23839 (685032), страница 12
Текст из файла (страница 12)
4. ОХОРОНА ПРАЦІ
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно – технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Охорона праці – проблема складна і багатогранна. Для її розв’язання потрібна активна участь фахівців різних профілів: проектувальників, екологів, лікарів та ін. І особлива роль у цій важливій справі належить інженерам.
4.1. Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів.
Охорона праці спрямована на створення безпечних і здорових (нешкідливих) умов праці для кожного із працюючих.
Безпечні і здорові умови праці - це такі умови, при яких виключений вплив на працюючих небезпечного і шкідливого виробничого факторів. Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 небезпечні і шкідливі фактори за своєю дією підрозділяються на наступні групи: фізичні, хімічні, біологічні, психофізичні.
При виконанні аналізу та обробітку даних на працюючого мають вплив наступні шкідливі фактори:
-
фізичні та нервово-психологічні перевантаження: зоровий дискомфорт під впливом роботи на комп'ютері;
-
монотонність роботи, гіподинамія;
-
підвищений рівень електромагнітних випромінювань;
-
підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини;
Причини виникнення:
Зоровий дискомфорт. При роботі з комп'ютером, особливо з дисплеєм, основне навантаження припадає на всі елементи зорового аналізатора. Джерелом небезпеки є 17-ти і 19-ти дюймові дисплеї, оскільки замість того, щоб використовувати на великому екрані шрифти більшого розміру, користувач прагне максимально заповнити екран інформацією, використовуючи при цьому дуже малі символи, а також велику кількість контрастних кольорів, що створює при роботі сучасних дисплеїв додаткові навантаження на зоровий аналізатор.
Монотонність роботи. Часто обробіток різних груп даних на комп’ютері проводиться за однаковою схемою, що призводить до ефекту повторюваності і, як наслідок, ефекту монотонності, що знижує увагу і викликає психологічний дискомфорт.
Гіподинамія. Якщо обробіток даних займає багато часу, користувач прагне зробити якомога більше за один раз, тобто виникає дискомфорт від напруження певних груп м’язів, в той же час виникає застій крові у м’язах, які не працюють під час роботи.
Електромагнітне випромінювання. Для обробки та аналізу наукових даних насьогодні використовується комп'ютер. Комп'ютер є джерелом електромагнітного випромінювання. Хоча зараз сучасні комп'ютери випускають із захисними екранами або спеціально нанесеним на дисплей захисним шаром, це не вирішує проблеми впливу електромагнітного випромінювання на користувача комп'ютера. Ще джерелом електромагнітного випромінювання є випромінювання, яке йде із задніх стінок комп’ютера при його роботі, яке впливає на людину, якщо ця частина комп’ютера не захищена. Також додатковими джерелами служать периферійні пристрої комп'ютера - принтери, сканери та ін. Крім того, небезпека підвищується, якщо в приміщенні знаходиться не один, а декілька комп'ютерів.
У
раження струмом. Несправна електропроводка або несправність електричних приладів, також недотримання правил техніки безпеки можуть стати причинами ураження електричним струмом. Підвищена вологість повітря робочої зони, незаземлені електроустановки також створюють небезпеку виникнення електричних розрядів.
4.2. Технічні заходи, які виключають чи обмежують дію на технічний персонал небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
Зоровий дискомфорт. Робота за комп’ютером характеризується тим, що постійний напружений погляд на екран дисплея зменшує частоту моргання. При цьому погіршується зволоження поверхні очного яблука сльозовою рідиною, яка захищає рогівку від висихання, пилюки та ін. забруднень. Наслідком напруженої
зорової роботи за комп'ютером може бути не лише порушення функції зору, але й виникнення головного болю, посилення нервово– психічного напруження, зниження працездатності. Таким чином, порушення зорових функцій у користувачів комп'ютерів пов'язані, в основному, з трьома групами факторів:
— параметрами освітлення робочого місця;
— характеристиками дисплея;
— специфікою роботи за комп'ютером.
Тому в профілактиці захворювання очей у першу чергу необхідно звернути увагу на забезпечення раціонального освітлення на робочому місці, використання сучасних дисплеїв з покращеними характеристиками, дотримання режимів праці та відпочинку, а також треба щоб центр екрана дисплея був нижчий від кута зору людини.
Е
лектромагнітне випромінювання. Для захисту персоналу необхідно використовувати наступні способи і засоби: застосування засобів індивідуального захисту; видалення робочого місця від джерела ЕМВ; екранування робочого місця.
З метою профілактики несприятливого впливу електромагнітного випромінювання від комп’ютера на користувача необхідно:
-
встановити на робочому місці відео термінал, що відповідає сучасним вимогам стосовно захисту від випромінювання ;
-
встановити на відео терміналі старої конструкції (випуск до 1995 року) заземлений приекранний фільтр (незаземлений захисний екран відіграє лише декоративну роль щодо захисту від електромагнітного випромінювання);
-
вимикати відеотермінал, якщо на ньому не працюють, однак знаходяться неподалік від нього;
-
ставити комп’ютер в кутку, або ставити якісь обмежуючі стінки на задню частину комп’ютера, щоб випромінювання, яке йде з відео терміналу не потрапляло на людей.
Розрахунок електромагнітного випромінення.
За ГОСТ 12.1.006-84 „Электромагные поля радиочастот” електромагнітні випромінювання потрібно оцінювати в діапазоні частот 300 МГц – 300 ГГц за густиною потоку енергії та за енергетичною нагрузкою, яка ним спричиняється. Енегретична нагрузка – це сумарний поток енергії, що проходить через одиницю опромінюваної площі за одиницю часу.
Розрахуємо безпечну відстань користувача від працюючого відеотермінала за формулою:
ГПЕ = Рдж / 4 π R2, (4.1)
д
е ГПЕ – густина потоку енергії,
Рдж – потужність джерела,
R – відстань від джерела.
Оскільки ГПЕ для комп’ютера дорівнює 5 Вт/м2,
Ураження струмом. Відповідно до вимог ГОСТ 12.1.019-79 «Электробезопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.038-79 «Предельно допустимые уровни напряжения прикосновения и токов» захист від небезпечного впливу електричного струму при експлуатації і ремонті устаткування, комп'ютерів забезпечується:
-
застосування захисного заземлення;
-
вирівнюванням потенціалів;
-
ізоляцією струмоведучих частин (робочої, подвійної, додаткової);
-
обґрунтуванням і оптимальним вибором елементної бази, що виключають ураження і навіть передумова до ураження струмом, а також умови виникнення пожежі;
-
огородженням струмоведучих частин, що запобігають випадковий дотик до них;
-
застосуванням електричного, електромагнітного і механічного блокувань і знаків безпеки;
-
маркіруванням, розцвіченням монтажних елементів і проводів, за допомогою яких виключається переплутування при настроюванні і регулюванні, а також випадкова подача інших
напруг;
-
дотриманням умов безпеки при установці і заміні високовольтних електровакуумних приладів;
-
надійним контактним з'єднанням з урахуванням перепаду кліматичних параметрів ( температури, вологості).
4
.3. Забезпечення пожежної та вибухової безпеки
Пожежа — неконтрольоване горіння, що розвивається в часі і просторі. Причини пожеж і загорянь в адміністративних і житлових приміщеннях можна звести до наступних груп:
- несправність, порушення режиму роботи систем опалення, вентиляції і кондиціонування повітря;
- перевантаження електричних установок і мереж;
- несправність виробничого устаткування і порушення технологічних процесів;
- відсутність чи несправність блискавковідводів на будинках і спорудженнях;
- необережне поводження з вогнем (паління в невстановлених місцях, недбале проведення вогневих робіт, залишення без догляду електронагрівальних приладів і т.п.); пустощі дітей з вогнем.
До небезпечних факторів пожежі відносяться: відкритий вогонь чи іскри; підвищена температура повітря, предметів тощо; токсичні продукти горіння; дим (високодисперсна аерозоль із твердими частками); знижена концентрація кисню; обвалення чи ушкодження будинків, споруджень; вибух.
Основні задачі пожежної профілактики відносяться:
-
забезпечення безпеки людей. Це досягається системою мір, спрямованих на попередження впливу на людей небезпечних факторів пожежі;
-
проведення заходів, спрямованих на запобігання пожежі, що досягається системою запобігання пожежі - комплексом організаційних і технічних заходів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі;
-
проведення заходів, що обмежують поширення пожежі. Досягається пристроєм протипожежних перешкод, застосуванням вогнеперешкоджаючих пристроїв, застосуванням засобів, що запобігають розливу рідин і т.п.;
-
п
роведення заходів, що забезпечують ліквідацію пожежі, що досягається застосуванням засобів пожежної сигналізації, засобів пожежегасіння, організацією пожежної охорони і т.п.
Загальні вимоги до систем запобігання пожеж і пожежного захисту регламентується державними стандартами системи стандартів безпеки праці ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.1.010-76 і спеціальною нормативно-технічною документацією.
Заходи по упередженню пожеж. Для упередження пожеж, вибухів, аварій від перенавантаження та коротких замикань в електроустаткуванні необхідно правильно вибирати елементи електричних ланцюгів та забезпечити систему електрозахисту (пожежні сигналізації та ін.).
Виконання вимог надійності контактних з'єднань при монтажі схем зменшує ймовірність виникнення пожежі при експлуатації пристроїв.
Важливе значення для забезпечення пожежовибухонебезпеки має підтримка необхідного теплового режиму обладнання за допомогою природної або механічної вентиляції, а також тепло відводів спеціального призначення.
Необхідно прийняти ряд заходів, для забезпечення гасіння пожеж. До них відносяться будівництво димових люків для видалення та обмеження розповсюдження диму, який виникає при пожежі, будівництво спеціальних сходів, забезпечення під'їздів до споруд, будівель та джерел води. Для гасіння пожеж використовують вогнегасники (пінні, рідинні, газові).
При виникненні пожежі рекомендуються наступні дії:
-
вивести людей і матеріальні цінності з небезпечної зони;
-
викликати пожежну охорону;
-
вжити заходи по локалізації пожежі;
-
по можливості, вжити заходи по гасінню пожежі.
Вибухонебезпека – такий стан виробничого процесу, при якому виключається можливість вибуху або у випадку його виникнення запобігається вплив на людей викликаних їх небезпечних і шкідливих факторів і забезпечується збереження матеріальних цінностей.
Б
езпека при вибухах. Забезпечується: встановленням мінімальної кількості вибухонебезпечних речовин, які використовують у лабораторіях; використання обладнання, яке розраховане на тиск вибуху; застосування активних систем зменшення вибуху та засобів попереджування.