Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 8)

Зараз (1999) ЄС виступає організатором програми “Єдиний інформаційний ринок”, який є наступним після ВТЦ кроком у розвитку електронної комерції.

Мережа Центрів по Зовнішній Торгівлі (Global Trade Point Network, GTPN) - один з успішних результатів міжурядової діяльності під егідою UNCATD ( що те типу United Nations Commission of Trade And Development).

У 1994 у Колумбусі (Columbus), більш ніж 2000 голосів прийняли Міністерську Декларацію по Ефективності Торгівлі, по якій був офіційно початий проект Мережі Центрів по Зовнішній Торгівлі (Global Trade Point Network) - перша всесвітня ілюстрація позитивної ролі, що "Глобальна Світова Магістраль" може грати в області торгівлі і розвитку.

GTPN покладається на найбільше просунуті доступні технології в мережах і мультимедіа. Завдяки Центрам по Торгівлі, усі країни і підприємства, що беруть участь можуть тепер обмінюватися 'ETO' (Electronic Trading Opportunities, Торгові Електронні Пропозиції), і також іншими видами інформації щодо існуючих торгових інструкцій, банківських методів і ринкових даних (ETI - Electronic Trading Information).

Кожний Центр по Торгівлі, це:

• центр допомоги по торгівлі, де учасники угод зовнішньої торгівлі (наприклад, митниця, інститути зовнішньої торгівлі, банки, Торговельні Палати, фрахтові експедитори, транспортні і страхові компанії) згруповані разом під єдиною реальною або віртуальним дахом, щоб забезпечити всі необхідні послуги по торгових угодах по розумній вартості.

• джерело інформації в області торгівлі, що забезпечує фактичних і потенційних партнерів зведеннями про ділові і ринкові можливості, потенційних клієнтах і постачальниках, торгових інструкціях і вимогах, і т.д.

• шлях до глобальної мережі. Всі Центри по Торгівлі або є, або будуть з'єднані між собою Мережею Центрів по Зовнішній Торгівлі й обладнані ефективними телекомунікаційними інструментами, для організації зв'язку з іншими глобальними мережами.

Джерела існування віртуальних торгових центрів

Можна виділити такі основні джерела існування ВТЦ:

• доходи від реклами

• відсоток за проведені торгові операції

• абонентська плата зареєстрованих кліентів

• надання аналітичної інформаціїї продавцям стосовно ефективності попиту на ті чи інші товари

Найвагомішим джерелом можна вважати доходи від реклами. Зогляду на технологічну специфіку интернет реклами, кількість рекламних пропозицій, які пропонуються користувачеві, практично не обмежена. З цього можна зробити висновок, що ВТЦ, виходячи із своєї функціональной направленності, являє собою ефективний інструмент надання рекламної інформації, яка завдяки новітнім технологіям має високу ступінь ефективності. При наявності достатньої кількості рекламодавців, ВТЦ може підтримувати своє існування тільки за рахунок доходів від реклами.

Кожна торгівельна операція за допомогою ВТЦ повинна бути сплачена за певним тарифом. Цей вид доходу прямо пропорційно залежить від кількості здійснених операцій.

Наступним джерелом існування є абонентська плата зареєстрованних клієнтів. Зареєстровані клієнти мають можливість користуватися додатковими послугами та сервісами, на відміну від звичайних, в розпорядженні яких є стандартний набір функцій. Звісно, що за додаткові можливости потрібно платити, але ця плата є невеликою і не може бути зіставлена ні з доходами від реклами ні з доходами від проведення торгівельних операцій.

В аналітичній інформаціїї стосовно ефективності попиту на ті чи інші товари в першу чергу зацікавлені продавці. Володіючи цією інформацією продавці мають можливість швидко реалізувати певні товари. Отже іноді вони згодні заплатити немалу суму, щоб заволодіти інформацією про становищє на ринку.

В сукупності всі ці фактори складають загальне джерело існування ВТЦ, але поділ по приоритетності тих чи інших факторів є дуже умовним. Цей поділ залежить від політики, яка проводиться стосовно організації діяльності ВТЦ. Можуть існувати і інші джерела. Але це основні напрямки.

Інформаційна стратегія ЄС у галузі комунікацій. Європа і глобальне інформацінйе суспільство

Програма була підготовлена 20-ма членами Групи на Найвищому Рівні з питань Інформаційного Суспільства на чолі з Бангманом.

Програма спонукає ЄС звернути увагу до приближення Інформаційного Віку, у зв’язку з чим уже зараз необхідно закладати підвалини для впровадження нових процесів в Інформаційному Суспільстві.

Члени Групи Бангмана вважають, що у всьому світі інформаційні і комунікаційні технології уже зараз являються складовими факторами якісно нової індустріальної революції, революції яка є більш значною і направленою на майбутній розвиток усього суспільства, ніж революції в минулому. Це є революція, що базується на інформаційних технологіях, і сама є вираженням людських знань, – у цьому полягає унікальність цієї революції і її відмінність від минулих революцій. Ця революція додає значні нові можливості людським поглядам і визначає ті фактори, які змінять способи, якими ми живемо і працюємо. Європа, вважає Група Бангмана, уже приймає участь в цій революції, але ще частково, не на повну потужність. Члени Групи вважають, що якщо не прийняти до уваги ті поради, які вони викладають в своїй програмі, то очікувані вигоди від впровадження новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій можуть стрімко і дуже помітно знизитися, що значно відобразиться на розвитку Інформаційного Суспільства в цілому і неодмінно нанесе шкоду усьому світовому співтовариству. Саме тому, вважають Члени Групи, ЄС, в першу чергу, має прислухатися до порад Програми.

Європа, сказано у Програмі, має колосальні можливості для вироблення нових та для впровадження вироблених інформаційних розробок. Для ціленаправленого використання цих потужностей в Європі, необхідно, перш за все, об’єднати можливості працівників та працедавців, фізичних та юридичних осіб, урядів та організацій для взаємовигідної співпраці, і, перш за все, у галузі інформатизації та телекомунікації.

В Програмі підкреслюється, що, неодмінно, ті європейські країни, які першими сформують ядро Інформаціного Суспільства, отримають колосальні переваги над іншими. Але, це не є першочерговою метою. Інформаціне Суспільство мають складати усі європейські держави без виключення. Це принесе користь усім країнам без виключення. Отже, одним з набільш важливим завданням на першому етапі, є формування якомога ширшого ядра майбутнього Інформаціного Суспільства. Крім того постає питання часу формування такого ядра.

Члени Групи наголошують, що Інформаційне Суспільство має можливість покращити рівень життя Європейських громадян, і підготовка європейців до наближення Інформаційної Ери є першочерговим завданням. Навчання та освіта неодмінно зіграють основну роль в формуванні поглядів громадян Європи.

В Програмі сказано, що політична увага до цих процесів не є неперервною, що є негативною рисою у формуванні Інформаційного Суспільства. Приватний сектор очікує нового сигналу, нового поштовху задля подальшого розвитку суспільства в цілому.

Важливу роль в Програмі приділено ролі уряду в цих процесах. Група на чолі з Бангманом вважає, що ринок сам зможе визначити переможців і програвших, основною ж задачею урядів є контроль за перебігом економічних процесів, гарантування вільного конкурентного середовища усім учасникам економічної діяльності.

В Програмі розкривається можливість утворення нових ринків на базі функціонуючих:

• ринок покупців;

• ринок продавців;

• ринок малих та середніх підприємців;

• аудіовізуальний ринок.

Обгрунтовується, що на цих ринках відбудуться істотно нові переміни.

В Програмі вважається, що в майбутньому буде можливим покласти край монополіям, особливо в телекомунікаційній сфері.

Значна увага в Програмі приділяється захисту Прав на Інтелектуальну Власність, захисту електронної інформації, напрямкам політики держави для забезпечення цих прав і технологіям, направленим на цей захист.

Чи не основною проблемою в Програмі є укріплення існуючих та заснування нових електронних мереж. Значна увага приділяється розвитку цифрової мережі ISDN (Integrated Service Digital Network), особливо EURO-ISDN, що почала функціонувати на загальних засадах наприкінці 1993 року. Але, крім того, відзначається серйозний вплив мережі INTERNET на розвиток Інформаційного Суспільства, пропонуються шляхи покращення роботи цієї мережі, шляхом розгалуження існуючої мережі, збільшення числа користувачів та шляхом впровадження інших наукових розробок.

Окрім передачі інформації через всесвітні інформаційні мережі та через мультимедійні системи, в програмі особливе місце відводиться проблемі розвитку мобільного зв’язку, де чолову позицію займає стандарт GSM.

Програма «Шлях Європи до Інформаційного Суспільства. План Дій» (Europe’s Way to the Information Society. An Action Plan)

Програма була прийнята в Брюсселі 19.07.1994.

В Програмі сказано, що Інформаційне Суспільство знаходиться на шляху свого розвитку. «Цифрова революція» щойно розпочалася і вже починають відбуватися структурні зміни, які можна порівняти хіба що зі змінами після індустріальної революції минулого століття з відповідною реакцією світової економіки.

Цей процес не можливо зупинити і він обов’язково приведе до економіки, що буде базуватися на знаннях, на володінні тією чи іншою інформацією.

Цей процес є надзвичайно складним, підкреслюється у Програмі, він вимагає чіткого дотримання існуючих правил і міжнародних угод, контролю з боку усього міжнародного співтовариства.

Важливим аспектом у Програмі є роль Європи в майбутньому Інформаційному Суспільстві.

В Програмі наголошено, що розвиток Європейського Співтовариства на сучасному етапі значною мірою буде мати відображення в майбутньому. Тому, не слід зволікати час, адже у Європи є усі можливості для того, щоб стати центральною частиною майбутнього Інформаційного Суспільства.

В Програмі сказано, що гонка за це місце вже почалася і в ній, очевидно, лідерами є США та Японія.

Європі, сказано у Програмі, необхідно досягти їхнього розвитку, і, особливо в комунікаційній та інформаційній сфері, адже, ті країни, які вирвуться в лідери de facto, будуть диктувати технологічні стандарти тим країнам, які будуть за ними слідувати.

Програма аналізує наступні документи:

• Growth, Competitiveness, Employment – The Challenges and ways forward into the 21^st century

• Europe and the Global Information Society – Recommendations to the European Council

• TEN-ISDN

• TEN-IBC

• The IDA

• Advanced Communication and Telecommunication Services

• Telematics

• The 4^th RDT Framework Programme

• Information Technology

• Call for Ideas

• Call for Intentions

• Call for Proposals

• Програми та рішення, прийняті під час проведення брифінгів, зустрічей на найвищому рівні

Значна увага в Програмі приділяється розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, захисту продуктів інтелектуальної праці, широкому розповсюдженню аудіовізуальної та мультимедійної продукції, соціальним та культурним аспектам розвитка Інформаційного Суспільства, передачі інформації на відстань та її захисту та іншим проблемам, що виникли та проблемам, що можуть виникнути при переході суспільства до Інформаційного.

Загалом, ця Програма є підсумком багатьох відомих Програм та Документів, що стосуються Інформаційного Суспільства, узагальненням матеріалів, що були викладені в попередніх Програмах та Документах і являє собою план дій для світового співтовариства, а в першу чергу – для Європи щодо подальшого розвитку суспільства та його трансформування у Інформаційне.

Програма «Європейське Інформаційне Суспільство у Дії» (The

European Information Society in Action)

В цьому документі наголошується на тому, що процес перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочався з 1994 року з прийняттям наступних документів:

• The White Paper

• The Bangemann Report

• The Corfu Conclusions

• Action Plan

• The Essen Conclusions

Прийнявши ці документи ЄС працювало над тим, щоб 1995 рік став часом дій, проривом у розвитку Інформаційного Суспільства в Європі.

Наголошується, що процеси перетворення Європи у Інформаційне Суспільство розпочалися в 1980-х роках, необхідно далі розвивати європейський телекомунікаційний ринок, що стане основою трансформування європейської, а згодом – і світової економіки.

В даному Документі основна увага приділяється виключно розвитку інформаційних та телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, електронному видавництву, аудіовізуальним та мультимедійним розробкам, захисту результатів інтелектуальної праці, освоєнню нових ринків, пов’язаних з розвитком телекомунікації.

Необхідною складовою рисою для переходу Європи в Інформаційне суспільство є налагодження зв’зків для інформування населення через різноманітні теле- , радіо- мережі. Значну роль відіграє телефонизація населення.

Характеристики

Список файлов реферата