142606 (685341), страница 14

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 14)

Перспективні розрахунки - це обчислення очікуваної чисельності та статево-вікової структури населення певного регіону.

Точність та детальність таких розрахунків залежить не тільки від методики та якості обчислень, а значною мірою й від тривалості прогнозного періоду. Чим він коротший, тим точніші та детальніші його результати.

Розрізняють короткострокові та довгострокові перспективні розрахунки.

Короткострокові - здійснюються, як правило, на міжпереписний період і стосуються чисельності й статево-вікового складу населення країни та її регіонів. Довжина прогнозу становить до п’яти років.

Середньострокові - здійснюються на перспективу, що дорівнює одній довжині покоління (2030 років), або іноді на 10 - чи 15річний період і стосуються лише загальної чисельності населення країни та її регіонів.

Довгострокові - здійснюються на перспективу, що дорівнює двом або більше довжинам покоління (50100 років) і стосуються лише загальної чисельності населення країни.

Перспективні розрахунки ґрунтуються на даних переписів населення, поточного обліку, а також теоретичних моделей імовірноносного характеру (таблиць смертності населення та плідності жінок).

Короткострокові перспективні розрахунки виконуються за припущення, що зберігається існуючий постійний режим відтворення населення на період прогнозу. Середньо - та довгострокові розрахунки здійснюються за припущення змінного режиму відтворення.

Короткострокові перспективні розрахунки загальної чисельності населення країни (регіону) здійснюються за матеріалами останнього перепису населення та даними поточного обліку щодо природного та механічного руху населення.

У міжпереписний період чисельність населення обчислюється коригуванням чисельності за переписом на природний та механічний приріст і визначається на початок року:

[36]

де S₀ - чисельність населення за даними перепису;

E, C - абсолютний відповідно природний та механічний приріст

населення за рік.

За умов збереження існуючої швидкості зміни чисельності населення протягом прогнозного періоду застосовується також формула:

[37]

де середньорічний коефіцієнт загального приросту населення, %;

n - кількість років у прогнозному періоді.

При цьому

[38]

ділиться на 1000 для переведення його з проміле в частки, що не обхідно для визначення середньорічного темпу зростання (зменшення) чисельності населення .

Короткострокові перспективні розрахунки чисельності населення для окремих статево-вікових груп виконуються методом компонентів (вікових пересувань). Метод компонентів полягає у поступовому переміщенні населення кожної вікової групи до наступної групи множенням вихідної чисельності тієї чи іншої групи на ймовірність дожити до наступного року, притаманну кожному віку.

Такі розрахунки ґрунтуються на матеріалах останнього перепису населення й даних таблиць смертності та плідності.

Перспективна чисельність осіб кожної вікової групи визначається за формулою:

[39]

де S_x^{0 -} чисельність населення x - вікової групи на момент останнього

перепису;

P_x - коефіцієнт дожиття до наступного x+1 віку за даними таблиці смертності для населення з постійним режимом відтворення.

Середньо - та довгострокові перспективні розрахунки мають враховувати, з одного боку, існуючу тенденцію зміни чисельності населення, а з іншого, - вплив окремих факторів інтенсивності природного руху та міграції.

Перша задача розв’язується побудовою моделі тренду, а друга - регресійної трендової моделі.

Перспективні розрахунки з урахуванням впливу міграції виконуються в двох напрямках: для кожної вікової групи населення та для населення регіону в цілому.

Перспективна чисельність окремої вікової групи населення:

[40]

де S_x⁰ - вихідна чисельність населення х - вікової групи (за переписом);

- половина сальдо міграції в х - віковій групі;

P_x - табличний коефіцієнт дожиття в х - віковій групі.

Отже, формулу виведено за припущення, що з усіх мігрантів лише одна половина братиме участь у процесі відтворення населення цього регіону, а друга - у регіоні входу мігрантів.

Перспективна чисельність населення регіону в цілому:

[41]

де - фактичний середньорічний темп зростання (скорочення)

чисельності населення.

Урахування впливу міграції на чисельність та статевовікову структуру прогнозного населення дуже важливе, оскільки міграційні потоки впливають на процеси відтворення населення, оновлення трудових ресурсів.

4.2 Поточні і перспективні розрахунки чисельності населення Рівненської області

На зламі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства підвищується значення фактору населення (зокрема його якісних характеристик) для розвитку кожної країни. Професійно-кваліфікаційний склад населення, його статево-вікова структура й економічна активність все в більшій мірі визначають добробут країни та її мешканців. Соціально орієнтована економіка приділяє істотну увагу визначенню перспективної чисельності та структури населення. Адже демографічний прогноз є важливою складовою макроекономічного прогнозування. Він використовується також у багатьох урядових програмах, спрямованих на поліпшення соціального захисту, зокрема при розробці пенсійних програм. Прогнозування має й значну теоретичну цінність, оскільки судження про майбутній стан та динаміку демографічних явищ і процесів формуються на основі глибокого знання законів їх розвитку, аналізу взаємозв’язків з факторами, що визначають динаміку чисельності населення. Навіть прогноз, котрий не справдився, дає можливість виявити причини розбіжності, а отже, відкрити закономірності, приховані від дослідників минулого, або обчислити втрати населення як прямі (через фізичну гибель), так і непрямі (через погіршення демографічної структури чи різку зміну репродуктивної поведінки) від неочікуваних деструктивних подій (воєн, епідемій, тощо). *

Переписи населення дають досить точні дані про його чисельність у цілому по країні і окремо по кожному із районів і населених пунктів. Проте переписи не можна проводити щорічно або через якісь інші короткі строки. Та і гострої потреби в цьому немає, оскільки народногосподарські потреби даних про наявність населення на різні міжпереписні дати можуть бути задоволені за допомогою нескладних розрахунків поточного обліку природного та механічного руху.

Отже, за формулою [36] обчислюється прогнозна чисельність населення області у міжпереписний період. Чисельність наявного населення на 1 січня 2002 р. по Рівненській області складала 1172,2 тис. осіб, природне скорочення Е = - 2,1 тис. осіб, міграційне скорочення С = - 1,7 тис. осіб. Отже, у 2003 р. кількість населення визначається так:

тис. осіб

Аналогічно обчислюється населення і в наступному році:

тис. осіб

Обчислюємо середньорічний коефіцієнт загального приросту:

Визначимо перспективну чисельність населення у 20042011 рр.

тис. осіб

тис. осіб

тис. осіб

тис. осіб

тис. осіб

тис. осіб

тис. осіб

тис. осіб

Таким чином, якщо у наступні роки розміри депопуляції в області збережуть свою тенденцію і з тією ж швидкістю відбуватиметься міграційне і природне скорочення, то вже через 10 років після першого Всеукраїнського перепису населення Рівненщина недорахує 32,9 тис. осіб, а це майже все населення міста обласного значення Дубно.

Середньострокові перспективні розрахунки мають враховувати існуючу тенденцію зміни чисельності населення. Ця задача розв’язується побудовою моделі тренду. Найбільш досконалим засобом обробки динамічних рядів з метою встановити основну тенденцію розвитку є вирівнювання по аналітичним формулам (аналітичне вирівнювання). При аналітичному вирівнюванні динамічного ряду фактичні значення y_t замінюються обчисленими на основі певної функції , яку називають трендовим рівнянням (t - зміна часу). Якщо ланцюгові абсолютні прирости (чи скорочення) більш-менш постійні, відносно стабільні, не мають чіткої тенденції до зростання чи зменшення, вирівнювання ряду виконується на основі лінійної функції:

Порядок обчислення параметрів лінійної функції можна розглянути на прикладі чисельності населення Рівненської області. (див. табл.11).

Таблиця 11

Динаміка чисельності населення Рівненщини

Рік	Чисельність, тис. осіб Yt	Розрахунок параметрів
		t	t2	(ytt)	Yt=1184,0+ ( 4,2)
1997	1192,5	3	9	3577,5	1196,6
1998	1192,2	2	4	2384,4	1192,4
1999	1190,3	1	1	1190,3	1188,2
2000	1187,9	0	0	0	1184,0
2001	1184,4	1	1	1184,4	1179,7
2002	1172,2	2	4	2344,4	1175,6
2003	1168,4	3	9	3505,2	1171,4
Разом	8287,9	0	28	118,2	8287,9

Параметри трендових рівнянь визначають методом найменших квадратів. Згідно з умовою мінімізації суми квадратів відхилень фактичних рівнів ряду y_t від теоретичних Y_t параметри визначаються розв’язуванням системи нормальних рівнянь. Для лінійної функції вона записується так:

Система рівнянь спрощується, якщо початок відліку часу (t = 0) перенести в середину динамічного ряду. Тоді значення t, розміщені вище середини, будуть від’ємними, а нижче - додатними, а і система рівнянь набирає вигляду:

Характеристики

Список файлов ВКР