diplom (708659), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Для цього розрахуємо коефіцієнт зміни валюти балансу за формулою:
де: Квб – коефіцієнт зміни валюти балансу;
ВБ1 та ВБ0 –валюта балансу на кінець та початок періоду.
Коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції:
(48)
де Квр – коефіцієнт зміни виручки від реалізації продукції;
ВР1 та ВР0–виручка від реалізації на кінець та початок періоду.
Коефіцієнт зміни балансового прибутку:
де Кбп – коефіцієнт зміни балансового прибутку;
БП1 та БП0 – балансовий прибуток на кінець та початок періоду.
Як видно темпи приросту зазначених показників випереджають приріст валюти балансу, що свідчить про покращення використання засобів на підприємстві в динаміці.
Для того щоб аналіз валюти балансу був повним, необхідно дати оцінку змінам окремих його статей . така оцінка надається за допомогою горизонтального (часового) і вертикального (структурного) аналізів.
При горизонтальному аналізі виявляються абсолютні та відносні зміни величин статей балансу за певний період, дається оцінка цим змінам [40, c. 165].
Вертикальний аналіз використовується для дослідження структури засобів і джерел їх утворення шляхом визначення питомої ваги окремих статей у підсумкових даних та оцінювання цих змін.
Горизонтальний і вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного, на їх основі будується порівняльний аналітичний баланс (Таблиця 1)
Позитивним є збільшення власного капіталу на 512 тис. грн. (5,5 %) та зменшення поточних зобов’язань на 794,8 тис. грн. (-27,9%). Також позитивно можна оцінити зменшення статті „Готова продукція” на 32% що поряд із збільшенням прибутку може свідчити про збільшення спросу на продукцію.
Негативним моментом є збільшення дебіторської заборгованості на 1 186,4 тис. грн., що складає 235,8% від її величини на початок року.
Як видно з таблиці 1 , відбулися зміни в структурі активів товариства. Якщо на початок року необоротні активи складали 38,3 % від загальної суми балансу , то на кінець року вони склали 37,1 % тобто їх питома вага зменшилася на 1,2%. Відповідно на таку величину збільшилися в структурі активів оборотні активи.
Негативно слід оцінити значне зростання дебіторської заборгованості на 235,8%, а також збільшення її частки у загальній структурі валюти балансу з 4% до 14%.
Проаналізуємо структуру дебіторської заборгованості (Таблиця 2).
Таблиця 2
Аналіз дебіторської заборгованості АТЗТ "Херсонська
кондитерська фабрика" за 2002 рік
| Розрахунки з дебіторами | На початок року | На кінець року | Відхилення | |||
| тис.грн. | % | тис.грн. | % | тис.грн. | % | |
| 1. За товари, роботи, послуги | 503,1 | 22,2% | 1689,5 | 56,3% | 1186,4 | 34,1% |
| 2. З бюджетом | 1713,4 | 75,7% | 1292,6 | 43,1% | -420,8 | -32,7% |
| 3. За виданими авансами | 11,4 | 0,5% | 1,1 | 0,0% | -10,3 | -0,5% |
| 4. Інша поточна дебіторська заборгованість | 34,4 | 1,5% | 16,9 | 0,6% | -17,5 | -1,0% |
| Усього | 2262,3 | 100,0% | 3000,1 | 100,0% | 737,8 | 32,6 % |
За аналізований період загальна величина дебіторської заборгованості збільшилася на 737,8 тис.грн., що складає 32,6 % до початку року. Це відбулося за рахунок збільшення суми за товари, роботи, послуги на 1186,4 тис.грн.
Рис. 6 Структура дебіторської заборгованості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на початок 2002 року
Рис.7 Структура дебіторської заборгованості АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика" на кінець 2002 року
У структурі дебіторської заборгованості відбулися значні зміни. На початок 2002 року найбільшу питому вагу мали розрахунки з бюджетом 75 %, на кінець року їх частка зменшилась на 32,7 %, при цьому заборгованість за товари на кінець року збільшилася на 1186,4 тис.грн., а в загальній структурі дебіторської заборгованості їх частка збільшилася на 34,1 % і склала 56,3 %.
Таке становище свідчить про ускладнення розрахункової дисципліни і про значне відволікання коштів з обороту. Це досить негативно впливає на фінансовий стан товариства.
Аналізуючи структуру пасиву балансу , слід відзначити як позитивний момент фінансової стійкості товариства високу частку власного капіталу - 76,3% на початок року та 82,2% на кінець року. Підприємство „Херсонська кондитерська фабрика ” не має довгострокових зобов'язань, а питома вага поточних зобов’язань незначна – на початок року 23,2% та 17,1% відповідно на кінець року. Як в абсолютному вираженні , так і за питомою вагою спостерігається значне зменшення поточних зобов’язань що оцінюється позитивно.
АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика” має гарну структуру свого капіталу.
Від оптимальності співвідношення власного і позикового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.
У зв’язку з цим проводиться оцінювання структури джерел фінансових ресурсів – пасивів балансу (Таблиця 3).
Таблиця 3
Оцінка структури джерел фінансових ресурсів АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика” на 2002 рік
| Показники | На початок | На кінець | Відхилення |
| Коефіцієнт фінансової незалежності, % | 76,3% | 82,2% | 5,9% |
| Коефіцієнт фінансової залежності, % | 23,2% | 17,1% | -6,1% |
| Коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля), % | 30,4% | 20,7% | -9,6% |
Структура джерел фінансових ресурсів характеризується трьома показниками :
- коефіцієнтом фінансової незалежності (його ще називають коефіцієнтом автономності , коефіцієнтом власності), який розраховується як відношення власного капіталу до загального капіталу (валюти балансу):
(50)
де Кфн - коефіцієнт фінансової незалежності;
ВК – власний капітал ;
ВБ – загальний капітал (валюта балансу).
- коефіцієнтом фінансової залежності , який характеризує частку боргу у загальному капіталі і розраховується як відношення позикового капіталу до загального (валюти балансу):
(51)
де Кфз - коефіцієнт фінансової залежності ;
ПК – позиковий1 капітал ;
ВБ – загальний капітал (валюта балансу).
- коефіцієнтом фінансового ризику (плече фінансового важеля) , який розраховується відношенням позикового капіталу до власного :
(52)
де Кфр - коефіцієнт фінансового ризику (плече фінансового важеля) .
Чим вище рівень першого показника і нижче рівні другого і третього , тим стійкіший фінансовий стан підприємства.
Учені-економісти по-різному оцінюють оптимальність співвідношення власного та позикового капіталу (наприклад, 70:30 ; 60:40 ; 50:50) [24, c. 35]. На мою думку, це залежить від конкретних умов господарювання, фінансової політики держави, від обертання капіталу.
Згідно з даними АТЗТ ”Херсонська кондитерська фабрика” можна зробити висновки що зростання коефіцієнта фінансової незалежності та зменшення коефіцієнтів фінансової залежності та фінансового ризику свідчать про більш стійкий стан товариства , що склався в 2002 році.
При подальшому аналізі необхідно вивчити динаміку і структуру власного та позикового капіталу , з’ясувати причини змін окремих їх складових і дати оцінку цим змінам за аналізований період.
На базі звіту про власний капітал АТЗТ „Херсонська кондитерська фабрика ” складемо аналітичну таблицю для вивчення складу і структури власного капіталу товариства (Таблиця 4)
Таблиця 4
Склад і структура власного капіталу АТЗТ „Херсонська
кондитерська фабрика” на 2002 рік
| Показники | Статутний капітал | Додатковий капітал | Резервний капітал | Нерозподілений прибуток | Разом |
| Залишок на початок року: |
|
|
|
|
|
| 1.1 тис.грн. | 171 | 4700,4 | 115,4 | 4388,3 | 9375,1 |
| 1.2 за питомою вагою, % | 1,8% | 50,1% | 1,2% | 46,8% | 100,0% |
| Залишок на кінець року: |
|
|
|
|
|
| 2.1 тис.грн. | 171 | 4699,4 | 115,4 | 4901,8 | 9887,6 |
| 2.2 за питомою вагою, % | 1,7% | 47,5% | 1,2% | 49,6% | 100,0% |
| Відхилення: |
|
|
|
|
|
| 3.1 абсолютне, тис.грн. (ряд 2.1 - 1.1) | 0 | -1 | 0 | 513,5 | 512,5 |
| 3.2 відносне, % (ряд 3.1 / 1.1х100) | 0,0% | 0,0% | 0,0% | 11,7% | 5,5% |
| 3.3 за питомою вагою, % (ряд 2.2 - 1.2) | -0,1% | -2,6% | -0,1% | 2,8% | 0,0% |
За результатами аналізу збільшення власного капіталу склало 512,5 тис.грн. (на 5,5%). Це сталося за рахунок збільшення частки нерозподіленого прибутку на 513,5 тис.грн. (на 11,7%), найбільшу частку у власному капіталі на початок 2002 року мав додатковий капітал (50,1%), а на кінець нерозподілений прибуток (49,6%). Відповідно відбулися зміни і в структурі власного капіталу (Рис. 8,9)
















