147859 (692090), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Т_пто – потужність пункту технічного обслуговування;

Т_прм – потужність пересувних ремонтних майстерень;

Т_пзто – потужність пересувних засобів ТО.

Рішення про раціональний розподіл робіт із ремонту та ТО між цими засобами приймаємо з урахуванням ряду факторів, головними з яких є:

– конструктивні особливості машин (маса, габаритні розміри, транспортна швидкість);

– вид будівництва (сконцентроване, лінійне);

– відстань від бази до фронту будівельних робіт.

За конструктивними ознаками, що впливають на організацію технічного обслуговування та ремонту, задані машини розподіляємо на такі групи:

1) машини з відносно високою транспортною швидкістю (більше ніж 20 км/год): автогрейдери;

2) машини пневмоколісні, що переміщуються на буксирі автотягачами: причіпні та самохідні пневмошинні котки.

Питання організації ремонтів машин у польових умовах розв'язується значно складніше, ніж для технічних обслуговувань. У даний час у будівництві практично немає пересувних ремонтних засобів, які могли б у польових умовах ефективно та якісно виконати весь необхідний комплекс ремонтних робіт.

Як правило, при віддаленні від бази на 20 км у польових умовах виконуються тільки наступні види робіт ПР:

– загальне розбирання, збирання та післяремонтне регулювання, що пов'язане з демонтуванням і монтуванням вузлів та окремих доступних деталей;

– зварні роботи по ремонту робочих органів, ходового обладнання й металоконструкцій;

– електротехнічні роботи;

– ремонт систем живлення та окремих елементів гідроприводу;

– шиномонтажні роботи.

У заданих умовах передбачаємо для машин 1-ої групи (автогрейдери) проведення всіх видів ремонтів і ТО на базі, для машин 2-ої групи (самохідні та причіпні котки) проведення ТО-1, ТО-2 та СО у польових умовах в обсязі 60 – 70%, а ПР – повністю на базі.

Розподілення робіт по ТО і Р на "стаціонарні" і "польові" виконуємо в таблиці 5.

Таблиця 5 - Розподілення робіт з ТО і ремонту на стаціонарні і польові

Розраховуємо потрібну кількість пересувних ремонтних майстерень спеціалізованих за видами робіт:

, (4.1)

де – кількість робочих в бригаді пересувної майстерні, чол. (n_бр=2…3);

– кількість членів екіпажу машин (машиністів та помічників), що беруть участь у ремонті закріпленої за ними машини;

К₁ – коефіцієнт, що враховує затрати часу на переїзд майстерні до місця знаходження машини та назад, підготовку до роботи, отримання із складу агрегатів і матеріалів (К₁ = 0,6…0,7);

К₂ – коефіцієнт витрати часу в зв'язку з нерівномірністю виходу машин у ремонт, а також із ремонтом та ТО майстерні (К₂ = 0,7…0,8);

– кількість змін роботи майстерні за добу;

Ф_нр – номінальний річний фонд часу одного робітника, год:

, (4.2)

де – кількість календарних днів за рік;

– кількість вихідних та святкових днів за рік;

– усереднена тривалість робочої зміни ( = 8,0 год.).

;

На підставі отриманого результату робимо висновок про доцільність застосування на даному підприємстві пересувних ремонтних майстерень в кількості 10 машин.

Після розподілу трудомісткості ТО і ремонту на стаціонарні і польові розподіляємо трудомісткість по видах робіт відповідно до додатку 9

Потужність ремонтних робіт Т_ПР , що розрахована раніше, розподіляємо за видами робіт:

,

де - частка робіт даного виду для машин даної групи, %.

Результати розрахунку представляємо в таблиці 6.

Таблиця 6 - Розподіл трудомісткості ТО і поточного ремонту за видами робіт

5 Розрахунок шиномонтажного відділення

Характеристики

Список файлов курсовой работы