг; t₁’ = 140C;

t_пп = t₁’ + t = 140 + 235 = 375C;

i_пп = 3240 кДж/кг;

q_пп = i_пп – i₀ = 3240 – 2635 = 605 кДж/кг;

x₂ = 0,912; i_K = 2340 кДж/кг;

l = i_пп - i_K = 3240 – 2340 = 900 кДж/кг;

t_K’ = 24C;

i_K’ = C_PBt_K’ = 4,224 = 100,8 кДж/кг;

q = i_пп - i_K’ = 3240 – 100,8 = 3139,2 кДж/кг;

_у = l /q = 900 /3139,2 = 0,29.

P_др = 0,5 МПа; i_K^др = 2300 кДж/кг; х₂^др = 0,9.

l_др = i_пп – i_К^др = 3240 – 2300 = 940 кДж/кг.

Задача № 5. (№4, стор. 50).

Визначити діаметр циліндру і ход поршня чотирьохтактного .ДВЗ по відомим значенням ефективної потужності , середнього індикаторного тиску, механічного ККД , кількості обертів двигуна і відношення . Розрахувати годинну і ефективну питому витрату палива, якщо індикаторний ККД двигуна , а нижча теплота згоряння МДж/кг. Вихідні дані, необхідні для розв’язку задачі, наведені в таблиці.

Розв’язок:

Робочий об’єм циліндра:

Витрата палива:

де - індикаторна потужність:

Ефективна питома витрата палива:

Задача № 7. (№3, стор. 47).

По горизонтально розташованій металевій трубі [ = 20 Вт/(мК)] зі швидкістю  тече вода, яка має температуру t_в. зовні труба охолоджується оточуючим повітрям, температура якого t_пов, тиск 0,1 МПа. Визначити коефіцієнти тепловіддачі ₁ і ₂ відповідно від води до стінки труби та від стінки труби до повітря; коефіцієнт теплопередачі та тепловий потік q₁, віднесений до 1 м труби довжини труби, якщо внутрішній діаметр труби дорівнює d₁, а зовнішній – d₂. Дані, необхідні для розв’язку задачі, вибрати з таблиці 15.

Розв’язок:

Лінійний тепловий потік:

- коефіцієнт теплопередачі, для циліндричної стінки:

Критерій Рейнольдса для води:

; .

Так як то . Критерій Прандтля = 1,05.

Для знаходження ₁ знайдемо добуток GrPr.

Для повітря з t = 18С: P_r = 0,7; V = 13,610^-6 м²/с;

 = 2,4610^-2 Вт/(мград).

;

 = 1/T; t  t_В – t_ПОВ = 120 – 18 = 102C;

GrPr = 0,7127,510⁶ = 89,2510⁶; (GrPr)  10⁹;

Nu = 0,5(GrPr)^0,25(Pr /Prст)^0,25 = 0,5(89,2510⁶)^0,25(0,7 /1,05)^0,25 = 52,5.

102 = 416,364 Вт/м.

Задача № 6.

Із ємності при температурі Т = 470 К і тиску р₁ = 30 бар витікає 1 кг кисню через сопло, яке звужується, в середовище із тиском р₂ = 20 бар. Визначити швидкість витікання і масову витрату кисню (кг/с), якщо площа вихідного сопла f = 30 мм.

Розв’язок:

Співвідношення тисків:

Початковий об’єм:

Швидкість витікання:

Масова витрата кисню:

12.Висновки

В даній курсовій роботі на тему “Розрахунок теплової схеми і устаткування блоку 300 МВт” було виконано розрахунки в таких обсягах:

1. Розраховано процес розширення пари в турбіні:

i₀ = 3450 кДж/кг; i_пп = 3670 кДж/кг;

i₁ = 3100 кДж/кг; = 3028,8 кДж/кг;

i₂ = 3028,8 кДж/кг. = 2941 кДж/кг;

i₃ = 3430 кДж/кг; = 2343,76 кДж/кг;

i₄ = 3190 кДж/кг;

i₅ = 3040 кДж/кг;

i₆ = 2941 кДж/кг.

i₇ = 2820 кДж/кг;

i₈ = 2730 кДж/кг;

i₉ = 2610 кДж/кг.

1. Розраховані термодинамічні параметри підігрівників живильної та сітьової води.

2. Виконано тепловий розрахунок теплофікаційної установки:

t_осв=70°C

t_псв= =150°C

=73°C

=120°C

t'_пб= t'₄ = 165°C

t'_об= t'₆ = 125°C

= i₄ = 3190 кДж/кг

= i₆ = 2940 кДж/кг

G_СВ = 44,643 кг/с.

= 504 кДж/кг;

= 630 кДж/кг;

= 693 кДж/кг.

G^ПБ_П = 2,253 кг/с.

= 306.6 кДж/кг;

= 525 кДж/кг.

G^ОБ_ДР = 5,744 кг/с.

G^ОБ_П = 3,491 кг/с.

i_осв= 294 кДж/кг.

i^ОД_ДР = 427,071 кДж/кг.

t^ОД_ДР = 101,7C.

1. Визначено витрати пари на підігрівники живильної води:

G_ПГ = 264 кг/с.

G_П1 = 10,974 кг/с; G_П2 = 3,215 кг/с; G_П3 = 5,289 кг/с;

G_П4 = 7,476 кг/с; G_П5 = 4,106 кг/с; G_П6 = 6,845 кг/с;

G_П7 = 17,718 кг/с; G_П8 = 24,63 кг/с; G_П9 = 14,316 кг/с.

1. Зроблено тепловий розрахунок турбоприводу живильного насосу:

Р_ж.н. = 35,05 МПа; 12,337 МВт.

12,589 МВт; 23,488 кг/с.

1. Визначено потужність турбіни та електричного генератора:

N_турб= 351,6 МВт; N_ег = 327,5 МВт.

1. Визначено техніко-економічні показники блоку:

N = 292,06 МВт;

.

1. Проведено конструкторські та гідравлічні розрахунки бойлерів ТФУ:

;

1. Виконано розрахунок конденсаційної установки:

м²; ;

; кВт.

1. Як додаток до курсової роботи розв’язано типові задачі.

13.Список використаної літератури

1. Балахонцев Е.В., Верес А.А. Теплотехника: Методические указания (с программой) и контрольные задания для студентов – заочников инженерно-технических специальностей. – М.: Высш. шк., 1986. – 62 с.

2. Головченко О.М., Налбандян Д.Б. Ігрове проектування енергетичного обладнання: Навчальний посібник для студентів енергетичних спеціальностей. – К.: УМК ВО, 1988. – 233 с.

Р
ис. 1. Технологічна схема ТЕС.

П – повітря; ЕЕ – електроенергія;

ПГ – паливне господарство; ПП – підготовка палива;

ДВ – дуттьовий вентилятор; ПГ – парогенератор;

ДГ – димові гази; ПУ – пилоуловлювачі;

ДС – димосос; ДТр – димова труба;

БГ – багерні насоси; ПВ – пилошлаковідвал;

ГП – гострий пар; Т – турбіна;

ГТ – головний трансформатор; ЕГ – електрогенератор;

КР – конденсатор; ВО – водоохолоджувач;

ЦН – циркуляційний насос; КН – конденсатний насос;

ТФУ – теплофікаційна установка; ХВО – хімводоочистка;

ПНТ – підігрівач низького тиску; Д – деаератор;

ПВТ – підігрівач високого тиску; ЖН – живильний насос;

ВРП – відкритий розподільчий пристрій; ЖВ – живильна вода.

61

Характеристики

Список файлов реферата