92792 (680921), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Стан новонароджених за шкалою Апгар залежно від маси тіла при народженні (абс., %)

Маса тіла при народ-женні, (г)	Оцінка за шкалою Апгар у балах
	9 – 10			7 – 8		4 – 6		1 – 3
	абс.	%	абс.		%	абс.	%	абс.	%
1500 – 2500	4	2,65	19		2,87	9	6,08	4	10,81
2600 – 3000	27	17,76	52		7,85	39	26,35	10	27,03
3100 – 3500	64	42,10	295		44,56	49	33,11	8	21,62
3600 – 4000	51	33,55	269		40,65	43	29,05	13	35,14
> 4000	6	3,94	27		4,07	8	5,41	2	5,40
Всього:	152	-	662		-	148	-	37	-

Нами була виявлена також залежність між масою тіла новонароджених та оцінкою їхнього стану в балах за шкалою Апгар з чітким паралелізмом між цими показниками. Низька оцінка новонароджених за шкалою Апгар (1-3 бали) найчастіше виявлялася у дітей, що мають при народженні масу менше 2500 г.

Вищевказані фактори з настанням вагітності спричиняють порушення в системі гомеостазу, гормональному стані та справляють несприятливий вплив на стан здоров`я новонароджених дітей.

На II етапі з метою встановлення причини розвитку затяжної непрямої гіпербілірубінемії у новонароджених, вакцинованих і не вакцинованих проти вірусного гепатиту В, здійснювалося поглиблене клініко-лабораторне обстеження 289 новонароджених з непрямою гіпербілірубінемією. Всі діти були розділені на 2 групи: І групу склали 178 дітей, вакцинованих проти вірусного гепатиту В, ІІ – 111 не вакцинованих. Групою порівняння були 20 здорових дітей.

Стан новонароджених не залежить від особливостей ушкоджуючого чинника, тобто, відсутня його специфічність. Ушкоджуючий чинник діє на плід не безпосередньо, а опосередковано, через певну систему або орган. Таким опосередкованим органом являється плацента. При гістологічних дослідженнях плацент породіль, вагітність і пологи яких перебігали з нефропатією, а діти народилися з оцінкою за шкалою Апгар 1-3 бали, були встановлені зміни судинного, дистрофічного та компенсаторно-пристосовного характеру. Ці зміни в тканині плаценти ведуть до порушень всіх її функцій та чинять великий вплив на розвиток плоду і його дизадаптацію, не тільки в неонатальному періоді, але і в постнатальному.

На III етапі у 94 новонароджених із затяжною непрямою гіпербілірубінемією оцінка імунологічного статусу проводилася на тлі комплексного вивчення показників клітинного імунітету: Т- лімфоцитів методом спонтанного розеткоутворення (Е-РУЛ), запропонованим М. Jondal et al., (1972), у модифікації А.М. Чередєєва і співавт. (1976); В-лімфоцитів - методом розеткоутворення (АС-РУЛ), запропонованим N.F. Mendes (1978); гуморального – методом радіальної дифузії (Mancini G. et al., 1965) із застосуванням моноспецифічних сироваток проти імуноглобулінів класів А, М, G Московського НДІ вакцин і сироваток ім. І.І. Мечнікова. Вивчалися різні індекси, що характеризують лейкоцитограму: індекс зрушення, лімфоцитарний індекс, лейкоциторний індекс інтоксикації (ЛІІ). Визначали і функціональні показники гемопоезу та клітинних елементів за Н.П.Мель (НЕК, ІЛП, КФП, АНО). Рівень “середніх” молекул в сироватці крові визначали спектрофотометричним методом за методикою Н. І. Габрієлян і В.І.Ліпатової (1984). Для оцінки ефективності вакцинації у 52 дітей, вакцинованих проти вірусного гепатиту В, застосовувалася імуноферментна тест-система (“ІФА - анти-НВs”).

Статистична обробка даних здійснювалася на ЕОМ класичними математичними методами варіаційної та описової статистики з використанням пакету прикладних програм “Statistica for Windows”.

Проведений кореляційно-регресивний аналіз, за допомогою якого виведені рівняння лінійної регресії, що дозволять по одному, лабораторно визначеному показнику, математично обчислити інші та оцінити стан імунологічної реактивності організму, а також визначити затяжний характер непрямої гіпербілірубінемії.

Результати дослідження і їх обговорення. Нами вивчено стан здоров'я 289 новонароджених із терміном гестації 39-41 тиждень залежно від стану системи мати - новонароджений.

Усі новонароджені були розділені на дві групи: І – 178 дітей, вакцинованих проти вірусного гепатиту В, ІІ – 111 – не вакцинованих. У I групі 88,3% породіль знаходилися в оптимальному віці. Перші пологи відмічалися у 68,5% жінок, повторні – у 31,5%. Під час вагітності жінки переносили інфекційно-запальні захворювання: гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ) – 6,2%, цитомегаловірусну інфекцію – 2,2%, герпетичну – 1,7%, мали урогенітальну патологію у вигляді кольпіту – 38,7% жінок; а також соматичні захворювання: анемію – 46,6% та вегето-судинну дистонію –1,7%. Таким чином, жінки переважно страждали анемією та урогенітальними захворюваннями. Загроза переривання вагітності в різні терміни спостерігалася у 12,3% жінок. Маса новонароджених І групи в середньому складала 3270±74 г.

Вік породіль IІ групи був: до 18 років - 10,8%, старші 30 років – 5,4%, тобто 83,8% жінок народили дітей в оптимальному віці. Перші пологи спостерігалися у 83,7% жінок, повторні – у 16,3%. Під час вагітності жінки переносили інфекційно – запальні захворювання: ГРВІ– 4,5%, цитомегаловірусну інфекцію – 1,8%; мали урогенітальні захворювання – 32,4%, та соматичну патологію: анемію – 49,5%, астеноневротичний синдром – 2,7%. Загроза переривання вагітності на різних термінах спостерігалась у 17,1% жінок. Маса тіла новонароджених ІІ групи склала 3200±69 г.

Встановлено зв'язок між фізичним розвитком новонародженої дитини та оцінкою за шкалою Апгар. У І групі дітей з оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів народилося 24,7%, 7-8 балів – 67,9% і 4-6 балів – 7,4%. Маса тіла при народженні склала 2500 – 3000 г у 23,5% дітей, 3000 - 3500 – у 46,6%, 3500 - 4000 – у 25,2 %, більше 4000 – у 4,7 %. Обвиття пуповини навколо шиї спостерігалося у 11,2% новонароджених, внутрішньоутробна гіпоксія плода – у 8,9%.З оцінкою за шкалою Апгар 9-10 балів в ІІ групі народилося 20,7% дітей, 7-8 балів – 71,1%, 4-6 балів – 8,1%. Маса тіла при народженні склала 2500–3000 г у 23,4%, 3000 - 3500 – у 50,4 %, 3500 - 4000 – у 21,6%, більше 4000 – у 4,6%.

Клінічне спостереження за новонародженими обох груп дозволило виявити наявність різної патології інфекційного і неінфекційного генезу. У дітей І групи спостерігалися інфекційно-запальна патологія (кон`юнктивіт – 5,1% і пліснявка – 3,9%) та соматична (асфіксія – 5,6%, СДР – 0,6%), загроза реалізації внутрішньоутробної інфекції (ВУІ) – у 17,4%. У дітей ІІ групи, не вакцинованих проти вірусного гепатиту В, інфекційно-запальна патологія: кон'юнктивіт і пліснявка спостерігалися (5,8%), соматична – асфіксія (5,8%). Загроза реалізації ВУІ відмічалася у 15,6% дітей, гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС було у 2,8% дітей. Групи новонароджених були однотипними за наявністю інфекційно-запальної та соматичної патології, яка виявлялася переважно у дітей з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів в 19,8% (I група) і 21,5% (II група). Фізіологічна жовтяниця, як прояв непрямої гіпербілірубінемії, виявлялася з 2-3 дня життя у 34,1% новонароджених І групи. Максимального розвитку вона досягала на 5,7±0,6 день життя і зникала на 12,5±0,6. У новонароджених ІІ групи жовтяниця спостерігалася у 31,1% дітей, максимального розвитку досягала на 5,1±0,9 день життя і зникала на 12,2±0,3, тобто вона відмічалася приблизно однаково у вакцинованих і не вакцинованих. Фізіологічне зниження маси тіла склав у дітей І групи склало 176,3±44,8 г проти 194,8±54,8 у дітей ІІ групи.

94 (32,5%) новонароджених мали затяжний характер кон'югаційної жовтяниці, у зв'язку з чим госпіталізовані в соматичне відділення: 52 вакцинованих і 42 не вакцинованих. Найбільш характерними скаргами батьків були жовтяниця (100%), неспокій (27,0%), метеоризм (13,0%). Основним клінічним симптомом у дітей обох груп було жовтяничне забарвлення шкірних покривів і склер. Мармуровість шкірних покривів і ціаноз носогубного трикутника зустрічалися відповідно у 17,0% і 23,0% новонароджених. Патологічна неврологічна симптоматика: спонтанний рефлекс Моро, тремор підборіддя і кінцівок під час крику, голова в положенні на боці з тенденцією до закидання, ходьба з перехрестом гомілок спостерігалася відповідно у 26,7% і 24,8% дітей. У вакцинованих против вірусного гепатиту В новонароджених окрім жовтяничного синдрому діагностовано: ВУІ (13,4%), перинатальне ураження ЦНС (11,5%), кон`юнктивіт (9,6%), дакріоцистит (7,6%), везикулопустульоз (7,6%), омфаліт (3,8%), ГРВІ (3,8%), паренхіматозний гепатит (1,9%); у не вакцинованих – перинатальне ураження ЦНС (12,3%), ВУІ (11,7%), кон`юнктивіт (9,5%), омфаліт (1,6%). везикулопустульоз (1,1%), носійство НвsAg (0,5%), вірусний гепатит В (0,5%). При інструментальному дослідженні виявлені ознаки гіпоксично-ішемічногої ураження ЦНС: перивентрикулярна інфільтрація в ділянці потиличних рогів, бічних шлуночків, кісти судинних сплетень бічних шлуночків, локальне розширення потиличних рогів і морфофункціональна незрілість мозку у 51,9% вакцинованих та у 28,5% не вакцинованих. У вакцинованих дітей виявлені також гіперплазія вилочкової залози (13,4%), деформація жовчного міхура (15,3%); у не вакцинованих відповідно: 11,9% і 19,0%.

У вакцинованих дітей спостерігалася більш виражена пролонгація непрямої гіпербілірубінемії в порівнянні з не вакцинованими. На 6-7-й тиждень життя непрямий білірубін в сироватці крові у вакцинованих перевищував цей показник у не вакцинованих на 39,7% статистично вірогідно (р<0,05).

Таблиця 2

Вміст білірубіну і трансаміназ в сироватці крові залежно від вакцинації і віку новонароджених

Вік	Вакциновані, n = 52			Не вакциновані, n = 42
	Білірубін	АлАТ	АсАТ	Білірубін	АлАТ	АсАТ
2 – 3 (тижні)	хх 151,9 ±17,3	хх 0,43 ±0,02	хх 0,39 ±0,02	122,5 ±13,5	0,40 ±0,01	0,41 ±0,02
4 – 5 (тижні)	хх 130,1 ±14,5	хх 0,39 ±0,03	хх 0,37 ±0,02	95,8 ±11,3	0,35 ±0,02	0,35 ±0,03
6 – 7 (тижні)	х 87,1 ±8,8	хх 0,51 ±0,04	хх 0,49 ±0,03	77,2 ±3,2	х 0,53 ±0,01	0,50 ±0,02
8 – 10 (тижні)	хх 29,8 ±3,2	хх 0,31 ±0,02	хх 0,41 ±0,04	27,5 ±4,1	х 0,36 ±0,02	0,40 ±0,01

Примітка: р- вірогідність відмінності між показниками обох груп:

х 0,05

Нормалізація непрямої фракції білірубіну у всіх дітей наступила на 8-10-й тиждень життя і склала 29,8±3,2 мкмоль/л (вакциновані) і 27,5±4,1 мкмоль/л (не вакциновані).

Таким чином, сукупність різних чинників, включаючи і вакцинацію проти вірусного гепатиту В (як інфекційний процес), пролонгують непряму гіпербілірубінемію у новонароджених. Після 14-го дня життя у доношених дітей непряму гіпербілірубінемію треба оцінювати як затяжну і проводити моніторинг з метою виявлення причин її виникнення.

У зв'язку з тим, що периферична кров є віддзеркаленням стану імунологічної реактивності організму, нами були вивчені лейкоцитограми новонароджених обох груп. При цьому була виявлена велика їх лабільність, яка визначалася особливостями механізмів захисту організму та обтяжуючими чинниками, оскільки нейтрофільні лейкоцити, змінюючи характер лейкоцитограми, відображають порушення в мікрофагальній системі. У ранньому неонатальному періоді у новонароджених обох груп з високою оцінкою за шкалою Апгар (9-10, 7-8 балів) вміст еритроцитів і гемоглобіну в периферичній крові перевищував ці показники у новонароджених з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів на 7,5% і 9,9% (І група), на 5,5% і 13,6% (ІІ група) при р<0,05. Вміст паличкоядерних лейкоцитів у дітей обох груп з оцінкою за шкалою Апгар 4-6 балів був підвищеним в порівнянні з цими ж показниками у новонароджених, що мають оцінку 7-8, 9-10 і склав 3,5±0,2% (вакциновані) і 3,1±0,3% (не вакциновані). Аналогічними були зміни з боку сегментоядерних нейтрофілів – 62,7±1,9% (вакциновані) і 64,4±2,2% (не вакциновані), у дітей з оцінкою 4-6 балів. Така різноспрямованість з боку нейтрофільних лейкоцитів в периферичній крові обох груп свідчить про неадекватність захисної реакції на стресовий стан, зокрема, пологи. Новонароджені з оцінкою 4-6 балів піддавалися у внутрішньоутробному періоді дії різних агентів більшою мірою, що призводило до виснаження їх захисно-пристосувальних механізмів і зниження адаптаційних можливостей. Ця неадекватність захисної реакції організму у новонароджених доповнюється фізіологічною незрілістю органів і систем, а також недосконалістю мікрофагальної системи.

Характеристики

Список файлов реферата