181012 (685704), страница 2
Текст из файла (страница 2)
2.3.4. Елімінування , як прийоми розрахунку впливу факторів.
2.3.5. Графічні методи.
2.3.6.Економіко-математичні методи.
2.3.1. Порівняння та його використання в економічному аналізі.
Порівняння це прийом, за допомогою якого предмет (явище) ,що вивчається, характеризується через співвідношення з іншими одноякісними предметами або явищами.
Основними базами порівняння є :
-
нормативні показники ;
-
дані попередніх періодів;
-
середні галузеві показники;
-
планові показники;
-
показники предових підприємств або міжнародні стандарти.
Головна умова використання прийома порівняння – забезпечення порівнюваності порівняних показників.
Порівнювальність забезпечується через :
-
нейтрализацію цінового чинника ( перерахунок показників в однакову оцінку);
-
нейтрализація можливих кількісних відмінностей (різні обсяги виробництва)
-
нейтрализація відмінностей у структурі;
-
використання при порівнянні однакових періодів часу;
-
виключення інших відмінностей.
2.3.2. Статистичні прийоми : группування, середні величини, відносні величини, ряди динамики, індекси.
Группування є одним із найпоширеніших прийомів єкономічного аналізу.
Группування - розподіл багатьох одиниць об’єкта спостереження на якісно однорідні групи за певними суттєвими для них ознаками.
Группування уможливлює вивчення тих чи інших економічних явищ у їхньому взаємозв’язку та взаємозалежності, визначення впливу найбільш суттєвих факторів, знаходження тих чи інших закономірностей та тенденцій, які властиві цим явищам та процесам.
Середні величини використовуються в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників ( середня заробітна плата робітника, середня численність працівників, середня ціна реалізації, тощо.)
Через середні величини характеризують загальний рівень ознаки, що аналізується, коли вона схильна до значних коливань.
Обов'язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ та факторів, що вивчаються .
Середні величини:
-
прості арифметичні,
-
зважені арифметичні,
-
середні хронологічні,
-
середні геометричні.
-
середні гармонічні,
-
середні квадратичні
Найбільш поширені в економічному аналізі відносні величини : % виконання планового завдання, темпи росту та ін.
Відносні величини - величини, що виражають кількісне відношення між соціально –економічними явищами.
За формою відносні величини поділяються на коефіцієнти, відсотки, індекси.
Для аналізу зміни економічних явищ і процесів за певний період широко використовуються ряди динаміки.
Ряд динаміки - часова послідовність значень економічних показників.
Це хронологічні, або часові ряди значень показника, які дають змогу аналізувати особливості розвитку того чи іншого економічного явища.
Ряди динаміки можуть бути побудовані за абсолютними, відносними або середніми величинами.
Для досягнення необхідного ступеня вирогідності, показники повинні бути обчислені за єдиною методикою, охоплювати ту саму сукупність об'єктів і єдиний часовий інтервал. Побудовані в такий спосіб динамічні ряди дозволяють застосувати до них відповідні методи математичної статистики. Якщо динамічний ряд, побудований на основі якого-небудь процесу , представити в системі координат, можна одержати криву, функції якої досить точно відображають динаміку даного процесу. Із цією метою найчастіше використовуються парабола, експонента, гіпербола, логістична функція й т.і. Розробка динамічного ряду на основі функцій використовується, як правило, у прогнозуванні.
Простим, але ефективним методом вивчення економічних процесів є індексний, що дозволяє бачити темпи й тенденції розвитку. Для цього можуть використовуватися базисні і ланцюгові індекси.
2.3.3. Балансовий та сальдовий прийоми.
Балансовий прийом використовується для перевірки правильності та повноти розрахунку впливу окремих факторів на зміни результативного показника.
Балансовий прийом - зіставлення взаємопов'язаних показників господарської діяльності
Наприклад :
баланс товарної продукції = залишки готової продукції на початок року + вироблено продукції за рік – залишки готової продукції на кінець року
Сальдовий прийом - різновид балансового прийому. Цим прийомом визначають величину одного фактора, коли відомий вплив усіх інших факторів.
2.3.4. Елімінування , як прийоми розрахунку впливу факторів.
Якщо взаємозв'язок між результативним показником та факторами, що його визначають, має функціональний характер, в аналітичний практиці викоростовують прийоми елімінування.
Наприклад:
Обсяг товарної продукції = кількість випущеної продукції х ціна одиниці пр.
Обсяг товарної продукції= матеріальні витрати х матеріаловіддачу
Елімінування - усунення, виключення впливу всіх, крім одного , факторів на величину результативного показника
В аналітичній практиці широко застосовують такі прийоми елімінування :
-
спосіб ланцюгових підстановок;
-
спосіб абсолютних різниць;
-
спосіб відносних різниць.
Спосіб ланцюгових підстановок полягає у визначенні впливу окремих факторів на зміну величини результативного показника за допомогою поступової заміни базисної величини кожного факторного показника у факторній моделі на фактичну величину у звітному періоді
Факторна модель : У = х1 х2 х3
Таблиця 1
Схема виявлення величини впливу факторів на результативний показник способом ланцюгових підстановок
№ підстановки | параметри | ||||
Х1 | Х2 | Х3 | Результативний показник | Вплив фактора | |
0 | х1(б) | х2(б) | х3(б) | У(б) | - |
1 | х1(ф) | х2(б) | х3(б) | У(1) | У(1) –У(б) |
2 | х1(ф) | х2(ф) | х3(б) | У(2) | У(2) –У(1) |
3 | х1(ф) | х2(ф) | х3(ф) | У(ф) | У(ф)- У(2) |
Порівняння величини результативного показника до та після заміни рівня показника нейтралізує (елімінує) вплив усіх інших факторів , крім одного , та уможливлює визначення впливу змінного фактора на нього.
Підстановок буде стільки, скільки факторів у моделі.
Спосіб абсолютних різниць - вплив факторів розраховується множенням абсолютного відхилення досліджуваного фактора на базісне значення факторів, розміщених праворуч від нього у факторній моделі , і на фактичну величину факторів,розміщених ліворуч від нього.
Факторна модель : У = а1 х а2 х а3
Вплив першого фактору а1 розраховується множенням абсолютного відхилення по даному фактору а1(ф) – а1(б) на базисний рівень інших факторів а2(б), а3(б).
[ а1(ф)-а1(б)] х а2(б)х а3(б) ф.1
Вплив другого фактору а2 розраховується множенням відхилення по даному фактору а2(ф)-а2(б) на фактичну величину першого фактора а1(ф) та базисні величини послідуючих факторів а3(б).
[ а2(ф)-а2(б) ] х а1(ф) х а3(б) ф.2
Вплив третього фактора а3 розраховується множенням відхилення по даному фактору а3(ф)-а3(б) на фактичні величини попередніх факторів та базові величини послідуючих факторів а1(ф), а2(ф).
[ а3(ф)-а3(б)] х а1(ф) х а2(ф) ф.3
таблиця 2
Схема виявлення величини впливу факторів на результативний показник способом абсолютних різниць
Показники | Базісні | Фактичні | Відхилення | в тому числі за рахунок | ||
А1 | А2 | А3 | ||||
У | У(б) | У(ф) | У(ф)-У(б) | ф.1 | ф.2 | ф.3 |
А1 | а1(б) | а1(ф) | а1(ф)-а1(б) | |||
А2 | А2(б) | А2(ф) | а2(ф)-а2(б) | |||
А3 | А3(б) | А3(ф) | а3(ф)-а3(б) |
Спосіб відносних різниць - розрахунки впливу факторів на результативний показний проводяться виходячи з відносних показників їх зміни, що виражені у відсотках
Методика розрахунку впливу факторів за допомогою способа відносних різниць для моделі У= а1 х а2
Розрахунки представлені на конкретному прикладі в таблиці 3.
Таблиця 3
Аналіз впливу факторів на результативний показник за допомогою способу відносних різниць
Показники | Фактори | Базові | Фактич. | Темп зрост. в % | Розрах. впливу факт. | |
в % | в тис.грн. | |||||
Матеріальні витрати | зміна матер. витрат | 1000 | 1100 | 110 | 110-100=+10 | 10х2000:100=+200 |
обсяг вир-ва прод-ції | зміна матеріаловіддачі | 2000 | 1650 | 82.5 | 82.5-110=-27.5 | -27.5 х2000:100=-550 |
Ітого | х | х | х | х | -17.5 | -350 |
Перевірка правильності впливу факторів : алгебраїчна сума % впливу факторів повинна дорівнювати темпу зміни результативного показника.
+10 % – 27.5% = 82.5% -100%
-17.5% = - 17.5%
2.3.5. Графічні методи.
В економічному аналізі велику роль відіграють так звані графічні способи, відмітною рисою яких є їхня наочність. Графіки , на відміну від табличного матеріалу, дають узагальнюючу характеристику стану або розвитку досліджуваного явища. На графіку виразніше виявляються тенденції й взаємозалежність досліджуваних показників.
Основні форми графіків, що використовуються в економічному аналізі - діаграми. Діаграми за формою бувають стовпчикові, кругові, лінійні,фігурні, тощо.
За змістом розрізняють діаграми порівняння, структурні, дінамічні, графіки зв’язку, тощо.
2.3.6.Економіко-математичні методи.
Ефективність застосування економіко-математичних методів у моделях реалізації завдань аналітичного дослідження базується на широкому використанні засобів автоматизованої обробки відповідних інформаційних даних, що створює передумови одержання якісної інформації, потрібної для розробки науково обгрунтованих управлінських рішень
Питання до теми :
-
Що розуміють під методом економічного аналізу?
-
Що таке середні та відносні величини, їх види та особливості використання в економічному аналізі?
-
Що таке ріди динаміки? Які показники використовуються для аналізу рядів динамики? Методика їх розрахунку?
-
У чому полягає суть балансового способу та сфера його застосування в економічному аналізі?
-
Що таке елімінування? Які прийоми відносяться до прийомів елімінування?
-
У чому полягає суть та значення способу ланцюгових підстановок?
Яка техніка використання даного способу?
-
У чому полягає суть та значення способу абсолютних різниць?
-
У чом полягає суть та значення способу відносних різниць?
тема 3. Організація та інформаційна база економічного аналізу
План
3.1. Організація аналітичної роботи.
3.2. Інформаційна база економічного аналізу.