2953 (684847), страница 16
Текст из файла (страница 16)
Ставка цільового споживчого кредитування в фінансових компаніях споживчого кредитування становить від 25,2% річних (ФКСК “ПростоФінанс”) до 38,9% річних(ФКСК “Єврокредит”), що вище в 1,5 раза ставок цільового споживчого кредитування в комерційних банках та практично дорівнює ставкам нецільового карткового кредитування в комерційних банках 30% 48% річних.
Як показав аналіз, у банківській системі України з урахуванням відсутності ресурсних джерел з терміном залучення більш 1 року для видачі споживчих іпотечних кредитів на 1020 років використовуються тільки довгострокові вклади населення в іноземній валюті (12 місяців), як найбільш стійка частина залучених пасивів. Отже, розширення обсягів споживчого іпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсної бази банків України до моменту впровадження нових механізмів залучення довгострокових ресурсів для іпотечного кредитування.
Як показали результати аналізу динаміки росту обсягів інвестиційно-кредитного портфелю найбільшого в Україні АКБ “Приватбанк” у 2001 – 2006 роках та змін у його структурі, з 3 кварталу 2004 року АКБ “Приватбанк” почав пріоритетно нарощувати частку кредитування фізичних осіб, що особливо виражено у 1 кварталі 2006 року, коли обсяги кредитів юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обсяги кредитів фізичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. і обсяги міжбанківських кредитів зросли на 0,9 млрд.грн. Таким чином, з 2004 року АКБ “Приватбанк” виконує диверсифікацію кредитів по зменшенню обсягів, наданих одному позичальнику, що суттєво зменшує ризик одночасного неповернення кредитів багатьма позичальниками.
Споживче кредитування фізичних осіб в кредитному портфелі АКБ “Приватбанк” у 2001 – 2006 роках представлене у двох сегментах :
а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:
нецільове споживче кредитування (кредитні картки, овердрафт депозитних карток, кредитування “до зарплати” по зарплатним карткам);
споживче кредитування придбання побутової техніки для дому;
споживче кредитування на навчання, лікування, туризм, окремі життєві події;
споживче "Автомобильне кредитування";
б) Кредитування населення на потреби капітального характеру:
інвестиційне іпотечне кредитування будівництва нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
інвестиційне іпотечне кредитування придбання нерухомості на вторинному ринку та капітальний ремонт нерухомості (квартири, котеджі з земельними ділянками, сільські будинки з земельними ділянками, гаражі, дачі);
Як показав аналіз динаміка структури споживчого кредитування в АКБ “Приватбанк” з 2002 по 2006 рік характеризується:
зменшенням частки кредитування на потреби капітального характеру з 45% (2002 рік) до 32% (2006 рік);
підвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2002 рік) до 68% (2006 рік);
зростанням частки кредитів на придбання автомобілів в сегменті поточного кредитування з 20% (2002 рік) до 41%(2006 рік);
зростанням частки нецільового споживчого кредитування в сегменті поточного кредитування з 2% (2002 рік) до 8% (2006 рік).
Таким чином, з ростом обсягів споживчого кредитування АКБ „Приватбанк” все більше орієнтується на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру.
Диверсифікація портфелю споживчих кредитів та варіація комбінацією „ підвищений ризик – підвищена ставка доходності” в АКБ „Приватбанк” привела до підвищення середньозваженої процентної ставки споживчих кредитів в національній валюті з рівня 19,4% (2004 рік) до рівня 21,8%(2006 рік), в іноземній валюті з рівня 12,8% (2004 рік) до рівня 14,0% (2006 рік). При цьому процентні ставки споживчих кредитів у національній валюті на 5 6% вище ніж ставок кредитування юросіб.
Як показують результати проведеного аналізу річні процентні ставки незабезпеченого високо-ризикового споживчого кредитування на поточні потреби на 10 – 35 % перевищують процентні ставки забезпеченого нерухомістю споживчого кредитування на інвестиційні капітальні потреби, що при дослідженій тенденції значного росту в АКБ “Приватбанк” частки споживчого кредитування на поточні потреби значно підвищує ризик кредитування та потребує нових підходів до оперативної оцінки кредитоспроможності позичальників – фізичних осіб при масовому нецільовому кредитуванні.
При дослідженні напрямків та перспектив удосконалення ринку споживчого кредитування в Україні в дипломній роботі:
-
проведено аналіз діючої практики зниження кредитних ризиків споживчого кредитування в зарубіжних кредитно-фінансових установах;
-
запропоновано шляхи удосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок впровадження нових технологій скоринг-кредитування та оперативного використання автоматизованих банків даних нових інформаційних утворень в Україні бюро кредитних історій юридичних та фізичних осіб.
Одним із перспективних напрямків вирішення проблеми адміністрування ризикових споживчих кредитів, запропонованим у дипломному проекті є скоринг один з найбільш успішних прикладів використання математичних і статистичних методів у бізнесі, що у даний час широко застосовуються у всіх економічно розвитих країнах. Скоринг використовується головним чином при кредитуванні фізичних осіб, особливо в споживчому кредиті при незабезпечених позичках, та являє собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін.
Аналіз результатів впровадження у 2005 році перших скорингсистем кредитного менеджменту споживчого кредитування фізичних осіб зменшило обсяг „сумнівних” та „безнадійних” кредитів фізичних осіб в портфелі АКБ „Приватбанк” з 2,8% до 2,15%.
Проведений в дипломній роботі аналіз структурного розподілу ринку споживчого кредитування населення в Україні показав, що його перспективну побудову можна розділити в розрізі кредиторів, сум та строків кредитування на:
а) Сегмент банківського іпотечного кредитування будівництва, придбання та ремонту житла з сумами кредитування від 20 тис.доларів США до 100 тис.доларів США на строк 1020 років;
б) Сегмент банківського споживчого кредитування на придбання транспортних засобів з сумами кредитування від 5 тис.доларів США до 20 тис.доларів США на строк 3 – 5 років;
в) Сегмент небанківського цільового споживчого кредитування на придбання побутової техніки та меблів до 5 тис.грн. на строк 12 роки;
г) Сегмент банківського револьверного нецільового карткового кредитування (до запитання) до 1 тис.доларів США на строк від 1 місяця до 1 року;
д) Сегмент небанківського заставного кредитування в ломбардах до 500 грн. на строк 12 місяці з необов’язковим поверненням кредиту та викупу застави;
Таким чином, впровадження пропозицій і рекомендацій щодо шляхів розвитку банківських та небанківських продуктів споживчого кредитування, наданих в дипломній роботі, дозволить:
1. В банківському секторі:
-
зосередити увагу банківських установ на привабливість розвитку сектору банківського споживчого кредитування населення, поточний рівень якого в розрахунку на душу населення в Україні в 6 разів нижче середньоєвропейського;
ініціювати участь банківських установ в створенні та розширенні діяльності кредитних бюро для формування кредитної історії всіх фізичних осіб, які коли-небудь звертались за кредитом у будь-яку кредитну установу країни;
зосередити зусилля кредитних ризик-менеджерів на розробці та удосконалення скорингових систем, які являють собою математичну або статистичну модель, за допомогою якої на основі кредитної історії «минулих» клієнтів банк намагається визначити, наскільки велика імовірність, що конкретний потенційний позичальник поверне кредит у визначений термін.
використати досвід кредитування банків для формування начальних вибірок достатніх обсягів із поділом клієнтів на “ добрих” та “ поганих” з виділом основних вхідних параметрів скорингових моделей.
здійснити вибір найбільш адекватних методів для побудови класифікаційної функції скорингової моделі: дискримінантний аналіз, класифікаційне дерево (рекурсивне розбиття), нейронні мережі, генетичний алгоритм, метод найближчих сусідів.
2. В небанківському секторі:
створити систему спеціалізованих дочірніх банківських структур – фінансових компаній споживчого кредитування, в яких банк буде гарантом фінансової стабільності, джерелом вільних ресурсів для нарощування обсягів споживчого кредитування та організатором телекомунікаційних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговування точок продажу продуктів споживчого кредитування і систем приймання платежів позичальників;
Це надасть можливість організувати діяльність банківських та небанківських фінансових установ у відповідності з цілісною системою управління розвитку споживчого кредитування населення для задоволення соціальних потреб населення України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” // від 12 липня 2001 року N 2664III.
2. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про кредитні спілки” // від 20 грудня 2001 року N 2908III
3. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про захист прав споживачів” // від 12 травня 1991 року N 1023XII (Законом України від 1 грудня 2005 року N 3161IV цей Закон викладено у новій редакції)
4. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про банки і банківську діяльність” // від 7 грудня 2000 року N 2121III .
5. Закон України “Про Національний банк України” // від 20 травня 1999 року N 679XIV (станом на 10.01. 2002 року N 2922III)
6. Закон України “Про господарські товариства”//від 19 вересня 1991 року N 1576XII ( станом від 17 травня 2001 року N 2409III)
7. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати” // від 19 червня 2003 року 979IV.
8. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про іпотеку” // від 5 червня 2003 року N 898IV.
9. Закон України N 2704IV від 23 червня 2005 року “Про організацію формування та обігу кредитних історій”
10. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про страхування” // від 7 березня 1996 року N 85/96ВР(Законом України від 4 жовтня 2001 року N 2745III цей Закон викладено у новій редакції), із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 15 грудня 2005 року N 3201IV)
11. ЗАКОН УКРАЇНИ „Про заставу” // від 2 жовтня 1992 року N 2654XII .
12. ДЕКРЕТ КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” // від 19 лютого 1993 року N 1593 .
13. Цивільний Кодекс України // від 16 січня 2003 року N 435IV.
14. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Постанова Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 року N 435
15. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій //Постанова Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року N 275.
16. Положення “Про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” // Постанова Правління Національного банку України від 31 серпня 2001 року N 375.
17. Про затвердження Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 грудня 2003 року N 170.
18. Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року N 41 .
19. Про затвердження Порядку складання та подання звітності ломбардами до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 4 листопада 2004 року N 2740 .
20. Про затвердження Положення про порядок надання фінансових послуг ломбардами // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 26 квітня 2005 року N 3981
21. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Постанова Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280.
22. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Постанова Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368.
23. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України //Постанова Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598.
24. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків //Постанова Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279.
25. Про затвердження Положення про порядок видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським фінансовим установам // Постанова Правління Національного банку України від 16 серпня 2001 року N 344.
26. Про створення єдиної інформаційної системи обліку позичальників /боржників/ // Постанова Правління Національного банку України від 27 червня 2001 року N 245.
27. Правила торгівлі іноземною валютою // Постанова Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року N 281
28. Про підсумки роботи Держфінпослуг та стан справ у небанківському фінансовому секторі України за 9 місяців 2005 року // ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 20.10.2005 р. N 4806
29. Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів кредитними установами// Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 жовтня 2005 року N 4802
30. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.
31. Андреева Г.В. Скоринг как метод оценки кредитного риска // Журнал “Банковские технологии”, № 6, 1999 // http://www.cfin.ru
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
