66332 (687550), страница 2
Текст из файла (страница 2)
у практиці хлібопечення кислотність борошна характеризується показником — загальна кислотність, що відображає вміст у ньому кислот і кисло реагуючих речовин.
Борошно нормальної якості має нижчезазначені орієнтовні норми кислотності (у градусах):
пшеничне житнє
вищого сорту -3,0 сіяне -4,0
першого сорту -3,5 обдирне -5,0
другого сорту -4,5 обойне -5,5
обойне —5,0
Активна кислотність борошна характеризується показником рН і знаходиться у межах 5,8 — 6,3.
Хімічний склад борошна
Х
імічний склад борошна знаходиться у прямій залежності від хімічного складу зерна. У той же час хімічний склад зерна залежить від його селекційних особливостей, агротехнічних, кліматичних і ґрунтових умов вирощування. Середній хімічний склад борошна за видами і сортами наведено у табл.
Я
Середній хімічний склад борошна
| Складові | Борошно пшеничне | Борошно житнє | |||||
| вищий сорт | перший сорт | другий сорт | обойне | сіяне | обдирне | обойне | |
| Вода, % | 14 | 14 | 14 | 14 | 14 | 14 | 14 |
| Білки,% | 10,3 | 10,6 | 11.7 | 12,5 | 6,9 | 8,9 | 10,7 |
| Незамінні | |||||||
| амінокислоти, мг/100 г: | |||||||
| валін | 390 | 510 | 525 | 550 | 410 | 510 | 520 |
| ізолейцин | 430 | 530 | 560 | 620 | 260 | 380 | 400 |
| лейцин | 850 | 880 | 840 | 990 | 480 | 580 | 690 |
| лізин | 250 | 290 | 330 | 390 | 280 | 300 | 360 |
| метіонін | 100 | 160 | 170 | 180 | 100 | 120 | -150 |
| треонін | 270 | 330 | 365 | 390 | 220 | 330 | 340 |
| триптофан | 100 | 120 | 130 | 140 | 100 | 110 | 130 |
| фенілаланін | 500 | 580 | 595 | 610 | 410 | 500 | 600 |
| Жири, % | 0,9 | 1.3 | 1,8 | 1,9 | 1.1 | 1.7 | 2.1 |
| Вуглеводи загальні, % | 74,2 | 73,2 | 70,8 | 68,2 | 76,9 | 73,0 | 70,3 |
| Цукри, % | 1,6 | 1,8 | 2,4 | 3,6 | 3,9 | 4,5 | 5,6 |
| Крохмаль | 67,7 | 67,1 | 62,8 | 55,8 | 63,6 | 59,3 | 55,7 |
| Пентозани | 1,8 | 2,1 | 2,9 | 5,6 | 3,6 | 5,3 | 7,3 |
| Клітковина, % | 0,15 | 0,3 | 0,7 | 1,9 | 0,5 | 1,2 | 1,8 |
| Зола, % | 0,5 | 0,7 | 1,1 | 1,5 | 0,6 | 1.2 | 1.6 |
| Мінеральні речовини, | |||||||
| мг/100 г; | |||||||
| натрій | 10 | 12 | 18 | 24 | 12 | 17 | 19 |
| калій | 122 | 176 | 251 | 310 | 200 | 350 | 396 |
| кальцій | 18 | 24 | 32 | 39 | 19 | 34 | 43 |
| магній | 16 | 44 | 73 | 94 | 25 | 60 | 75 |
| фосфор | 86 | 115 | 184 | 336 | 129 | 189 | 256 |
| залізо | 1.2 | 2,1 | 3,3 | 4,1 | 2.9 | 3,5 | 4.1 |
| Вітаміни, мг/100 г: | |||||||
| ВІ | 0,17 | 0,25 | 0.37 | 0,41 | 0,17 | 0,25 | 0,42 |
| В2 | 0,08 | 0,12 | 0,14 | 0,19 | 0,08 | 0,13 | 0,20 |
| РР | 1,20 | 2,20 | 2,87 | 4,50 | 0,99 | 1,02 | 1,16 |
| Енергетична цінність, | |||||||
| ккал | 327 | 329 | 328 | 323 | 326 | 328 | 321 |
к свідчать дані таблиці, чим вищий сорт борошна, тим більша в ньому масова частка крохмалю. Масова частка білків, жирів, мінеральних речовин, пентозанів і вітамінів збільшується зі зниженням сорту борошна і найбільше цих сполук міститься в обойному борошні. Це пояснюється тим, що у процесі виготовлення борошна різних сортів до його складу надходять анатомічні частинки зерна у різному співвідношенні.
Вуглеводи. Основну частину борошна становлять полісахариди (крохмаль, клітковина, геміцелюлози, пентозани). У незначній кількості містяться моносахариди (глюкоза, фруктоза, пентози) і олігосахариди (сахароза, мальтоза, рафіноза). Встановлено також наявність мелібіози та глюкофруктозану (левозину). Найважливіші вуглеводи, що містяться у борошні, представлені на рис. 2.1.
Олігосахариди складаються із 2-5 моносахаридів.
Дисахарид сахароза складається із залишків глюкози і фруктози, з'єднаних глюкозидним зв'язком, а дисахарид мальтоза — із залишків глюкози.
Трисахарид рафіноза (СІ8Н320,6) являє собою з'єднання сахарози із залишком галактози. Під дією ферменту |і-фруктофуранозидази від рафінози відщеплюється фруктоза, а під дією а-галактозидази рафіноза розщеплюється з утворенням галактози і сахарози.
З точки зору харчової цінності вуглеводи борошна поділяються на такі, що засвоюються організмом (глюкоза, фруктоза, сахароза, мальтоза, крохмаль, декстрини) і такі, що не засвоюються (целюлоза, геміцелюлоза, пентозани). Вуглеводи є важливим джерелом енергії. 100 г вуглеводів, що засвоюються, забезпечують 375 ккал тепла або 1570Дж.
У пшеничному сортовому борошні моно- і олігосахаридів міститься від 0,7 до 1,8% на сухі речовини. Серед них: глюкози 0,01-0,05; фруктози — 0,015-0,05; мальтози 0,005-0,05; сахарози 0,1-0,55, решта — рафіноза і глюко-фруктозан. У борошні з пророслого зерна масова частка мальтози зростає.
Житнє борошно містить значно більше цукрів, ніж пшеничне, а саме — від 4,5 до 6,5% на сухі речовини, залежно від сорту борошна. До 80% всіх цукрів житнього борошна приходиться на долю сахарози. Оскільки цукри у зернівці концентруються в ендоспермі та зародку, то найбільше їх міститься у борошні низьких помелів.
Глюкоза, фруктоза, сахароза, мальтоза борошна служать енергетичним матеріалом для дріжджів під час бродіння тіста.
Пентози борошна не зброджуються дріжджами. В складі пентозанів вони відіграють певну роль у водопоглинальній властивості борошна, беруть участь у реакції меланоїдиноутворення під час випікання хліба.
Крохмаль є основною складовою борошна. У пшеничному борошні масова частка крохмалю становить 56-70, у житньому — 55-65% залежно від сорту. Оскільки весь крохмаль знаходиться в ендоспермі зерна, сортове борошно містить його більше, ніж обойне. У борошні крохмаль знаходиться у вигляді різних за розміром (від 0,002 до 0,17 мкм) крохмальних зерен сферичної, овальної чи неправильної форми. Поряд з цілими зернами є частина зерен, ушкоджених під час помелу {рис. 2.2).
Крохмальні зерна мають кристалічну листковану структуру, окремі кристали згруповуються у тонкі мікрокристали.













