142606 (685341), страница 7

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 7)

У двох районах (Гощанському та Демидівському) частка працездатного населення в загальній кількості лише 50%. Сама висока частка працездатного населення в м. Кузнецовськ (67,3%) та м. Рівне (66,6%).

На 1000 осіб працездатного віку в 1989 році припадало 845 осіб, в тому числі 495 дітей і 350 осіб пенсійного віку проти відповідних 761, 405 та 356 осіб у 2001 році. В загальному показнику “демографічне навантаження” зменшилась частка дітей з 58,6% до 53,2% і підвищилась частка осіб пенсійного віку з 41,4% до 46,8%.

Розраховуються, як правило, такі показники демографічного навантаження: відношення кількості дітей, кількості осіб пенсійного віку і їх загальної сукупності до чисельності населення у працездатному віці.

Самий низький показник демографічного навантаження по м. Кузнецовськ (487) та м. Рівне (500). В той же час по районах, де переважає сільське населення, цей показник значно більший: Гощанський район (1031), Демидівський (1012) та Корецький (976). В цих районах частка навантаження особами пенсійного віку набагато більша, ніж дітьми: Гощанський район (61,0% та 43,1%), Демидівський (57,4% та 42,6%), Корецький (56,9% та 43,1%).

Найменший показник демографічного навантаження дітьми в м. Рівне (294), а особами старше працездатного віку в м. Кузнецовську (83), по сільській місцевості відповідно в Здолбунівському (392) та в Березнівському (416) районах (Додаток).

Характеризує вікову структуру населення і такий показник як середній вік населення, який визначається як середня арифметична зважена шляхом ділення загального числа людино-років на загальну чисельність населення.

Середній вік населення в області за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року становив 35,9 років, відповідно у чоловіків 33,6 та у жінок 38,0. Різні значення має показник в міських поселеннях (34,4) та сільській місцевості (37,2 роки).

Самим молодим містом в області є Кузнецовськ, середній вік його жителів 29,9 років, в м. Рівне цей показник дорівнює 34,1, в Дубно - 37,0, в Острозі - 35,3. Серед районів області саме молоде населення в Рокитнівському (32,0) та Сарненському (33,1) районах. Найбільше демографічне старіння населення фіксується в Гощанському (41,4) та Демидівському (40,0) районах. По сільській місцевості цей показник в Гощанському районі ще більший - 42,1 роки.

Основними причинами старіння населення можна назвати падіння народжуваності, ріст смертності, міграційні процеси та нестійкі шлюбно-сімейні відносини.

Якщо дані про співвідношення чоловіків і жінок свідчать про поступове зменшення загальної статевої диспропорції, то чисельність жінок у віці 100 років і старші свідчить про явну перевагу і становить число 87 із загального числа 96 осіб, або 90,6%. І це переважно жителі сільської місцевості - 84 особи, частка яких становить 87,5% до всього населення у відповідному віці.

Найстарша людина, на дату перепису якій виповнилося 113 років - жінка, була переписана в Здолбунівському районі на Рівненщині, проживала в сільському населеному пункті.

2.5.3 Національний склад населення Рівненщини та його мовні ознаки

Сучасна етно-національна структура українського суспільства характеризується зростанням етнічної самосвідомості представників різних етносів, які населяють Україну, та їх прагненням зберегти свою ідентичність.

Із числа 130 національностей та народностей, представники яких, згідно з переписом, проживають в Україні, домінуючим є один із найчисленніших етносів Європи - українці, корінна національність держави.

Зі статистичної точки зору важливо дослідити рівень культурного, освітнього розвитку та особливостей демографічних процесів національностей, що заселяють Україну.

Статистика вивчає населення за національністю, рідною мовою та громадянством. Джерелом інформації є дані перепису населення на підставі самовизначення національності та мови, яка вважається рідною. Результати перепису дозволяють визначити чисельність та частку населення кожної національності у цілому та за видами поселень і регіонами країни, області; чисельність та частку осіб, які вважають рідною мову своєї національності або державну (українську); чисельність та частку осіб, що зареєстрували шлюб з партнером тієї самої національності; чисельність та частку громадян України й осіб без громадянства; співвідношення чисельності корінного населення та інших національностей або чисельності з мовою своєї національності чи українською; темпи зміни чисельності та частки осіб корінного населення або тих, хто вважає рідною українську мову тощо. На підставі структурних та типологічних групувань здійснюється аналіз змін у національному та лінгвістичному складі населення за міжпереписний період.

Завдяки перепису населення вдалося створити унікальну за обсягами та різноманітністю показників інформаційну базу, яка охоплює демографічні та соціально-економічні дані по області. Як і при минулих переписах національність записувалась зі слів опитуваних на основі їх самовизначення, а національність дітей визначалась батьками.

Особливістю національного складу населення Рівненщини є його багатонаціональність. За даними перепису населення 2001 року на території регіону проживали представники понад 70 національностей, в Україні налічується 130 національностей і народностей. У національному складі регіону також переважна більшість українців, чисельність яких становила 1123,4 тис. осіб, або 95,9% від загальної кількості населення. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зросла на 37,7 тис. осіб (3,5%), а їх питома вага серед жителів області збільшилась на 2,6 відсоткових пункти. В міських поселеннях українці становлять 93,7% від загальної кількості населення, а в сільських - 98,4%.

Найбільша питома вага українців у всьому населенні в Березнівському (99,3%), Володимирецькому (99,2%) та Острозькому (99,1%) районах. Найменше значення цей показник має в Рокитнівському районі (83,5%) та містах Кузнецовськ (90,9%) і Рівне (91,6%). Але в порівнянні з переписом 1989 року збільшення питомої ваги українців відбулося по всіх районах і містах області. Крім українців в регіоні проживає 48,0 тис. (4,1%) представників національностей і народностей інших державних формувань. Найбільшою за чисельністю (62,7%) серед цієї групи та другою в області, після українців, є росіяни. За даними перепису їх кількість становила 30,1 тис. осіб і була на 23,5 тисяч (43,8%) менше, ніж у 1989 році. Питома вага знизилась відповідно з 4,6% до 2,6%, або на 2 відсоткових пункти.

Абсолютна і відносна кількість російського населення скоротилась в усіх регіонах. Проте це скорочення було нерівномірним. Найбільшим воно було у Рокитнівському та Сарненському районах і м. Дубно, де росіян поменшало більше ніж на половину (5460%) від кількості 1989 року. У Здолбунівському, Костопільському, Дубровицькому районах та м. Рівне це скорочення склало відповідно 4939%. Найменше скорочення було в м. Кузнецовську та Володимирецькому, Дубенському, Зарічненському районах, де показник зменшення становив 2515%.

Росіяни розселені по території області досить нерівномірно. Найбільше їх проживає в містах Кузнецовськ (7,6%), Рівне (6,8%) та Березнівському районі (2,8%). По 0,5% росіян, від загальної кількості населення, проживає в Березнівському, Володимирецькому та Рокитнівському районах.

Російське населення області - це, переважно, жителі міських поселень - 87,8% і тільки 12,2% проживає в сільських поселеннях. Найбільша їх чисельність - 16,6 тис. осіб (55,1%) росіян області проживає в м. Рівне. Серед представників інших національностей області найбільш багаточисельні білоруси, поляки, євреї. Кількість білорусів в загальному населенні області складає 11,8 тис. осіб (1,01%), поляків - 2,0 тис. осіб (0,17%), євреїв - 0,5 тис. осіб (0,04%). А їх питома вага порівняно з 1989 роком зменшилась на 0,4%, 0,1%, і 0,06% відповідно. Абсолютна чисельність білорусів в області зменшилась на 4263 особи, поляків - на 1001 особу, євреїв - на 1137 осіб. Перепис населення 2001 року показав, що збільшилось на 115 осіб вихідців із Вірменії. Дані щодо найбільш чисельних національностей, які мешкали в області, характеризуються такими даними (див. табл.3).

Таблиця 3

	Кількість, тис. осіб	у% до підсумку
		2001 р.	1989 р.	2001 р. у% до 1989 р.
По області у тому числі	1171,4	100,0	100,0	100,6
українці	1123,4	95,90	93,25	103,5
росіяни	30,1	2,57	4,61	56,2
білоруси	11,8	1,01	1,38	73,5
поляки	2,0	0,17	0,26	67,0
євреї	0,5	0,04	0,14	28,6
молдавани	0,4	0,03	0,04	85,8
вірмени	0,3	0,03	0,02	у 1,6 р
азербайджанці	0,3	0,02	0,02	102,6
чехи	0,3	0,03	0,06	50,7
татари	0,2	0,02	0,03	60,8
цигани	0,2	0,02	0,02	108,5
німці	0,2	0,02	0,02	93,0
грузини	0,2	0,01	0,02	84,4
болгари	0,1	0,01	0,01	90,4
інші національності*)	1,4	0,12	0,12	92,6

*) включені національності, кількість осіб яких в загальній кількості постійного населення становила менше 100 осіб.

Третє місце за чисельністю, як і при переписі 1989 року, займають білоруси (11,8 тис. осіб). Більшість білоруського населення області (68,2%) - це мешканці Рокитнівського району. В цьому районі їх питома вага дорівнює 15,5% всього населення, тоді як в інших районах 0,1 - 0,8%. У міжпереписному періоді (19892001р. р) кількість білорусів скоротилась на 26,5%. Поляків в області проживало 2,0 тис. осіб, що на третину менше ніж в 1989 році. Більше всього поляків проживало у м. Рівне - 42% їх чисельності, в Острозі - 12,2%, 9,6% - в Рокитнівському та по 6,1% в Здолбунівському і Костопільському районах. Основна частина (77,1%) єврейського населення області мешкали в м. Рівне, 440 осіб - жителі міських поселень і лише 15 осіб проживали в сільських поселеннях.

В ході Всеукраїнського перепису населення була облікована кількість осіб окремих етнографічних груп українського етносу, які постійно проживають в області. Їх чисельність в області незначна - 5 осіб, з них: бойки - 2 особи та лемки - 3 особи. Вони переважно проживали в сільській місцевості (4 особи). В якості рідної мови всі вони визнають українську мову.

Мова - це одна з головних ознак кожної національності, народності. Дані про рідну мову громадян, які населяють область, та їх інші мови не тільки дозволяють вивчити ступінь поширення окремих мов, але водночас є необхідним матеріалом для практичного вирішення питань подальшого розвитку та удосконалення системи освіти, видавничої справи, діяльності у сфері радіомовлення та телебачення. У ході перепису населення 2001 року майже 98% жителів регіону назвали рідною, мову своєї національності. Цей показник був домінуючим в усіх районах області.

Вагома частка осіб, які визнали рідною мовою, мову своєї національності, особливо характерна для корінної національності - українців. Цей показник мав місце у всіх районах і коливався від 83,6% в Рокитнівському до 99,3% в Березнівському районі.

Збереження населенням інших національностей в якості рідної мови своєї національності, як показав перепис, в багатьох випадках залежить від характеру їх розселення (компактного або розосередженого) та місця проживання (міська чи сільська місцевість). Мову своєї національності в якості рідної найбільше зберегли азербайджанці (64,6%), цигани (61,5%), грузини (60,5%).

Для осіб, які належать до національностей, що проживають на території області невеликими групами або окремими сім`ями, здебільшого характерним є визначення мови інших національностей в якості рідної мови. Так, найменша питома вага осіб, які рідною мовою назвали мову своєї національності, серед євреїв (5,3%), німців (7,1%), поляків (9,3%), білорусів (11,3%), чехів (11,7%). Для малочисельних національностей, які мешкали в області, характерна зміна рідної мови на українську або російську. Так, більша половина білорусів (80%), поляків (80,3%) вважали рідною українську мову, а переважна більшість євреїв (55,4%) - російську, 57,4% татар спілкуються російською мовою.

Дані щодо мовних ознак найбільш чисельних національностей Рівненщини наведені в таблиці (див. табл.4).

Таблиця 4

	Вважали рідною мовою,%
	мову своєї національності	українську	російську	іншу мову
По області у тому числі		97,9	1,5	0,6
українці		99,6	х	0,4
росіяни		83,2	16,8	х
білоруси		11,3	80,0	8,7
поляки		9,3	80,3	9,5	0,9
євреї		5,3	39,3	55,4
молдавани		48,6	34,9	15,4	1,1
вірмени		50,6	25,8	22,3	1,3
азербайджанці		64,6	23,7	11,7
чехи		11,7	81,4	6,6	0,3
татари		23,3	18,4	57,4	0,9
цигани		61,5	24,0	6,8	7,7
німці		7,1	52,4	40,5
грузини		60,5	22,3	17,2
болгари		30,1	36,3	33,6
Інші національності*)		26,7	29,5	26,6	17,2

*) включені національності, кількість осіб яких в загальній кількості постійного населення становила менше 100 осіб.

Характеристики

Список файлов ВКР