33139 (692503), страница 24

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 24)

Крім загальних випадків, договір доручення переривається: 1) відмовою довірителя; 2) відмовою повіреного; 3) смерть, визнання безвісно відсутнім, обмежено дієздатним або недієздатним повіреного або довірителя; 4) припинення юридичної особи, яка бере участь у договорі. Довіритель має право скасувати доручення, а повірений відмовитись від нього у будь-який час. Це право не можна обмежити.

Доручення зберігає силу, доки повірений не дізнався або не повинен був дізнатись про скасування доручення.

131. Договір управління майном

Відповідно до ч. 1 ст. 1029 ЦК за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Договір управління майном є реальним або консенсуальним (у визначених законом випадках), двостороннім, оплатним, строковим правочином.

Істотними умовами договору управління майном є:

1) перелік майна, що передається в управління;

2) розмір і форма плати за управління майном.

Предметом договору є послуги юридичного та фактичного характеру, які як правило, полягають у володінні, користуванні та розпоряджанні майном власника в його інтересах та від імені управителя.

Договір управління майном є особливим правочином, якому притаманні: висока ступінь довіри та особливе значення особистості його учасників.

Управління майном є специфічним способом здійснення права власності у чужому інтересі, що полягає в зобов'язанні управителя діяти в інтересах вигодонабувача та (або) установника. Під діями в інтересах вигодонабувача або установника необхідно розуміти вчинені з належною дбайливістю дії, що не суперечать закону і мають своєю метою зберігання та примноження вартості переданого в управління майна, вчинені без невиправданого ризику можливих втрат так, як вчинив би на місці управителя сам установник за аналогічних обставин.

Об’єктом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно. Не можуть бути об’єктом договору управління майном грошові кошти, крім випадків, коли право здійснювати управління грошовими коштами прямо встановлено законом. Майно, передане в управління, має бути відокремлене від іншого майна установника управління та від майна управителя. Майно, набуте управителем у результаті управління майном, включається до складу отриманого в управління майна.

Договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Сторонами у договорі є установник управління та управитель. Установником управління є власник майна.

Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. Управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. Вигодонабувач не може бути управителем.

Обов’язки установника управління:

1) передати в управління об’єкт управління, якщо договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації;

2) попередити управителя про те, що майно, яке передається в управління, є предметом договору застави;

3) оплатити вартість управління майном та відшкодувати витрати, зроблені у зв’язку з управлінням.

Обов’язки управителя:

1) прийняти об’єкт управління в управління;

2) здійснювати управління майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача);

3) виявляти належну турботливість про інтереси установника управління або вигодонабувача;

4) отримувати згоду установника управління на відчуження майна, переданого в управління, або передання його в заставу;

5) здійснювати управління майном особисто, крім випадків, якщо можливість передання прав управління майном іншій особі передбачена договором, або цього вимагали інтереси установника управління;

6) повідомляти осіб, з якими він вчиняє правочини, про те, що він є управителем, а не власником майна.

Управитель діє без довіреності. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

132. Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За своїми ознаками договір позики є реальним, оплатним або диспозитивно безоплатним, одностороннім, строковим або безстроковим.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Істотними умовами договору позики є:

• предмет договору позики;

• об’єкт, що передається у позику;

• проценти за користування позикою;

• строк договору позики.

Предметом договору є послуга фактичного характеру, яка полягає у переданні у власність позичальника грошових коштів або інших речей визначених родовими ознаками.

Незважаючи на те, що за договором позики майно передається у власність він не належить до групи договорів про передання майна у власність, оскільки за цим договором інша сторона (позичальник) зобов’язується повернути відповідне майно.

Cуб’єктний склад - позикодавцем та позичальником можуть бути будь-які учасники цивільних відносин.

Об’єки, які передаються за договором позики - грошові кошти та інші речі, визначені родовими ознаками. Не можуть передаватися за договором позики індивідуально-визначені речі.

Права позикодавця.

1) на повернення предмету позики у такій самій сумі, а щодо речей визначених родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем;

2) на отримання розписки від позичальника про отримання предмету позики;

3) на одержання від позичальника процентів.

Права позичальника:

1) не надавати позикодавцеві винагороди за отриману позику, якщо вона є безпроцентною;

2) на пільговий 30 денний строк на повернення позики;

3) дострокове повернення позики, якщо вона була безпроцентною;

4) оспорювання договору позики.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

133. Кредитний договір

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім.

К отношениям по кредитному договору применяются нормы, регулирующие договор займа, если иное не предусмотрено правилами ГК и не вытекает из существа кредитного договора.

Цивільний кодекс України не містить переліку істотних умов кредитного договору.

Предметом договору є послуга фактичного характеру, яка полягає у переданні у власність позичальника грошових коштів В качестве займодавца могут выступать только банки или иные кредитные организации. Заемщиком может быть любой субъект гражданского права. В отличие от договора займа кредитный договор - это консенсуальный договор. Для него установлена обязательная письменная форма и в случае ее несоблюдения договор будет недействительным. Кредитный договор - всегда возмездный. Если даже размер процентов не предусмотрен в договоре, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. В отличие от договора займа предметом договора могут быть только денежные средства.

Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

№134. Договор банковского вклада

Д.банковского вклада является разновидностью Д.займа, т.к. денежные средства передаются вкладчиком, который выступает кредитором, банку – должнику. По Д.банковосго вклада (депозита) одна сторона (банк), принявшая от другой стороны (вкладчика) или для нее посткпившую денежную сумму (вклад), обязуется выплатить вкладчику такую сумму и проценты на нее или доход в другой форме на условиях и в порядке, установленных договором.

Д.банковского вклада явл. оплатным и реальным.Реальным в связи с тем, что оюязательственные правоотношения по нему возникают только после внесения вкладчиком внесения вкладчиком денежных средств на депозитный счет, открытый на его имя в банке или другой или другой кредитной организации. Оплатным Д.считают ссылаясь на положение, согласно которому банк, не смотря на любые обстоятельства, обязан выплатить вкладчику проценты (вознаграждение по договору). Поэтому даже при досрочном расторжении Д. банк.вклада по инициативе вкладчика, банк не имеет права отказать ему ему в выплате процентов и применить определенные неблагоприятные санкции, например взымать неустойку за досрочное расторжение Д. Однако при этом банк наделен правом уменьшить размер начисленных процентов в порядке, предусмотренном законом или Д. банк.вклада.

Сторонами выступают банк и вкладчик. Банком выступает юридическое лицо, имеющее исключительное право на основании лицензии Нацбанка украины осуществлять такие операции как привлесение денежных вкладов и размещение их от своего имени и на собственный риск, открытие и ведение банк.счетов физ. и юр.лиц.

Банк имеет право осуществлять банковскую деятельность только после получения банковской лицензии.

Вкладчиком может выступать любое физ. или юр.лицо, а такжк другие образования, выступавшие участниками гражданских правоотношений в соответствии с объемом их правосубъектности.

Д.банк.вклада, в котором вкладчик – физ.лицо явл.публичным. Это заключается в том, что банк или другая кредитная организация не вправе отказать в заключении такого договора с любым физ.лицом, обратившимся к этой организации на одинаковых условиях со всеми другими равнозначными лицами, предусмотренных относительно данного вклада.

Заключается данный Д. в письменной форме, которая считается соблюденной, если внесение ден.суммы подтверждено Д. банковского вклада с выдачей сберегательной книжки или сертификата или иного документа, отвечающего требованиям,установленым заоном. В случае несоблюдения данной формы Д.является ничтожным.

№135 Договор банковского счета

Наличие счета в банке является одним из признаков юридического лица. Для физ.лиц счет в банке позволяет производить безналичные расчеты, в том числе с помощью пластиковой карточки, получать заработную плату, стипендию, пенсию или другие социальные платежи. Отношения, возникающие по поводу открытия, использования и закрытия счета в банке, определяются Д. банковского счета.

Банковскими счетами являются счета, на которых учитываются собственные средства, требования, обязательства банка относительно его клиентов и контрагентов и дающие возможность осуществлять перечисление средств с помощью банковских платежных инструментво.

По Д. банковского счета банк обязуется принимать и зачислять на счет, открытый клиенту (владельцу счета), поступающие ему денежные средства, выполнять распоряжения клиента о перечмслении и выдаче соответствующих сумм со счета и проводить другие операции по счету.

Основными видами счетов в зависимости от их назначения являются текущие и депозитные (вкладные) счета. Д. является двесторонним и реальным.

Предметом Д. является предоставление услуг по поводу расчетно – кассового обслуживания, под которым понимаются услуги, предоставляемые банком клиенту на основании соответствующего Д., заключенного между ними.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)