Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 12)

Друга група методів, пов'язана з хеджуванням валютного ризику, передбачає створення захисту від валютних ризиків укладанням додаткових строкових угод за іноземною валютою, які дають змогу компенсувати можливі фінансові втрати за балансовими статтями внаслідок зміни валютного курсу. Хеджування здійснюють за допомогою проведення операцій з форвардними валютними контрактами, валютними ф'ючерсами та опціонами, валютними своп-контрактами, своп-оціонами, а також різних їх комбінацій типу подвійний форвард, валютний своп.

Широкий вибір похідних фінансових інструментів на міжнародних ринках дає змогу банкам знаходити найефективніші комбінації проведення валютних операцій і застосовувати досконалі методи управління валютною позицією для зниження валютного ризику. Інструменти хеджування валютного ризику відрізняються за характеристиками та механізмами функціонування і докладно розглянуто в наступному розділі.

Норматив ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції згідно інтегральної методології НБУ, розраховується за формулою [30], яка враховує як балансові, так і позабалансові валютні активи та пасиви:

ВП

Н13 = –––– х 100 %,

РК (3.2)

де ВП - загальна відкрита валютна позиція за балансовими та позаба-

лансовими активами і зобов'язаннями банку за всіма іноземними

валютами у гривневому еквіваленті (розрахунок здійснюється за звітну

дату), яка визначається як сума абсолютних величин усіх довгих і

коротких відкритих валютних позицій у гривневому еквіваленті

окремо за кожною іноземною валютою (без урахування знака) за всіма

іноземними валютами:

ВП = ВПа – ВПз (3.3)

де ВПа -балансові та позабалансові активи;

ВПз (балансові та позабалансові зобов'язання).

РК - регулятивний капітал банку.

Якщо комерційний банк, як аналізуємий у дипломному проекті ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», регулює валютну позицію тільки з застосуванням балансових інструментів, то маючи відкриту валютну позицію, банк може отримати прибутки чи зазнати збитків внаслідок зміни валютного курсу з огляду на закономірність [69]:

- довга валютна позиція приносить прибутки в разі підвищення курсу іноземної валюти і завдає збитків у разі його зниження;

- коротка валютна позиція приносить прибутки в разі зниження курсу іноземної валюти, але завдає збитків у разі підвищення курсу.

На рис.3.1 – 3.3 наведені результати компьютерного масштабування по-валютних балансів ВАТ ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» за 2006 -2008 роки, в яких всі агрегатні статті масштабовані на розмір поточного власного капіталу банку і відповідному році.

Така форма представлення вихідних статистичних даних дає можливість детального аналізу складових формування чистої валютної позиції банку та її порівняння з нормативами Н13 НБУ [30], наведені графічні представлення проведеного аналізу. які дають можливість в дипломному проекті детально проаналізувати стан, структуру та динаміку розвитку валютних операцій в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2006 -2008 роках.

Як показує аналіз графіків, наведених на рис.3.1 – 3.3:

1. На кінець 2006 року (рис.3.1):

USD – долар США

а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 106,5% від ВК), фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 55,0% від ВК), частки (51,5%) запозичених коштів на міжбанківському ринку та частки коштів в національній валюті, переведених в іноземну валюту;

б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки та міжбанківські депозити та кредити у частці 99,6% від ВК) фінансувалися частково (93,4%) за рахунок запозичених коштів інших банків та частки коштів в національній валюті, переведених в іноземну валюту(6,2% від ВК);

в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активи більше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів з націо-нальної валюти в іноземну валюту становила 8,8% від власного капіталу банку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]), загальна (сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 8,9% від ВК (норма-тив – не більше 30%).

EUR – євро

а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 20,7% від ВК), фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 6,4% від ВК) та частки (14,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;

Рис.3.1. Структура масштабованих по власному капіталу відносних рівнів активів та зобов’язань в USD та EUR в балансі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2006 році та формування рівня відносної чистої валютної позиції для порівняння з нормативами Н13-1, Н13-2

б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки та міжбанківські депозити та кредити у частці 29,7% від ВК) фінансувалися повністю за рахунок запозичених коштів інших банків;

в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активи більше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів з націо-нальної валюти в іноземну валюту становила 0% від власного капіталу банку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]).

3. На кінець 2007 року(рис.3.2):

USD – долар США

а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 91,4% від ВК), фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 82,5% від ВК), частки (2,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку та частки коштів в національній валюті, переведених в іноземну валюту (6,6%);

б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки та міжбанківські депозити та кредити у частці 103,2% від ВК) фінансувалися повністю (103,2%) за рахунок запозичених коштів інших банків;

в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активи більше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів з націо-нальної валюти в іноземну валюту становила 9,9% від власного капіталу банку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]), загальна (сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 10,4% від ВК (норматив – не більше 30%).

EUR – євро

а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 10,8% від ВК), фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 10,5% від ВК) та частки (0,3%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;

б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки та міжбанківські депозити та кредити у частці 11,7% від ВК) фінансувалися повністю за рахунок запозичених коштів інших банків;

Рис.3.2. Структура масштабованих по вларисному капіталу відносних рівнів активів та зобов’язань в USD та EUR в балансі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2007 році та формування рівня відносної чистої валютної позиції для порівняння з нормативами Н13-1, Н13-2

в) сумарна відкрита довга валютна позиція (валютні активи більше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини ресурсних пасивів з націо-нальної валюти в іноземну валюту становила 0,5% від власного капіталу банку (норматив довгої валютної позиції H13-1– не більше 20% від ВК [30]).

4. На кінець 2008 року(рис.3.3):

USD – долар США

а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 93,3% від ВК), фінансували-ся повністю за рахунок залучених коштів клієнтів;

б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки та міжбанківські депозити та кредити у частці 124,9% від ВК) фінансувалися повністю за рахунок запозичених коштів інших банків;

в) сумарна відкрита коротка валютна позиція (валютні активи менше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини активів з іноземної валюти в національну валюту становила -0,4% від власного капіталу банку (норматив короткої валютної позиції H13-2– не більше 10% від ВК [30]), загальна (сума модулів) валютна відкрита позиція Н13 становила 2,1% від ВК (норматив – не більше 30%).

EUR – євро

а) валютні кредити, надані клієнтам (частка 24,7% від ВК), фінансували-ся за рахунок залучених коштів клієнтів (частка 14,9% від ВК) та частки (9,8%) запозичених коштів на міжбанківському ринку;

б) валютні кошти, розміщені в інших банках(коррахунки та міжбанківські депозити та кредити у частці 12,7% від ВК) фінансувалися повністю за рахунок запозичених коштів інших банків;

в) сумарна відкрита коротка валютна позиція (валютні активи менше, ніж валютні пасиви) за рахунок переведення частини активів з іноземної валюти в національну валюту становила -1,7 % від власного капіталу банку (норматив короткої валютної позиції H13-2– не більше 10% від ВК [30]).

Рис.3.3. Структура масштабованих по власному капіталу відносних рівнів активів та зобов’язань в USD та EUR в балансі ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2008 році та формування рівня відносної чистої валютної позиції для порівняння з нормативами Н13-1, Н13-2

Таким чином, проведений аналіз показує, що після суттєвого провалу валютного менеджменту банку у 2007 році та значними нанесеними збитками за рахунок валютообмінних операцій, у 2008 році ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» зайняв стратегічно нейтральну балансову валютну позицію, значно знизивши рівень валютного ризику та перемістивши акцент на розвиток обсягів операцій в євро і зниження відносного обсягу операцій в доларах США.

Останні різкі коливання курсу долара США та євро в бік зростання курсу іноземних валют до національної валюти України (кінець вересня – початок жовтня 2008 року) показали хибність прогнозного валютного менеджменту в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль». Таким чином, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» без застосування нових позабалансових інструментів валютного хеджування ризиків зміни курсів за допомогою описаних вище валютних деривативів буде наражатися на великий рівень втрат від коливань валютних курсів.

Висновки

Предметом дипломного дослідження були валютні операції комерційних банків України:

- операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

- операції пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

- операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

Дослідження показало, що валютні операції комерційних банків України можуть бути поділені на дві основні групи:

1) операції обслуговування валютних готівкових та безготівкових грошових потоків з використанням валюти як засобу платежа без зміни виду валюти:

- розрахункові безготівкові операції з використанням валютних кореспондентських рахунків в банках-нерезидентах відповідно видам іноземної валюти;

- касові операції з готівковою іноземною валютою;

- депозитні та кредитні операції з іноземною валютою з переведенням її в безготівкову чи готівкову форми.

2) операції з торгівлі іноземною валютою - це купівля, продаж, обмін іноземної валюти, здійснення операцій з валютними деривативами на міжбанківському валютному ринку України та міжнародних валютних ринках:

- купівля іноземної валюти - це операція з купівлі іноземної валюти за гривні;

- продаж іноземної валюти - це операція з продажу іноземної валюти за гривні;

- обмін (конвертація) іноземної валюти - це операція з купівлі (продажу) однієї іноземної валюти за іншу іноземну валюту;

- операції на міжбанківському валютному ринку України - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою в Україні між суб'єктами ринку, між суб'єктами ринку та їх клієнтами (у тому числі банками-нерезидентами), а також між суб'єктами ринку і Національним банком;

- операції на міжнародному валютному ринку - це сукупність відносин у сфері торгівлі іноземною валютою за межами України між суб'єктами ринку та іноземними контрагентами, які за дорученням і за рахунок суб'єктів ринку здійснюють торгівлю іноземною валютою за межами України.

Дослідження валютних операцій в магістерській дипломній роботі виконано на базі матеріалів комерційного банку - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", який працює з 1992 року й відповідно до класифікації Національного банку України ставиться до категорії системних великих банків України.

Станом на 01.01.2009 року клієнтська база банку становить 4 млн. 944 тис.клієнтів, з них:

• юридичних осіб – 233 тис.клієнтів;

• фізичних осіб – 4 млн.711тис.клієнтів.

Для активного проведення валютних операцій банк залучає за підтримки материнського банку «Райффайзен Центральбанк Остеррайх АГ»(Австрія) синдиковані валютні довгострокові кредити на міжнародному кредитному ринку.

В липні 2008 року банк підписав угоду про отримання синдикованого кредиту на суму 200 млн.доларів США. Початковими організаторами цієї угоди виступили настпуні банки:the Bank of Tokyo Mitsubishi UFJ, Ltd, Bayerische Landesbank, HSBC Bank PLC та Standard Bank PLC. Кредит складається з двох траншів: 1 річний кредит на суму 88,5 млн.доларів США та 2-х річний кредит на суму 116,5 млн.доларів США.

В листопаді 2008 банк успішно здійснив погашення залученого в 2007 році синдикованого кредиту на суму 200 млн.доларів США, уповноваженими організаторами якого виступили: the Bank of Tokyo Mitsubishi UFJ, Ltd, Bayerische Landesbank, HSBC Bank PLC та Intesa Sanpaolo S.p.A.

В грудні 2008 року в продовження плідної співпраці з міжнародними фінансовими організаціями ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ЄБРР підписали угоду про залучення субординованого кредиту на суму 75 млн.доларів США на строк 10 років, який використовується для зростання регулятивного капіталу банку другого рівня.

ВАТ «Раййффайзен Банк Аваль» у 2008 році став найбільшим постачальником готівкової іноземної валюти, ввезеної з-за кордону, в саме ввезено:

• 2 млрд.589млн.400тис. доларів США;

• 1млрд.863млн. євро;

• 1 млн.900тис. швейцарських франків;

• 900 тис.англійських фунтів.

Банк є одним з найбільших банків, який пропонує послуги обміну зношеної готівкової валюти на платоспроможну з подальшим вивезенням зношеної валюти за кордон. На протязі 2008 року банком було вивезено за кордон:

• 159 млн.600тис. доларів США;

• 26млн.500тис. євро;

• 250тис. швейцарських франків;

• 90 тис.англійських фунтів.

В 2008 році ввезено з-за кордону:

• золотих зливків – 15 272 тройських унцій;

• золотих монет – 4 444 тройських унцій;

• срібних монет – 74 759 тройських унцій;

• платинових монет – 123 тройських унцій;

Результати валютних операцій банку за 2008 рік оцінюються як:

• позитивний результат від торгівлі іноземною валюою складає +936млн.533тис.грн.;

• негативний результат від переоцінки іноземної валюти при різкій девальвації національної валюти становить -665млн.349тис.грн.

Таким чином, при валютному ажіотажі кінця 2008 року банк отримав чистий дохід від операцій з іноземною валютою та валютними цінностями +268 млн.грн.

На протязі 2008 року банк суворо дотримувався нормативів ризику загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції:

• Н13 – не перевищувала 4,26% (максимальне значення Н13 становить не більше 30%)

• Н13-1 – не перевищувала 1,975% (максимум довгої валютної позициї не більше 20%)

• Н13-2 – не перевищувала 2,305% (максимум короткої валютної позициї не більше 10%)

Як показав аналіз динаміки абсолютного росту у 2006 - 2008 роках характерних агрегатів балансу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в доларах США, євро, російських рублях та сумарно в інших валютах, тобто обсягів валютних операцій, та чистої балансової валютної позиції повалютно:

1. ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у 2006 - 2007 роках, в основному, провадив операції в доларах США, тільки у 2008 році банк розпочав активно нарощувати обсяг операцій в євро.

2. У 2006 - 2007 роках ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» активно використовував відкриту довгу валютну позицію в доларах США, тобто активи банку в доларах США значно перевищували (на 30 - 45 млн.грн.) пасиви в доларах США, тобто банк перевів в долари США суттєву суму коштів в національній валюті.

3. В 2008 році ризиковий менеджмент валютних операцій в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» різко змінив стратегію утримання валютного ризику та відкритої довгої валютної позиції, перейшовши в режим відкриття суттєвої короткої валютної позиції в євро (еквівалент більше 10 млн.грн.) та невеликої (еквівалент 100 тис.грн.) короткої валютної позиції в доларах США.

Характеристики

Список файлов ВКР