2661 (684814), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

2. Уповноважені банки мають право здійснювати операції з обміну іноземної валюти за кошти, що їм належать, у тому числі з обміну іноземної валюти без наявності зобов'язань в іноземній валюті, що придбавається, у межах установлених лімітів (нормативних значень) відкритої валютної позиції.

3. Суб'єкти ринку зобов'язані здійснювати торгівлю іноземною валютою на умовах "тод", "том" або "спот", крім особливо обумовлених випадків виконання форвардних валютних контрактів.

4. Уповноважені банки мають право здійснювати валютні операції на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1-ї групи Класифікатора.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку.

5. Уповноважені банки мають право на міжбанківському валютному ринку України здійснювати валютні операції за гривні з іноземною валютою 1-ї групи Класифікатора на умовах "форвард" для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої валютної позиції уповноваженого банку за умови, що довга (коротка) позиція банку за такими операціями становить не більше 10 % регулятивного капіталу банку.

Валютні операції, зазначені в пунктах 23 і 24 цього розділу, виконуються в строк, що не перевищує один календарний рік.

6. Суб'єкти ринку не мають права проводити операції з валютними деривативами.

7. Суб'єкти ринку не мають права здійснювати обмін іноземної валюти 1-ї групи Класифікатора на іноземну валюту 3-ї групи Класифікатора [33].

Наведені діючі обмеження є тимчасовими, оскільки згідно статті 47 (Банківські операції) Закону України «Про банки та банківську діяльність» [2], за умови отримання письмового дозволу Національного банку України банки мають право здійснювати такі валютні операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

- з інструментами грошового ринку;

• з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

- з фінансовими ф'ючерсами та опціонами;

Згідно «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України» [20], яка впроваджена в дію у 2007 році:

- форвардний валютний контракт віднесений до операцій з похідними фінансовими інструментами;

- спотовий валютний курс або спотова ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на ринку спот;

- форвардний валютний курс або форвардна ціна - це курс іноземної валюти або ціна одиниці товару, які застосовуються під час проведення операцій на строковому ринку;

- форвардний контракт (форвард) - двосторонній контракт, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) базовий актив у визначений час та на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни під час укладення контракту;

- дисконт або премія за форвардним контрактом - це різниця між форвардною і спотовою ціною базового активу;

- похідний інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

а) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;

б) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

в) який погашається на майбутню дату;

Операції з похідними фінансовими інструментами відображаються в бухгалтерському обліку відповідно до їх економічної суті за балансовими і позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280 [12].

Під час відображення в бухгалтерському обліку операцій з похідними фінансовими інструментами банки можуть використовувати технічні рахунки 3800, 3801 і контррахунки розділу 99 "Контррахунки та позабалансова позиція банку".

Похідні фінансові інструменти в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за відповідними позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання одного активу та зобов'язання з поставки іншого [20]:

1. Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

2. На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за форвардними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9212, 9362;

Кредит рахунків 9202, 9352.

Згідно «Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з похідними фінансовими інструментами в банках України» [20]:

- валютний своп віднесений до операцій з похідними фінансовими інструментами, який включає валютні операції за курсом спот та курсом форвард;

- похідний інструмент (дериватив) - це фінансовий інструмент, який має всі три такі характеристики:

а) його вартість змінюється у відповідь на зміну встановленої ставки відсотка, ціни фінансового інструменту, ціни споживчих товарів, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи індексу кредитоспроможності або подібної змінної;

б) не вимагає початкових чистих інвестицій або вимагає початкових чистих інвестицій менших, ніж ті, що були б потрібні для інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов;

в) який погашається на майбутню дату;

- валютний своп – це купівля-продаж однієї валюти за іншу на умовах зворотного викупу на певну дату в майбутньому за визначеним курсом.

- процентний своп - обмін процентними платежами, які розраховані за різними ставками, але виходячи з однієї умовної суми протягом строку дії контракту, за яким, як правило, один процентний платіж розраховується за фіксованою ставкою, інший - за плаваючою;

Бухгалтерський облік своп-контрактів виконується наступним чином:

1. Операції з купівлі-продажу однієї валюти та банківських металів за іншу валюту і банківських металів на умовах зворотного викупу (валютний своп) у бухгалтерському обліку відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів.

2. Бухгалтерський облік валютного свопу здійснюється банками за позабалансовими рахунками залежно від умов їх укладення.

Якщо перша конверсійна операція здійснюється банком за умовами спот, а друга - за умовами форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки [20]:

а) за першою конверсійною операцією (операцією спот):

Дебет рахунку 9200 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9210 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань.

Якщо перша і друга конверсійні операції здійснюються на умовах форвард, то на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки:

а) за першою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9212 - на суму зобов'язань;

б) за другою конверсійною операцією (операцією форвард):

Дебет рахунку 9202 - на суму зворотного викупу валюти та банківських металів;

Кредит рахунку 9212 - на суму зворотного продажу валюти та банківсь-ких металів.

У разі здійснення розрахунків за першою конверсійною операцією банк одночасно виконує зворотні проводки за позабалансовими рахунками з обліку цієї конверсійної операції.

Облік за другою конверсійною операцією банк продовжує здійснювати за позабалансовими рахунками до повного виконання умов контракту.

Ф'ючерсний контракт (ф'ючерс) – це контракт, аналогічний до форвардного, але відбувається за стандартизованими умовами: здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, форма та умови контрактів уніфіковані, і розрахунки щодо купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантує своєчасність і повноту платежів.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за ф'ючерсними контрактами (відкриття позиції на біржі) у бухгалтерському обліку на дату операції відображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти та банківських металів і зобов'язання з поставки іншої валюти та банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки [20]:

Дебет рахунку 9207 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9217 - на суму зобов'язань.

На дату розрахунку за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів за ф'ючерсними контрактами в бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9217, 9367;

Кредит рахунків 9207, 9357.

У разі закриття позиції на біржі у зв'язку з укладенням офсетної (зворотної) угоди чи розрахунків на нетто-основі в бухгалтерському обліку від ображається повернення початкової та додаткової маржі з виключенням списаної варіаційної маржі або з уключенням нарахованої варіаційної маржі:

Опціонний контракт (опціон) – це контракт, який надає його покупцеві право, але не зобов'язання, придбати (опціон кол) або продати (опціон пут) виз-начену кількість базового активу за визначеною ціною впродовж визначеного періоду (американський опціон) або на визначену наперед дату (європейський опціон) та встановлює зобов'язання продавця опціону виконати умови контрак-ту, якщо покупець вирішить реалізувати своє право.

Операції з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів за опціонними контрактами в бухгалтерському обліку на дату операції від ображаються за позабалансовими рахунками як вимоги щодо отримання однієї валюти або банківських металів та зобов'язання з поставки іншої валюти або банківських металів. У цьому разі на дату операції здійснюються такі бухгалтерські проводки [20]:

Дебет рахунку 9204 - на суму вимог;

Кредит рахунку 9214 - на суму зобов'язань.

На дату розрахунку або дату завершення строку дії опціону за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти та банківських металів або інших активів у бухгалтерському обліку здійснюються зворотні проводки за позабалансовими рахунками:

Дебет рахунків 9214, 9364;

Кредит рахунків 9204, 9354.

Проаналізуємо перспективні стратегії і технології операцій валютного хеджування с використанням похідних фінансових інструментів.

а) Ф'ючерсні стратегії і хеджування за допомогою

ф'ючерсних контрактів

Спред — це стратегія, що складається в одночасній покупці і продажу ф'ючерсних контрактів. Інвестор та банк-хеджер використовує її, коли думає, що різниця між цінами контрактів у майбутньому повинна змінитися [34].

Хеджування — це страхування від несприятливої зміни ринкової кон'юнктури [43]. Недолік хеджування полягає в тім, що воно не дозволяє хеджеру скористатися сприятливим розвитком подій. Хеджування продажем ф'ючерсного контракту використовують для страхування від падіння ціни базисного активу, хеджування покупкою — від її підвищення. При неповному хеджуванні використовують коефіцієнт хеджування. Він розраховується на основі статистичних даних зміни цін розглянутого активу і ф'ючерсного контракту за попередні періоди часу. Тимчасові періоди вибираються рівними терміну хеджування.

Найпростішими ф'ючерсними стратегіями є покупка або продаж ф'ючерсного контракту. Інвестор може також одночасно відкрити і коротку і довгу позиції по ф'ючерсних контрактах. Дана стратегія називається спред або стреддл. Інвестор прибігає до таких дій, коли думає, що різниця між цінами різних ф'ючерсних контрактів не відповідає ціні доставки або значенням, що звичайно спостерігаються. Формування спреда є менш ризикованою стратегією, ніж відкриття тільки довгої або короткої позиції. За допомогою спреда інвестор виключає ризик втрат, зв'язаних із загальним рівнем коливання цін, і розраховує отримати прибуток за рахунок цінових відхилень.

Розрізняють часовий, міжвалютний спред і спред між ринками. Часовий спред складається в одночасній покупці і продажу ф'ючерсних контрактів на той самий актив з різними датами виконання. Ціль стратегії — отримати прибуток від змін у співвідношенні цін контрактів. Розрізняють спред “бика” і спред “ведмедя”. Спред “бика” припускає довгу позицію по далекому і коротку — по ближньому контрактах. Спред “ведмедя” включає коротку позицію по далекому і довгу — за ближнім контрактом.

Коли інвестор формує першу стратегію, то говорять, що він купує спред, коли другу — продає. Інвестор купить спред, якщо думає, що величина спреда повинна зрости; продасть спред. коли розраховує на його зменшення.

Наступна стратегія поєднує одночасно три контракти і називається спред «метелик». Вона включає спред бика і спред ведмедя. у яких середній ф'ючерсний контракт є загальним. Інвестор використовує дану стратегію, коли між середнім і крайнім контрактами не дотримується необхідна величина спреда, однак неясно, у яку сторону зміняться ф'ючерсні ціни.

Міжвалютний спред складається у заключенні ф'ючерсних контрактів на різні, але взаємоконвертовані валюти з метою отримати прибуток від змін у співвідношенні цін контрактів.

Характеристики

Список файлов ВКР