Menegment (704119), страница 13

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 13)

Якщо є аварійна інформація (у тому випадку, коли одне чи декілька відхилень показників значно перевищують допустимі), то відповідна інформація надається будь-якій управлінській ланці в момент її реєстрування, тобто в будь-який час доби.

Дані за представленими формами видання інформації (таб­лиці 1-3) управлінському персоналу надають щодоби з певною періодичністю. Крім того, в кінці кожного тижня передбачається надання начальникові цеху та його заступнику зведеної інфор­мації з наростаючим підсумком за тиждень відповідно за табли­цями 1 та 2.

В кінці кожного місяця, а також у кінці року планується на­дання вищій управлінській ланці накопичувальної інформації про стан виробництва за місяць (рік).

До підсумкових даних включають дані про виявлені тен­денції в розвитку виробництва, а також про очікувані результа­ти виробничої діяльності в умовах допущених відхилень. Пропо­нуються наступні форми надання накопичувальної інформації за місяць та рік начальникові цеху (таблиця 4) та його заступникові (таблиця 5).

Всі таблиці для управлінського персоналу цеху розроблено, виходячи з аналізу інформації, яка є необхідною конкретно для кожної управлінської ланки. Незважаючи на їхню подібність зовні (особливо для начальника цеху та його заступника), вони містять відхилення показників та причини з різною мірою де­талізації. Отже, варіанти усунення чи закріплення цих відхилень ("поради-рішення") так само можуть різнитися залежно від того, які права, обов'язки та яку відповідальність має кожний окремий працівник з управлінського персоналу.

Для одержання вихідних таблиць, перш за все, треба ввести інформацію, обробити відповідними програмами, знайти інфор­мацію, що відповідає запитам, та видати на екран, друк чи світлове табло. Урахування викладених особливостей у процесі створення АСУ дозволить прискорити процес їх розроблення та впровадження та сприятиме підвищенню їхньої ефективності.

Коли диспетчеру чи заступникові начальника цеху буде потрібна інформація про хід виробництва у певний момент часу, вони, так само, як і начальник цеху, можуть надіслати запит до системи та отримати потрібні дані, але лише ті, за якими є відхи­лення більше передбачених величин.

176

177

— створення системи державних стандартів на номенклатуру
показників якості продукції.

Показники якості продукції в залежності від характеру вирі­шуваних задач по оцінці рівня якості продукції класифікуються таким чином [19].

1. В залежності від властивостей, що характеризуються, —
   на показники призначення; надійності (безвідказності, довговіч­
   ності, ремонтоздатності, збереження); ергономічні; естетичні;
   показники технологічності; транспортабельності; стандартизації
   і уніфікації; патентно-правові; безпеки і економічні.

2. В залежності від способу вираження — на показники, що ви­
   ражені в натуральних одиницях (кг, м, бали, безрозмірні), і по­
   казники, що виражені в вартісних одиницях.

3. В залежності від кількості властивостей, що характери­
зуються, — на одиничні і комплексні (групові, узагальнені та
інтегральні).

1. В залежності від використання для оцінки на базові і від­
   носні.

2. В залежності від стадії визначення значень показників —
   на прогнозовані, проектні, виробничі і експлуатаційні.

Номенклатура показників якості продукції встановлює пере­лік кількісних характеристик її властивостей, що визначають якість, її вибирають з урахуванням:

• призначення і умов використання продукції;

• складу і структури характеризованих властивостей;

• вимог споживачів до якості (результатів вивчення попиту);

• досягнутого рівня якості продукції і завдань управління які­
  стю;

• основних вимог до показників якості.

4.2. Рівень якості продукції і методи його визначення

Рівень якості продукції — це відносна характеристика її якості, яка грунтується на порівнянні значень показників якості продукції, що оцінюється, з базовими значеннями [19].

Оцінка рівня якості продукції — це сукупність операцій, які включають вибір номенклатури показників якості продукції, що оцінюється, визначення значень цих показників і співставлення їх з базовими.

Оцінка якості продукції проводиться методами прикладної кваліметрії [20]. Кваліметрія — це наука про вимірювання і оцінку якості продукції. Розрізняють теоретичну і прикладну

- 112 -

кваліметрію. Теоретична абстрагується від конкретних об'єктів (предметів або процесів) і вивчає тільки загальні закономірності та математичні моделі, що пов'язані з оцінкою якості, тобто об'єктом теоретичної кваліметрії є філософські та методичні проблеми кількісної оцінки якості. Завданням практичної ква­ліметрії є розробка конкретних методик і математичних моделей для оцінки якості конкретних об'єктів різного виду і призна­чення.

Якість продукції кількісно визначається:

• технічним рівнем продукції;

• рівнем якості виготовлення продукції;

• рівнем якості продукції в експлуатації або споживанні.

Під технічним рівнем продукції розуміють відносну харак­теристику якості продукції, основану на співставленні значень показників, які характеризують технічну довершеність продук­ції, що оцінюється, у відповідності з базовими значеннями.

Для знаходження значень показників якості продукції викори­стовуються дві групи методів: за способами одержання інфор­мації і за джерелами одержання інформації.

В залежності від способу одержання інформації методи поді­ляються на: вимірювальний, реєстраційний, органолептичний і розрахунковий.

Вимірювальний метод грунтується на використанні інформа­ції, яку одержують з використанням технічних вимірювальних засобів. Він найбільш поширений.

Реєстраційний метод грунтується на використанні інформації, яку одержують шляхом підрахунку кількості подій, предметів або затрат на створення, експлуатацію продукції, кількість ча­стин складного виробу (стандартних, уніфікованих, захищених авторськими свідоцтвами тощо). Цим методом визначають по­казники уніфікації, патентно-правові тощо.

Органолептичний метод грунтується на використанні інфор­мації, яку одержують за допомогою органів чуття: зору, слуху, нюху, дотику, смаку. При цьому значення показників знаходять методом аналізу одержаних відчуттів на основі колишнього досвіду і виражають в балах. Точність і достовірність цих зна­чень залежить від здібностей, кваліфікації і навичок осіб, що їх визначають. Цей метод не виключає можливості використання деяких технічних, але не вимірювальних і не реєструючих засо­бів. За його допомогою визначають деякі показники якості хар­чових продуктів, виробів легкої промисловості, особливо есте­тичні показники.

- 113 -

Розрахунковий метод грунтується на використанні інформа­ції, яку одержують за допомогою теоретичних або емпіричних залежностей. Цим методом користуються в основному при про­ектуванні продукції, коли остання ще не може бути об'єктом експериментальних досліджень або випробувань. Ним можна користуватися для визначення показників продуктивності, довговічності, ремонтоздатності виробу тощо.

В залежності від джерела інформації методи знаходження зна-\ чень показників якості продукції поділяються на: традиційні, ек­спертні, соціологічні.

При традиційному методі знаходження значень показників яко­сті здійснюються спеціалістами лабораторій, конструкторських відділів, обчислювальних центрів тощо, при проведенні випробу­вань виробів.

При експертному методі знаходження значень показників яко­сті здійснюють групи спеціалістів-експертів, які, як правило, ко­ристуються експертним методом одержання інформації про якість продукції. Цим методом користуються в тих випадках, ко­ли значення показників якості не можуть бути отримані іншими більш об'єктивними методами.

При соціологічному методі знаходження значень показників якості здійснюється шляхом вивчення попиту фактичних або потенційних споживачів продукції за допомогою усних опиту­вань або спеціальних анкет.

При необхідності значення показників якості знаходять з ви­користанням кількох розглянутих вище методів.

Визначення числових значень показників якості, а також зна­чень базових і відносних показників є одною з найважливіших операцій оцінки рівня якості продукції і, як правило, вимагає використання статистичних методів. Необхідність їх викори­стання пояснюється тим, що, як правило, значення показників якості є випадковими величинами, в процесі виготовлення і споживання продукції на неї діє значна кількість випадкових факторів. З використанням статистичних методів для оцінки показників якості продукції можна вирішувати такі задачі:

• визначати закони їх розподілу;

• визначати надійну межу і інтервали для параметрів розпо­
  ділу показника якості, що оцінюється;

• порівнювати середні значення досліджуваного показника
  якості для двох або кількох сукупностей одиниць продукції з
  метою встановлення їх випадкової чи закономірної відмінності;

- 114 -

• порівнювати дисперсії досліджуваного показника якості
  для двох або кількох сукупностей одиниць продукції з тією ж
  метою;

• визначати коефіцієнт кореляції (ймовірного зв'язку) між
  двома показниками якості;

• визначати параметри залежності досліджуваного показника
  якості від інших числових характеристик факторів, що
  впливають на досліджуваний показник якості;

• визначати вплив досліджуваних факторів на зміну показ­
  ника якості, що оцінюється.

Дуже важливим завданням є оптимізація значень показників якості продукції. Оптимальними називаються такі значення по­казників якості продукції, при яких досягають або найбільшого ефекту від експлуатації чи споживання продукції при заданих затратах на її створення і експлуатацію чи споживання, або за­даного ефекту при найменших затратах, або найбільшого відно­шення ефекту до затрат.

У випадку, коли при заданих затратах на одиницю продукції встановлюється найкраще значення узагальненого показника яко­сті, що характеризує найбільший ефект від експлуатації чи спо­живання продукції, він розглядається як критерій оптимізації, а задані затрати є обмеженнями при оптимізації.

У випадку, коли оптимізуються затрати на одиницю продукції при заданому значенні узагальненого показника якості, кри­терієм оптимізації є затрати на одиницю продукції, а задане значення узагальненого показника якості — обмеженням при оптимізації.

Критерій оптимізації інколи називають цільовою функцією.

Знаходження оптимальних значень показників якості має сенс тільки в тому випадку, коли встановлено критерій оптимізації і вказані обмеження. Поза цих умов поняття оптимальних зна­чень показників втрачає сенс. Це означає, що поліпшення зна­чень показників якості продукції повинно здійснюватись таким чином, щоб їх сумісний ефект приймав би найліпше значення при заданих затратах. Тому теза "максимальний рівень якості продукції при мінімальних затратах" є безглуздою.

Науково-технічний прогрес вносить свої корективи в опти­мальні значення показників якості продукції. Для знаходження оптимальних значень показників якості необхідно:

— встановити узагальнений показник якості, за допомогою якого оцінюється ефект від експлуатації або споживання про­дукції;

- 115 -

Інтегральний показник використовують тоді, коли відомо сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання про­дукції і сумарні затрати на створення і експлуатацію або спожи­вання продукції.

Середньозважені показники при комплексному методі оцінки рівня якості продукції використовують в тих випадках, коли є труднощі з визначенням головного показника і встановленням його функціональної залежності від вихідних показників якості продукції.

Способи обчислення інтегральних і середньозважених показників якості подані в [7].

На стадії розробки оцінюють також технічний рівень продук­ції, при цьому визначають відповідність встановленим нормам:

• значень найважливіших вимірюваних (розрахункових) оди­
  ничних показників якості продукції;

• значень групового показника якості продукції, одержаного
  шляхом встановлення функціональної залежності;

• значень органолептичної оцінки;

• значень узагальненого показника якості продукції в долях
  одиниці або за бальною шкалою.

Для оцінки технічного рівня продукції розробляються галузеві методики, в яких для кожного виду продукції встановлюються норми показників. Базою для розробки норми є характеристики базових зразків і аналогів, міжнародних стандартів, матеріали науково-дослідних робіт, вимоги і відгуки споживачів тощо.

Оцінка рівня якості виготовленої продукції — це встановлення міри відповідності вимогам нормативно-технічної документації фактичних значень показників якості продукції до початку її експ­луатації або споживання. Для визначення рівня якості виготов­лення продукції використовується коефіцієнт дефектності.

Характеристики

Список файлов реферата