147685 (692012), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Поверхня натискного диску при наявності на ній задирів і кільцевих рисок можна справити проточкою і шліфуванням. Товщина знятого при обробці металу не повинна перевищувати 1,5 мм.

В цьому випадку при збірці для зберігання натискного зусилля необхідно встановити під теплоізолюючі шайби додаткові стальні шайби, по товщині рівні величині знятого слою металу з поверхні натискного диску.

Рис.3. Зняття кожуха зчеплення

Збірка приводного диску проводиться на пресі в порядку, зворотному розбірці. При цьому необхідно переконатися, що зроблені при розбірці мітки на кожусі, натискному дискові і важелях співпадають, а пружини зчеплення центруються по відбортовкам кожуха. Для запобігання випадання ігл з отворів в важелях вимикання їх потрібно рясно змастити солідолом.

Пружини зчеплення повинні бути встановлені тільки одної групи для уникнення перекосу натискного диску.

Після збірки зняти провідний диск зчеплення з пресу і відрегулювати положення головок гвинтів важелів вимикання зчеплення.

Якщо немає спеціального пристосування, вказану операцію можна виконати, використовуючи вільний маховик. В цьому випадку натискний диск, зібраний з кожухом зчеплення, кладуть на поверхню тертя маховика. Між натискним диском і маховиком в трьох місцях розміщують шайби, які мають однакову товщину (8 мм). Вкручуючи чи викручуючи регулюючі гвинти важелів, добиваються того, щоб розмір від торця маховика до головки гвинтів дорівнював 51,5± 0,75 мм. Різниця розмірів від головок регулюючих гвинтів до площини маховика повинен бути не більше 0,4 мм.

Після регулювання зняти провідний диск з маховика і зачеканити метал конусної поверхні важелів в прорізи регулюючих гвинтів. Регулювання положення головок гвинтів проводять тільки на заводі чи при ремонті зчеплення. В процесі експлуатації таке регулювання проводити не потрібно.

При збірці веденого диску приклепата фрикційні накладки до пластинчатих пружин латунними чи алюмінієвими заклепками. Після розвальцовування на головках заклепок не повинно бути надривів і тріщин. Відстань від головки заклепок до поверхні накладки повинно бути не менше 1 мм.

Ведений диск з новими накладками необхідно перевірити на биття поверхні тертя. Биття накладок диску, замірене на радіусі 120 мм від центру диска, повинно бути не більше 0,7 мм. При великій величині биття диск необхідно вправити за допомогою спеціальної оправки, як показано на Рис.4.

Рис.4. Правка веденого диску зчеплення

Потім необхідно піддати диск статичному балансуванню за допомогою спеціальних балансуючих вантажів, які закріплюють в отвори веденого диску. Допустимий дизбаланс не більше 18 Гсм.

Установка зчеплення на автомобіль проводиться в порядку, зворотному зняттю.

Перед установкой в отвір підшипника приводного валу коробки передач, встановленого в маховику, закласти тугоплавку змазку (консталін) и протерти поверхню тертя маховика і натискного диску куском чистої тканини, змоченої в бензині.

При установці необхідно враховувати наступне: ведений диск повинен бути звернений короткою стороною ступиці до маховика, мітки на кожусі зчеплення і маховику повинні бути зміщені щоб уникнути порушення балансування колінчастого валу з маховиком і зчепленням в зборі.

Перед затягуванням болтів кріплення кожуха до маховику зцентрувати ведений диск по відношенню до вісі колінчастого валу двигуна. Для цього в шліцевий отвір веденого диску вставити оправку, таким чином, щоб кінець її увійшов в отвір подшипника маховика. Для цієї ж цілі можна використовувати запасний провідний вал коробки передач. Болти кріплення кожуха зчеплення необхідно затягувати рівномірно щоб уникнути короблення кожуха.

Рис.5. Оправка для установки веденого диску зчеплення

При установці вилки вимикання зчеплення зверніть увагу на забезпечення правильного надівання вушків пластинчастої пружини вилки на шарову опору. Правильне положення вушків пружини і вилки на шаровій опорі показано на Рис.5.

В випадку установки нового підшипника вимикання зчеплення необхідно перевірити, чи заправлений він змазкою.

1.9 Інструменти та обладнання

Набір для ремонту муфти зчеплення

1.	Гвинт 50-1601098	3 шт
2.	Кільце 110-115-30	1 шт
3.	Манжета 50х70	1 шт
4.	Палець 8х65 відтискного важеля	3 шт
5.	Пружина важеля 50-1601083-Б	3 шт
6.	Важіль відтискний 70-1601094	3 шт
7.	Шайба масловідображаюча 50-1601319	1 шт

2. Економічна частина

Заробітна плата ремонтних робітників складається з основної та додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата включає в себе:

Тарифну заробітну плату, що розраховується для робітників третього розряду згідно опрацьованого часу за час виконання ними капітального ремонту машини, ЗПтар, тенге за формулою:

ЗП_тар = С_чIII · Т_кр · Т_см · N_раб

де: С_чIII - це годинна тарифна ставка робітника 3-го розряду = 115 тенге;

Т_КР - кількість днів простою в КР = 14 дн;

Т_СМ - тривалість робочої зміни = 8 годин;

Nраб - загальна кількість робочих = 7 чол.

ЗП_тар = 115 14 8 7 = 90160 тн.

Преміальні доплати, складові 30% від тарифної заробітної плати, ПР, тенге розраховується за формулою:

ПР = 0,3 ЗП_тар ПР = 0,3 90160 = 27048 тн.

Доплати за керівництво бригадою виплачуються одному робітникові в розмірі 10% від тарифної ставки робітника 6-го розряду, яка становить 143 тенге, Д_бр, тенге розраховується за формулою:

Д_бр = 0,1 · С_чVI · Т_см · Т_кр

Д_бр= 0,1 · 143 · 8 · 14 = 1601,6 тн.

Доплата по районному коефіцієнту становить 20% від попередніх виплат, ДРК, розраховується за формулою:

Д_рк = 0,2 · (ЗП_тар + ПР + Д_бр)

Д_рк= 0,2 · (90160 + 27048 + 1601,6) =23761,9 тн.

Підсумкова сума основної заробітної плати, ЗПосн, тенге розраховується за формулою:

ЗП_осн = ЗП_тар + ПР + Д_бр + Д_рк

ЗП_осн = 90160 + 27048 + 1601,6 + 23761,9 =142571,5 тн.

Додаткова Заробітна плата розраховується на підставі відсотка додаткової ЗП і визначається за формулою:

%^ЗП_доп = ( (Д^осн_отп + Д^доп_отп + Д^эколог_отп) / Д_раб) · 100 + 1,

де: Д^осн_{отп -} дні основної відпустки 21 день;

Д^доп_отп - дні додаткової відпустки 3 дні;

Д^эколог_{отп -} дні екологічного відпустки 10 днів;

Д_раб - кількість робочих днів у році = 250 дня.

%^ЗП_доп = ( (21 + 3 + 10) / 250) 100 + 1 = 14,6%

Розраховуємо величину додаткової заробітної плати

ЗП_доп = (%^ЗП_доп · ЗП_осн) / 100 ЗП_доп = (14,6 · 142571,5) / 100 =20815,4 тн.

Фонд заробітної плати, ФЗП, тенге визначається за формулою:

ФЗП = ЗП_осн + ЗП_{доп (}75)

ФЗП = 142571,5 + 20815,4 = 163386,9 тн.

Середня денна заробітна плата на одного робітника, ЗПсред, тенге складає:

ЗП_сред = ФЗП / N_раб · Т_КР

ЗП_сред= 163386,9/ (7 · 14) =1667,2 тн.

Пенсійні відрахування, ВПФ, тенге розраховується за формулою:

ОПФ = 0,1 ·ФЗП

ОПФ= 0,1 · 163386,9 = 16338,7 тн.

Відрахування на соціальне страхування становить 20% від ФЗП за вирахуванням ВПФ, визначається за формулою:

ОСС = 0,2 · (ФЗП - ОПФ) (78)

ОСС = 0,2 · (163386,9 - 16338,7) = 29409,6 тн.

3. Охорона праці

1. Загальні положення

1.1 До самостійної роботи слюсарем по ремонту автомобілів (далі - слюсарем) допускаються особи не молодше 18 років, які мають професійну підготовку і пройшли:

попередній медичний огляд (при ухиленні від проходження медичних оглядів працівник не допускається до виконання трудових обов`язків);

вступний інструктаж;

навчання безпечним методам і прийомам праці і перевірку знань з безпеки праці;

первинний інструктаж на робочому місці.

До роботи з електрифікованими інструментом і обладнанням допускаються слюсарі, які пройшли відповідне навчання і інструктаж, а також мають першу кваліфікаційну групу з електробезпеки.

Виконання робіт, не пов`язаних з обов`язками слюсаря, допускається після проведення цільового інструктажу.

1.2 Слюсар зобов`язаний:

1.2.1 Дотримуватися норм, правил та інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки і правил внутрішнього трудового розпорядку.

1.2.2 Правильно застосовувати колективні і індивідуальні засоби захисту, дбайливо відноситися до виданих в користування спецодягу, спецвзуттю і іншим засобам індивідуального захисту.

1.2.3 Негайно повідомляти своєму безпосередньому керівнику про будь-який нещасний випадок, що відбувся на виробництві, про ознаки професійного захворювання, а також про ситуацію, яка створює загрозу життю і здоров`ю людей.

1.2.4 Виконувати тільки доручену роботу. Виконання робіт підвищеної небезпеки проводиться за нарядом-допуском після проходження цільового інструктажу.

1.3 Забороняється вживати спиртні напої, а також приступати до роботи в стані алкогольного або наркотичного сп`яніння. Палити дозволяється тільки в спеціально обладнаних місцях.

1.4 Небезпечними і шкідливими виробничими факторами для слюсаря при виконанні робіт з профілактичного обслуговування і ремонту автомобілів є:

падіння вивішених частин транспортних засобів при обслуговуванні і ремонті підвіски, коліс, мостів тощо;

падіння кузова автомобіля-самоскида при обслуговуванні та ремонті гідропідйомника;

падіння перекидної кабіни вантажного автомобіля;

падіння деталей, вузлів, агрегатів, інструмента;

падіння працюючих на поверхні, з висоти (буфера, драбини, естакади, площадок), в оглядову яму;

рухомі частини вузлів і агрегатів;

наїзди автомобілів: внаслідок самовільного руху, при запуску двигуна, в`їзді (виїзді) в зону ремонту, русі на оглядовій ямі та конвеєрі;

термічні фактори (пожежі при зливанні паливно-мастильних матеріалів з автомобілів, митті ними деталей, вузлів, агрегатів, зберіганні та залишенні їх на робочих місцях);

осколки металу, що відлітають при випресовуванні та запресовуванні шворнів, пальців, підшипників, валів, висей, під час рубки металу;

наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (акролеїну, вуглецю оксиду, вихлопні гази двигуна тощо);

знижена температура повітря в холодний період року;

недостатнє освітлення;

ураження електричним струмом, незручна робоча поза;

Перелік використаної літератури

1. Автомобили. Под ред. А.В. Богатырева. - М.: Колос, 2001. - 496 с.

2. Автотранспорт. Эксплуатация. Обслуживание. Ремонт-журнал 2005-2007 г. г.

3. Болотов А.К., Лопарев, Л.А. Конструкция автомобилей. - М.: Колос, 2006. - 352 с.

4. Вахламов В.К. Техника автомобильного транспорта. Подвижный состав и эксплуатируемые свойства. - М.: Издательский центр "Академия", 2004. - 528 с.

5. Воловик Е.Л. "Справочник по восстановлению деталей", Колос, 1981.

6. Долгополов Б.П., Митротрохин, Н.Н., Скрипников, С.А. Методические указания по выполнению курсовой работы по курсу "Технология ремонта автомобилей и дорожных машин", Москва, 1996.

7. Дубина В.В. Кривошипно-шатунный и газораспределительный механизмы двигателя внутреннего сгорания. / В.В. Дубина, Н.П. Чикунов. - Саранск: Изд-во Морд. ун-та, 2003. - 176 с.

8. Иншаков А.П., Карпов, А.М., Славкин, и др. Практикум по конструкции автомобилей. - Саранск: Изд-во Морд. ун-та, 2003. - 124 с.

9. Карагодин В.И., Митрохин, М.Н. Ремонт автомобилей и двигателей. - М.: Мастерство, Высш. шк., 2001. - 496 с.

10. Кутьков Г.М. Автомобили. Теория и технологические свойства. - М.: Колос С, 2004. - 504 с.

11. Малдык Н.В., Зелкин, А.С. Восстановление деталей машин: Справочник. - М.: Машиностроение, 1989 - 420 с.

12. Основы технологии производства и ремонта автомобилей: Метод. указания. / Сост.А.Д. Полканов, ВоГТУ: - Вологда, 1999 г.

Характеристики

Список файлов курсовой работы