Kursovik (715144), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

- готує пропозиції щодо вдосконалення розвитку підприємництва;

- готує і подає у встановленому порядку пропозиції та обґрунтування до проектів Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України;

- розробляє і впроваджує разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади механізм реалізації державної політики у сфері розвитку і підтримки підприємництва (в тому числі фермерських господарств);

- координує роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, пов'язану з реалізацією заходів щодо розвитку і підтримки підприємництва (в тому числі фермерства) та ліцензуванням підприємницької діяльності;

- розробляє проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на стимулювання розвитку підприємництва;

- здійснює методичне керівництво розробленням і реалізацією регіональних програм підтримки підприємництва, аналізує хід їх виконання, готує разом з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України пропозиції щодо упорядкування умов виділення централізованих фінансових, матеріально-технічних ресурсів, необхідних для реалізації цих програм;

Архітектурно-будівельний контроль в Україні здійснюється відповідно до Закону України "Про відповідальність підприємств, їхньому об'єднанні, заснувань і організацій за правопорушення в сфері містобудування"¹ інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

У відповідності зі статтею 1 зазначеного Закону підприємства несуть економічну (фінансову) відповідальність за такі правопорушення, як виробництво, чи реалізація застосування :

- у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним стандартам, нормам і чи правилам проектним рішенням, а також підметів обов'язкової сертифікації, але не минулих її (у розмірі 25 відсотків вартості реалізованої продукції) і ін.

Права й обов'язки органів державної статистики передбачені статтями 10-13 Закону України "Про державну статистику"².

Створюючи умови для ведення державної інформаційної системи України, Закон надає органам державної статистики наступні права:

– одержувати у встановленому порядку безкоштовно від усіх підприємств і використовувати державну статистичну звітність;

– одержувати від банківських заснувань у десятиденний термін інформацію про відкриття рахунків суб'єктам підприємницької діяльності;

– перевіряти на підприємствах стан первинного обліку і статистичної звітності;

– вносити пропозиції по залученню посадових осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, винних у порушенні законодавства про державну статистику, до відповідальності (дисциплінарної, карний і ін.);

– накладати штрафи на посадових осіб і громадян-підприємців за порушення правил обліку і статистики і т.д.

У відповідності зі статтями 16 і 48 Закону України "Про банки і банківську діяльність"³ нормативні акти Національного банку, прийняті в границях його повноважень, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб. У зв'язку з цим Національний банк здійснює контроль за дотриманням юридичними особами банківського законодавства і власних нормативних актів.

Головною задачею державної контрольно-ревізійної служби, як зазначено в Законі України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні"¹, є здійснення контролю за використанням коштів і матеріальних цінностей, їхньою схоронністю, станом і вірогідністю бухгалтерського обліку і звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах і фондах, бюджетних заснуваннях, а також на підприємствах і в організаціях, що одержують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів, розробка пропозицій по усуненню виявлених недоліків, а також порушень і запобіганню їх надалі.

В основному контроль органи державної контрольно-ревізійної служби здійснюють у формі ревізій і перевірок.

Одним з органів Міністерства праці України, контроль з сторони якого за діяльністю суб'єктів підприємництва є обов'язковим і постійної, є Державний комітет України по нагляду за охороною праці².

Слід зазначити, що саме органи цього Державного комітету дають дозвіл на початок роботи всім підприємствам незалежно від форм власності і видів діяльності. Утім, такі дозволи видаються лише при наявності позитивних висновків про готовність підприємства до роботи органів Державного пожежного нагляду, санітарно-епідеміологічної служби, а в разі потреби – органів нагляду по ядерній і радіаційній безпеці.

Контрольні функції в сфері торгівлі і суспільного харчування здійснює також державна інспекція по контролі за цінами³.

Значні контрольні повноваження у відношенні підприємств торгівлі, що здійснюють реалізацію продукції рослинного походження, а також сільгоспмашин і знарядь обробки ґрунту, що використовують тару, а також упакування і вироби з рослинних матеріалів і т.д., мають органи Державної служби по карантині рослин України.

Законом України "Про карантин рослин"⁴ передбачено, що до підкарантийних матеріалів і об'єктів відносяться будь-як матеріали й об'єкти, що можуть сприяти чи поширенню за допомогою яких можуть поширюватися карантинні об'єкти. Їхній перелік визначається Кабінетом Міністрів України. Правила фітосанітарного контролю, що видаються Головною державною інспекцією по карантині рослин України в межах її компетенції, обов'язкові для виконання всіма підприємствами, посадовими особами і громадянами.

Відповідно до статті 22 Основ законодавства України про охорону здоров'я⁵ контроль і нагляд за державними стандартами, критеріями і вимогами, спрямованими на забезпечення здорової навколишньої природного середовища і санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, вимогам Державної Фармакопеї, стандартам медичних матеріалів і т.д. держава здійснює через спеціально уповноважені органи. Зокрема, як випливає зі статті 61 Основ, контроль за виконанням санітарно-гігієнічних і інших нормативних вимог по відношенню продуктів дитячого харчування покладений на органи державного санітарного нагляду.

Питання санітарно-гігієнічного контролю регламентуються в основному Законом України "Про забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення"¹ а також деякими іншими нормативними актами.

На ринках, а також у сфері реалізації ветеринарних препаратів і в деяких інших випадках здійснюється державний ветеринарний контроль. Його загальні питання регулюються Законом України "Про ветеринарну медицину"²,

Компетенція Державного комітету з захисту прав споживачів, а також деяких інших державних органів, що здійснюють контроль у сфері торгівлі і суспільного харчування, у тому числі органів, що здійснюють санітарний і інші види контролю якості продукції, регулюється Законом України "Про захист прав споживачів"³.

Крім органів, що здійснюють санітарно-гігієнічний контроль, при Міністерстві охорони здоров'я України діє також Комітет з контролю за наркотиками, повноваження якого визначені в Законі України "Про звертання до України наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів"⁴, а також у Положенні про Комітет з контролю за наркотиками при Міністерстві охорони здоров'я⁵.

Крім перерахованих вище, існує ще цілий ряд державних органів, що вправі здійснювати контрольні функції на підприємствах торгівлі і суспільного харчування у відношенні діяльності останніх, що не має відносини до основного виду діяльності (наприклад, органи державного енергонагляду, зв'язку, охорони пам'ятників історії і культури, Державного комітету з земельних ресурсів, державного газового нагляду і т.д.).

РОЗДІЛ II. ЛЕГАЛІЗАЦІЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ГЛАВА І. Державна реєстрація.

У статті 8 Закону України "Про підприємництво" як необхідну умову здійснення підприємницької (комерційної) діяльності названа державна реєстрація підприємництва. Відповідно до пункту 4 статті 5 Закону "Про підприємства в Україні" підприємство вважається створеним і здобуває статус юридичної особи з дня його державної реєстрації.

Детально процедура реєстрації регламентується Положенням про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України¹ (далі для стислості – Положення про реєстрацію). Це Положення визначає порядок державної реєстрації і перереєстрації суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності незалежно від їхніх організаційно-правових форм і форм власності, за винятком окремих суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності, для яких законами України встановлені спеціальні правила державної реєстрації, а також порядок скасування державної реєстрації суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності.

Уведення нового Положення про державну реєстрацію значно скоротило процедуру реєстрації суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності за рахунок покладання на органи реєстрації додаткових функцій, що раніше виконувалися комерсантами.

Якщо відповідно до раніше діяло законодавством суб'єкт підприємництва повинний був послідовно проходити дев'ять різних структур, то по новому Положенню про реєстрацію їх залишилося тільки три – органи державної податкової служби, МВС і банк.

Нові правила передбачають, що ідентифікаційний код комерсанта вказується на свідченні про державну реєстрацію органом, що проводить реєстрацію, а тому немає необхідності звертатися в регіональний орган статистики. Комерсанту також не потрібно звертатися в органи нотаріату для одержання копій свідчення про державну реєстрацію і статутних документів. Такі копії має право видавати орган, уповноважений за законом здійснювати державну реєстрацію суб'єктів комерційної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності" введені наступні розміри плати:

за державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності (реєстраційний збір): для громадян-підприємців – 1,5, для юридичних осіб – 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за прискорену (протягом одного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності – потрійний розмір відповідного реєстраційного збору;

за державну реєстрацію змін (доповнень) в установчі документи суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності – 30 відсотків реєстраційного збору;

за видачу дубліката свідчення про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької (комерційної) діяльності – 10 відсотків реєстраційного збору.

Перереєстрація суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності в зв'язку зі зміною законодавства проводиться безкоштовно, якщо інше не передбачено законом.

Причому орган державної реєстрації сплачує заявнику 20 відсотків реєстраційного збору за кожний прострочений день державної реєстрації суб'єкта підприємницької (комерційної) діяльності, але не більше розміру внесеної заявником плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності. Ця сума сплачується з засобів фонду органа державної реєстрації, формованого за рахунок 30 відсотків відрахувань від плати за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

У відповідності зі ст. 8 Закону України "Про підприємництво" державна реєстрація суб'єктів підприємницької (комерційної) діяльності проводиться у виконавчому комітеті міського, районного в місті чи ради в районної, районний міст Києва і Севастополя державної адміністрації (далі – органи державної реєстрації) по чи місцезнаходженню місцеві проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької (комерційної) діяльності – юридичної особи власник (власники), уповноважений їм (ними) орган чи особа (заявник) чи особисто поштою (рекомендованим листом) представляють в орган державної реєстрації:

Характеристики

Список файлов реферата