93662 (681552)
Текст из файла
АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ «ІНСТИТУТ НЕФРОЛОГІЇ»
БОРЗЕНКО АЛЛА БОРИСІВНА
УДК:616.61 – 008.64 -036.12:616. 112 94.015.2:611.018.74
РОЛЬ ІНТЕРЛЕЙКІНУ –1в ТА ФІБРОНЕКТИНУ В ПРОГРЕСУВАННІ ХРОНІЧНОГО ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТУ
14.01.37 – нефрологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Харківському національному медичному університеті МОЗ України
Науковий керівник: заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Семидоцька Жанна Дмитрівна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 2.
Офіційні опоненти: член–кореспондент НАН України, академік АМН України, заслужений діяч науки та техніки України, доктор медичних наук, професор Пиріг Любомир Антонович, Національна медична академія післядипломної освіти МОЗ України ім. П.Л.Шупика, завідувач кафедри нефрології;
доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Дудар Ірина Олексіївна, ДУ «Інститут нефрології АМН України», завідувач відділом еферентних технологій.
Захист відбудеться 21.03. 2008 р. о _12__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.565.01 при Інституті нефрології АМН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9-а.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту нефрології АМН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Ю. Коцюбинського, 9-а.
Автореферат розісланий 18.02. 2008 р.
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник Величко М.Б.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Однією з центральних проблем клінічної нефрології до теперішнього часу залишається проблема прогресування хронічного гломерулонефриту (ХГН), особливості перебігу цього захворювання, резистентність до традиційної терапії (Колесник М.О., 2004, Тарєєва І.Є.,2000, Семидоцька Ж.Д., 2002). ХГН є однією з найпоширеніших причин хронічної ниркової недостатності (до 1/3 всіх випадків ХНН).
Особливе значення для розвитку гломерулярного ураження і нефросклерозу надається прозапальним цитокінам, перш за все інтерлейкіну - 1в (IL-1в), та поліфункціональному адгезивному високомолекулярному глікопротеїду фібронектину (FN).
Низкою експериментальних досліджень доведено, що IL-1в є ключовим цитокіном, який індукує розвиток каскаду інших прозапальних цитокінів. Цей монокін проявляє свій патологічний вплив із самих ранніх етапів формування гломерулярного запалення, призводить до його прогресування, розвитку тубулоінтерстиціальних змін та процесів ниркового фіброгенезу (Вашуріна Т.В., Сергєєва Т.В., 2002). Не менш значущим у механізмах прогресування ХГН є FN – матричний глікопротеїн, що насамперед вважається чинником розвитку ниркового склерозу (Мухін М.О., Козловська Л.В., Бобкова І.М., 2004). Обидва медіатори мають вагомий системний вплив, визначаючи перебіг хвороби та її прогноз.
Незважаючи на експериментально обґрунтовану участь названих речовин в патогенезі ХГН, клінічні дослідження їх значення у процесі прогресування цього захворювання малочислені та суперечні. Зокрема не висвітлюється їх взаємовплив та взаємозв’язок з іншими чинниками ниркового ураження у хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН), гломерулонефрит.
З огляду на це, дослідження інтерлейкіну - 1в та фібронектину та їх взаємозв’язків у хворих на хронічну хворобу нирок, гломерулонефрит при різних клінічних варіантах перебігу захворювання та на різних стадіях функціонального стану нирок є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок досліджень пов’язаний з науковою діяльністю Харківського національного медичного університету. Дисертація є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 “Хронічна ниркова недостатність: особливості перебігу та фактори прогресування” (№ державної реєстрації 0199 U 001776). Здобувач є співвиконавцем даного дослідження.
Мета дослідження. Покращення діагностики та прогнозування перебігу хронічної хвороби нирок, гломерулонефриту на різних стадіях функціонального стану нирок за допомогою визначення вмісту IL-1в та FN у плазмі крові.
Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання:
1. Визначити рівень IL-1в в плазмі хворих на хронічний гломерулонефрит при різних клінічних варіантах перебігу захворювання та в залежності від стадії хронічної хвороби нирок.
2. Визначити вміст FN в плазмі хворих на хронічний гломерулонефрит при різних клінічних формах захворювання та в залежності від функціонального стану нирок.
3. Проаналізувати взаємозв‘язок між IL-1в та FN при хронічному гломерулонефриті.
4. Вивчити залежності показників IL-1в і FN від інших чинників прогресування хронічного гломерулонефриту (артеріальної гіпертензії, протеїнурії, гематурії, тощо).
5. Розробити критерії прогнозування перебігу хронічної хвороби нирок, гломерулонефриту на підставі дослідження IL-1в і FN в плазмі крові.
Об‘єкт дослідження: хворі на хронічну хворобу нирок I – V стадій, гломерулонефрит.
Предмет дослідження: вміст IL-1в і FN в плазмі крові хворих на хронічну хворобу нирок I – V стадій, гломерулонефрит.
Методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, зокрема біохімічні та імуноферментні, інструментальні, статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше у клінічному дослідженні визначено динамічний патогенетичний взаємозв’язок між IL-1в і FN при хронічній хворобі нирок, гломерулонефриті: на І стадії хвороби зростання фібронектинемії на тлі зниження плазмового вмісту IL-1в може розцінюватися як предиктор прогресування хронічного гломерулонефриту із розвитком ниркової недостатності, на II – V стадіях ХХН зростання активності IL-1в і зниження вмісту FN у крові відбиває прогресування склеротичних процесів у нирках, свідчить при високий ризик розвитку серцево – судинних, гастроінтестинальних ускладнень та анемії.
Встановлено, що при хронічній хворобі нирок, гломерулонефриті плазмова концентрація IL-1в є значно підвищеною. Цей показник зростає в процесі прогресування ХХН, найменший на ІІ стадії ХХН, при ізольованому сечовому синдромі, у фазі ремісії хвороби, максимальний – у пацієнтів з нефротичним синдромом і вторинною артеріальною гіпертензією, у хворих на ХХН V стадії, які не отримують замісну ниркову терапію. Доведено, що рівень IL-1в у плазмі крові хворих на хронічний гломерулонефрит значно підвищується при розвитку кардіоваскулярних ускладнень, гастроінтестинальної патології, анемії.
Показано, що при хронічній хворобі нирок, гломерулонефриті в плазмі підвищується вміст FN, який досягає найбільших значень при нефротичному синдромі. Прогресування ХХН супроводжується зниженням його плазмової концентрації; при лікуванні програмним гемодіалізом (ПГД) цей показник менший, ніж у контрольній групі. Рівень FN у плазмі крові хворих на ХГН знижується при розвитку ускладнень з боку серцево – судинної системи або органів травлення.
У хворих на ХХН V стадії, які отримують замісну терапію програмним гемодіалізом, динамічне підвищення рівня IL-1в може бути показником порушення біосумісності зі складовими екстракорпорального контуру кровообігу та фактором ризику виникнення ускладнень. Зменшення концентрації FN у цих пацієнтів свідчить про погіршення їх клінічного стану та є несприятливим прогностичним показником.
Розроблено спосіб діагностики прогресування хронічної хвороби нирок, гломерулонефриту на підґрунті дослідження плазмових показників IL-1в і FN при динамічному спостереженні (патент України на корисну модель №22667 U МПК А61В10/00).
Практичне значення одержаних результатів. З метою ранньої діагностики ураження нирок та визначення активності запального процесу в нирці до комплексного обстеження пацієнта доцільно включити дослідження вмісту IL-1в у плазмі крові. Динамічне збільшення цього показника може використовуватися в якості критерію прогресування хронічної хвороби нирок, гломерулонефриту та предиктора розвитку ускладнень уремії (з боку органів травлення або серцево – судинної системи, анемії). У періоді клініко-лабораторної ремісії хвороби визначення рівня IL-1в у плазмі крові може бути підґрунтям для посилення ренопротекції.
Зростання вмісту FN у плазмі крові хворих на хронічний гломерулонефрит зі збереженою функцією нирок може розцінюватися як рання ознака склерозування ренальних структур. На ІІ – V стадіях ХХН динамічне убування концентрації FN у плазмі крові виступає в якості предиктора прогресування ниркової недостатності та розвитку поліорганної дисфункції.
Комплексне дослідження вмісту IL-1в та FN в плазмі хворих на хронічну хворобу нирок, гломерулонефрит рекомендовано в якості додаткових діагностичних критеріїв та прогностичних чинників перебігу захворювання. Динамічні зміни цих показників на різних стадіях ХХН можуть бути підґрунтям для своєчасної корекції комплексу ренопротективних заходів, а в умовах лікування програмним гемодіалізом - корекції складових екстракорпорального контуру кровообігу (зміна мембрани діалізатору, діалізної дози, тощо).
Крім того, визначення IL-1в та FN у крові хворих на хронічну хворобу нирок, гломерулонефрит може бути суттєвим доповненням до розуміння патогенетичних особливостей різних форм та стадій цього захворювання.
Впровадження результатів дослідження. Результати досліджень впроваджені в роботу нефрологічного відділення та відділення хронічного гемодіалізу Харківського обласного клінічного центру нефрології та урології, нефрологічного відділення Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги № 4, нефрологічного відділення ДУ «Інститут терапії ім. Л.Т.Малої АМН України», терапевтичних відділень Харківської обласної клінічної лікарні, педагогічний процес Харківського національного медичного університету, що підтверджено відповідними актами впровадження.
Особистий внесок дисертанта. Наведені у дисертації наукові матеріали є особистим вкладом дисертанта до проблеми, що досліджується. Дисертантом самостійно виконано патентно – інформаційний пошук, аналіз наукової літератури за темою роботи, сформульовані мета і задачі дослідження, проведено відбір, обстеження тематичних хворих, оволодіння методикою проведення імуноферментного аналізу. Автором самостійно розроблено карту історії хвороби пацієнтів, оформлено первинну медичну документацію тематичних хворих, сформовано та статистично оброблено комп’ютерну базу даних, проведено аналіз отриманих результатів та їх інтерпретацію, сформульовані основні положення дисертації, висновки та практичні рекомендації, впроваджено отримані результати у практику. Дисертантом самостійно оформлено дисертаційну роботу, виконано підготовку публікацій до друку і матеріалів для докладів – з 10 публікацій 4 написано у співавторстві. Дисертантом не використовувалися результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації представлені в матеріалах II національного з’їзду нефрологів України (м. Харків, вересень 2005р.), на науковій сесії Харківського державного медичного університету, присвяченій 201 - й річниці його заснування (м. Харків, січень 2006 р.) та міжвузівський конференції молодих учених «Медицина третього тисячоліття» (м. Харків, грудень 2005р.), на V інтернаціональному конгресі «Механізми уремічної інтоксикації» (Германія, 2003), на ІІ Студентській науковій конференції з міжнародною участю, присвяченій 200 - річчю Харківського державного медичного університету (м. Харків, квітень 2005р.), на V ювілейній конференції, присвяченій 110-річчю Харківській обласної клінічної лікарні, науково-практичній конференції «Вклад молодих вчених у розвиток медичної науки і практики» (м. Харків, 2007), науково – практичних конференціях кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №2 Харківського національного медичного університету (2003 – 2007 рр.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 друкованих робіт, з них 4 статті в центральних наукових журналах, що регламентовані ВАК України, 5 тез у матеріалах наукових конгресів, конференцій та симпозіумів, 1 деклараційний патент України на корисну модель.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 168 сторінках друкованого тексту, українською мовою і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Текст ілюстровано 22 таблицями і 26 рисунками. Список використаних джерел містить 174 джерела кирилицею та 136 – латиною, що складає 29 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. На базі Харківського обласного клінічного центру нефрології та урології у відділеннях нефрології та хронічного гемодіалізу обстежено 110 хворих на хронічну хворобу нирок I - V стадій, гломерулонефрит та 20 практично здорових осіб групи контролю. Імуноферментні дослідження проведено в центральній науково-дослідній лабораторії Харківського інституту кріомедицини та кріобіології НАН України.
Діагноз хронічної хвороби нирок, гломерулонефриту встановлено за даними клінічного обстеження хворих, об’єктивного статусу, лабораторних досліджень (загальні аналізи крові та сечі, аналіз добової протеїнурії, загального білка крові, вмісту електролітів у сироватці, рівнів креатиніну/сечовини у крові та сечі, швидкості клубочкової фільтрації). Функціональний стан нирок визначався за ШКФ, розрахунок якої виконувався за формулами Cockroft-Gault і MDRD. Також хворим проведено ЕКГ, УЗД, за показаннями – внутрішньовенну урографію, ФГДС, пункційну біопсію нирок (13 хворим). Методом твердофазного імуноферментного аналізу у крові всіх хворих визначено концентрацію IL-1в і у 97 пацієнтів - вміст інтактного FN (тест-системами ProCon IL-1в «Протеїновий контур» (С.- Петербург) і Fibronectin ELISA Kit «Technoclone» (Австрія)).
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
