147685 (692012), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Вимикання зчеплення здійснюється через механічний привід, зусилля від якого через важіль вилки 3 передається на муфту 29 підшипника вимикання зчеплення. Муфта 29 в зборі з підшипником 4 розташована на направляючій втулці 13. До виступів муфти притискається пружиною 30 вилка 3 вимикання зчеплення.

1.3 Ремонт зчеплення

Ремонт зчеплення, як правило, заключається в заміні його веденої частини, ресурс якої значно зменшується, якщо своєчасно не усувати виникші несправності.

Довговічність веденого диску складається з трьох складаючих. По-перше, це правильне регулювання зчеплення, по-друге, водійський досвід (в новачка зчеплення трудиться майже в екстремальних умовах) і, по-третє, якість встановлюваної на веденому дискові фрикційної накладки.

Ремонт зчеплення зазвичай ставить перед автовласником питання: який ведений диск поставити на свою машину, і чим вони відрізняються? Прше ніж відповісти на це питання, давайте згадаємо про виконуючі функції фрикційної накладки. Дія зчеплення основано на передачі обертального моменту за рахунок сил тертя між фрикційним матеріалом і так званим "контртілом" з сталі або чавуну. При цьому головну роль тут відводиться коеффіцієнту тертя. А він залежить від швидкості ковзаня тіл (щоправда, незначно), тиск на поверхні (спочатку зменшується, а потім росте), температури (зменшується) і інших факторів.

Крива зменшення коеффіцієнту тертя при рості температури - це круто падаюча характеристика. Тому виробнику потрібно підібрати таку рецептуру і спосіб виготовлення накладки, щоб зробити коеффіцієнт тертя стабільним в умовах зміни температур.

По способу виготовлення накладки можна розділити на п’ять груп:

формовані з маси, виготовляються з асбестових композицій методом формування в пресс-формах з обігрівом;

прессовані з картону (картонно-бакелітові) зі спеціальною пропиткою;

виготовлені з текстильної стрічки з просочунням (ткано-бакелітові);

спіральнонавиті, виготовлені з армірованої нитки з просочуванням;

еліпсонавиті, також виготовлені з нитки, але покладеної більш раціональним способом.

Якщо говорити про вартість продукції, то найбільш дешевими получаються вироби перших трьох груп. Але поява високооборотних двигунів підвищило вимоги до динамічної міцності накладок. Зрозуміло, що сучасний автомобіль повинен мати ведений диск, захищений від руйнування силами інерції.

І тут лідерство захоплюють спіральнонавиті і еліпсонавиті накладки. Каркас з армованої нитки, зв’язаної спеціальним складом, чудово справляються з інерційними навантаженнями. Щоправда, навиті накладки більш дорогі, чим формовані або прессовані, так як потребують спеціальних навивальних станків. Свою краплю в ціноутворення вносить і впровадження безазбестових інгредієнтів.

При формуванні спіральнонавитої накладки нитка укладається по спіралі, подібно намотці на швейну котушку. А в еліпсонавитих - по дузі еліпса, в направленні від внутрішньої окружності кільця до зовнішньої, і навпаки. При багатошаровій навивці нитку наступного слою зміщають відносно нитки попереднього. Зовнішня і внутрішня відгинаючі еліптичних кривих утворюють контур майбутньої фрикційної накладки.

А зараз повернемося до спіральнонавитого кільця: виток спірали мало відрізняється від дуги окружності. А отже, при виниканні дефекту поверхні веденого диску, наприклад, його вифарбовуванні чи пригорянні, можна легко отримати кільцеве вироблення на маховикові обо натискному дискові зчеплення.

Інша справа еліпсонавиті накладки. Дефекти, звичайно, виникають і там, але вони поширюються по дузі еліпса до периферії. Кільцевий знос контртіла тут усереднюється, що наочно підтверджується практикою.

Крім того, еліпсонавиті накладки більш стабільні по вазі, чим спіральнонавиті. Втім, перераховувати гідності цієї технології можна довго. Проте на російських заводах продовжують випускати і спіральнонавиті накладки. І все це пояснюється інертністю ринку запчастин. Звикли до спіральнонавитим накладкам, втім не до "спірали" як такової (про технології більшість споживачів і не знає), а до зовнішнього вигляду - фактурі, малюнку, кольору... На еліпсонавиті накладки дивляться з підозрою - що, як, чому не схожа на ту, що стояла раніше. Тому поки ще випускаються спіральнонавиті фрикційні накладки.

Але пройде рік-два, і положення зміниться. Які ж фрикційні накладки будуть стояти на нашій техніці років через десять-п’ятнадцять? Безумовно, еліпсонавиті і класичні, формовані з маси. Ремонт зчеплення, можливо, стане Вашим першим знайомством з еліпсонавитими фрикційними накладками.

Ремонту зчеплення, а точніше заміна веденого диску, в деяких випадках буває не достатньо для усунення виникших несправностей.

Заміна веденого і приводного дисків зчеплення

Знімаємо коробку передач.

Головкою "на 8" відкручуємо шість болтів кріплення кожуха зчеплення до маховика.

Щоб болти легко відкрутилися, простукуємо їх головки мідним молотком. Болти відкручуємо рівномірно, не більш ніж на один оборот кожен, щоб не деформувати фланець приводного диску зчеплення.

Знімаємо ведений і провідний диски зчеплення.

Встановлюючи зчеплення, орієнтуємо ведений диск виступаючою частиною в сторону приводного диску і вставляємо центруючу оправку.

Вводимо оправку в отвір колінчастого валу і в цьому положенні закріплюємо провідний диск зчеплення, рівномірно (по одному обороту за прохід) затягуючи болти.

Регулювання тросу зчеплення.

Хід педалі зчеплення до упору в килимок підлоги повинен складати 125-135 мм. Обертанням регулюючих гайок ключом "на 17" змінюємо положення оболонки тросу, встановлюючи потрібний хід педалі зчеплення. Потім декілька разів натискаємо на педаль зчеплення до упору в коврик підлоги, перевіряємо величину ходу, після чого затягуємо регулюючі гайки.

Зняття механізмів приводу вимикання зчеплення…

Знімаємо коробку передач. В картері зчеплення...

... викруткою відводимо кінці пружини...

... і знімаємо витискний підшипник.

Відводимо чотири пелюстка пружинного притискного кільця...

... і знімаємо підшипник з муфти.

Виводимо пружину з-під вилки вимикання зчеплення і знімаємо її.

Двома викрутками піддіваємо втулку валу вилки вимикання зчеплення...

... і знімаємо її.

Знімаємо гумовий чохол вилки вимикання зчеплення.

Піднімаємо вилку доверху і виводимо її з картера зчеплення.

Головкою "на 10" відкручуємо три болта кріплення направляючої втулки витискного підшипника...

... і знімаємо її.

Встановлюємо деталі в зворотній послідовності, змастив поверхні тертя вилки вимикання зчеплення і направляючої втулки витискного підшипника змазкою Літол-24.

Зняття тросу зчеплення

В лівій частині моторного відсіку...

... двома ключами "на 17" послаблюємо гайки кріплення нижнього наконечника оболонки тросу до кронштейну (для наочності шланг радіатора зняти).

Виймаємо трос з гнізда кронштейну.

Виводимо поводок тросу з вилки вимикання зчеплення.

В салоні під панеллю приладів викруткою піддіваємо стопорну скобу пальця педалі зчеплення і знімаємо її.

Знімаємо верхній наконечник тросу з пальця педалі зчеплення.

Виймаємо трос зчеплення через отвір в щиті передка кузова.

Установку тросу зчеплення проводимо в зворотній послідовності, заздалегідь змастив поводок тросу змазкою Літол-24.

1.4 Несправності муфти зчеплення і їх усунення

Основна проблема зчеплення в тому, що воно потихеньку зношується. Шороховатий матеріал диску зчеплення, на жаль, потихеньку стирається. По своїм фізичним властивостям цей матеріал близький до матеріалу гальмівних колодок - як і гальмівні колодки, диск зчеплення потрібно періодично міняти. Коли диск зчеплення зітреться, зчеплення почне ковзати і, отже, трансмісія буде отримувати від двигуна малу частину енергії руху.

Зчеплення стирається тільки коли два диска (натискний і диск зчеплення) притираються один до одного, обертаючись з різними швидкостями. Якщо ви вже розігналися, їдете на 4-ій передачі і зняли ногу з педалі зчеплення, це означає, що диски, обертаючись з однаковою швидкістю, щільно притиснені один до одного і диск зчеплення анітрохи не зношується. Але уявіть ситуацію - ви потрапили в пробку, яка рухається дуже повільно. Ви вмикаєте першу передачу, знімаєте ногу з педалі газу і даєте автомобілю рухатися з мінімальною швидкістю. Якщо пробка рухається ще повільніше, водії зазвичай трохи витискають педаль зчеплення, даючи йому проскользнути, щоб трішки зменшити швидкість руху. Для зчеплення це самий неприємний режим роботи - тут воно стирається дуже сильно.

Зчеплення також стирається при рушанні з місця - але тут це неминучість. Якщо покинути зчеплення при рушанні, диск зітреться менше, чим при плавному відпусканні педалі, але тоді вся конструкція трансмісії отримає сильний удар - трансмісійний удар, і двигун скоріше всього захлохне.

Часто проблема зі зчепленням виникає не через те, що диск зчеплення не може нормально відірватися від натискного диску. Якщо зчеплення не вимикається, на вхідний вал коробки передач продовжує поступати енергія обертання від двигуна. Якщо ви спробуєте в цей момент ввімкнути передачу, ви почуєте гучний скрегіт, хоча може статися і так, що ви зовсім не зможете ввімкнути передачу. Зчеплення може вимикатися не повністю в силу декількох причин:

Трос зчеплення розтягнувся або обірвався. В тих механізмах зчеплення, де зусилля від педалі передається за допомогою тросу, причина може виявитися або в його обриві, або в тому, що він розтягнувся.

Протікання або знос головного/робочого циліндру зчеплення. Ця несправність може виникнути в тих автомобілях, де зусилля від педалі зчеплення передається за допомогою гідравлічної системи. Протікання або несправність хоча б в одному з гідравлічних циліндрів призводить до того, що тиск від педалі передається не повністю, або не передається взагалі.

Повітря в гідравлічному трубопроводі. Якщо в трубопровід потрапляє повітря, він поглинає енергію в моменти натискання на педаль зчеплення.

Неправильно встановлений важіль педалі зчеплення часто передає слабке зусилля на трос чи головний циліндр гідравлічної системи.

Несумісність деталей зчеплення - на авторинку є запчастини, які не варто встановлювати в ваше зчеплення.

Є ще одна дуже поширена проблема - туга педаль зчеплення. Зрозуміло, для вимикання зчеплення потрібно докласти до педалі певне зусилля. Але якщо педаль доводиться витискати з великою силою, це означає що щось не так. Причин може бути декілька: заїв важіль педалі, трос затерся і теж заїв, зносився підшипник вилки зчеплення, і вона теж почала туго рухатися. Іноді закупорювання в гідравлічній системі робе педаль зчеплення тугою.

Ще одна часта проблема - це знос витискного підшипника, того самого, надавлюючого на пружини-пелюстки натискного диску. Якщо в момент натискання на педаль зчеплення ви почуєте гурчання, це означає, що швидше за все у вас зносився витискний підшипник.

1.5 Діагностика зчеплення

Якщо ви підозрюєте, що в вас зламалось зчеплення, проведіть просту перевірку:

1. Заведіть двигун, поставте автомобіль на ручник і переключіться на нейтрал.

2. Доки двигун працює вхолосту, послухайте чи є гуркіт в області зчеплення. Якщо ви його чуєте, отже проблема, скоріще за все в коробці передач. Якщо ніякого шуму немає, переходьте до наступного кроку.

Характеристики

Список файлов курсовой работы