181011 (685703), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

За місцем проведення економічний аналіз поділяється на :

внутрішньогосподарський аналіз, об’єктом якого є підприємство і його структурні підрозділи;

міжгосподарський аналіз, який вивчає показники роботи підприємства порівняно з показниками інших підприємств.

За об’єктами управління виділяють такі види аналізу:

техніко-економічний аналіз;

фінансово-економічний аналіз;

соціально-економічний аналіз;

економіко-статистичний аналіз;

економіко-екологічний аналіз;

маркетинговий аналіз.

За методикою дослідження об’єктів і призначенням результатів економічний аналіз поділяється на :

порівняльний аналіз, у процесі якого звітні показники діяльності підприємства

порівнюються з плановими, даними попередніх періодів, передових підприємств;

факторний аналіз, завданням якого є виявлення величини впливу факторів на зміну

результативних показників;

діагностичний аналіз, який спрямований на встановлення характеру порушень

нормативного ходу економічних процесів на основі типових ознак, характерних тільки для даного порушення;

маржинальний аналіз, особливістю якого є оцінка і обґрунтування ефективності

управлінських рішень у бізнесі на основі взаємозв’язку обсягу продажу, собівартості і прибутку і розподілу витрат на постійні і змінні;

економіко-математичний аналіз, який дозволяє вибрати найбільш оптимальний

варіант рішення економічної задачі;

стохастичний аналіз, який вивчає стохастичні залежності (непрямі зв’язки) між

економічними явищами і процесами;

функціонально-вартісний аналіз, який проводиться з метою виявлення резервів

зниження витрат за рахунок ефективніших варіантів виробництва, ліпшого співвідношення між споживчою вартістю виробу та витратами на його виготовлення, і базується на пошуку способів зниження матеріало-, енерго- і трудомісткості продукції.

Залежно від повноти програми (обсягу дослідження) економічний аналіз поділяється на:

комплексний аналіз, який охоплює всі сторони фінансово-господарської діяльності підприємства;

тематичний аналіз, спрямований на дослідження найбільш актуальних для даної ситуації об’єктів.

За охопленням вивчених об’єктів виділяють наступні види аналізу:

суцільний аналіз – висновки за його результатами формуються після вивчення всіх без виключення об’єктів;

вибірковий аналіз – висновки формуються за результатами дослідження тільки частини об’єктів.

Важливе значення також має класифікація економічного аналізу за часом проведення (перспективний і ретроспективний аналіз); за особливостями формування інформаційної бази (внутрішній і зовнішній аналіз); за змістом та характером проведення (фінансовий і управлінський аналіз).

За часом дослідження процесів і явищ економічний аналіз поділяють на перспективний і ретроспективний.

Перспективний аналіз – це аналіз результатів господарської діяльності з метою визначення їхніх можливих значень у майбутньому. Такий аналіз проводиться до здійснення господарських операцій. Його завданнями є: прогнозування господарської діяльності; наукове обґрунтування перспективних планів; оцінка очікуваного виконання плану.

Перспективний аналіз спрямований на обґрунтування економічної стратегії управлінських рішень, перспективних і планових прогнозів; дослідження забезпеченості підприємства матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами перед початком виробництва; опрацьовування запобіжних щодо можливих недоліків заходів; виявлення причин та факторів, які можуть негативно впливати на результати діяльності підприємства; вивчення попиту на продукцію і дослідження портфелю замовлень.

Основна функція перспективного аналізу – сприяння підвищенню ефективності виробництва, його інтенсивності і конкурентоспроможності підприємства.

Важливе значення для підприємства в умовах ринкової економіки має стратегічний аналіз, який використовується для визначення основних довгострокових тенденцій і факторів розвитку господарської діяльності, оцінки можливих варіантів майбутнього підприємства і його стратегічних альтернатив. Стратегічний аналіз забезпечує вибір найоптимальніших перспективних рішень.

Ретроспективний аналіз використовується для: контролю за виконанням плану; виявлення внутрішньогосподарських резервів; об'єктивної оцінки результатів діяльності підприємства. Він проводиться після здійснення господарських операцій.

Методика ретроспективного аналізу спрямована на: порівняння фактичних результатів діяльності; визначення величини впливу факторів на зміну результатів діяльності підприємства; підрахунок резервів підвищення ефективності виробництва; визначення шляхів мобілізації знайдених резервів.

Ретроспективний аналіз поділяється на оперативний і підсумковий.

Оперативний аналіз використовується для виявлення недоліків, визначення їх впливу на господарські процеси, застосування засобів для усунення небажаних наслідків, прийняття оперативних управлінських рішень. Оперативний аналіз проводиться одразу після здійснення господарських операцій, зміни ситуацій за короткі проміжки часу (зміна, доба і т.п.).

Джерелами інформації для оперативного аналізу є: первинна документація; дані оперативного обліку; матеріали особистого спостереження. Методика оперативного аналізу спрямована на дослідження переважно натуральних показників.

Значення оперативного аналізу полягає в тому, що він дозволяє своєчасно виявляти причину недоліків у роботі підприємства, їхніх конкретних винуватців і оперативно застосовувати відповідні заходи для усунення виявлених недоліків.

Підсумковий аналіз здійснюється після закінчення певного циклу господарської діяльності та одержання відповідної звітності. На відміну від оперативного аналізу він проводиться на всіх рівнях економіки.

Підсумковий аналіз досліджує вартісні показники за даними бухгалтерського обліку і фінансової звітності, тому він характеризується точністю розрахунків і вірогідністю вихідної аналітичної інформації.

Значення підсумкового аналізу полягає в тому, що він комплексно вивчає господарську діяльність підприємства; уможливлює виявлення внутрішньогосподарських резервів, мобілізацію знайдених резервів у майбутніх періодах; є основою перспективного аналізу. Основним недоліком підсумкового аналізу є те, що виявлені за його результатами резерви означають назавжди загублені можливості підвищення ефективності виробництва, оскільки відносяться до минулих періодів.

Тема 2. Метод і методика економічного аналізу

1. Визначення методу і методики економічного аналізу. Особливості методу економічного аналізу.

2. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття та класифікація.

3. Поняття та групування факторів в економічному аналізі.

4. Класифікація способів і технічних прийомів економічного аналізу.

1. Визначення методу і методики економічного аналізу. Особливості методу економічного аналізу

В економічній літературі широко застосовуються терміни методологія, метод і методика. Для опанування змістом цих термінів стосовно економічного аналізу та виявлення їх відмінностей, розглянемо сутність цих понять більш детально.

Під методологію взагалі слід розуміти шляхи, способи та засоби пізнання дійсності, сукупність органічно пов’язаних принципів та прийомів дослідження різноманітних явищ. З іншої точки зору, методологія – це сукупність методів, які використовуються у конкретних науках.

Під методом дослідження в цілому розуміють спосіб діяльності, послідовність виконання визначених процедур, необхідних для досягнення поставленої мети.

Методика – це сукупність прийомів та способів практичного виконання окремих завдань.

В иходячи з наведених визначень, зрозумілий тісний зв’язок між цими категоріями та їх співвідношення: методологія метод методика.

Методологія економічного аналізу - це найбільш загальне поняття, що вбирає в себе знання про закони формування і розвитку економічних явищ, знання про структурні внутрішні зв'язки досліджуваного процесу, тенденції його розвитку і т.п.

В основу методології економічного аналізу покладено метод матеріалістичної діалектики, який передбачає, що економічні явища повинно розглядати у їх зв’язку, русі і розвитку, як єдність та боротьбу протилежностей. Застосування загального діалектичного методу в аналізу формує основні методологічні засади аналітичного дослідження .

Таким чином, в загальному розумінні, під методом економічного аналізу розуміють діалектичний підхід до вивчення господарських процесів в їх становленні та розвитку.

Характерними особливостями методу економічного аналізу є:

- використання системи показників, які всебічно характеризують фінансово-виробничу діяльність підприємства;

Система показників діяльності підприємства формується в процесі планування, обліку та складання звітності, а також при розробці систем та підсистем економічної інформації. Завданням аналітика є вибір необхідних показників виходячи з цілі та завдання аналітичного дослідження.

- вивчення причин змін показників діяльності підприємства;

Оскільки економічні явища обумовлені причинними зв’язками та причинною залежністю, завданням аналітика є розкриття та вивчення цих причин (факторів). При цьому однією із найбільш складних аналітичних задач є відбір основних факторів, які найбільш суттєво вплинули на об’єкт дослідження. Вирішення поставленою задачі є необхідною умовою достовірності та правильності проведення аналізу та його висновків.

- виявлення та вимірювання взаємозв’язку між показниками з ціллю підвищення економічної ефективності господарювання.

Процедурну сторону методології та методики економічного аналізу регулюють його принципи, які формулюють основні вимоги до проведення аналітичного дослідження:

Системний підхід – передбачає вивчення економічних процесів як складних динамічних систем, які включають ряд елементів, певним чином пов’язаних поміж собою. Тому аналітичне дослідження кожного об’єкту слід проводити з урахуванням багатосторонніх зв’язків і взаємообумовленостей окремих елементів системи.

Комплексність – вимагає охвату усіх сторін діяльності та всебічного вивчення причинних залежностей в економіці підприємства.

Динамічність – передбачає вивчення економічних явищ і процесів в динаміці, в розвитку.

Точність - досягається, по-перше, при використанні достовірною інформації, яка реально відображає об’єктивну дійсність, по-друге, необхідне підтвердження аналітичних висновків точними розрахунками.

Оперативність – вимагає не простої констатації минулих події та їх оцінки, а передбачає своєчасне проведення аналітичних досліджень для прогнозування господарських подій.

Ефективність – означає, що витрати на проведення економічного аналізу повинні давати багатократний ефект.

Зрозумілість (адекватність тлумачення) – потребує обов’язкового пояснення отриманих результатів дослідження у вигляді відповідних висновків, коментарів.

Дієвість та прогресивність – вимагає від аналітика активного втручання у хід виробництва, своєчасного виявлення його недоліків та вад, з метод їх своєчасного усунення, прийняття оперативних рішень, направлених на підвищення ефективності виробництва.

2. Система показників, які використовуються в економічному аналізі: поняття та класифікація

Всі об’єкти аналізу відображаються в системі економічних показників. Причому, кожне економічне явище або процес визначаються не одним, а комплексом взаємопов’язаних показників. Наприклад, ефективність використання предметів праці характеризують такі показники: рівень матеріаловіддачи, матеріаломісткість, рентабельність, продуктивність праці і інші. У зв’язку з цим, вибір та обґрунтування системи показників для відображення економічних явищ і процесів є важливим методологічним питанням економічного аналізу. Від того, наскільки правильно обрані показники об’єкту дослідження, наскільки повно і точно відображують відібрані показники сутність вивчаємого явища або процесу залежать результати аналізу.

Використання в економічному аналізі великої кількості економічних показників нагально вимагає їх класифікації і систематизації. Найбільш доцільною є класифікація економічних показників за наступними ознаками:

-в залежності від вимірювачів, показники діяльності підприємств підрозділяють на натуральні та вартісні;

Вартісні показники набули в умовах ринкових відносин найбільшого поширення, що пояснюється наявністю товарно-грошових відносин та дією закону вартості в умовах вільного ринку. Найбільш важливими вартісними показниками є показник виробленої (товарної) та реалізованої продукції. Натуральні показники використовують в плановій та обліково-аналітичній практиці усіх підприємств. В промисловості натуральні показники застосовуються для кількісної характеристики випущеної та реалізованої продукції. Вибір відповідних натуральних показників залежить від фізичних якостей продукції.

-в залежності від того, яка сторона явищ або процесів вимірюється економічні показники підрозділяють на кількісні і якісні;

Кількісні показники використовуються для вимірювання абсолютних та відносних величин, які характеризують обсяг виробництва, реалізації продукції, її структуру та інше. Кількісні показники можуть бути виражені в натуральному та вартісному виді. Якісні показники застосовуються для оцінки продукції з точки зору відповідності її встановленим вимогам якості, а також для оцінки економічної ефективності використання трудових, матеріальних та грошових ресурсів.

Характеристики

Список файлов книги