166548 (685466), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Таблиця 8.2 – Характеристика речовин і матеріалів, які обертаються у виробництві
Найменуван–ня речовини | Клас небезпеки ГОСТ 12.1.007–88 [20] | ГДК в повітрі та робочій зо–ні, мг/м3 ГОСТ 12.1.005–88 [19] | Характер дії речо–вини на організм людини | Перша допо–мога та заходи безпеки |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Ni металіч–ний | 2 | 0,5 | Впливає на крово–течний та вугле–водневій обмін, прогресує наявний рак. Відсутність чи зниження апетит, функціональні змі–ни центральної нервової системи, сенсибілізатор. | ЗІЗ – пецодяг, распіратор ШБ–1 «Пелюстка», «Айстра–2» та інші. Вентиляція, захисні пасти, механізація. |
Mn і його сполуки | 2 | 0,3 | Небезпечно вдиха–ти пил, діє на нервові тканини | Спецодяг, захисні оку–ляри, венти–ляція. |
H2SO4 | 2 | 1 | Подразнююча та припікаюча дія. Опіки шкіри. Вели–ка глубина уражен–ня, розщіпляє біл–кові речовини. Порушення дихан–ня і функцій нервової системи. | Промити водою, ЗІЗ – кислотостій–кий спецодяг протигаз мар–ки Б, БНФ, захисні окуляри, гумові чоботи, рукавиці. |
NaOH | 2 | 0,5 | Діє припікаючи після опіків утворюються. | Промити водою, розчи–ном слабих кислот (оцто–вої та інших). |
H2O2 | 3 | 1,4 | Запальні хвороби шкирі. Подразнен–ня слизових, зайво–рювання бронхів та легенів. | Спецодяг, распіратори, вентиляція, герметизація обладнання. |
Продовження таблиці 8.2
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Na2SiO3 | 3 | 2 | Подразнення слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, опіки очей, на шкурі – лишає видні утворення | Захист органів дихання, шкі–ри. |
NiSO4 | 2 | 0,5 | Головний біль, запалення слизис–тої носу, виразки на носовій перего–родці, у гортані, трахеї. | ЗІЗ, промити уражені ділянки водою. |
NH4OH | 3 | 20,0 | Високі концернт–рації мають високу сльозогінні дії, кашель, біль в очах, задуха, запаморочення. | Промити во–дою вражені ділянки, вди–хання чистого повітря. ЗІЗ – лужностійкий спецодяг, про–тигаз марки КД, захисні окуляри, гумо–ві чоботи, рукавиці. |
Графіт, алмази: природні, штучні. | 4 4 | 6 8 | Технічний вуглець оказує подразню-ючу дію, захворю–вання легенів (антрокос) | ЗІЗ – спец–одяг, рапіра–тори, «Айстра–2», «ШБ–1», «Пелюстка», вентиляція. |
8.1.4 Характеристика пальних речовин та матеріалів
Пожежно– і вибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів, що застосовуються в процесі, наведені в таблиці 8.3.
Таблиця 8.3 – Характеристика пожежновибухової і пожежної небезпеки речовин і матеріалів, що обертаються у виробництві
Назва речовини (матеріалу) | Характеристика пожежо– і вибухо–небезпечності | Показники пожежної вибухонебезпечності ГОСТ 12.1.044–89* [16] | Категорія та група вибухової суміші ГОСТ 12.1.011–78* [26] |
графіт | Температура само– спалахування, оС Нижня концентра–ційна межа спала–хування, г/м3 | 830 17–24 | Вибухонебезпеч–ний (А), Т1 |
NH4OH | Температура само– спалахування, оС Концентраційні ме–жі поширення полум’я: нижній верхній | 650 15 28 | Т1 |
Сульфатна кислота є сильним окислювачем. Розбавлення сульфатна кислота розчиняє метали при цьому виділяється водень, а взаємодія її з лужноземельними металами супроводжується самозайманням.
Концентрована сульфатна кислота при взаємодії з металами може утворювати діоксиди сірки, сірку, сірководень. Присутність сульфатної кислоти посилює пожежобезпечні властивості деяких окиснювачів та багатьох органічних речовин та матеріалів.
У присутності пероксида водню спирти, кетони, ароматичні вуглеводні самозаймаються, або стабть чуттєвими до нагріву. Самозаймаються також тверді горючі матеріали, як бумага, деревина та інші.
8.1.5 Характеристика виробничого приміщення
Відповідно до ДБН В.1.1.7–2002 [27] вогнестійкості приміщення цеху Ш, тому що основні будівельні конструкції виготовлюють з цегли та залізобетону.
Відповідно до НАПБ Б–07.005–86 [28] приміщення цеху за вибухопожежною та пожежною небезпекою відноситься до категорії В.
По ступені небезпечності ураження електричним струмом приміщення відповідно до ПУЕ–87 [14] відносять до класу приміщень особливо небезпечних, так як є можливість одночасного доторкання до маючих з’єднань з землею металоконструкціями будівель, з однієї сторони, і до металевих корпусів електрообладнання – з іншої, температура в приміщеннях підвищена, а також хімічно–активне середовище руйнує ізоляцію струмоведучих частин електрообладнання.
Відділення цеху, де здійснюється процес змішування, подрібнення та інші матеріали відносяться до класу зон П–ІІа, П–ІІ, а також мають місце зони – 22 відповідно НПАОП 40.1–1.32–01 [29].
Все це відповідає даним нормам.
8.1.6 Ширина санітарно–захисної зони згідно ДНАОП 0.03–3.01–71 [30] – 100 м.
8.2 Промислова санітарія
8.2.1 Допустимі параметри метереологічних умов
Вибрані по ГОСТ 12.1.005–88 [19], ДСН 3.3.6.042–99 [23], допустимі параметри мікроклімату приведені в таблиці 8.4
Таблиця 8.4 – Допустимі параметри метереологічних умов
Категорія робіт по енергозатратам | Період року | Температура, оС | Відносна вологість, % не більше | Швидкість руху повітря, м/с, не більше |
Середньої тяжкості ІІа | Холодний | 17–23 | 75 | 0,3 |
Середньої тяжкості ІІа | Теплий | 18–27 | 65 при 26 оС | 0,2–0,4 |
Для забезпечення параметрів мікроклімату зазначених в таблиці 8.3, в роботі передбачено:
-
автоматизація процесу;
-
механізація процесу довантаження загрузки матеріалів;
-
герметизація обладнання (дробарки, змішувачі–раектори та інші);
-
теплоізоляція обладнання (сушильний барабан, термоокислювач та інші);
-
застосування ЗІЗ (спецодяг, захисні окуляри, распіратори ШБ–1, «Пелюстка», «Астра–2» та інші);
-
застосування згідно СНіП 2.04.05–91* [31] вентиляції, опалення в холодний період року.
8.2.2 Характеристика виробничого освітлення, згідно ДБН В.2.5–28–2006 [32], приведено у таблиці 8.5
Так, як приміщення цеху знаходить в IV поясі світлового клімату, то:
lN=lN·mN, (8.1)
де m – коефіцієнт світового клімату, дорівнює 0,9 (вікна на північ);
N – номер групи збагаченості природним світлом.
Таблиця 8.5 – Характеристика виробничого освітлення
Характер оглядової роботи | Розмір об’єкту розпізнання, мм | Розряд і підрозряд здорової праці | Характеристика фону | Контраст між об’єктом розпіз–нання і фоном | Природне освітлення | Штучне освітлення | |||
Вид | КПО е, % | Вид | Еmin, лк | Джерело світла, тип світильника | |||||
Середньої точності | 0,5–1 | Vг | світлий | великий | бок–ве суміщене комбі–новане | 1,5 0,9 4,0 | загаль–не комбі–новане | 150 300 | Люмінісцементні лампи ЛД 40–4 ЛД 80–4 ПВЛМ 240 НОГЛ–80 |
8.3 Пожежна безпека
8.3.1 Можливі причини пожежі порушення процесу та правил пожежної безпеки, несправність обладнання, коротке замикання, розчинів кислот, самозаймистих матеріалів та інших.
8.3.2 Пожежна безпека забезпечується згідно з ГОСТ 12.1.004–91* [18] системами попередження пожежі, протипожежного захисту, організаційно технічними заходами.
8.3.3 Заходи протипожежного захисту:
1) наявність засобів оповіщення при пожежному електрична пожежна сигналізація, телефонний зв'язок;
2) застосування засобів пожежогасіння (зовнішній та внутрішній водопровід);
3) автоматичні засоби пожежежогасіння (спринклерні);
4) первинні засоби пожежогасіння (для приміщень категорій В S=500–600 м2, вогнегасники вуглекислотні ВВК–5 – 2шт, повітрянопінні ВПП–10 – 6 шт, ящики з піском, бочка з водою). Механічні припинення горіння та ізоляція, охолодження, розбавлення, механічний зрив полум’я.
Висновок
Проведені вище заходи дозволяють забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці при виконанні процесу.
9. ТЕХНІКО–ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ
Однією з важливих проблем сучасного розвитку виробничої бази в Україні є збільшення ефективності роботи транспорту, поліпшення капітальних будівель і забезпечення населення товарами хімічної промисловості.
Для визначення витрат на випуск й собівартість продукції розраховуються капітальні витрати на виробництво. Розрахунки вартості сировини, палива проводяться на підставі коефіцієнтів.
Штатний розклад, складений на основі заводських даних, фонд заробітної плати розрахований на основі діючих тарифних ставок на підприємствах України.
Заробітна плата ІТП і службовців прийнята згідно існуючого посадового окладу (сітки).
Розмір капітальних витрат на будівництво визначають на підставі їхнього обсягу й вартості 1 м3.