1576 (684662), страница 9
Текст из файла (страница 9)
Перевірка позики полягає в повторному аналізі фінансових звітів, відвідини підприємства позичальника, перевірка документації, забезпечення і т.д. При контрольній перевірці знов розглядається питання про відповідність даної позики цілям і установкам кредитної політики банку, аналізується кредитоспроможність і фінансовий стан клієнта, рентабельність операції і т.д.
В ході чергової контрольної перевірки „ПриватБанк” привласнює позикам рейтинг, що представляє підсумкову оцінку кредиту по ряду параметрів. При цьому позикам привласнюється номер (1, 2, 3, 4, 5), який відповідає одній з категорій:
- “Щонайвища якість”,
- “Задовільно”,
- “Маржінальная позика”,
- “Критична позика”,
- “Збиткова позика, що підлягає списанню”.
Класифікація позик по рейтингу дозволяє банку контролювати склад кредитного портфеля. У разі зростання “Критичних позик”, з'ясовуються причини погіршення портфеля і вживаються заходи до виправлення положення. Якщо зростання критичних позик пов'язане з позичальниками в певній галузі господарства або з певним видом кредиту, видача цих позик скорочується. На основі перевірки дається оцінка роботи окремих кредитних інспекторів і підрозділів банку.
Аудиторська перевірка позик виробляється управлінням внутрішнього аудиту, підвідомчим Правлінню банку. Ця перевірка аналогічна контролю кредитного портфеля, але вона, як правило, здійснюється негласно працівниками незалежного управління, не пов'язаного з управлінням кредитних операцій.
Аудиторський контроль має на меті відповісти на наступні питання:
-
який стан кредитних архівів банку, чи проводиться їх оновлення;
-
чи здійснює керівництво і рядові співробітники управління кредитних операцій регулярне обстеження портфеля позик;
-
чи правильно визначений рейтинг;
-
чи відповідає робота управління кредитних операцій письмовому меморандуму про кредитну політику;
-
яка загальна якість банківського портфеля;
-
чи достатні резервні фонди банку для покриття збитків по безнадійних позиках.
Результати аудиторської перевірки відображаються в спеціальному звіті, який представляється Правлінню банку, кредитному комітету банку, керівникам структурних підрозділів банку і старшим кредитним інспекторам. У звіті дається оцінка якості всього кредитного портфеля на момент перевірки і характеристика ефективності роботи управління кредитних операцій і кредитних відділів структурних підрозділів банку. Крім того, аудитори дають свої рекомендації по поліпшенню роботи і зміні методів, що склалися, і форм кредитування в банку.
Таким чином, здійснюваний в „ПриватБанку” кредитний моніторинг є могутнім інструментом реалізації кредитної політики банку.
Розглянувши методи реалізації кредитної політики Укрексімбанку, слід зазначити, що не дивлячись на те, що в банку чітко організована і відладжена робота по управлінню кредитними ризиками, існують шляхи її вдосконалення.
2.3 Процес надання кредиту
Порядок розгляду і ухвалення рішення про видачу кредитів, контролю за виконанням умов кредитного договору і договорів на забезпечення, зміна первинних умов і порядок погашення кредиту в КБ „ПриватБанк” є процесом, що складається з наступних етапів:
1 Етап: Інтерв'ю з потенційним позичальником;
2 Етап: Комплексна оцінка заявки на кредит, визначення платні за користування кредитом;
3 Етап: Ухвалення рішення про видачу кредиту;
4 Етап: Підготовка і укладення кредитного договору;
5 Етап: Процес видачі кредиту;
6 Етап: Контроль за виконанням умов кредитного договору і договору на забезпечення.
7 Етап: Процедура погашення кредиту.
При першому поводженні позичальника з клопотанням про надання кредиту, інтерв'ю з позичальником з метою визначення можливості надання кредиту проводить начальник Кредитного управління або співробітник відділу управління ризиковими операціями. В ході інтерв'ю одержується інформація про організацію, про кредитну операцію. Зокрема:
а) інформація про організацію: дата реєстрації; форма власності; склад засновників; розмір оголошеного і сплаченого статутного капіталу; фінансовий стан і наявність майна; у якому (-іх) банку (-ах) відкриті рахунки у організації; чи є в обороті організації кредити інших банків; залежність від державних субсидій; наявність суперечок, що розглянутих або розглядаються в суді; асортимент продукції, що випускається; забезпечення продукції збутом і географія поставок; форма розрахунків, передбачена договорами з контрагентами;
б) інформація про кредитну операцію: мета і сума кредиту; термін кредиту; джерело погашення кредиту і відсотків; вигляд, вартість пропонованого забезпечення, умови зберігання і місце знаходження; частка власних засобів в заході, що кредитується.
На підставі інформації, одержаної в ході інтерв'ю, є можливість скласти думку про керівника підприємства по наступних критеріях: репутація керівника, його взаємовідношення з банками, досвід роботи; компетентність керівника у області фінансового стану організації і її місця на ринку послуг; майновий і сімейний стан; чи досить переконливий керівник при викладі планів і проектів співпраці з банком.
У випадку, якщо умови прошеного кредиту не суперечать кредитній політиці банку, позичальник указує реальні джерела погашення кредиту і наявність забезпечення. Кредитний інспектор передає клієнту перелік документів, що надаються для отримання кредиту, консультує і перевіряє правильність заповнення документів.
Якщо в ході інтерв'ю не одержані задовільні відповіді на ключові питання, пов'язані з видачею кредиту, або пропозиція клієнта розходиться з принципами і установками політики, яку проводить банк у області кредитних операцій, то прохання про видачу кредиту слід відхилювати з аргументованим поясненням причин, по яких кредит не може бути наданий. Дана відмова здійснюється в усній формі начальником кредитного управління.
На другому етапі, в роботі над комплектом представлених позичальником документів у обов'язковому порядку беруть участь (в межах своєї компетенціі): кредитний інспектор; юрисконсульт; співробітник відділу управління ризиками.
Тільки за наявності повного пакету документів, необхідного для розгляду питання про надання кредиту, фахівці банку готують висновок. У разі ненадання яких-небудь документів, клієнту видається додатковий перелік документів, які повинні бути представлени в банк.
При обігу клієнта в банк з кредитною заявкою, в обов'язковому порядку співробітники банку виробляють попередню перевірку позичальника з виїздом на місце, про що складається акт перевірки.
Він підписується уполномоченнимі особами з боку позичальника і особами, що здійснюють перевірку з боку банку. В ході перевірки позичальника необхідно:
- скласти уявлення про склад і стан майна організації (будівель; споруд; устаткування; тмц), зокрема про наявність, склад, збереження і умови зберігання передаваного в заставу майна;
- вивчити стан і організацію бухгалтерського і складського обліку;
- провести перевірку даних, наданих позичальником в бізнес-плані;
- перевірити книгу застави, яка повинна містити дані про умови застави майна і про всі операції, що ваблять зміну складу або натуральної форми закладеного майна, включаючи їх переробку.
На цьому етапі кредитний інспектор:
а) одержує повний пакет документів відповідно до затвердженого перечнем безпосередньо від представника організації-позичальника, засвідчуючи особу керівника і головного бухгалтера за паспортними даними і по статутним документам;
б) направляє:
- заявку у відділ управління ризиковими операціями для складання висновка про благонадійність клієнта;
- передає засновницькі документи клієнта, документи по кредитній операції, забезпеченню і т.п. юрисконсульту для складання висновку;
в) проводить економічний аналіз, користуючись наявною інформацією, а саме:
- матеріалами, одержаними безпосередньо від клієнта;
- матеріалами, що є в архіві банку і в базах даних;
- інформацією, одержаною з інших джерел.
Чинники, які можуть бути використані при оцінці фінансового положення, розділяються на дві основні категорії і представлені в таблиці:
Таблиця 2.9
Чинники, використовувані при оцінці фінансового положення позичальника
об'єктивні чинники | суб'єктивні чинники |
У їх основі – фінансова звітність позичальника, що відображає стан балансових показників і кредитоспроможності позичальника:
коефіцієнт покриття; | У їх основі – знання банком організації-позичальника, її діяльності:
поточні і довгострокові плани і перспективи позичальника; |
(f) коефіцієнт рентабельності реалізованої продукції. |
(h) відносини з іншими банками, фіскальними органами. |
Розрахунок вищеназваних фінансових показників і аналіз кредитоспроможності клієнта виробляється на основі внутрішньобанківських методичних рекомендаций по порядку визначення кредитоспроможності позичальників. На підставі виробленого аналізу робиться висновок про реальне фінансове положення позичальника з погляду його здатності повернути кредит в плановані терміни.
Виробляється оцінка проекту, що кредитується:
-
мета кредиту (підтвердження прошеного кредиту відповідними документами (контракти, договори поставки, і т.п.);
-
сума кредиту (обґрунтованість наданої кредитної заявки відносно суми прошеного кредиту, оцінка ступеня участі власних засобів клієнта у фінансуванні даної операції, зіставлення сум-ми кредиту з оборотами по рахівницях потенційного позичальника);
-
визначення реального джерела погашення кредиту (наявність договорів на реалізацію продукції (товарів, робіт, послуг), що випускається, на весь період кредитування, інших надходжень засобів на рахунки позичальника в період кредитування);
-
аналіз наданого позичальником бізнес-плану (відповідність термінів погашення кредиту і відсотків по ньому, запропонованих клієнтом, його реальним можливостям, достовірність вказаних даних, їх зіставлення з даними за попередні періоди);
-
оцінка пропонованого забезпечення.
При проведенні економічного аналізу позичальника слід враховувати стан галузі, до якої відноситься позичальник. Джерелами інформації для експрес-оцінки стану галузі є статистичні матеріали, публіковані в періодичних виданнях.
Кредитний інспектор:
1) проводить комплексну оцінку кредитного ризику по даному кредиту і за наслідками аналізу складає висновок про доцільність кредитування пропонованого заходу. Цей висновок перевіряє і підписує начальник Кредитного відділу і погоджує його з начальником Кредитного управління. У разі незгоди з висновком кредитного інспектора начальник відділу або начальник управління складають окремий висновок, який прикладається до висновку кредитного інспектора;
2) формує листи узгодження членів Кредитного Комітету банку для включення питання про надання кредиту до порядку денного засідання комітету;
3) формує кредитне досьє позичальника. Воно зберігається в кредитному відділі протягом терміну дії кредиту, потім передається в архів банку для зберігання в установленому порядку.
Паралельно з кредитним відділом, працюють в юридичному відділі і у відділі управління ризиками.
Юрисконсульт після отримання від кредитного відділу оригіналів представлених позичальником документів:
а) проводить правову експертизу кредитного проекту і аналіз на відповідність вимогам закону наступних документів: засновницьких (юридична справа); підтверджуючих повноваження посадовців організації-позичальника в частині підписання договорів і розпорядження майном підприємства; договорів, пов'язаних з проектом, що кредитується; у разі потреби - документів, що характеризують фінансово-економічне положення позичальника, наявність у нього власного майна, складських, виробничих і офісних приміщень, договорів оренди приміщень; інших, з урахуванням конкретного позичальника і кредитного проекту; проектів кредитних договорів і договорів на забезпечення;
б) за наслідками аналізу складає відповідний висновок;
в) у разі потреби, дає усні консультації кредитному інспектору і бере участь в ділових зустрічах з позичальником.
Співробітники відділу управління ризиками: