147328 (691864), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Час роботи за календарний період характеризується числом днів (для однієї одиниці) або автомобіле-днів (для парка) експлуатації рухомого складу на лінії. Впродовж робочого дня кожний автомобіль (автопоїзд) певний час знаходиться в наряді, тобто, працюючи на лінії, виконує перевезення вантажу.
Час перебування в наряді:
Час перебування в наряді Т н визначається кількістю годин з моменту виїзду рухомого складу з АТП до моменту його повернення за винятком годин, які відводяться водію на обід та відпочинок у відповідності з трудовим законодавством. Значення Т н характеризує використання рухомого складу в часі протягом доби.
Т н = Т рух + t н-р , (1.6)
де Т рух – час руху, год.
Тоді розрахуємо Т н для всіх автомобілів по кожній марці:
1). Т н = 4 + 3 = 7 год; (ЗІЛ 133ГЯ)
2). Т н = 5 + 1 = 6 год; (КамАЗ 53212)
3). Т н = 4,85 + 1,5 = 6,35 год; (МАЗ 500А)
4). Т н = 5,8 + 2 = 7,8 год; (МАЗ 504В+МАЗ 5205А)
5). Т н = 5,15 + 1,5 = 6,65 год; (КамАЗ 5410+ОдАЗ 9370)
6). Т н = 5 + 2 = 7 год; (МАЗ 504А + МАЗ 5245)
7). Т н = 7,63 + 0,5 = 8,13 год; (КамАЗ 5511)
8). Т н = 5,75 + 0,25 = 6 год; (МАЗ 503 А)
9). Т н = 7,64 + 0,5 = 8,14 год; (ЗІЛ-ММЗ-554М)
Т н = Тн.д. .
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Час їздки:
Час їздки рівний:
t ї = 2t рух + t н-р , (1.7)
де t рух – час на рух за їздку, год. Отже:
1). t ї = 2120 + 180 = 420 хв. (7 год); 6). t ї = 7 год;
2). t ї = 266 + 30 = 162 хв. (3 год); 7). t ї = 4,07 год;
3). t ї = 6,35 год; 8). t ї = 6 год;
4). t ї = 7,8 год; 9). t ї = 4,07 год;
5). t ї = 6,65 год;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Число календарних днів:
Для кожної одиниці парку рухомого складу число календарних днів становить:
Д к = Д е + Д р + Д пр, (1.8)
де Д е – дні в експлуатації, дн.;
Д р – дні в ТО і ремонтах, дн.;
Д пр – дні в простої в готовому до експлуатації стані, дн.
Д к = 250 + 24 + 91 = 365 днів.
Число автомобіле-днів:
Для визначення днів експлуатації, ремонту або простою парку рухомого складу використовують складний показник автомобіле-дні. Спискове число автомобіле-днів АДк парку автомобілів за календарний період Д:
АДк = АДе + АДр + АДпр, (1.9)
де АДе, АДр, АДпр – відповідно автомобіле-дні експлуатації, ТО і ремонту, а також простою.
АДе = 85250 = 21250 авт.-днів;
АДр = 024 = 0 авт.-днів;
АДпр = 591 = 455 авт.-днів;
АДк = 21250 + 0 + 455 = 21705 авт.-днів;
Число автомобіле-годин: Для визначення часу роботи парку на лінії за календарний період використовують показник автомобіле-години АГ.
АГ = А j Т н (1.10)
де А j – кількість автомобілів j-ої марки, од.
Звідси:
1). АГ = 76 = 42 авт.-год; 6). АГ = 730 = 210 авт.-год;
2). АГ = 66 = 36 авт.-год; 7). АГ = 8,135 = 40,65 авт.-год;
3). АГ = 6,356 = 38,1 авт.-год; 8). АГ = 61 = 6 авт.-год;
4). АГ = 7,813 = 101,4 авт.-год; 9). АГ = 8,143 = 24,42 авт.-год;
5). АГ = 6,6515 = 99,75 авт.-год;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Середній час перебування в наряді:
Т н.ср = АГ/Аа , (1.11)
Т н.ср = 598,32/85 = 7,04 год.
2. Техніко-експлуатаційні показники використання АТП.
Загальний пробіг автомобіля:
Загальний пробіг автомобіля, L заг :
L заг = L м + L н , (1.12)
де L м – пробіг, пов’язаний з виконанням транспортного процесу, км;
L н – нульовий пробіг, км.
Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:
1). L заг = 180 + 0 = 180 км; 6). L заг = 225 км;
2). L заг = 220 + 30 = 250 км; 7). L заг = 210 км;
3). L заг = 182 + 12 = 194 км; 8). L заг = 200 км;
4). L заг = 204 км; 9). L заг = 210 км;
5). L заг = 180 км;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Середня довжина їздки по марках автомобілів:
Середня довжина їздки для автомобілів марки КамАЗ рівна:
l с. їзд. = (250+180+210)/3 = 213,3 км.
Середня довжина їздки для автомобілів марки МАЗ рівна:
l с. їзд. = (194+204+225+200)/4 = 205,8 км.
Середня довжина їздки для автомобілів марки ЗІЛ рівна:
l с. їзд. = (180+210)/2 = 195 км.
Обсяг перевезень вантажів: Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками КамАЗ рівний:
Q р = 53250+30000+25000 = 108 250 т.
Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками МАЗ рівний:
Q р = 65000+101250+12000+2000 = 180 250 т.
Загальний обсяг вантажів, що перевозяться всіма марками ЗІЛ рівний:
Q р = 15000+8250 = 23250 т.
Загальний річний обсяг перевезень по всьому АТП складає 311 750 тон.
Транспортна робота:
За кожну їздку автомобіль здійснює транспортну роботу, Р. Розрахуємо вантажооборот для кожної марки автомобілів.
Р = А сn їq нl в , (1.13)
де l в – довжина їздки з вантажем, км. Отже:
1). Р = 611090 = 5400 ткм; 4). Р = 13120102 = 26520 ткм;
2). Р = 621055 = 6600 ткм; 5). Р = 15114,290 = 19170 ткм;
3). Р = 61897 = 4656 ткм; 6). Р = 30113,5100 = 40500 ткм;
7). Р = 5210105 = 10500 ткм; 9). Р = 325,5105 = 3465 ткм;
8). Р = 118100 = 800 ткм;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Показники парку рухомого складу:
Під парком рухомого складу розуміють всі транспортні засоби автотранспортного підприємства. Списків (інвентарний) парк рухомого складу – це парк, який рахується на балансі АТП на даний період. За своїм технічним станом він поділяється на парк придатний до експлуатації А т та парк, який знаходиться в ТО та ремонтах А р:
А с = А т + А р , (1.14)
Частина парку А т використовується на перевезеннях, а друга частина знаходиться в простої:
А т = А е + А пр , (1.15)
де А е – кількість автомобілів на лінії, од;
А пр – кількість автомобілів в простої, од.
Звідси,
А с = А е + А пр + А р + А спец , (1.16)
А е = 85 од.;
А пр = 0 од.;
А р = 0 од.;
А спец = 5 од;
А с = 85 + 5 = 90 од.
Середня вантажопідйомність:
Середня вантажопідйомність по АТП складає:
q н ср = (106+106+86+2013+14,215+13,530+105+81+5,53)/85 =13,2т.
Коефіцієнт випуску рухомого складу.
Використання рухомого складу за певний період за календарним часом, крім натуральних показників – автомобіле-днів експлуатації, характеризується також коефіцієнтом випуску рухомого складу. Для парку рухомого складу за Д календарних днів:
в = АД е / АД к , (1.18)
Коефіцієнт випуску рухомого складу залежить від технічного стану рухомого складу, величини нормованих простоїв, дорожніх та кліматичних умов, сезонності перевезень, рівня організації роботи АТП.
в = 21250/ 21705 = 0,98.
Коефіцієнт технічної готовності.
Технічний стан парку рухомого складу характеризується коефіцієнтом технічної готовності:
для одного автомобіля за Д календарних днів:
т = Д т / (Д т + Д р), (1.19)
Тоді: т = (250 + 91)/(250+91+24) = 0,93.
для парку рухомого складу за Д календарних днів:
т = АД т / (АД т +А Д р), (1.20)
Звідси: т = (21250+455) / (21250 + 455 + 0) = 1.
Коефіцієнти статичного та динамічного використання вантажопідйомності.
Використання вантажопідйомності рухомого складу характеризується статичним і динамічним коефіцієнтами.
Коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності, с :
с = Q ф / Q в , (1.21)
де Q ф – кількість фактично перевезеного вантажу, т;
Q в – кількість вантажу, який можна було б перевезти за вантажні їздки при повному завантаженні рухомого складу, т.
Середнє значення коефіцієнта статичного використання вантажопідйомності, с.ср. :
с.ср = 311750 / 311750 =1.
Коефіцієнт динамічного використання вантажопідйомності, д :
д = Р ф / Р в , (1.22)
де Р ф – кількість фактично виконаної транспортної роботи, ткм;
Р в – можлива транспортна робота при умові повного використання вантажопідйомності рухомого складу на відстань всього пробігу з вантажем, ткм.
На відміну від с коефіцієнт динамічного використання враховує не тільки кількість перевезеного вантажу, але й відстань, на яку він перевозиться. Середнє значення коефіцієнта динамічного використання вантажопідйомності, д. ср. :
д. ср = 29402750 / 29402750 = 1.
Коефіцієнт використання пробігу.
На основі проведених розрахунків по визначенню загального пробігу (див. табл. 1.2) проводимо розрахунки коефіцієнтів використання пробігу, :
= L в / L заг , (1.23)
Розрахуємо для одного автомобіля по кожній марці:
1). = 90 / 180 = 0,5; 6). = 0,44;
2). = 110 / 250 = 0,44; 7). = 0,5;
3). = 0,5; 8). = 0,5;
4). = 0,5; 9). = 0,5;
5). = 0,5;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Коефіцієнт нульових пробігів.
Величина коефіцієнта використання пробігу залежить від нульових пробігів, які оцінюються коефіцієнтом нульових пробігів, н :
н = L н / (L х + L в + L н), (1.24)
1). н = 0; 6). н = 0,18;
2). н = 0,06; 7). н = 0,07;
3). н = 0,062; 8). н = 0,075;
4). н = 0,058; 9). н = 0,07;
5). н = 0;
Отримані результати заносимо в таблицю 1.4 (див. додаток 1).
Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу. Загальна середня відстань перевезень 1т вантажу знаходиться за формулою:
l 0 = P / Q , (1.25)
l 0 = 29402750 / 311750 = 94,3 км.
Продуктивність.
Продуктивність вантажного автомобільного транспортного засобу визначається кількістю виконаних ткм або перевезених тонн вантажу за одиницю часу. Вона може бути віднесена до вантажопідйомності автомобіля.
Годинна продуктивність, W :
W Q = Q ї / t ї , (1.26)
Тоді: W Q = 13,2 / 5,8 = 2,3 т. – середнє значення.
W p = P ї / t ї , (1.27)
Звідси: W p = 1035,8 / 5,8 = 178,6 ткм. – середнє значення
2. Технологічний розрахунок АТП
2.1 Коригування нормативів технічного обслуговування та ремонту рухомого складу
Розраховуємо виробничу програму на рік для всього рухомого складу АТП по одній моделі. Проводимо коригування вхідних даних залежно від категорії умов експлуатації рухомого складу, його модифікації, організації роботи, природно-кліматичних умов, пробігу з початку експлуатації. Для цього застосуємо корегуючи коефiцiєнти, якi враховують:
К1 – категорію умов експлуатації автомобілів;
К2 – модифікацію рухомого складу та організацію його роботи;
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
