142606 (685341), страница 15

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 15)

Отже,

За даними таблиці

n=7, , , .

Тоді

Лінійний тренд має вигляд: , тобто середній рівень чисельності населення області становить 1184,0 тис. осіб, а середньорічне скорочення населення - 4,2 тис. осіб.

Розрахункові дані для кожного року наводимо в таблиці (11) для:

1997 р. Y_t = 1184,04,2 (3) = 1196,6 тис. осіб

1998 р. Y_t = 1184,04,2 (2) = 1192,4 тис. осіб

1999 р. Y_t = 1184,04,2 (1) = 1188,2 тис. осіб

2000 р. Y_t = 1184,04,2 (0) = 1184,0 тис. осіб

2001 р. Y_t = 1184,04,2 (1) = 1179,7 тис. осіб

2002 р. Y_t = 1184,04,2 (2) = 1175,6 тис. осіб

2003 р. Y_t = 1184.04.2 (3) = 1171.4 тис. осіб

Суми фактичних рівнів і розрахункових за лінійним трендом теоретичних рівнів однакові:

За даними останньої графи чітко простежується тенденція до скорочення чисельності населення області. Більш наглядно це продемонстровано на рис.13.

Рис.13. Фактичний y_t та теоретичний Y_t рівні динаміки чисельності населення Рівненщини.

Теоретичні рівні Y_t - це очікувані рівні в t році, зумовлені кризовим станом соціально-економічного розвитку держави і області.

Продовження виявленої тенденції за межі ряду динаміки називають екстраполяцією тренду.

Це один із методів статистичного прогнозування, передумовою використання якого є незмінність причинного комплексу, що формує тенденцію. Прогнозний очікуваний рівень Y_t+v залежить від бази прогнозування та періоду упередження v. Так, припускаючи, що умови, в яких формувалась чисельність населення області, найближчим часом не зміняться, можна очікувати, що в 2005 році чисельність населення Рівненщини досягне 1163,0 тис. осіб:

Базою прогнозування є теоретичний рівень 2001 року, період упередження v = 2. Значення 1163,0 тис. осіб - це точковий малоймовірний прогноз. На практиці, як правило, використовують інтервальні прогнозні оцінки, які з певною ймовірністю визначають довірчі межі прогнозного рівня

де S_p - стандартна похибка прогнозу, яка залежить від адекватної трендової моделі-оцінки залишкової дисперсії S_e², довжини динамічного ряду n, періоду упередження v:

[42]

Оцінка залишкової дисперсії розраховується на основі відхилень фактичних рівнів динамічного ряду y_t від теоретичних Y_t (див. табл.12).

Таблиця 12

Розрахунок оцінки залишкової дисперсії

t	3	2	1	0	1	2	3	Разом
yt	1192,5	1192,2	1190,3	1187,9	1184,4	1172,2	1168,4	8287,9
Yt	1196,6	1192,4	1188,2	1184,0	1179,7	1175,6	1171,4	8287,9
YtYt	4,1	0,2	2,1	3,9	4,7	3,4	3,0	0
(ytYt) 2	8,2	0,4	4,41	15,21	22,09	11,56	9,0	79,48

За даними таблиці:

Отже,

Визначимо довірчі межі для прогнозного рівня чисельності населення у 2005 році з ймовірністю 0,95, для якої характеристика t - критерію (Стьюдента) при шести ступенях свободи (71=6) становить Отже, для n=7 і v=2 згідно таблиці Є.М. Четиркіна, значення кореня становить 1,427. Звідси, стандартна похибка прогнозу:

, а гранична для ймовірності 0,95 відповідно:

Довірчі межі прогнозного рівня чисельності населення , тобто з ймовірністю 0,95 можна стверджувати, що в 2005 році чисельність населення області буде щонайменше 1157,5 тис. осіб

і не перевищить 1185,3 тис. осіб.

Як уже наголошувалось, коротко - та середньострокове прогнозування використовується як на рівні регіонів, так і для України.

Важливою складовою раціонального демографічного прогнозування є виділення й обґрунтування демографічних районів.

За допомогою районування виявляється регіональна специфіка процесів природного і механічного рухів населення з урахуванням впливу чинників соціально-економічного характеру.

Демографічне районування є важливим етапом під час прогнозування чисельності та складу населення, це сприяє підвищенню точності прогнозів за допомогою побудови регіональних таблиць смертності й плідності, виділених на основі системи демографічних і соціально-економічних критеріїв. Рівненщина входить до західного району з центром у м. Львові.

Висновки та пропозиції

Всеукраїнський перепис населення 2001 року показав, що демографічна ситуація, яка в останні роки дійшла статусу гострої демографічної кризи, продовжує ускладнюватися і набирати катастрофічного характеру. Свідченням тому є зменшення загальної чисельності населення, а також посилення еміграційних і депопуляційних процесів, які відбуваються за рахунок істотного підвищення смертності, так і різкого зниження народжуваності, що, в свою чергу зумовлюється стрімким спадом життєвого рівня та зубожіння переважної більшості людей.

Жодна країна, жодне суспільство не переживало в мирні часи такої демографічної кризи.

Ситуація в Рівненській області на тлі загострення демографічної та економічної кризи в Україні має більш привабливий, але не втішаючий вигляд.

При існуючих темпах депопуляції і міграційних процесів до 2011 року населення Рівненщини має тенденцію “скоротитись” на 2,9 відсотків, або 32,9 тис. осіб.

Зниження рівня життя й утрата опертя на звичні соціальні інституції, невпевненість у майбутньому сім’ї призвели багатьох людей до перегляду своїх шлюбних репродуктивних планів. Вони відмовляються від народження дітей, відкладають шлюби, замінюючи їх альтернативними формами стосунків.

Зниження народжуваності є одним з головних чинників природного скорочення чисельності населення, зареєстрованого в Україні і в Рівненській області вперше в 1991 році, яке має тенденцію до поглиблення.

В Україні і в тому числі в області розвивається депопуляція: як у містах, так і в сільській місцевості смертність населення перевищує народжуваність.

Сумарний коефіцієнт народжуваності в області у 19992001 роках досяг мізерного показника - 1,6 дитини, тоді як для простого відтворення він повинен становити не менш ніж 2,2 дитини.

Посилюється тенденція бездітності і однодітності, що є наслідком свідомого та змушеного відкладання народження навіть “первістка” до кращих часів.

Серед чисельних причин, що викликали депопуляцію, одне з провідних місць належить посиленню тенденцій структурно-функціональної дезорганізації шлюбно-сімейних процесів.

В області відбувається зменшення рівня шлюбності - від 9,3 на 1000 населення у 1990 році до 5,9 у 2001 році. В той же час зростає розлучуваність - відповідно від 1,9 у 1990 році до 2,8 у 2001 році на 1000 населення.

Збільшується кількість неповних сімей, поширюються у небачених раніше масштабах позашлюбні народжуваності, які у 2001 році складали 7,1% усіх народжених в області за рік дітей, що на чверть більше, ніж це було у 1990 році.

Катастрофічне зниження рівня життя переважної більшості населення на фоні погіршення екологічної ситуації викликало значне підвищення смертності (на Рівненщині за останнє десятиріччя - на 16%) і зниження середньої очікуваної тривалості життя. По області спостерігається рівень смертності жителів у сільській місцевості вищий, ніж в міських поселеннях, що між іншими обставинами обумовлюється різницею вікових структур населення даних територій. Так, кількість померлих у розрахунку на 10000 населення у 2003 році дорівнювала по міських поселеннях 10,1, а в сільських місцевостях - 15,8.

Збільшення смертності відбувається серед населення майже всіх вікових груп. Кількість померлих у працездатному віці збільшилась з 458 на 100000 населення у 1991 році до 504 у 2003 році.

Процес вимирання населення області посилюється його старінням, маргіналізацією та виродженням, тобто погіршенням його якісного складу (народжується більший відсоток послаблених та дебільних дітей, відбувається фізичне та духовне виродження усіх вікових та соціальних прошарків населення). На Рівненщині викликає занепокоєння один із найвищих по Україні рівень дитячої смертності, а саме 13,7 померлих дітей віком до одного року на 1000 народжених (по Україні - 11,9).

Демографічна криза спричинила і кризу міграції, оскільки вона є однією із складових відтворення населення. Починаючи з 1994 року в державі і в області відбуваються міграційне скорочення населення. У 2000 році чисельність вибулих переважає над прибулими на 1879 осіб.

Зросли обсяги сезонної трудової міграції та трудових поїздок за кордон. Низька вартість робочої сили не стимулювала проведення працезберігаючої політики і тим самим побічно впливала на розміри міграції.

Населення, яке виїжджає за межі області більшість у молодому та працездатному віці і має достатній рівень освіти. Відбувається еміграція інтелектуального потенціалу.

Широкомасштабна міграція населення найактивнішого репродуктивного віку негативно впливає на шлюбність і народжуваність, що, в свою чергу відбивається на відтворенні населення країни в цілому, а також її трудового потенціалу.

Депопуляція, що посилюється, викликає небажані демографічні і соціально-економічні наслідки. Корені надмірного зниження народжуваності, яке є основним чинником депопуляції, знаходяться у сфері виробництва і перш за все - у сфері праці. Тому найкраща демографічна політика сьогодні - це ефективна економічна політика.

У найближчій перспективі економічні труднощі викликатимуть поглиблення депопуляції, а її демографічні наслідки, в свою чергу, негативно відбиватимуться на виході із економічної кризи.

Назріла нагальна необхідність впровадження комплексу заходів, які б могли б запобігти наростаючому погіршенню демографічної ситуації, оскільки вийти з демографічної кризи буде значно важче, ніж з економічної.

Корекція демографічної ситуації, що склалася в Україні, вимагає насамперед, зміни ідеології діяльності законодавчих і виконавчих чинників державної влади.

Економічна політика уряду своєю результативністю має бути насамперед соціально спрямованою і відносно до рівня економічного становища у державі. Система охорони здоров’я та складова медична допомога повинні розцінюватися, нарешті, не як непродуктивні галузі виробництва.

Аналіз впливу окремих соціально-економічних факторів на демографічні процеси в області показав наступне.

Із року в рік відбувається зниження купівельної спроможності заробітної плати. Трудящий отримує за свою працю менше, ніж потрібно для нормального відтворення його як трудівника і людини, а також його зміні, тобто відтворення населення на необхідному для суспільства рівні економічно не забезпечується.

Позитивно впливає на скорочення природного приросту зростаючий рівень безробіття, особливо серед жінок і молоді. Серед безробітних Рівненщини, які перебували на обліку на 01.01.2001 року жінки складали 57,4%, а молодь у віці до 28 років - 25,2%.

Отже, в області створилась ситуація, коли в багатьох сім’ях не забезпечуються не лише умови відтворення нового покоління, а навіть елементарні умови виживання.

Характеристики

Список файлов ВКР