1576 (684662), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

Труднощі з погашенням позик найчастіше виникають не випадково і не відразу. Це процес, який розвивається протягом певного часу. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки процесу фінансових труднощів, випробовуваних клієнтом, що зароджується, і вжити заходи до виправлення ситуації і захисту інтересів банку. Ці заходи слід вжити якомога раніше, перш ніж ситуація вийде з-під контролю і втрати стануть необоротними. При цьому слід врахувати, що збитки банку не обмежуються лише несплатою боргу і відсотків. Збиток, що наноситься банку, значно більше, і він може бути пов'язаний з іншими обставинами, які теж доводиться враховувати:

— підривається репутація банку, оскільки велике число прострочених і непогашених кредитів приведе до падіння довіри вкладників, інвесторів і т. д.;

— збільшаться адміністративні витрати, оскільки проблемні позики вимагають особливої уваги кредитного персоналу і непродуктивного витрачання часу на підтримку статус-кво;

— підвищиться загроза відходу кваліфікованих кадрів через зниження можливостей їх стимулювання в умовах падіння прибутковості операцій;

— засоби будуть заморожені в непродуктивних активах;

— виникає небезпека стрічного позову боржника до банку, який може довести, що вимогу банку про відгук позики привели його на грань банкрутства.

Всі ці втрати можуть дорого обійтися банку і набагато перевищити прямий збиток від непогашення боргу.

Особливо зупинимося на основних причинах виникнення труднощів з погашенням позик .

1. Помилки, допущені персоналом банку при розгляді кредитної заявки, розробці умов угоди і подальшому контролі. Найчастіше зустрічаються наступні порушення:

— недостатньо строге відношення до позичальника (наприклад, схвалення заявки з дружніх міркувань);

— непрофесійне проведення фінансового аналізу;

— погана структуризація позики як наслідок недостатнього знайомства кредитного працівника з потребами підприємства, специфікою галузі і т. д.;

— недостатнє забезпечення позики (наприклад, завищена оцінка застави і т. д.);

— помилки в документальному оформленні позики (пропуск в договорі важливих умов, що забезпечують інтереси банку);

— поганий контроль над позичальником в період погашення позики (відсутність обстежень компанії, перевірок забезпечення і т. п.).

2. Неефективна робота компанії, що одержала позику:

—слабке керівництво;

—погіршення якості продукції і витіснення її з ринку;

—неефективний маркетинг через відсутність плану рекламної компанії, помилок в оцінці майбутніх ринків;

—слабкий контроль за фінансами компанії (зростання дебіторської заборгованості, накладних витрат і т. п.).

Крім того, важливу роль можуть зіграти чинники, які не знаходяться під контролем банку: погіршення економічної кон'юнктури, політичні зрушення, зміна законодавства, технологічні прориви і т.д.

Як я вже говорив, труднощі з погашенням кредитів рідко виникають раптово. Як правило, є численні тривожні сигнали, що дозволяють запідозрити, що фінансове положення позичальника погіршується і що виданий йому кредит може бути не погашений в строк або взагалі перетворитися на безнадійний борг.

Ці тривожні сигнали виявляються шляхом:

— аналізу фінансових звітів;

— особистих контактів з боржником;

— повідомлень третіх осіб;

— відомостей з інших відділів банку.

В період дії кредиту від позичальника слід вимагати надання банку балансів, звітів про прибутки і збитки, звітів про надходження готівки і інших матеріалів. Їх ретельний аналіз і зіставлення з минулими звітами можуть вказати на виникаючу небезпеку. Банк повинен звернути увагу на:

— непредставлення фінансових звітів у встановлені терміни;

— різке збільшення дебіторської заборгованості;

— уповільнення оборотності запасів;

— зниження частки короткострокових активів;

— непропорційне зростання короткострокової заборгованості;

— зниження коефіцієнта ліквідності;

— збільшення частки основного капіталу в сумі активів;

— зниження об'єму продажів;

— зростання прострочених боргів;

— виникнення збитків від операційної діяльності;

— зміна умов комерційного кредитування і т.д.

Для банку важливо постійно підтримувати персональні контакти з клієнтом — відвідувати компанію і її філіали, зустрічатися з керівними кадрами, що дозволяє виявити наявність не встановленого устаткування, незайнятого персоналу, надмірних запасів. Банківських працівників повинні насторожити такі факти, як:

— зміна поведінки або звичок вищого керівного складу;

— подружні проблеми керівників;

— різка зміна відносин з банком, небажання співробітничати;

— заміна ключових співробітників;

— захоплення створенням нових підприємств, скупка нерухомості;

— погане складання фінансових звітів;

— ухвалення необґрунтованого ризику;

— встановлення нереалістичних цін на продукцію;

— повільна реакція на погіршення ринкових умов;

— слабкий операційний контроль;

— відсутність спадкоємності в керівництві;

— втрата важливих клієнтів;

— створення спекулятивних запасів;

— відстрочення заміни застарілого устаткування і т.д.

Багато можуть розкрити банку взаємостосунки позичальника з іншими діловими партнерами, що змінилися:

— отримання банком запитів про кредитоспроможність позичальника у зв'язку з його проханнями про надання пільг в оплаті товарів;

— запити про компанію з боку нових її кредиторів;

— сповіщення страхової компанії про анулювання страховки через несплату страхових премій;

— пред'явлення до оплати платіжних документів (вимог) за відсутності засобів на банківському рахунку;

— поява практики покупки компанією товарів виняткова на умовах передоплати.

Нарешті, інші відділи банку можуть повідомити важливі відомості про значне скорочення залишків на банківському рахунку клієнта і т.п. При виявленні неблагополучної (проблемної) позики необхідно негайно вжити заходи для забезпечення погашення кредиту. Перший при виявленні проблемної позики крок — об'єктивна перевірка ситуації, що склалася. Необхідно з'ясувати позицію позичальника (чи хоче він виправити положення, чи можна йому довіряти, чи здатне керівництво компанії відновити прибутковість). Крім того, необхідно врахувати і позицію банку, чи багато у нього безнадійних боргів. Якщо багато, то не слід вплутуватися в дорогу операцію судового стягнення і запропонувати улагодити справу миром, анулювавши частина боргу, що залишився.

Потім кредитний працівник банку повинен організувати зустріч з представником компанії і обговорити положення, що склалося. При цьому необхідно зробити спробу до співпраці, незалежно від того, чи вирішив банк продовжувати роботу з клієнтом або ліквідовувати позику. Якщо вдасться переконати клієнта, що положення можна виправити, слід намітити план дій, який може включати продаж активів, скорочення накладних витрат, зміна маркетингової стратегії, зміну керівництва і призначення нових осіб на ключові пости.

Інше рішення може полягати в продажу банком застави. Для цього слід перш за все перевірити документи і встановити, що банк дійсно має безумовне право розпоряджатися заставою. Потім необхідно з'ясувати, які можливості реалізації застави: звично це дорога і піднімаюча час процедура. Ідеальний варіант — співпраця з позичальником у продажу застави.

Четверта стадія кредитного процесу - повернення банківської позики.

Повернення позик означає зворотну притоку грошових коштів в банки і сплату відповідної суми відсотків. Повернення позик є вінцем всієї проведеної роботи всього кредитного підрозділу і відповіддю на питання, наскільки якісно і професіонально спрацювали співробітники на всіх попередніх стадіях кредитного процесу.

Якщо боржник без проблем повертає позику і сплачує відсотки по ній, то залишається тільки закрити кредитну справу (досьє) і має на увазі на майбутнє цього позичальника як перспективного і вже має позитивну кредитну історію в нашому банку.

Якщо відбувається неповернення позики і несплата відсотків, то тоді всім співробітникам кредитного підрозділу банку належить провести колосальну роботу по ліквідації цього проблемного кредиту, а потім повинен обов'язково пройти аналіз досконалих помилок в процесі ухвалення рішення про видачу кредиту і перевірку використовування його. А ось у разі ухвалення якісного забезпечення кредиту, що дозволяє швидко провести його реалізацію і погашення суми основного боргу, відсотків по ньому, штрафів і пені за прострочення, можна говорити про закриття проблемного кредиту при виникненні будь-якої кризової ситуації.

Ось тут і проходить перевірка кваліфікації оцінювачів, зручності вибраної схеми ухвалення забезпечення в банк. Часто в практиці через непродуманість схеми реалізації застави банки зазнають великі труднощі в легітимності реалізації забезпечення.

2. АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КБ „ПРИВАТБАНК”

2.1 Фінансово-економічна характеристика діяльності КБ „ПриватБанк”

Об'єктом дослідження в даній роботі є «Приватбанк». Дата заснування банку: 15.04.1995 року. Юридична адреса банку: м. Евпаторія, вул. Фрунзе, д.41/28А, т. 33295, 36502, 27135, 60355. Ліцензія НБУ на здійснення діяльності №22 від 04.12.2001 р.

«Приватбанк» - є організацією, яка має виняткове право здійснювати в сукупності наступні банківські операції: залучення у внески грошових коштів фізичних і юридичних осіб, розміщення вказаних засобів від свого імені і за свій рахунок на умовах поворотності, платності, терміновості, відкриття і веління банківських рахунків фізичних і юридичних осіб.

Банк має генеральну банківську ліцензію Національного банку України і пропонує своїм клієнтам наступні види банківських послуг:

1. Відкриття і обслуговування рахунків в національній і іноземних валютах;

2. Виконання міжнародних розрахунків у формі документарних акредитивів, інкасо і перекладів;

3. Відкриття і ведення кореспондентських рахунків “Ностро” і “Лоро” в національній і іноземних валютах;

4. Міжнародні розрахунки з використанням системи міжнародних розрахунків SWIFT;

5. Надання послуг з розміщення засобів в іноземних банках, виконання всіх видів конверсійних і депозитних операцій на міжнародних валютних ринках з використанням системи “Рейтер Ділінг”;

6. Залучення за дорученням Уряду України засобів на міжнародних кредитних ринках і обслуговування міжнародних кредитних ліній;

7. Надання коротко-, средне- і довгострокових кредитів в національній і іноземних валютах;

8. Виконання операцій в іноземних валютах на внутрішньому валютному ринку за дорученням банків: підприємств і фізичних осіб:

   1. представництво інтересів клієнтів на валютних біржах;

   2. покупка-продаж іноземної валюти на валютних біржах;

   3. інкасація валютної виручки торгових організацій;

   4. покупка-продаж наявної іноземної валюти через мережу обмінних пунктів;

   5. конверсійні операції з наявною іноземною валютою;

   6. виплата і інкасація іменних і дорожніх чеків;

   7. виплата клієнтам наявної валюти на витрати на відрядження;

9. Залучення засобів в національній і іноземних валютах на депозит до запитання і термінові внески від фізичних і юридичних осіб;

10. Ухвалення і надання забезпечення для платіжних договорів за дорученням своїх клієнтів;

11. Надання банківських гарантій в національній і іноземних валютах;

12. Проектне фінансування.

Кредитна політика банку заснована на загальнодоступності кредитних ресурсів підприємств всіх форм власності при максимальному забезпеченні інтересів банку щодо повернення кредитів. Економічний стан і державні пріоритети щодо інвестицій за рахунок привернутих за рубежем кредитних ресурсів зумовили напрями кредитних вкладень.

В той же час кредитні ресурси в національній валюті за рахунок власних засобів у ВКВ прямують, головним чином, новим економічним структурам на виконання проектів, що забезпечують швидкий оборот позикового капіталу.

На даній стадії аналізу формується початкове уявлення про діяльність підприємства, виявляються зміни в складі майна підприємства і їхніх джерел, установлюються взаємозв'язки між показниками.

Для зручності проведення такого аналізу доцільно використовувати так званий ущільнений аналітичний баланс - нетто, що формується шляхом додавання однорідних по своєму складі елементів балансових статей у необхідних аналітичних розтинах, як це показано на таблиці.

Таблиця 2.1

Аналіз структури активів та пасивів банку

Одним із найважливіших критеріїв фінансового положення підприємства є оцінка його платоспроможності, під яким прийнято розуміти спроможність підприємства розраховуватися по своїх довгострокових зобов'язаннях. Отже, платоспроможним є те підприємство, у якого активи більші, ніж зовнішні зобов'язання.

Характеристики

Список файлов ВКР