147859 (692090), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Відділення призначено для виконання робіт, пов’язаних з демонтажем і монтажем гуми з коліс автогрейдерів, скреперів та інших колісних машин. Інколи в цьому відділенні виконується нескладний ремонт камер.

5.1. Виробнича програма

Річна виробнича програма визначається кількістю колісних машин, які ремонтуються протягом року.

Технологічний процес

З поступаючих в це відділення коліс знімається гума, а самі колеса направляються для перевірки і необхідного ремонту в рамно-котельне відділення. Знята з коліс гума перевіряється і дефектується.

Камери, які мають невеликі пошкодження, ремонтуються в шиномонтажному відділенні, покришки і камери, які вимагають складного ремонту, зазвичай передаються для ремонту на спеціальні шиноремонтні майстерні або заводи. Після ремонту колеса повертаються до шиномонтажного відділення, де на них монтується відремонтована гума.

5.2. Розрахунок працюючих

А. Основні виробничі робітники

Потрібна кількість виробничих робітників розраховується виходячи з трудомісткості робіт, що виконуються, та фонду робочого часу з урахуванням перевиконання робітниками норм виробітку.

Розрізняють явочну та спискову кількість робітників. Явочна кількість робітників - це та кількість робітників, які фактично з'явилися на роботу. Визначаємо за формулою

, (5.1)

де – загальна трудомісткість робіт:

Ф_нр – номінальним фонд робочого часу робітника;

К – коефіцієнт що враховує перевиконання норм виробітку, приймається рівним 1,1 ... 1,2.

Приймаємо явочну кількість робітників 4 чоловіка.

Спискова кількість робітників – це та кількість робітників, що числяться за списками на підприємстві, включаючи як тих, котрі фактично з'явилися на роботу, так і відсутніх із поважних причин (через хвороби, у відпустці та т. ін.). Визначаємо за формулою:

, (5.2)

де Ф_др – дійсний фонд робочого часу робітника, год.:

, (5.3)

де – кількість днів тарифної відпустки;

– дні хвороби, беруться у розмірі до 2 % від кількості календарних днів;

– дні виконання держзобов'язань, приймаються в розмірі 0,5...1 % від кількості календарних днів.

;

Приймаємо облікову кількість робітників рівну 5.

Б. Допоміжні робітники

Крім основних виробничих робітників, що безпосередньо беруть участь у операціях по випуску основної продукції, є й допоміжні робітники. До них належать робітники основних виробничих ділянок, що зайняті обслуговуванням основного виробництва. Кількість допоміжних робітників визначаємо у процентному відношенні до кількості виробничих робітників за формулою:

; (5.4)

В. ІТП, РКП, МОП

Інженерно-технічний персонал (ІТП) та розрахунково-конторський персонал (РКП) визначаємо залежно від кількості основних і допоміжних робітників у процентному співвідношенні:

; (5.5)

Молодший обслуговуючий персонал (МОП) визначаємо залежно від кількості основних та допоміжних робітників у процентному відношенні:

; (5.6)

5.3. Розрахунок кількості постів та робочих місць

Кількість постів визначаємо за формулою

, (5.7)

де ­– явочна кількість робітників у відділенні або на пункті технічного обслуговування;

– кількість технологічно необхідних робітників на посту (для зовнішньої мийки = 1);

– коефіцієнт використання поста за часом ( = 0,7...0,9).

.

Приймаємо кількість постів 4.

Кількість робочих місць у шиномонтажному відділенні визначається за формулою

, (5.8)

де – кількість змін роботи відділення

5.4. Визначення кількості та номенклатури обладнання

Розрахунок основного обладнання ведемо залежно від трудомісткості конкретного виду робіт та річного фонду часу обладнання за формулою:

, (5.9)

де Т_кр – трудомісткість конкретного виду робіт;

Ф_ро – річний фонд обладнання, визначається за формулою:

, (5.10)

де – кількість змін роботи обладнання;

– коефіцієнт використання обладнання за часом.

;

.

Приймаємо кількість робочих місць у відділенні рівним 4.

Інше обладнання за номенклатурою та кількістю встановлюємо із умов забезпечення технологічного процесу згідно з даними, що наведені у [4, 6].Вибране обладнання заносимо в таблицю 7.

Таблиця 7 – Перелік основного технологічного обладнання та інвентарю

5.5. Розрахунок площ приміщень та стоянок машин

Площа відділення визначається по площі підлоги, зайнятої обладнанням, і перехідному коефіцієнту, який враховує робочі зони, проїзди і проходи, і виражається так

,

де – площа зайнята обладнанням;

– перехідний коефіцієнт, який враховує робочі зони, проїзди і проходи (К=4.0)

Приймаємо сітку колон рівну 6 12

Допоміжні площі

Площа комори запасних частин. Відповідно до нормативів встановлено (0,2...0,6) м² на одну одиницю технологічного обладнання для комори запчастин:

Площа складів зберігання основних та допоміжних матеріалів. Відповідно до нормативів установлено 0,3 м² площі на одного виробничого робочого для складів зберігання матеріалів:

Площа інстументально-роздавальної комори (ІРК). Відповідно нормати-вів установлено для ІРК 0,3 м² на один верстат, що обслуговується, та 0,15 м² на одного слюсаря:

Загальна площа допоміжних приміщень:

Площа побутових приміщень. Побутові приміщення включають в себе:

- гардеробні;

- кімната прийому харчів;

- душові;

- кімнати для паління;

- кімната для просушування спецодягу.

Для зберігання спецодягу та домашнього одягу влаштовуються гардеробні (роздягальні) приміщення з індивідуальними шафками на 2 відділення – для домашнього одягу та спецодягу. Відповідно до нормативів передбачено для гардеробних 0,5 м² на робочого:

Для відпочинку та прийому харчів в обідню перерву обладнуються спеціальні кімнати. Відповідно до нормативів передбачено 0,2...0,6 м² площі на одне посадочне місце:

Приймаємо площу кімнати відпочинку рівною 10м²

Кількість умивальників, а також душових установлюємо за кількістю робітників у найбільш багаточисленній зміні із розрахунку 1 кран на 10-20 чоловік, а душових на 6-10 чоловік.

Кількість умивальників

Кількість душових

За нормою передбачено 1 м² на умивальник та 2 м² на душ. Площу душових визначаємо за формулою:

Туалети розміщуються не більше ніж 125 м від місця роботи, окремо для чоловіків та жінок. Загальна кількість унітазів установлюємо згідно з кількістю працюючих. Висота приміщення не повинна бути нижче ніж 2,5 м. За нормою встановлюється 1 унітаз на 10-15 чол. Кількість унітазів

Площа туалетів визначаємо виходячи із норми на 1 унітаз не менше ніж 1,5 м²:

Приймаємо площу туалету рівну 1,5м²

Площа кімнат для паління визначається виходячи із розрахунку 0,02 м² на одного робітника, але не менше ніж 8 м² та не більше ніж 40 м²:

Приймаємо м²

Площа кімнати для сушіння спецодягу визначаємо із норми 0,2 м² на кожного, хто користується цим приміщенням, як виробничі процеси пов'язані з виділенням вологи та набряканням спецодягу або з великою кількістю пилу:

Загальна площа побутових приміщень:

Площі стоянок визначаємо з урахуванням найбільшої кількості машин, що знаходяться на зберіганні. Для машин 1-ої групи, що повертаються на базу щодня, зберіганню на стоянці підлягають усі машини, за винятком тих, що знаходяться у РММ і ПТО. Для 2-ої групи можна вважати, що потребують зберігання на базі до 60 % машин, для 3-ої групи – до 40 %.

5.6. Будівельні, сантехнічні, протипожежні та

екологічні вимоги

Характеристики

Список файлов курсовой работы