1576 (684662), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

По-перше, ці правовідносини характеризуються спеціальним суб'єктним складом: кредитором в даному випадку виступає банк або інша кредитна організація, яка регулярно, професіонально на підставі спеціально виданого банком дозволу (ліцензії) здійснює подібного роду операції для витягання прибутку як основної мети своєї діяльності.

По-друге, якщо за договором позики або в результаті надання товарного або комерційного кредиту предметом договору можуть служити не тільки грошові кошти, але і інші речі, то предметом договору банківського кредиту можуть бути тільки грошові кошти.

По-третє, особливістю договору банківського кредиту є його відшкодувальний характер, тобто сплата клієнтом відсотків за користування грошовими коштами кредитної організації протягом певного терміну - на відміну від звичною договори позики, що припускає як відшкодувальний, так н безвідплатний характер правовідносин сторін.

По-четверте, забезпеченість кредиту. Як забезпечення своєчасного повернення кредиту банки приймають заставу, поручительство, гарантію іншого банку, а також зобов'язання в інших формах, допустимих банківською практикою.

По-п'яте, відмінність від договору позики кредитний договір містить вимога цільового використовування позикових засобів з вказівкою конкретних цілей.

По-шосте, кредитний договір полягає обов'язково і письмовій формі. Обов'язковість такого оформлення визначена чинним законодавством, при цьому недотримання письмової форми спричиняє за собою недійсність кредитного договору.

По-сьоме, відповідно до чинного законодавства грошові кошти за договором кредиту (договору банківської позики) можуть бути надані підприємству-позичальнику тільки в безготівковій формі.

Надання комерційними банками кредиту підприємствам здійснюється на основі кредитного договору, який інакше називають договором банківської позики. Правила надання кредиту, порядок, умови укладення кредитних договорів комерційні банки розробляють самостійно з урахуванням рекомендацій і вказівок НБУ.

Для вирішення питання про доцільність надання кредиту тому або іншому позичальнику останній зобов'язаний представити в комерційний банк певний набір документів:

- заявку на отримання кредиту;

- копії засновницьких документів позичальника, завірені нотаріально (свідоцтво про реєстрацію підприємства, статут, засновницький договір);

- баланс на останню звітну дату, завірений податковою інспекцією;

- техніко-економічне обґрунтування окупності проекту;

- копії договорів (контрактів) на підтвердження операції;

- завірену нотаріусом банківську картку із зразками підписів керівника підприємства, головного бухгалтера і відтисненням друку;

- документи, підтверджуючі наявність забезпечення кредиту (договір застави, договір поручительства, банківська гарантія і т. д.).

Залежно від фінансового стану позичальника і інших обставин вказаний перелік може бути, значно розширений.

В результаті аналізу наданих документів, а також, можливо, проведення досліджень і оцінки результатів господарсько-фінансової діяльності позичальника, його ділової репутації, платоспроможності (особливо, коли розглядається питання про надання досить крупних сум на значний термін) ухвалюється рішення про видачу кредиту. Оформлення кредитної операції виробляється шляхом укладення договору

Класифікацію кредиту традиційно прийнято здійснювати по декількох базових ознаках, до найважливіших з яких слід віднести категорії кредитора і позичальника, а також форму, в якій надається конкретна позика. Виходячи з цього можна виділити наступні шість досить самостійних форм кредиту, кожна з яких в свою чергу розпадається на декілька різновидів по більш деталізованих класифікаційних параметрах.

Банківський кредит - одна з найпоширеніших форм кредитних відносин в економіці, об'єктом яких виступає процес передачі в позику безпосередньо грошових коштів. Надається виключно банками, що мають ліцензію на здійснення подібних операцій від центрального банку. В ролі позичальника можуть виступати тільки юридичні особи, інструментом кредитних відносин є кредитний договір або кредитна угода. Дохід по цій формі кредиту поступає у вигляді позикового відсотка або банківського відсотка, ставка якого визначається за угодою сторін з урахуванням її середньої норми на даний період і конкретних умов кредитування. Класифікується по ряду базових ознак.

Терміни погашення:

- онкольні позики, що підлягають поверненню у фіксований термін після надходження офіційного повідомлення від кредитора. В даний час вони практично не використовуються, оскільки вимагають щодо стабільних умов на ринку позикових капіталів і в економіці в цілому;

- короткострокові позики, що надаються, як правило, на заповнення тимчасового недоліку власних оборотних коштів у позичальника. Середній термін погашення по цьому вигляду кредиту звичайно не перевищує одного року. Найактивніше застосовуються короткострокові позики на фондовому ринку, в торгівлі і сфері послуг, в режимі міжбанківського кредитування.

У сучасних вітчизняних умовах короткострокові кредити, що одержали однозначно домінуючий характер на ринку позикових капіталів, характеризується наступними відмітними ознаками:

а) коротшими термінами, що звичайно не перевищують одного місяця;

б) ставкою відсотка. Обернено пропорційної терміну повернення позики;

в) обслуговуванням в основному сфери обігу;

- середньострокові позики, що надаються на термін від одного року до трьох років на меті як виробничого, так і чисто комерційного характеру. Найбільше поширення набули в аграрному секторі, а також при кредитуванні інноваційних процесів з середніми об'ємами необхідних інвестицій;

- довгострокові позики (терміном зверху 3-х років), використовувані, як правило, в інвестиційних цілях. Як і середньострокові позики, вони обслуговують рух основних засобів, відрізняючись великими об'ємами передавання кредитних ресурсів. Застосовуються при кредитуванні реконструкції, технічного переозброєння, нового будівництва на підприємствах всіх сфер діяльності. Особливий розвиток одержали в капітальному будівництві, паливно-енергетичному комплексі, сировинних галузях економіки.

На Україні на стадії переходу до ринкової економіки практично не використовуються як через загальну економічну нестабільність, так і меншої прибутковості порівняно з короткостроковими кредитними операціями.

Спосіб погашення:

- позики погашаються одноразовим внеском (платежем) з боку позичальника. Традиційна форма повернення короткострокових позик, вельми функціональна з позиції юридичного оформлення, оскільки не вимагає використовування механізму числення диференційованого відсотка;

- позики, що погашаються в розстрочку протягом всього терміну дії кредитного договору. Конкретні умови (порядок) повернення визначаються договором, зокрема — в частині антиінфляційного захисту інтересів кредитора. Завжди використовуються при довгострокових позиках і, як правило, при середньострокових.

Спосіб стягування позикового відсотка:

- позики, відсоток по яких виплачується у момент її загального погашення. Традиційна для ринкової економіки форма оплати короткострокових позик, що має найбільш функціональний з позиції простоти розрахунку характер;

- позики, відсоток по яких виплачується рівномірними внесками позичальника протягом всього терміну дії кредитного договору. Традиційна форма оплати средне- і довгострокових позик, що має достатньо диференційований характер залежно від домовленості сторін (наприклад, по довгострокових позиках виплата відсотка може починатися як після закінчення першого року користування кредитом, так і через триваліший термін);

- позики, відсоток по яких утримується банком у момент безпосередньої видачі їх позичальнику. Для розвиненої ринкової економіки ця форма абсолютно нехарактерна і використовується лише лихварським капіталом.

Наявність забезпечення:

- довірчі позики (бланковий кредит), єдиною формою забезпечення повернення яких є безпосередньо кредитний договір. У обмеженому об'ємі застосовуються деякими зарубіжними банками в процесі кредитування постійних клієнтів, що користуються їх повною довірою;

- забезпечені позики як основний різновид сучасного банківського кредиту, виражаючий один з його базових принципів. В ролі забезпечення може виступити будь-яке майно, що належить позичальнику на правах власності, найчастіше — нерухомість або цінні папери. При порушенні позичальником своїх зобов'язань це майно переходить у власність банку, який в процесі його реалізації відшкодовує збитки, що зазнають. Розмір видаваної позики, як правило, менше середнеринкової вартості запропонованого забезпечення і визначається угодою сторін. У вітчизняних умовах основна проблема при оформленні забезпечених кредитів — процедура оцінки вартості майна через незавершеність процесу формування іпотечного і фондового ринків;

- позики під фінансові гарантії третіх, осіб, реальні виразом яких служить юридично оформлене зобов'язання з боку гаранта відшкодувати фактично завданого банку збитку при порушенні безпосереднім позичальником умов кредитного договору. В ролі фінансового гаранта можуть виступати юридичні особи, що користуються достатньою довірою із стропи кредитора, а також органи державної влади будь-якого рівня, В умовах розвиненої ринкової економіки набули широке поширення перш за все у сфері довгострокового кредитування, у вітчизняній практиці до теперішнього часу мають обмежене застосування через недостатню довіру з боку кредитних організацій не тільки до юридичних осіб, але і до державних органів.

Цільове призначення:

- позики загального характеру (незв'язані кредити), використовувані позичальником на свій розсуд для задоволення будь-яких потреб у фінансових ресурсах. У сучасних умовах мають обмежене застосування у сфері короткострокового кредитування, при средне- і довгостроковому кредитуванні практично не використовується;

- цільові позики (зв'язані кредити), що припускають необхідність для позичальника використовувати виділені банком ресурси виключно для вирішення задач, визначених умовами кредитного договору (наприклад, розрахунку за товари, що придбаваються, виплати заробітної платні персоналу, капітального розвитку і т. п.). Порушення вказаних зобов'язань, як вже платня наголошувалося, спричиняє за собою застосування до позичальника встановлених договором санкцій у формі дострокового відгуку кредиту або збільшення процентної ставки.

Категорії потенційних позичальників:

- сільськогосподарські позики — один з найпоширеніших різновидів кредитних операцій, характерною його особливістю є чітко виражений сезонних характер, обумовлений специфікою сільськогосподарського виробництва;

- комерційний позики, що надаються суб'єктам господарювання, функціонуючим у сфері торгівлі і послуг. В основному вони мають терміновий характер, задовольняючи потреби в позикових ресурсах в частині, що не покривається комерційним кредитом;

- позики посередникам на фондовій біржі, що надаються банками брокерським, маклерським і дилерським фірмам, що здійснюють операції по купівлі-продажу цінних паперів. Характерна особливість цих позик— початкова орієнтованість на обслуговування не інвестиційних. а ігрових (спекулятивних) операцій на фондовому ринку;

- іпотечні позики власникам нерухомості, що надаються як звичними, так і спеціалізованими іпотечними банками. У сучасній зарубіжній практиці набули таке широке поширення, що в деяких джерелах виділяються як самостійна форма кредиту;

- міжбанківські позики — одна з найпоширеніших форм господарської взаємодії кредитних організацій. Поточна ставки за міжбанківськими кредитами є найважливішим чинником, що визначає облікову політику конкретного комерційного банку по решті видів видаваних їм позик. Конкретна величина цієї ставки прямо залежить від центрального банка, що є активним учасником і прямим координатором ринку міжбанківських кредитів.

Комерційний кредит - одна з перших форм кредитних відносин в економіці, що породила вексельний обіг і тим самим активно сприяла розвитку безготівкового грошового обороту, знаходячи практичний вираз у фінансово-господарських відносинах між юридичними особами у формі реалізації продукції або послуг з відстроченням платежу. Основна мета цієї форми кредиту — прискорення процесу реалізації товарів. а отже, витягання закладеного в них прибутку.

Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що виражає фінансові зобов'язання позичальника по відношенню до кредитора. Найбільше поширення набули дві форми векселя — простий вексель, що містить пряме зобов'язання позичальника на виплату встановленої суми безпосередньо кредитору, і перекладний (тратта), представляючи письмовий наказ позичальнику з боку кредитора про виплату встановленої суми третій особі або пред'явнику векселя. У сучасних умовах функції векселя часто приймає на себе стандартний договір між постачальником і споживачем, регламентуючий порядок оплати реалізованої продукції на умовах комерційного кредиту.

Характеристики

Список файлов ВКР