142606 (685341), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Народжуваність і смертність є найважливішими елементами відтворення населення, які формуються під впливом великої кількості соціально-економічних, науково-технічних, демографічних та природних факторів.

Статистична характеристика природного руху населення пов’язана з обчисленням ряду абсолютних і відносних показників. Насамперед визначається абсолютна кількість народжених і померлих за певний період (найчастіше за рік).

Абсолютний розмір природного приросту (Е) обчислюється як різниця між чисельністю народжених за період (N) та чисельністю померлих за той самий період (М):

[15]

Природній приріст може набувати додатних значень, тобто характеризувати абсолютне збільшення чисельності населення за період за рахунок того, що N > M нульового значення при незмінній чисельності та від’ємних значень - при скороченні чисельності.

В Україні, починаючи з 1991 року спостерігається від’ємний абсолютний природній приріст, розмір якого щорічно збільшується.

Число народжених, поділене на тривалість періоду, що досліджується, називають густотою народжень.

Число померлих, поділене на тривалість в роках того періоду, до якого воно відноситься, називають густотою смертей. Абсолютні дані, хоч і відіграють важливу роль, не можуть застосовуватись при різних динамічних і територіальних питаннях. Виникає потреба звертатися до відносних показників або коефіцієнтів.

Найбільш поширеними показниками в демографічній статистиці є загальні коефіцієнти народжуваності і смертності.

Загальний коефіцієнт народжуваності обчислюється в розрахунку на 1000 осіб всього населення і характеризує загальний по країні (регіону, зоні) рівень народжуваності:

[16]

де N - численність народжених за рік;

- середньорічна чисельність населення.

Загальний коефіцієнт смертності показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається:

[17]

де M - число померлих за рік.

Проте, хоч загальні показники є найбільш поширеними, вони мають істотні недоліки, пов’язані з тим, що на їх величину впливає структура населення, насамперед вікова і статева. Коефіцієнт народжуваності будується як відношення числа народжених до всього населення, в той час як дітей народжує не все населення, а тільки його жіноча частина, і то не у всякому віці. Саме тому виникає необхідність визначити інтенсивність плідності контингентів, здатних народжувати. Таким контингентом є жінки у фертильному (плідному) віці 1549 років.

Відношення густоти народжень до середньорічної чисельності жінок у фертильному віці називають спеціальним коефіцієнтом народжуваності, або коефіцієнтом фертильності чи плідності жінок. Його розраховують за формулою:

[18]

де - середньорічна чисельність жінок у віці 1549 років.

Плідність жінок у демографічній статистиці визначається не тільки взагалі для всіх жінок у фертильному віці, а й для різних вікових груп і навіть для кожної вікової групи. Вікові показники плідності визначаються за формулою:

[19]

де N_X - густота народжень жінками у віці х років;

S_X ^F середньорічна чисельність фертильних жінок у віці х років.

Для визначення смертності не існує такого специфічного показника, яким є спеціальний коефіцієнт народжуваності тому, що певна ймовірність смерті є у всіх людей незалежно від статі і віку. Але інтенсивність смертності за інших рівних умов значною мірою залежить від віку і статі. Цим викликана потреба обчислення вікових коефіцієнтів смертності для всього населення, чоловіків, жінок, а також для окремих груп населення за іншими ознаками. Інтенсивність повікової смертності визначають за формулою:

[20]

де М_Х - померлих за рік у віці х років;

S_X - середньорічна чисельність населення у цьому віці.

Певну специфіку має обчислення коефіцієнта дитячої смертності. У демографічній статистиці під дитячою смертністю розуміють смертність дітей, які не досягли одного року. Коефіцієнт дитячої смертності має свою специфіку і обчислюється за формулою:

[21]

або

[22]

де М₀ - число померлих дітей за рік у віці до 1 року; N¹ - число народжених у поточному році; N¹¹ - число народжених у минулому році; М₀¹ - число померлих у поточному році дітей у віці до 1 року з сукупності тих, що народилися в цьому році; М₀¹¹ - число померлих у поточному році дітей у віці до року з сукупності тих, що народилися в минулому році.

Інтенсивний коефіцієнт результату природного руху можна визначити як різницю між коефіцієнтами народжуваності і смертності або діленням аболютної величини цього результату на середньорічну чисельність населення:

[23]

Цей коефіцієнт показує середньорічну чисельність природного приросту (або зменшення) населення за рахунок природного руху на кожну тисячу середньорічного населення.

При відсутності даних про середньорічну чисельність населення природний рух може характеризуватися за допомогою показника життєвості, який визначається як відношення народжених до померлих за однаковий період часу (за рік):

[24]

Коефіцієнт життєвості, або коефіцієнт Покровського, можна розрахувати й як процентне відношення загальних показників народжуваності і смертності:

[25]

Він показує, скільки народжень припадає в середньому на кожні сто смертних випадків.

Статистична характеристика природного руху населення передбачає також розрахунки показників, за допомогою яких оцінюють шлюбний стан населення. Вивчення шлюбності відіграє помітну роль при аналізі режимів відтворення населення, оскільки переважну більшість дітей народжують жінки, що перебувають у шлюбі.

Коефіцієнт шлюбності K_Ш (або шлюбність) показує кількість шлюбів (Ш), що припадає на рік на кожну тисячу середньорічного населення (S):

[26]

Коефіцієнт розлучень К_р відображає кількість розлучень (Р), що припадає на рік на кожну тисячу середньорічного населення (S):

[27]

Різницю між коефіцієнтами шлюбності і розлучень називають очищеним показником шлюбності.

Тривалість життя людини є одним із суттєвих важелів і вимірів розвитку суспільства, а з показником фактичної тривалості життя тісно пов’язаний показник його середньої очікуваної тривалості, який визначається на основі теоретичних моделей смертності.

Для статистичного вивчення смертності використовують таблиці смертності (доживаності) і середньої тривалості життя - це такі таблиці, які містять в собі розрахункові показники, що характеризують смертність населення в окремих вікових групах, доживаність при переході від одного віку до наступного і середню тривалість життя, яке залишилося прожити кожній особі залежно від досягнутого віку і рівнів повікової смертності. Ці таблиці показують, як покоління, що народилося одночасно із збільшенням віку під впливом смертності поступово зменшується аж до повного зникнення.

Механічний рух - це процес зміни чисельності населення за рахунок зміни їх місця проживання.

Дані про механічний рух або міграцію населення є однією з складових частин демографічної статистики. Інформація щодо чисельності, статі і віку осіб, які прибувають у певну місцевість або залишають її на протязі якогось періоду, відомості про кількість таких осіб, а також дані про смерті і народження за цей період мають важливе значення для оцінки чисельності і структури населення, а також для перспективних розрахунків. Статевовікова структура мігрантів часто суттєво відрізняється від структури решти населення і міграція може мати значні наслідки для змін у складі населення, темпів природного приросту наявності людських ресурсів, як для країни, яка втрачає населення, так і для країни, яка його приймає.

Розрізняють кілька видів міграції залежно від перетину міграційними потоками адміністративно-територіальних кордонів.

Внутрішня міграція - міграційні потоки не перетинають кордонів держави, а лише здійснюються в її окремих регіонах або між ними. Ця міграція поділяється на внутрішньо-регіональну (у межах області, АР Крим) та міжрегіональну (переміщення з області в область).

Зовнішня міграція (міждержавна) - міграційні потоки перетинають державні кордони.

До загальних абсолютних показників обсягу міграції належать: валова міграція та сальдо міграції.

Валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:

[28]

Сальдо міграції характеризує приріст (зменшення) чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

[29]

Загальні коефіцієнти обчислюються щодо всього населення. Це коефіцієнти: прибуття і вибуття; рухомості (валової міграції) та механічного приросту.

Коефіцієнти прибуття і вибуття подаються, відповідно, в такому вигляді:

[30]

[31]

Коефіцієнт рухомості валової міграції визначається так:

[32]

або [33]

Коефіцієнт механічного приросту чисельності населення характеризує його інтенсивність і визначається наступним чином:

[34]

або [35]

Також розраховується ще ряд інших соціальних коефіцієнтів міграції для окремих контингентів або груп населення та багато інших показників.

3.1 Розподіл населення області за шлюбним станом

Сімейний склад населення вивчається з метою визначення умов для відтворення населення, шлюбної ситуації, соціальної політики захисту багатодітних сімей, одинаків, а також як інформаційна база для обстеження бюджетів домогосподарств. Статистика досліджує дві сукупності: сім’ї та одинаки. Сім’єю вважається сукупність людей, які проживають спільно й пов’язані кровною спорідненістю чи свояцтвом, а також спільним бюджетом.

Сімейний склад населення характеризують дані щодо кількості осіб, які перебувають або не перебувають у шлюбі. Для вивчення сімейного складу населення обчислюються коефіцієнти шлюбності і розлучуваності, які показують відповідно середню кількість зареєстрованих шлюбів і розлучень протягом року у розрахунку на 1000 осіб середньорічної чисельності всього населення (якщо показники розраховуються за рік). Поряд з визначенням загальної кількості сімей вони угруповуються за кількістю членів сім’ї, кількістю дітей і за іншими ознаками.

Характеристики

Список файлов ВКР