Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

2. Другий напрямок інформаційної безпеки – це захист політичних, державних і громадських інтересів країни, захист загальних моральних цінностей, недопущення закликів до порушення територіальної цілісності, заборона інформації, яка включає ідеї війни, насилля, дискримінації і посягання на права людини.

3. Попередження розповсюдження відомостей, що становлять державну таємницю, а також відомостей з обмеженим доступом і інформації закритого типу, що переміщається через державний кордон.

Інформаційне забезпечення урядів, різноманітних державних органів, недержавних організацій та фірм визначається відповідно до їх потреб, у кожному конкретному випадку.

Поняття "безпека" визначається як стан захищеності життєво важливих інтересів (Закон РФ,+УКР "Про безпеку").

Основне поняття, інформаційна безпека визначається наступним чином.

• Інформаційна безпека – це стан захищеності суспільства, держави, особистості, стан захищеності інформаційних ресурсів, які забезпечують прогресивний розвиток життєво важливих сфер суспільства.

Стратегія інформаційної безпеки повинна включати:

1. забезпечення захисту вже напрацьованих об'єктів інтелектуальної власності, що мають комерційну цінність,

2. відвернення втрати таких об'єктів у майбутньому.

Інформаційна безпека в різних сферах суспільства має свою специфіку:

У політиці інформаційна безпека стосується інформаційно-аналітичної діяльності дипломатичних представництв і зовнішньо-економічних відомств.

В економіці інформаційна безпека стосується захисту інформації у банківських системах та мережах зв'язку, захисту конфіденційної економічної інформації від несанкціонованого доступу.

Поняття інформаційної безпеки тісно пов'язане із поняттям інфомраційної загрози.

До інформації, що захищається, відносять:

1. секретну інформацію (дані, що містять державну таємницю).

2. конфіденційну інформацію (дані, що містять комерційну таємницю, а також таємницю, що стосується приватного життя і діяльності громадян).

• Таким чином, під інформацією, що захищається, розуміють дані, на використання і розповсюдження яких введені обмеження їх власником.

Інформація, що захищається, має такі відмінні риси:

1. засекречивать информацию, то есть ограничивать к ней до­ступ, может только ее собственник (владелец) или уполномочен­ные им на то лица;

2. чем важнее для собственника информация, тем тщательнее он ее защищает. А для того чтобы все, кто сталкивается с этой защи­щаемой информацией, знали, что одну информацию необходимо оберегать более тщательно, чем другую, собственник определяет ей различную степень секретности;

3. защищаемая информация должна приносить определенную пользу ее собственнику и оправдывать затрачиваемые на ее защи­ту силы и средства.

Об'єктами захисту інформації виступають:

• документи,

• програми ЕОМ,

• ноу-хау,

• бази даних,

• тексти, на яких зафіксована інформація

• інші матеріальні носії інформації, захист яких передбачений державними нормативними актами, внутрівідомчими постановами та розпорядженнями, іншими спеціальними документами.

• Коммерческая тайна - форма обеспечения безопасности наиболее важной коммерческой информации, предлагающая ограничение ее распространения.

• Коммерческая тайна - специально охраняемая владельцем управленческая, производственная, научно-техническая, валютно-финансовая, торговая и иная деловая информация, представляющая для него ценность в плане достижения преимущества над конкурентами извлечения прибыли, зафиксированная в письменной или другой материальной форме и находящаяся в его владении, кроме сведений, отнесенных к государственной тайне, либо отнесение которых к коммерческой тайне запрещено законодательством Украины (Российской Федерации одинаково);

Найбільш важливі види інформації, яких стосується проблема інформаційної безпеки є:

• стратегічна інформація;

• політична інформація;

• соціально-економічна інформація;

• воєнна інформація;

• наукова інформація.

Владельцы защищаемой информации

В соответствии с этим Владельцами (собственниками) защищаемой информации могут быть:

• государство и его структуры (органы). В этом случае к ней от­носятся сведения, являющиеся государственной, служебной тай­ной, иные виды защищаемой информации, принадлежащей госу­дарству или ведомству. В их числе могут быть и сведения, являю­щиеся коммерческой тайной;

• предприятия, товарищества, акционерные общества (в том числе и совместные) и другие — информация является их собст­венностью и составляет коммерческую тайну;

• общественные организации — как правило, партийная тайна, не исключена также государственная и коммерческая тайна;

• граждане государства: их права (тайна переписки, телефонных и телеграфных разговоров, врачебная тайна и др.) гарантируются государством, личные тайны — их личное дело.

Следует отметить, что государство не несет ответственность за сохранность личныхтайн.

Классификация информации по степени ее секретности

Классификация информации по степени ее секретности. Всю информацию по степени секретности можно разделить на пять уровней:

• особой важности (особо важная);

• совершенно секретная (строго конфиденциаль­ная);

• секретная (конфиденциальная);

• для служебного пользова­ния (не для печати, рассылается по списку);

• несекретная (откры­тая).

Степень конфиденциальности сведений, составляющих ком­мерческую тайну предприятия, определяется руководством этого предприятия и может быть трех-, двух- или одноуровневая: строго конфиденциально, конфиденциально, коммерческая тайна; или — коммерческая тайна, для служебного пользования.

По содержанию защищаемая информация может быть разделе­на на

• политическую

• экономическую

• военную

• разведыватель­ную

• контрразведывательную

• научно-техническую

• технологи­ческую

• деловую

• коммерческую.

• Защита информации — есть комплекс меро­приятий, проводимых собственником информации, по огражде­нию своих прав на владение и распоряжение информацией, со­зданию условий, ограничивающих ее распространение и исклю­чающих или существенно затрудняющих несанкционированный, незаконный доступ к засекреченной информации и ее носителям.

Защищаемая информация, являющаяся государственной или коммерческой тайной, как и любой другой вид информации, не­обходима для управленческой, научно-производственной и иной деятельности.

Защита информации — это деятельность соб­ственника информации или уполномоченных им лиц по:

• обеспечению своих прав на владение, распоряжение и уп­равление защищаемой информацией;

• предотвращению утечки и утраты информации;

• сохранению полноты, достоверности, целостности защи­щаемой информации, ее массивов и программ обработки:

• сохранению конфиденциальности или секретности защи­щаемой информации в соответствии с правилами, установленны­ми законодательными и другими нормативными актами.

Безопасность информации в коммерческих сетях

С самого начала своего развития системы информационной безопасности разрабатывались для военных ведомств. Разглашение такой информации могло привести к огромным жертвам, в том числе и человеческим. Поэтому конфиденциальности (т.е. неразглашению информации) в первых системах безопасности уделялось особое внимание. Очевидно, что надежно защитить сообщения и данные от подглядывания и перехвата может только полное их шифрование. Видимо из-за этого начальный этап развития компьютерной безопасности прочно связан с криптошифрами.

Однако сегодня информация имеет уже не столь "убойную" силу, и задача сохранения ее в секрете потеряла былую актуальность. Сейчас главные условия безопасности информации - ее доступность и целостность.

1. (доступность) Любой файл или ресурс системы должен быть доступен в любое время (при соблюдении прав доступа). Если какой-то ресурс недоступен, то он бесполезен.

2. (целостность) Другая задача защиты - обеспечить неизменность информации во время ее хранения или передачи.

Конфиденциальность информации, обеспечиваемая криптографией (шифровка), не является главным требованием при проектировании защитных систем. Система безопасности должна в первую очередь гарантировать доступность и целостность информации, а затем уже (если необходимо) ее конфиденциальность.

• Принцип современной защиты информации можно выразить так - поиск оптимального соотношения между доступностью и безопасностью.

Міжнародний аспект

Вперше проблема інформаційної безпеки внесена США в 1947 році при прийнятті Закону "Про національну безпеку" США.

На сьогодні у США в усі підрозділи військ введені спеціалісти по інформації та комунікаціям, тобто спеціалісти по інформаційним війнам та технологіям.

Інформаційна безпека розглядається як глобальна проблема захисту інформації, захисту інформаційного простору та інформаційного суверенітету, а також як проблема інформаційного забезпечення прийняття урядових рішень. Практичне вирішення проблем інформаційної безпеки, притягнення до відповідальності за порушення або загрозу інформаційній безпеці у кожній державі здійснюється у порядку, передбаченому нормами міжнародного права, відповідними міждержавними договорами а також внутрішнім законодавством. Інформаційна безпека регулюється визначеними нормами міжнародного права, які зафіксовані у документах ООН і ЮНЕСКО, у документах європейських міжнародних організацій, а також у нормативних актах окремих держав.

Так існує міжнародна норма стосовно перекручено інформації, інформації, що включає заклики до повалення державного ладу в іншій країні. В міжнародних документах зафіксований захист інтелектуальної інформації а також захист комерційної інформації.

Кожна більш-менш розвинена країна має закони про захист інформації в різних галузях. Так:

1. Франція має закон "Про інформації, інформаційні файли та права людини" (1978 рік),

2. Німеччина – Закон "Про захист інформації" (1990 рік),

3. Австрія, Бельгія, Данія, Ірландія – Закон "Про захист інформації",

4. Фінляндія, Ісландія – Закон "Про захист інформації про особу"

5. Люксембург – Закон "Про використання інформації в процесі роботи з комп'ютером".

Проблема безпеки банківської інформації

Защитная деятельность подавляющего большинства банков строится на анализе угроз, рисков их реализации и принятия адекватных мер, сводящих риск к приемлемому для банка уровню.

Но сегодня проблема банковской безопасности обрела новые аспекты.

На современном этапе в условиях крайней коррумпированности и криминализации всех сфер деятельности (особенно финансовой) в России и Украине многие проблемы, стоящие перед банком, не могут быть решены традиционными способами, либо затраты, необходимые для их решения, делают их практически невыполнимыми.

В этих условиях требуется применение специальных методов и средств по обеспечению безопасности деятельности банка.

Термины банковской безопасности:

Информационная инфраструктура Банка включает в себя информационные ресурсы, технические информационные системы и средства (ТИСС), инженерные системы их жизнеобеспечения, а также помещения, в которых функционируют информационные системы, и обрабатывается банковская информация. С информационной инфраструктурой неразрывно связаны персонал и клиенты.

Информационные ресурсы Банка складываются из исходной банковской информации, баз данных, системного, сетевого, операционного и инструментального программного обеспечения, процессорного оборудования и устройств долговременной и оперативной памяти, в которых непосредственно размещается (обрабатывается и хранится) информация, представленная как в документальной форме, так и в иной, удобной для электронной обработки.

Банковская информация формируется банковским персоналом и непосредственно обрабатывается в Автоматизированной Системе Обработки Информации (АСОИ) с использованием интегрированных пакетов прикладных продуктов, составляющих Автоматизированную Банковскую Систему (АБС).

Характеристики

Список файлов реферата