122559 (716935), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Q2-3 = 1 200 - 790 + 700 = 1 100 пас.
Q3-4 = 1 100 - 800 + 640 = 950 пас.
Q4-5 = 950 - 720 + 770 = 1 000 пас.
Q5-6 = 1 000 - 640 + 790 = 1 150 пас.
Так само визначаємо пасажиропотік між зупинками при русі в зворотньому напрямку:
Q6-5= 990 пас.
Q5-4= 990 - 710 + 690 = 970
Q4-3 = 970 - 560 + 620 = 1 030 пас.
Q3-2 = 1 030 - 520 + 580 = 1 090 пас.
Q2-1 = 1 090 - 690 + 560 = 960 пас.
Складаючи пасажиропотік між зупинками, отримуємо пасажиропотік по цілому маршруту в прямому та зворотньому напрямках.
∑Qпр = 1 200 + 1 100 + 950 + 1 000 + 1 150 = 5 400 пас.
∑Qзв = 990 + 970 + 1030 + 1 090 + 960 = 5 040 пас.
Середній пасажиропотік між зупинками:
| Qср = | ∑Qпр (зв) |
| (а - 1)пр (зв) |
де а - кількість зупинок на маршруті.
| Qсрпр = | 5 400 | = 1 080 пас. |
| 6-1 |
| Qсрзв = | 5 040 | = 1 008 пас. |
| 6-1 |
Визначаємо коефцієнт нерівномірності пасажиропотоків по напрямках:
| kн = | Qсрmax |
| Qсрmin |
| kн = | 1 080 | = 1,07 |
| 1 008 |
Визначаємо коефіцієнт нерівномірності пасажиропотоків по дільницях в прямому та зворотньому напрямках:
| kд = | Qпр (зв) |
| Qсрпр (зв) |
| kд пр = | 1 150 | = 1,06 |
| 1 080 |
| kд зв = | 1 090 | = 1,08 |
| 1 008 |
Як бачимо, нерівномірність пасажиропотоку, по дільницях маршруту в прямому та зворотньоу напрямках пратично однакова.
Визначаємо пасажирообіг на маршруті в прямому напрямку:
Р1-2 = Q1-2 . l1-2 = 1 200 . 3 = 3 600 пас.км
Р2-3 = 1 100 . 3,4 = 3 740 пас.км
Р3-4 = 950 . 3,5 = 3 325 пас.км
Р4-5 = 1 000 . 4,4 = 4 400 пас.км
Р5-6 = 1 150 . 4,6 = 5 290 пас.км
Так само визначаємо пасажирообіг в зворотньому напрямку:
Р6-5 = Q6-5 . l6-5 = 990 . 4,6 = 4 554 пас.км
Р5-4 = 970 . 4,4 = 4 268 пас.км
Р4-3 = 1 030 . 3,5 = 3 605 пас.км
Р3-2 = 1 090 . 3,4 = 3 706 пас.км
Р2-1 = 960 . 3 = 2 880 пас.км
Визначаємо пасажирообіг в цілому на маршруті в прчмому та зворотньому напрямках:
Рпр(зв) = Р1-2 + Р2-3 + ……… + Рn-i-n
Рпр = 3 600 + 3 740 + 3 325 + 4 400 + 5 290 = 20 355 пас.км
Рзв = 4 554 + 4 268 + 3 605 + 3 706 + 2 880 = 19 013 пас.км
Р = Рпр + Рзв = 20 355 + 19 013 = 39 368 пас.км
Визначаємо середню відстань поїздки одного пасажира:
| lсп = | Р |
| Q |
| lсп = | 39 368 | = 3,88 км |
| 10 140 |
Визначаємо коефіцієнт змінності пасажирів на маршруті:
| ηзм = | Lм |
| lсп |
| ηзм = | 18,9 | = 4,87 |
| 3,88 |
Середня довжина перегону:
| lпер = | Lм |
| ∑а - 2 |
| lпер = | 18,9 | = 4,72 км |
| 6 - 2 |
Визначаємо річний пасажирообіг:
Рріч = Qріч . lсп
Рріч = 2 752 100 . 3,88 = 10 678 148 пас.км
Дані розрахунків по маршрутам зводемо в таблицю.
Таблиця 11
| Маршрут перевезень | Довжина маршруту | Об’єм перевезень, пас | Середня дальність поїздки,км | Пасажирообіг, пас.км |
| № 41 | 20,8 | 5 496 900 | 5,14 | 28 254 066 |
| № 66 | 18,9 | 2 752 100 | 3,88 | 10 678 148 |
2.3 Вибір та обгрунтування типу рухомого складу. Коротка технічна характеристика автобуса ……
При організації руху автобусів на маршрутах одним з основних завдань є вибір типу та визначення необхідної кількості транспортних засобів. Правильно підібраний по місткості тип автобусу і вірно виконаний розрахунок потрібної кількості автобусів на маршруті має великий вплив на якість обслуговування пасажирів та ефективність роботи автобусів.
При виборі автобусів необхідної місткості для окремого маршруту необхідно враховувати:
-
потужність пасажиропотоку в одному напрямку на найбільш завантажиній дільниці в години "пік";
-
нерівномірність розподілення пасажиропотоків по годинам доби та дільницям маршруту;
-
доцільний інтервал слідування автобусів по годинам доби;
-
дорожні умови руху автобуса та пропоскну здатність вулиці;
-
провізну здатність, тобто максимальну кількість пасажирів, яку може бути перевезено автобусами за 1 год. в одному напрямку;
-
собівартість автобусних перевезень.
Визначаємо час оберту згідно даних:
tрух = tрух + tпр
tрух (41) = 6,5 + 35,8 + 6,6 + 37,4 = 86,3 хв
tрух (66) = 6,8 + 31,8 + 7,6 + 31,6 = 77,8 хв
Знаючи час оберту та інтервал руху автобусів, визначаємо експлуатаційну кількість автобусів:
| Ае = | tоб |
| I |
Приймаємо інтервал руху 12 хв.
| Ае (41) = | 86,3 | = 7,1 ~ 7 авт |
| 12 |
| Ае (66) = | 77,8 | = 6,4 ~ 6 авт |
| 12 |
На міських маршрутах можна використовувати автобуси:
І – ЛАЗ-695Н – q = 67 пас
ІІ – Ікарус-260 – q = 72 пас
ІІІ – ЛАЗ-4202 – q = 69 пас
Визначаємо кількість рейсів на годину:
| Zргод = | 60 |
| tp |
| Zргод (41) = | 60 | = 1,4 |
| 43,15 |
| Zргод (66) = | 60 | = 1,5 |
| 38,9 |
Визначаємо годинну продуктивність кожної марки автобусу в годину “пік:
Qгод = qзаг . γн . ηзм . Zргод
де qзаг – загальна місткість автобусу
γн – коефіцієент наповнення автобусу в годину «пік» = 1
Zргод – кількість рейсів за годину
Маршрут № 41:
QгодІ = 67 . 1 . 4,05 . 1,4 = 379,9 пас.
QгодІІ = 72 . 1 . 4,05 . 1,4 = 408,2 пас.
QгодІІІ = 69 . 1 . 4,05 . 1,4 = 391,2 пас.
Маршрут № 66:
QгодІ = 67 . 1 . 4,87 . 1,5 = 489,4 пас.
QгодІІ = 72 . 1 . 4,87 . 1,5 = 525,9 пас.
QгодІІІ = 69 . 1 . 4,87 . 1,5 = 504 пас.
Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 41:
| Ае = | Qmax |
| Qгод |
| АеІ = | 1610 | = 4,2 ~ 4 |
| 379,9 |
| АеІІ = | 1610 | = 3,9 ~ 4 |
| 408,2 |
| АеІІІ = | 1610 | = 4,1 ~ 4 |
| 391,2 |
Визначаємо потрібну кількість автобусів на маршруті № 66:
| Ае = | Qmax |
| Qгод |
| АеІ = | 953 | = 1,9 ~ 2 |
| 489,4 |
| АеІІ = | 953 | = 1,8 ~ 2 |
| 525,9 | ||
| АеІІІ = | 953 | = 1,9 ~ 2 |
| 504 |
Визначаємо інтервал руху для кожної марки автобусу:
Маршрут № 41
| І = | tоб |
| Ае |
| ІІ = | 86,3 | = 21,6 хв |
| 4 |
| ІІІ = | 86,3 | = 21,6 хв |
| 4 |
| ІІІІ = | 86,3 | = 21,6 хв |
| 4 |
Маршрут № 66
| І = | tоб |
| Ае |
| ІІ = | 77,8 | = 38,9 хв |
| 2 |
| ІІІ = | 77,8 | = 38,9 хв |
| 2 |
| ІІІІ = | 77,8 | = 38,9 хв |
| 2 |
В даному випадку підходять автобуси – ЛАЗ-695Н, Ікарус-260, ЛАЗ-4202. Вибираємо з них один по собівартості:
| С = | Сзм . Ve + Спост |
| q . γн . Ve . β |
де Сзм – змінні витрати на 1 км пробігу
Спост – постійні витрати на 1 годину роботи
Приймаємо γн одного з автобусів = 1 (з більшою пасажиромісткістю). Наприклад, Ікарус-260 γн = 1, тоді для ЛАЗ-695Н
| γн = | 67 | = 0,931 |
| 72 |
А для ЛАЗ-4202
| γн = | 69 | = 0,958 |
| 72 |
| СІ = | ||
| 67 . 0,931 . |















