92094 (680420)
Текст из файла
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
ОСОКІНА ОЛЬГА ІГОРІВНА
УДК: 616.83-009+616.89]:378:371-057
МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕВРОТИЧНИХ РОЗЛАДІВ У МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
19.00.04 – медична психологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького МОЗ України.
Науковий керівник:
Доктор медичних наук, професор Абрамов Володимир Андрійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри психіатрії та медичної психології
Офіційні опоненти:
1. Доктор медичних наук, професор Луценко Олександр Григорович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра медичної сексології та медичної психології, професор кафедри
2. Доктор медичних наук, професор Спіріна Ірина Дмитрівна, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра психіатрії та медичної психології, завідувач кафедри
Захист відбудеться “ 17 ” червня 2008 р. о 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.609.03 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України за адресою: 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 58
Автореферат розіслано “ 7 ” травня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої ради
кандидат психологічних наук, доцент
Н.К.Агішева
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Чільне місце у структурі захворюваності населення України займають невротичні розлади. Це можна пояснити нестабільною політичною й економічною обстановкою, незадоволеністю населення своїм матеріальним становищем, соціальною незахищеністю, несприятливою екологічною ситуацією в країні (Н.О. Марута, 1999; В.І. Петрушин, 2004; В.В. Кришталь, 2005). Згідно з даними «Центра медичної статистики МОЗ України» захворюваність населення нашої країни невротичними розладами неухильно зростає з 2000 по 2006 роки з 21,7% по 23,7%, причому в 2006 році цей показник серед жіночого населення склав 32,9%, а серед чоловіків – 16,2%.
Протягом останніх трьох десятків років вітчизняними і закордонними дослідниками вивчається проблема невротичних розладів у різних професійних групах населення (Г.Є. Чархалашвілі, 1982; С.Б. Семічов, 1985; K. Nishyama, 1990; J.J. Cole, 1990; В.А. Абрамов, І.І. Кутько, О.К. Напрєєнко та ін., 1992; W.J. Cox, 1993; О.К. Бурцев, 1996; Л.П. Шибчик, 1997; Б.В. Михайлов, 2001; І.Д. Спіріна, 2004; О.В. Абрамов, 2004). Ними визначений великий вплив психоемоційної напруженості праці на формування розладів невротичного регістра.
У численних публікаціях останніх років проаналізовані дані про поширеність і клінічну структуру невротичних розладів та інших психічних порушень у людей соціальних професій: лікарів, педагогів, вихователів, акторів, композиторів та ін., діяльність яких вимагає великих емоційних витрат і належить до числа професій, що «допомагають» (Geoffrey I, Wills G., 2003; Post F., 2004; Iavicoli S. et al., 2004; Schlesinger J, Wills G., 2004; Н.І. Глушкова, 2004; Н.В. Матвєєва, 2004; О.В. Рибіна, 2005; С.Б. Величковська, 2005; А.А. Качина, 2006). Вважається, що особи зазначених спеціальностей значною мірою схильні до ризикової ситуації розвитку емоційного вигоряння, що несе не тільки зміну емоційної сфери, але і професійну особистісну деформацію.
Усе перераховане вище має місце в професійній діяльності музично-педагогічних працівників. Основними факторами трудової діяльності, що сприяють появі в них невротичних симптомів, названі значна нервово-емоційна напруженість праці, виробничі стреси і феномен емоційного вигоряння (А.О. Навакатикян, 1989; Maslach С., Schaufeli W.B, Leiter M.P., 2001, Fjellman-Wicklund A, Bruhn C, Sundelin G., 2003; Behar A, Wong W, Kunov H., 2006). З урахуванням переваги серед музикантів-педагогів осіб жіновий статі до перерахованих стресорів додаються завантаженість побутовою роботою, дефіцит часу на сон і відпочинок, що сприяє емоційному і фізичному виснаженню жінок (В.Є. Орел, 2001; Н.Є. Водоп'янова, Є.С. Старченкова, 2005; О.А. Семіздралова, 2007).
Медико-психологічним аспектам діяльності музикантів-педагогів присвячена невелика кількість вітчизняних і закордонних досліджень, у яких вкрай недостатньо приділялася увага вивченню в них розладів невротичного спектра. Залишаються невивченими психопатологічні особливості клінічних і субклінічних форм невротичних розладів, а також патогенні фактори, що сприяють їх появі, не визначено вплив на формування даної патології емоційного вигоряння і рівня самоактуалізації, не вивчено клінічні та психологічні особливості дискомфортних сценічних станів у музикантів під час публічного виступу. Це зумовило відсутність диференційованої системи профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музично-педагогічних працівників, розробка якої має важливе медичне і соціально-економічне значення. Це робить актуальним проведення дійсного наукового дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри психіатрії і медичної психології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького «Розробка медико-психологічних стандартів реабілітації хворих на пограничні психічні розлади» (№ державної реєстрації 0106U010849, шифр УН 07.03.01).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – на основі комплексного підходу до вивчення медико-психологічних особливостей невротичних розладів у музично-педагогічних працівників розробити диференційовану систему їхньої профілактики і психотерапевтичної корекції.
Відповідно до поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Вивчити клініко-психопатологічні особливості невротичних розладів у музично-педагогічних працівників.
2. Вивчити психогігієнічні особливості професійної діяльності музично-педагогічних працівників.
3. Виділити і вивчити клінічні прояви невротичних розладів в ситуації концертного виступу.
4. Визначити особистісні особливості музикантів-педагогів з невротичними розладами.
5. Оцінити рівень їх емоційного вигоряння і самоактуалізації у залежності від виразності невротичного процесу.
6. Розробити диференційовану систему профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у даного професійного контингенту.
Об'єкт дослідження – невротичні розлади у музично-педагогічних працівників.
Предмет дослідження - клініко-психопатологічні та психологічні закономірності формування невротичних розладів у музично-педагогічних працівників та основні напрямки профілактичної і психокорекційної роботи.
Методи дослідження – клініко-психопатологічний, клініко-анамнестичний, психодіагностичний, метод психогігієнічної оцінки трудової діяльності музикантів-педагогів, методи математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. На підставі комплексного клініко-психопатологічного, клініко-анамнестичного і психодіагностичного дослідження отримано дані про питому вагу клінічно виражених і субклінічних форм невротичних розладів, клініко-психопатологічні та психологічні особливості і закономірності формування цих розладів у музично-педагогічних працівників.
Типологізовані особливості особистості музикантів-педагогів з невротичними розладами, показана роль емоційного вигоряння і низького рівня самоактуалізації у формуванні даної патології.
Вперше було надано психогігієнічну оцінку професійної діяльності музикантів-педагогів. Отримано дані про патогенні виробничі і соціально-побутові фактори, вивчено умови праці і показники напруженості трудового процесу.
Вперше виділено наступні стани «сценічного дискомфорту»: синдром афективних порушень і реакція сценічної тривоги, приведені їхні діагностичні критерії, клінічна структура, клініко-динамічні і психологічні особливості.
Науково обґрунтовано критерії діагностики і розроблено диференційовану систему профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музикантів-педагогів, доведено її ефективність.
Практичне значення отриманих результатів. Практичну значимість мають розроблені на підставі результатів дослідження критерії діагностики невротичних розладів у музикантів-педагогів, в тому числі на субклінічному етапі, клінічні та психологічні закономірності їх формування, що дозволяє вчасно надавати спеціалізовану допомогу, не допускаючи формування клінічно виражених форм патології. Практичну цінність також мають розроблені діагностичні критерії станів «сценічного дискомфорту» з визначенням їхніх клінічних та психологічних особливостей.
Це дозволило розробити диференційовану систему профілактики і психотерапевтичної корекції невротичних розладів у музично-педагогічних працівників, що включає загальногігієнічні заходи, спрямовані на поліпшення умов праці музикантів-педагогів; специфічні профілактичні заходи, які підвищують психічну резистентність до впливу стресових факторів; психотерапевтичну корекцію клінічних проявів невротичних розладів і станів «сценічного дискомфорту», побудовану з урахуванням особистісних особливостей музикантів-педагогів, рівня їх емоційного вигоряння і самоактуалізації, а також вибору ними копінг-стратегій в ситуації публічного виступу.
Результати проведеного дослідження впроваджені в лікувальну практику Обласної клінічної психіатричної лікарні м. Донецька, Санаторія-профілакторія «Медик» Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, в діяльність Донецького музичного училища, Школи мистецтв №6 м. Донецька, а також у педагогічний процес кафедри психіатрії і медичної психології та кафедри психіатрії, психотерапії, медичної психології, наркології з курсом сексології ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М.Горького.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Особисто дисертантом визначено актуальність теми роботи, мета та завдання роботи, проведено аналіз вітчизняної та іноземної наукової літератури. Автором власноруч здійснено весь обсяг досліджень (клініко-психопатологічне, клініко-анамнестичне, психодіагностичне). Психогігієнічне дослідження проведено автором разом зі співробітниками кафедри гігієни та экології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького. Обстежено 152 музично-педагогічних працівника з невротичними розладами, 55 педагогів загальноосвітніх шкіл, а також 116 музикантів-педагогів контрольної групи. Дисертантом виконано статистичну обробку отриманих даних, їх аналіз та інтерпретацію, оформлені таблиці та рисунки. Самостійно написано усі розділи дисертації, сформульовані висновки. Власне автором розроблена і апробована система профілактики та психотерапевтичної корекції музично-педагогічних працівників з невротичними розладами.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень доповідалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: Пленумі товариства і науково-практичної конференції «Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії та наркології» (м. Одеса, 7-8 вересня 2006р.); Міжрегіональної науково-практичної конференції «Актуальні питання реабілітації хворих на психічні розлади» (м. Жданівка, 1 червня 2007р.); III Національному Конгресі (XI з'їзду) неврологів, психіатрів і наркологів України «Профілактика и реабілітація в неврології, психіатрії та наркології» (м. Харків, 3-5 липня 2007р.); Науково-практичної конференції Актуальні проблеми гігієни та екології” (м. Донецьк, 24-25 жовтня 2007р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць. З них 9 друкованих робіт – у наукових виданнях, затверджених ВАК України, 8 робіт - в моноавторстві.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 213 сторінках машинописного тексту (155 стор. основного тексту). Робота складається з вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаної літератури з 213 джерел (з них 59 – іноземні), 7 додатків. Робота проілюстрована 33 таблицями і 5 малюнками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Під наглядом протягом 2005-2007 р. знаходилося 268 працівників музично-педагогічних установ (Донецького музичного училища, шкіл мистецтв м. Донецька №6 і №119, Дитячої музичної школи №2 м. Донецька і Дитячої музичної школи м. Авдіївки), серед яких було виділено 152 музично-педагогічних працівника з невротичними розладами (основна група), і 55 педагогів загальноосвітніх шкіл (ЗШ) №6, №17 і №119 м. Донецька з такою же патологією (група порівняння). 116 музикантів-педагогів без ознак невротичних розладів склали контрольну групу.
Серед обстежених музикантів-педагогів було 148 жінок (97,4±1,3%) і 4 чоловіки (2,6±1,3%). У віці до 25 років – 4 особи (2,6±1,3%), від 26 до 35 років – 38 осіб (25±3,5%), від 36 до 45 років – 56 осіб (36,8±3,9%), від 46 до 55 років – 54 особи (35,6±3,9%). Більшість з них мали вищу освіту – 114 обстежених (75,0±3,5%), середню освіту – 38 обстежених (25,0±3,5%). Стаж роботи до 5 років мало 11 осіб (7,2±2,1%), від 6 до 9 років – 23 особи (15,1±2,9%), від 10 до 19 років – 29 осіб (19,2±3,2%), від 20 до 29 років – 47 осіб (30,9±3,7%), від 30 до 39 років – 42 обстежених (27,6±2,6%). Мали власну родину (були в офіційному або цивільному шлюбі) 103 особи (67,8±3,8%), не були одружені – 21 особа (13,8±2,8%), перебували в розлученні – 22 особи (14,5±2,9%), овдовіли – 6 осіб (3,9±1,6%). Незадоволені сімейним життям були 59 обстежених (38,8±4,0%), мали конфліктні взаємини в родині – 10 осіб (6,6±2,0%), алкоголізм (наркоманія) когось із близьких відзначалися в 7 осіб (4,6±1,7%), 110 обстежених (72,4±3,6%) були незадоволені своїм матеріальним становищем, 22 особи (14,5±2,9%) – рішенням житлових проблем. З виробничих шкідливостей у 141 особи (92,8±2,1%) відзначалося психоемоційне перевантаження, у 70 обстежених (46,1±4,0%) – конфліктні ситуації на роботі, у 132 (86,8±2,7%) – мали місце переживання, зв'язані з частими публічними виступами, 75 осіб (49,3±4,1%) – відзначили наявність шумового фактора на роботі, 94 обстежених (61,8±3,9%) були незадоволені умовами праці, 26 (17,1±3,1%) – організацією праці, 15 (9,9±2,4%) – кар'єрним ростом, 144 особи (94,7±1,8%) – відчували соціальну незахищеність, 137 обстежених (90,1±2,4%) – відзначили підвищену відповідальність за виконувану роботу.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
