2661 (684814), страница 7
Текст из файла (страница 7)
Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України; Міністерство зв’язку України – за додержанням правил поштових переказів та валютних цінностей через митний кордон України, а Державний митний комітет України – за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України.
Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24 березня 1999 р. № 136, визначає порядок здійснення уповноваженими банками валютного контролю за своєчасністю розрахунків їхніх клієнтів.
В разі коли здійснюється експорт товарів, робіт (послуг), прав інтелектуальної власності виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначених у контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на його поточний рахунок.
При імпорті товарів, робіт (послуг), прав інтелектуальної власності банк знімає імпортну операцію резидента після пред’явлення ним акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, надання послуг, оплачених резидентом у 180-денний термін. При пред’явленні резидентом належним чином оформленої вантажно-митної декларації (далі – ВМД) банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу.
Реєстр ВМД – реєстр увізних або вивізних вантажних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується), перетнула митний кордон України.
Отже, у разі здійснення банком платежу на підставі пред’явленої резидентом ВМД без наявності реєстру ВМД відповідного митного органу, банк ставить цю операцію на контроль і знімає з нього лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу.
Для підтвердження факту отримання резидентом послуг від міжнародних інформаційних і платіжних систем використовуються відповідні договори, рахунки на оплату послуг, документи, що їх формує платіжна система після здійснення взаєморозрахунків тощо.
У разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором, у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за його дорученням здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, що підтверджують повернення коштів (за умови, що їх повернуто на рахунок резидента в іншому банку). Відповідність за порушення цієї вимоги покладається на резидента.
Слід звернути увагу на те, що виручка резидентів в іноземній валюті за експорт фармацевтичної продукції вітчизняного виробництва підлягає зарахуванню на їхні валютні рахунки в уповноважених банках не пізніше 180 календарних днів, а розрахунки за експортно-імпортними операціями після перерахування суб’єктами космічної діяльності авансу за виконання робіт з виготовлення (розробки) агрегатів систем космічних ракетних комплексів, космічних апаратів, іноземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, системи комплектуючих здійснюються у строк до 500 календарних днів.
Порушення резидентами передбачених термінів здійснення експортних та імпортних операцій спричиняє стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
ДПІ визначає, що датою імпорту вважається дата надходження товару на митну територію України, що підтверджується проставленням відбитку штампа “Під митним контролем” на товаросупровідних документах і ВМД, дата якого фіксує момент прийняття вантажу на митну територію України. З цього часу пеня за порушення передбачених термінів не нараховується. Однак НБУ та уповноважені банки знімають операцію з валютного контролю лише з моменту отримання від митних органів реєстру ВМД, який видається після залишення товаром митної території.
Окрім реєстру ВМД, за імпортною операцією підставою для зняття її з контролю може бути письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента чи про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи та печаткою банка (у повідомленні зазначають номер і дату реєстру, наводять усю наявну в реєстрі інформація про операцію резидента).
У випадку ненадходження в законодавчо встановлені терміни (або терміни, визначені в ліцензіях) виручки, товарів або об’єкта лізингу банк надає податковим органам та Управлінню НБУ за місцем своєї реєстрації інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень.
Зауважимо, що у разі прийняття судом або господарським судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, обумовлених у експортно-імпортних контрактах, термін, передбачений законодавством, зупиняється і пеня у цей період за порушення їх не сплачується.
Якщо суд або господарський суд винесе рішення про відмову в позові повністю чи частково або про припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду, визначені законодавством терміни поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі винесення рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.
Якщо резидент подав до банку документ, який засвідчує прийняття судом рішення про задоволення позову резидента щодо стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання ним термінів, установлених договором, то інформація податковому органу не надається, а доводиться до відома управління НБУ до часу стягнення з нерезидента заборгованості згідно з рішенням суду.
Якщо резидент закриває рахунок в одному банку і переходить на обслуговування до іншого, то банк, клієнтом якого був резидент, має протягом трьох банківських днів з дня закриття рахунку надати банку, в якому резидент відкриває рахунок (якщо резидент повідомив про цей банк), всю наявну у нього інформацію про незавершені експортні, імпортні та лізингові операції цього резидента. У разі коли банк не має відомостей про те, до якого банку резидент перейшов на обслуговування, він надає в довільній формі податковим органам за місцем реєстрації резидента інформацію про цей факт.
Нездійснення уповноваженими банками функцій агента валютного контролю стосовно запобігання проведенню резидентами і нерезидентами через ці банки незаконних валютних операцій призводить до позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штрафу в розмірі 25% від суми валютних операцій, здійснених резидентами та нерезидентами через них з порушенням чинного законодавства. У разі використання в розрахунках іноземної валюти штраф сплачується у валюті України за обмінним курсом НБУ на день складання відповідного протоколу про порушення валютного законодавства.
За нездійснення уповноваженими банками функції агента валютного контролю в частині своєчасного інформування у випадках та в порядку, передбачених законодавством (у тому числі нормативно-правовими актами НБУ), відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами законодавства, пов’язаного з проведенням ними валютних операцій, накладається штраф у розмірі 5% від суми валютних операцій, про які уповноважений банк згідно зі встановленим порядком зобов’язаний був проінформувати відповідні державні органи.
У разі притягнення їх до відповідальності за нездійснення контролю за валютними операціями, що провадяться резидентами та нерезидентами через ці банки, розмір одного штрафу не може перевищувати 1% від суми зареєстрованого статутного фонду.
За розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту без участі уповноваженого банку на резидента накладається штраф у розмірі, еквівалентному сумі валютних цінностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованій у валюту України за обмінним курсом НБУ на день здійснення таких операцій.
У випадку, коли до суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності – резидента України застосовують спеціальну санкцію – тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності, уповноважені банки не мають права приймати від нього доручення на перерахування коштів на користь нерезидентів.
Якщо ж до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності було застосовано індивідуальний режим ліцензування, уповноважені банки здійснюють розрахунки за зовнішньоекономічними договорами лише тоді, коли резидент має разову індивідуальну ліцензію. Таку ліцензію видає орган, який застосував таку санкцію.
Перевищення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями резидентів дозволяється лише тоді, коли є індивідуальна ліцензія НБУ. Для одержання такої ліцензії необхідно оформити остаточний висновок Державної податкової адміністрації України про можливість продовження термінів за зовнішньоекономічними договорами резидентів, визначеними ст. 6 Закону про порядок розрахунків. До них належать договори виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення. Без виконання зазначеної умови клопотання про отримання ліцензії НБУ не розглядатиме.
Радимо резидентам України, контрагенти яких порушують терміни виконання своїх договірних зобов’язань, негайно звертатися до відповідного суду з позовною заявою про захист прав і законних інтересів.
Розділ 3. Проблеми та перспективи розвитку валютних операцій комерційних банків України
3.1 Структура валютних операцій комерційних банків на прикладі ВАТ «Райффайзенбанк-Аваль»
Криза на світовому фінансовому ринку 2008 року викликала, у свою чергу, масштабний обвал українського валютного ринку та різкий стрибок девальвації національної валюти (рис.3.1).
Рис.3.1. Динаміка офіційного курсу національної валюти України у 2008 - 2009 роках [75]
Можна виділити шість основних аспектів, в яких проявилися наслідки світової фінансової кризи для української банківської системи [76]:
1. Зниження довіри населення до банків. Поширилися панічні настрої серед вкладників комерційних банків, викликані ситуацією навколо Промінвестбанку, а також частково спровоковані запровадженою в жовтні 2008 року Національним банком забороною на дострокове вилучення депозитів.
2. Серйозні труднощі українських банків пов’язані з поверненням до кінця 2008 року значних зовнішніх запозичень, які активно залучалися у попередні роки. А також складнощі із залученням нових інвестицій, зумовлені кризовими явищами на європейських фінансових ринках та зниженням кредитних рейтингів значної частини українських банків.
3. Наслідком фінансової кризи стала нестабільність на валютному ринку. Хоча вона має більше внутрішній спекулятивний характер, проте призводить до нестабільності міжбанківського валютного ринку, зменшення резервів НБУ, який змушений продавати валюту для задоволення ажіотажного попиту.
4. Криза істотно вплинула і на підвищення процентних ставок за кредитами.
5. Наслідком кризи є той факт, що в усьому світі порятунок фінансових установ став завданням держави – вона вливала бюджетні кошти, а також брала комерційні банки під свій контроль.
6. Криза може призвести до укрупнення банків в Україні, оскільки дрібні банки просто не впораються з проблемами. Цей процес може проходити шляхом злиття і поглинання більшими фінансовими установами менших.
Стан банківської системи України за результатами першої «української хвилі кризи» 2008 року характеризується наступними показниками [75].
За станом на 1 січня 2009 року ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мали 184 банки, у тому числі: 155 банків (84,2% від загальної кількості банків, що мають ліцензію) – акціонерні товариства (з них: 116 банків (63,0%) – відкриті акціонерні товариства, 39 банків (21,2%) – закриті акціонерні товариства), 29 банків (15,8%) – товариства з обмеженою відповідальністю.
У стані ліквідації перебуває 13 банків, з них 10 банків ліквідуються за рішеннями НБУ, 3 – за рішеннями господарських (арбітражних) судів.
Тимчасове (антикризове) правління введено Національним банком в 1 комерційному банку.
За станом на 01.01.2009 власний капітал банків склав 121,4 млрд. грн. або 13,1% пасивів банків.
Зобов’язання банків за станом на 01.01.2009 становили 805,8 млрд. грн.
Кошти фізичних осіб складають 213,2 млрд. грн., або 26,5% загального обсягу зобов’язань, кошти суб’єктів господарювання –143,9 млрд. грн., або 17,9%.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
