92792 (680921), страница 4
Текст из файла (страница 4)
У дисертації представлено теоретичне узагальнення і практичне рішення актуальної наукової задачі сучасної педіатрії – особливостей адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В на основі оцінки загального реактивного потенціалу і метаболічних порушень організму.
1. На стан новонароджених несприятливо впливають різні чинники: вік, перебіг вагітності і характер пологів, перенесені жінкою захворювання інфекційної і неінфекційної природи – новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів в порівнянні з новонародженими, що мають 1-3 бали, було більше у першороділь в 8,5 рази, у повторнороділь – в 4,1 рази.
2. При гістологічному дослідженні плацент породіль, вагітність і пологи яких перебігали з нефропатією, а діти народилися з низькою оцінкою за шкалою Апгар (1-3 бали), були встановлені зміни судинного, дистрофічного та компенсаторно-пристосувального характеру. Ці зміни у тканинах плаценти ведуть до порушення всіх її функцій, що зводиться до порушення обмінних процесів і суттєво впливає на розвиток плода та його адаптаційні можливості не тільки в неонатальному періоді, але і в постнатальному.
3. У дітей, вакцинованих проти вірусного гепатиту В, протягом першого року життя в порівнянні з не вакцинованими, частіше спостерігалися соматичні захворювання (56,7%), у не вакцинованих – інфекційні (53,1%), а дітей з ГРВІ зустрічалося рідше в 1,8 раз, з бактерійною інфекцією – в 1,3 рази і пояснюється це додатковою стимуляцією неспецифічного захисту організму.
4. Однотипна спрямованість змін загального реактивного потенціалу організму, клітинного і гуморального імунітету, алергічної настроєності організму, як основний механізм захисту, відображає функціональну здатність макро- і мікрофагальної систем у дітей з непрямою гіпербілірубінемією і більш виражена у вакцинованих проти вірусного гепатиту В. Наприкінці першого року життя у вакцинованих дітей клітинно-фагоцитарний потенціал був збільшений в 1,8 разів, імуно-лімфоцитарний – в 3,5 рази на тлі зменшення алергічної настроєності організму в 1,6 разів порівняно з цими показниками у не вакцинованих.
5. Після завершення вакцинації проти вірусного гепатиту В виявлено добрий специфічний захист у 28,5% дітей (анти НВs – 353,6±0,99 мМЕ/мл), помірний – у 45,9% (анти НВs – 159,7±0,66 мМЕ/мл), мінімально необхідний рівень для імунного захисту – у 25,6% (анти НВs – 42,2 ±0,99 мМЕ/мл).
6. Встановлена пряма залежність між показниками ендотоксикозу (РСМ, непрямим білірубіном), Т- і В-системи імунітету (Т-і В-лімф., Ig A,M,G, анти НВs), алергічної настроєності організму (АНО, ЦІК), загального реактивного потенціалу (НЕК, КФП, ІЛП) і лейкоцитограми дозволяє використовувати ці показники як критерії прогнозування ризику розвитку непрямої гіпербілірубінемії і інфекційно-запальних захворювань з метою здійснення моніторингу.
7. Виведені рівняння лінійної регресії дозволяють з великою достовірністю прогнозувати можливі величини показників загального реактивного потенціалу, метаболічних порушень, клітинного і гуморального імунітету, сенсибілізації і дозволяють значно зменшити кількість інвазивних методів обстеження дітей.
8. Створено протокол спостереження новонароджених дітей з затяжною непрямою гіпірбілірубінемією та розроблені практичні рекомендації, щодо спостереження новонароджених дітей вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В з метою покращення діагностики захворювання.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Оцінка адаптації новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В повинна бути комплексною з урахуванням віку і здоров`я матерів – наявність акушерсько-гінекологічної, соматичної та інфекційно-запальної патології.
2. Для прогнозування затяжної непрямої гіпербілірубінемії і визначення групи ризику показники ендотоксикозу (РСМ), Т- і В-системи імунітету (Т-відн., В-абс., В-відн., IgM, IgG), загального реактивного потенціалу (КФП, ІЛП), лейкоцитограми (ЛІІ), сенсибілізації організму (АНО, ЦІК) треба використовувати в комплексі у дітей, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В.
3.З метою зменшення кількості інвазивних методів обстеження дітей рекомендується використовувати рівняння лінійної регресії показників реактивного потенціалу організму на третьому і четвертому рівнях спостереження.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Глазкова Л.Х., Бобровицкая А.И., Криштопина И.А. Конъюгационная гипербилирубинемия новорожденных – мультифакторный процесс //Український медичний альманах. – 2004. –№4. –С.28-31. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, визначення рівня білірубіну, обробка одержаних даних, написання доповіді).
2. Глазкова Л.Х., Бобровицька А.І., Кучеренко Н.П. Візуальна оцінка жовтяничного синдрому при фізіологічній жовтяниці у новонароджених //Інфекційні хвороби. – 2006. –№1. –С.32-33. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, визначенні рівня білірубіну, за допомогою тест-системи, обробка одержаних даних, написання доповіді).
3. Бобровицька А. І., Глазкова Л.Х. Вакцинація – фактор природного захисту організму дітей від гепатиту В. //Інфекційні хвороби. – 2006. – №3. – С. 14-16. (Огляд літератури, узагальнення матеріалу і написання доповіді).
4. Глазкова Л.Х. Співвідношення Т- і В-лімфоцитів периферичної крові у новонароджених, вакцинованих проти гепатиту В // Інфекційні хвороби. –2004. –№4. –С. 14-17.
5. Бобровицька А. І., Кучеренко Н.П., Глазкова Л.Х. Формування системи мікробіоценозу товстої кишки в новонароджених після вакцинації проти гепатиту В //Хіміотерапія та імунокорекція інфекційних хвороб: Матер. наук.-практ. конф. і пленуму Асоціації інфекціоністів України. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2005. –С.241-243. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, обробка одержаних даних, написання доповіді).
6. Загальний реактивний потенціал організму і сприйнятливість до захворювань протягом першого року життя у дітей, вакцинованих проти гепатиту В// Бобровицька А. І., Глазкова Л.Х., Кучеренко Н.П., Голубєва Т.А. //Інфекційні хвороби. –2006. –№4. –С. 26-29. (Участь у плануванні клінічних досліджень, обговоренні результатів, обробка одержаних даних, написання доповіді).
7. Реактивный потенциал организма и состояния сердечно – сосудистой системы у новорожденных с непрямой гипербилирубинемией в условиях вакцинации // Глазкова Л.Х., Бобровицкая А.И., Кучеренко Н.П., Криштопина И.А. // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симферополь, 2004. –Т. 140, Ч. III. – С. 28-31. (Огляд літератури, узагальнення матеріалу і написання доповіді).
АНОТАЦІЯ
Глазкова Л.Х. Особливості адаптації новонароджених з затяжною непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгіївського МОЗ України, Сімферополь 2008.
Дисертацію присвячено вивченню особливостей адаптації новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією в умовах вакцинації проти вірусного гепатиту В.
У дисертації представлено теоретичне узагальнення та рішення актуального наукового обґрунтування ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії. У результаті ретроспективного епідеміологічного дослідження було доведено, що на стан новонароджених впливають різні фактори: вік жінок, перебіг вагітності та пологів, захворювання різноманітного ґенезу, оцінка стану новонароджених за шкалою Апгар. Лабораторними дослідженнями встановлено, що показники загального реактивного потенціалу організму мають прогностичне значення при визначенні ризику розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії та інфекційно – запальних захворювань в неонатальному періоді і можуть бути використані в якості діагностичних критеріїв. Вакцинація проти вірусного гепатиту В забезпечує добрий противоінфекційний захист у 28,5% дітей, помірний у 45,9 % дітей, низький у 25,6% дітей. Катамнестичне спостереження за дітьми на першому році життя дозволило встановити, що у 1,6 разів хворіли рідше діти, вакциновані проти вірусного гепатиту В. Доведена доцільність вакцинації новонароджених дітей проти вірусного гепатиту В.
Ключові слова: новонароджені, матері, вакцинація, непряма гіпербілірубінемія, імунобіологічні показники.
АННОТАЦИЯ
Глазкова Л.Х. Особенности адаптации новорожденных с непрямой гипербилирубинемией в условиях вакцинации. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. Крымский государственный медицинский университет им. С.И Георгиевского МЗ Украины, Симферополь, 2008.
В диссертации представлено теоретическое обобщение и решение актуального научного обоснования риска развития затяжной непрямой гипербилирубинемии у новорожденных в условиях вакцинации против вирусного гепатита В на основе оценки общего реактивного потенциала организма и метаболических нарушений.
В результате ретроспективного эпидемиологического исследования было установлено, что на состояние новорожденных оказывают влияние различные факторы: возраст роженицы, течение беременности и характер родовой деятельности, перенесенные заболевания различного генеза, оценка по шкале Апгар и масса при рождении ребенка. Новорожденных с оценкой по шкале Апгар 9-10 баллов по сравнению с новорожденными с оценкой 1-3 балла было у первородящих 8,5 раза, у повторнородящих – в 4,1 раза больше. Нормальные роды отмечались в 16,6 раз чаще у матерей, родивших детей с оценкой по шкале Апгар 9-10 баллов по сравнению с матерями, родившие детей с оценкой 1-3 балла. Чаще болели женщины, родившие детей с низкой оценкой по шкале Апгар (1-3 балла), а в структуре заболеваемости преобладали болезни инфекционной природы - 72,4%. Низкая оценка состояния новорожденных (1-3 балла) наиболее часто выявлялась у детей с массой менее 2500 г (в 4,1 раза).
Состояние новорожденных не зависит от особенностей повреждающего фактора, то есть, отсутствует его специфичность. Повреждающий фактор действует на плод опосредовано, через определенную систему или орган. Таким опосредованным органом является плацента. Плаценті матерей, родивших детей с оценкой по шкале Апгар 1-3 балла имели макроскопические изменения: уменьшение площади в 1,2 раза, снижение массы в среднем на 50,55 г. При гистологических исследованиях плацент матерей, беременность и роды которых протекали с нефропатией, а дети родились с оценкой по шкале Апгар 1-3 балла, были выявлены изменения сосудистого, дистрофического и компенсаторно-приспособительного характера. Эти изменения в тканях плаценты ведут к нарушения всех ее функций: дыхания, питания, метаболизма выделения, гормонального и иммунного статуса, и оказывают большое влияние на развитие плода и его дизадаптацию, не только в неонатальном периоде, но и в постнатальном.
Представлены результаты клинико-лабораторных исследований 94 новорожденных с затяжной непрямой гипербилирубинемией (вакцинированных против вирусного гепатита – 52, не вакцинированных – 42). Установлено, что показатели общего реактивного потенциала организма, клеточного, гуморального иммунитета были достоверно более высокими у вакцинированных детей по сравнению с не вакцинированными на фоне снижения показателей АНО.
Показатели Т- и В-системы иммунитета, общего реактивного потенциала, эндотоксикоза и ЛИИ имеют прогностическое значение при определении риска развития затяжной непрямой гипербилирубинемии и инфекционно-воспалительных заболеваний в неонатальном периоде и могут быть использованы в качестве диагностических критериев. Вакцинация против вирусного гепатита В обеспечивает хорошую противоинфекционную защиту у 28,5% детей, умеренную – у 45,9%, низкую – у 25,6%. Однако даже при низком титре анти-НВs обеспечивается достаточная специфическая противоинфекционная защита – клетки “памяти” способны реагировать на инфекционный агент.
Катамнестическое наблюдение за детьми на первом году жизни позволило установить, что в 1,6 раза болели реже дети, вакцинированные против вирусного гепатита В по сравнению с не вакцинированными. Детей 3-4 раза и более, болеющих ОРВИ на первом году жизни, среди вакцинированных было меньше в 3,7 раза и в 1,6 раза они болели реже в первом полугодии по сравнению с не вакцинированными новорожденными детьми. У детей, вакцинированных против вирусного гепатита В, на протяжении первого года жизни в сравнении с не вакцинированными чаще встречались соматические заболевания (56,7%), у не вакцинированных – инфекционные (53,1%).
Установлена прямая зависимость между показателями эндотоксикоза (УСМ), Т- и В-системы иммунитета (Ig M, Т-отн., В-абс., В-отн., анти-НВs) и лейкоцитограммы (ЛИИ), что имеет прогностическое значение при определении риска развития затяжной непрямой гипербилирубинемии у новорожденных. Среди всех факторов определяющее значение имеют: уровень средних молекул, анти HBs, абсолютное содержание B лимфоцитов, циркулирующие иммунные комплексы в сыворотке крови, непрямой билирубин, иммуноглобулин G. Научно обоснована целесообразность дифференцированного подхода к вакцинации против вирусного гепатита В с учетом состояния новорожденных и матерей.
Использование разработанного метода математической обработки лабораторных показателей новорожденных детей группы “риска” (в виде уравнений линейной регрессии) имеет прогностическое значение и позволяет уменьшить количество инвазивных методов исследования.
Ключевые слова: новорожденные, матери, вакцинация, непрямая гипербилирубинемия, иммунобиологические показатели.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
