diplom (708659), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Показник показує на скільки повинна зменшитися виручка щоб досягти нульової рентабельності, а надалі і збитковості виробництва.
У теорії фінансового менеджменту виділяють два поняття: фінансова структура та капіталізована структура підприємства. Під терміном фінансова структура розуміють спосіб фінансування господарської діяльності підприємства у цілому, тобто структуру усіх фінансових джерел коштів. Другий термін відноситься до більш вузької частини джерел коштів – довгостроковим пасивам (власні джерела коштів та довгострокові позикові кошти) [10, c. 85]. Структура капіталу чинить вплив на результати фінансово-господарської діяльності підприємства, співвідношення власними та позиковими джерелами коштів слугує одним з ключових аналітичних показників що характеризує ступінь ризику інвестування фінансових ресурсів в дане підприємство. Одним з таких показників що характеризує ступінь ризику, є показник покриття витрат з обслуговування позикового довгострокового капіталу РПВ (рівень покриття видатків):
Коефіцієнт РПВ вимірюється у частках одиниці і показує у скільки разів валовий доход підприємства перевищує суму річних відсотків по довгостроковим позикам.
Питання можливості та доцільності управління структурою капіталу давно дебатуються у західних країнах, серед вчених та практиків існує два основних підходу до цієї проблеми: традиційний і теорія Модильяна – Міллера [10, c. 85].
Послідовники традиційного методу вважають, що ціна капіталу залежить від його структури і існує „оптимальна структура капіталу”.
Ціна підприємства в цілому може бути знайдена за формулою:
де ОК – сума коштів за рік витрачених на обслуговування капіталу;
СЦ- середньозважена ціна авансованого капіталу, яка розраховується за формулою:
(45)
де К – ціна джерела коштів у загальній сумі.
На практиці любе підприємство фінансує свою діяльність, у тому числі і інвестиційну, з різних джерел.
За користування авансованих у діяльність підприємства фінансових ресурсів воно сплачує відсотки , дивіденди і так далі тобто несе деякі обґрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Як було показано вище кожне джерело коштів має свою ціну як суму витрат на його забезпечення.
Економічний зміст цього показника полягає у наступному: підприємство може приймати любі рішення інвестиційного характеру , рівень рентабельності котрих не нижче поточного значення показника СЦ.
Саме з ним порівнюється показник IRR (норма рентабельності інвестицій), розрахований для конкретного проекту, при цьому зв’язок між ними такий [10, c. 85]:
якщо I R R > CЦ , то проект належить прийняти;
I R R < CЦ, то проект належить відкинути;
I R R = CЦ, то проект ні прибутковий ні збитковий.
В залежності від структури капіталу ціна кожного джерела фінансування змінюється, причому темпи зміни різні. Численні дослідження показали що зі зростанням частки позикових коштів у загальній сумі джерел коштів ціна власного капіталу Цв постійно збільшується зростаючими темпами, а ціна позикового капіталу, залишаючись спочатку практично незмінною, потім теж починає збільшуватись. Оскільки ціна позикового капіталу Цп, існує структура капіталу, називана оптимальною, при котрій показник СЦ має мінімальне значення, а отже ціна підприємства буде максимальною.
Ціна існуючої структури капіталу – це оцінка за даними минулих періодів. Очевидно, що ціна окремих джерел коштів, рівно як і структура капіталу постійно змінюється [11, c. 159].
Тому і зважена ціна капіталу не є постійною величиною – вона міняється з часом, знаходячись під впливом багатьох факторів. Одним з них є розширення обсягу нових інвестицій. Нарощування економічного потенціалу підприємства може здійснюватися як за рахунок власних коштів (реінвестування частини прибутку) так і за рахунок залучених засобів.
В
артість
Цв
СЦ
Цп
t
Рис. 4 Залежність ціни капіталу і структури капіталу
По ступені приналежності використовуваний капітал підрозділяється на власний (розділ І пасиву балансу) і позиковий (розділ ІІ і ІІІ пасиву балансу).
По тривалості використання розрізняють капітал довгостроковий (постійний) (І і ІІ розділи) та короткостроковий (ІІІ розділ) рис 5 [22, c. 194].
Необхідність у власному капіталі обумовлена вимогами самофінансування підприємств. Він є основою самостійності і незалежності підприємств.
Однак потрібно враховувати , фінансування діяльності підприємства тільки за рахунок власних коштів не завжди вигідно для нього , особливо в тих випадках , коли виробництво носить сезонний характер. Тоді в окремі періоди будуть накопичуватися великі кошти на рахунку у банку , а в інші періоди їх буде бракувати.
Власний капітал Джерела власних Постійний капітал
коштів ( I розділ )
Довгострокові фінансові
зобов’язання ( II розділ )
П
озиковий капітал
Короткострокові фінансові Змінний
зобов’язання ( III розділ) капітал
Рис.5 Структура пасиву балансу
Крім того варто мати на увазі , що якщо ціни на фінансові ресурси невисокі , а підприємство може забезпечити більш високий рівень віддачі на вкладений капітал , чим плата за кредитні ресурси , то , залучаючи позикові кошти , воно може підвищити рентабельність власного капіталу.
У той же час якщо кошти підприємства створені в основному за рахунок короткострокових зобов`язань , то його фінансове положення буде хитливим, тому що з капіталами короткострокового використовування необхідна постійна оперативна робота , спрямована на контроль , за своєчасним поверненням їх і за залученням в оборот на нетривалий час інших капіталів [18, c. 84].
Отже, від того, наскільки оптимальне співвідношення власного і позикового капіталу , багато в чому залежить фінансове положення підприємства. Вироблення правильної фінансової стратегії допоможе багатьом підприємствам підвищити ефективність своєї діяльності.
Структура капіталу – це складові фінансів підприємства. Структура підприємства зафіксована в правій частині балансу , де показуються основні джерела засобів , притягнутих для фінансування. Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісний взаємозв’язок , кожна стаття активу балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів , як правило є власний капітал і довгострокові позикові кошти. Не виключаються випадки формування довгострокових активів і за рахунок короткострокових кредитів банку. Поточні активи створюють як за рахунок власного капіталу так і за рахунок короткострокових позикових коштів. Бажано, щоб вони наполовину були сформовані за рахунок власного а на половину за рахунок позикового капіталу. Тоді забезпечується гарантія погашення зовнішнього боргу.
Другий підхід у доцільності керування капіталом ґрунтується на теорії Модельні і Міллер (1958 рік) і стверджує як раз зворотне – ціна капіталу не залежить від його структури , а отже , її не можна оптимізувати. При обґрунтуванні цього підходу вони вводять ряд обмежень: наявність ефективного ринку, відсутність податків , однакова величина процентних ставок для фізичних і юридичних осіб, раціональне економічне поводження , можливість ідентифікації підприємств однаковим ступенем ризику. В цих умовах , затверджують вони ціна капіталу завжди вирівнюється шляхом перекачування капіталу за рахунок кредитів , наданих компаніям фізичними особами [39, c. 13].
У повному обсязі описані методики можуть бути реалізовані лише у разі існування розвиненого ринку цінних паперів та статистики про нього. Ні того , ні іншого в Україні і країнах СНД поки немає , крім того питома вага акціонерних підприємств , що котирують свої цінні папери на ринку , так само ще не велика. Проте вплив фінансового механізму функціонування капіталу становить значний інтерес для бізнесменів будь якого рівня.
2. ОРГАНІЗАЦІЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА З ПОЗИЦІЙ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ
2.1. Аналіз валюти та структури балансу
Для загальної оцінки фінансового стану складається спрощений баланс , в якому об’єднують в окремі групи однорідні статті. При побудові спрощеного балансу зменшується число статей балансу чим підвищується його наочність і полегшується його аналіз.
Попередню оцінку фінансового стану підприємства можна зробити на основі виявлення „хворих” статей балансу [31, c. 95]:
-
наявності в балансі суми по рядку 350 „Непокритий збиток” яка свідчить про вкрай незадовільну роботу підприємства;
-
наявністю сум за дебіторською заборгованістю, не сплаченою в строк ;
-
наявністю сум за статтею „Інші оборотні активи” (ряд 250);
-
наявності простроченої кредиторської заборгованості.
На основі діючого балансу АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” побудуємо спрощений баланс (табл.. 1)
Аналіз показав, що загальний капітал товариства „Херсонська кондитерська фабрика” дещо поменшав – на 2,1% , але це відбулося на фоні значного приросту нерозподіленого прибутку – на 11,7% що є позитивним моментом. Також можна зазначити що ліквідність підприємства також зросла, оскільки вартість необоротних активів зменшилася на 5,1%, а оборотних – збільшилася на 8,5%. Також позитивної оцінки заслуговує зменшення статті „Інші оборотні активи” на 44,5%, та зменшення статті „Кредиторська заборгованість” на 19,8%
Разом з тим на підприємстві існує зростаюча дебіторська заборгованість зростання на 235,8%.
Таблиця 1
Порівняльний аналітичний баланс АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” на 2002 рік , тис.грн.
| Показники | На початок року | На кінець року | Відхилення | |||||||||||
| Тис. грн. | Питома вага | Тис. Грн | Питома вага | Абсолютне г.3-г.1 | Відносне г.5/г.1х100 | За питомою вагою г.4-г.2 | ||||||||
| A | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | |||||||
| АКТИВ | ||||||||||||||
| І. Необоротні активи | ||||||||||||||
| 1.1 Нематеріальні активи | 8,9 | 0,1% | 4,7 | 0,039072 | -4,2 | -47,2% | 3,8% | |||||||
| 1.2 Незавершене буд-во | 274,2 | 2,2% | 7,1 | 0,1% | -267,1 | -97,4% | -2,2% | |||||||
| 1.3 Основні засоби | 4 420,7 | 36,0% | 4 450,7 | 37,0% | 30,0 | 0,7% | 1,0% | |||||||
| Усього за розділом І | 4 703,8 | 38,3% | 4 462,5 | 37,1% | -241,3 | -5,1% | -1,2% | |||||||
| ІІ. Оборотні активи | ||||||||||||||
| Запаси |
|
|
|
|
|
|
| |||||||
| 2.1 виробничі запаси | 4 891,2 | 39,8% | 4 142,8 | 34,4% | -748,4 | -15,3% | -5,4% | |||||||
| 2.2 незавершене виробництво | 30,0 | 0,2% | 33,8 | 0,3% | 3,8 | 12,7% | 0,0% | |||||||
| 2.3 готова продукція | 263,5 | 2,1% | 179,1 | 1,5% | -84,4 | -32,0% | -0,7% | |||||||
| 2.4 Дебіторська заборгованість | 503,1 | 4,1% | 1 689,5 | 14,0% | 1 186,4 | 235,8% | 10,0% | |||||||
| 2.5 Грошові кошти | 33,6 | 0,3% | 165,3 | 1,4% | 131,7 | 392,0% | 1,1% | |||||||
| 2.6 Інші оборотні активи | 102,3 | 0,8% | 57,8 | 0,5% | -44,5 | -43,5% | -0,4% | |||||||
| Усього за розділом ІІ | 7 585,6 | 61,7% | 7 562,1 | 62,9% | -23,5 | -0,3% | 1,2% | |||||||
| ІІІ. Витрати майбутніх періодів | ||||||||||||||
| БАЛАНС | 12 291,7 | 100,0% | 12 029,2 | 100,0% | -262,5 | -2,1% | * | |||||||
| ПАСИВ | ||||||||||||||
| І. Власний капітал | ||||||||||||||
| 1.1 Статутний капітал | 171 | 1,4% | 171 | 1,4% | 0 | 0,0% | 0,0% | |||||||
| 1.2 Додатковий капітал | 4700,4 | 38,2% | 4699,4 | 39,1% | -1 | 0,0% | 0,8% | |||||||
| 1.3 Резервний капітал | 115,4 | 0,9% | 115,4 | 1,0% | 0 | 0,0% | 0,0% | |||||||
| 1.4 Нерозподілений прибуток | 4388,3 | 35,7% | 4901,8 | 40,7% | 513,5 | 11,7% | 5,0% | |||||||
| Усього за розділом І | 9375,1 | 76,3% | 9887,6 | 82,2% | 512,5 | 5,5% | 5,9% | |||||||
| ІІ. Забезпечення наступних витрат та платежів | ||||||||||||||
| 2.1 Виплати персоналу | 70,7 | 0,6% | 90,5 | 0,8% | 19,8 | 28,0% | 0,2% | |||||||
| Усього за розділом ІІ | 70,7 | 0,6% | 90,5 | 0,8% | 19,8 | 28,0% | 0,2% | |||||||
| ІІІ. Довгострокові зобов’язання | ||||||||||||||
| IV. Поточні зобов’язання | ||||||||||||||
| 4.1 Короткострокові кредити | 435,1 | 3,5% | 206,5 | 1,7% | -228,6 | -52,5% | -1,8% | |||||||
| 4.2 Кредиторська заборг | 1646,3 | 13,4% | 1320,2 | 11,0% | -326,1 | -19,8% | -2,4% | |||||||
| 4.3 Інші поточні зобов’язання | 23,8 | 0,2% | 0 | 0,0% | -23,8 | -100,0% | -0,2% | |||||||
| Усього за розділом IV | 2845,9 | 23,2% | 2051,1 | 17,1% | -794,8 | -27,9% | -6,1% | |||||||
| V. Витрати майбутніх періодів | ||||||||||||||
| БАЛАНС | 12291 | 100,0% | 12029,2 | 100,0% | -261,8 | -2,1% | * | |||||||
Для отримання загальної оцінки, динаміки фінансового стану зіставимо зміни підсумку валюти балансу із змінами фінансових результатів діяльності підприємства „Херсонська кондитерська фабрика”.
















