91660 (680113), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

2. У процесі логічної реконструкції означено місце та роль в історії мікробіології першого українського ученого-медика, мікробіолога М. М. Тереховського. Він запропонував принципово нову, реалістичну концепцію зародження мікроорганізмів, яка вже в подальшому отримала достатньо глибоке обґрунтування дослідженнями Л.Пастера.

3. Вітчизняні дослідники внесли істотний доробок до формування учення про інфекційні хвороби. Основоположник світової епідеміології Д. С. Самойлович створив струнку систему наукових уявлень про чуму, сформулював оригінальні методологічні та методичні підступи щодо штучного створення несприйнятливості до інфекційного агента шляхом розробки і застосування перших протичумних щеплень ослабленою вакциною. Ціла низка історичних фактів опосередковано свідчить за те, що Д. С. Самойлович першим у світі провів мікроскопічні дослідження «сибіркового» матеріалу – це дозволяє нам висунути гіпотезу відкриття ним і B.anthracis.

4. Активна, плідна, творча діяльність українських учених дуже яскраво виявилася в реальному процесі вивчення сибірки. С. С. Андрієвським доведено заразливість хвороби, тотожність захворювання у тварин і людей, описано патологоанатомічну картину в динаміці перебігу хвороби, визначено різні клінічні форми сибірської виразки, розроблено методики щодо її лікування та профілактики. Самовідданий, героїчний експеримент С. С. Андрієвського по самозараженню інфекцією і сьогодні являє собою один із найважливіших етапів становлення вчення про антракс. Його прикладу в подальшому послідували Г.М.Мінх, Й.Й.Мочутковський, Д.К.Заболотний, І.Г.Савченко, М.Ф.Гамалея.

5. Українські мікробіологи здійснили ряд оригінальних і цікавих спостережень, що стосуються етіології і епідеміології інфекційних хвороб. Г. М. Мінхом проаналізовано сибірку в багатьох аспектах: відкрито спори і нитки антраксу, встановлено єдине походження різних форм сибірки, розширено поняття вхідних воріт інфекційних хвороб, передбачено відкриття фагоцитозу та формування імунітету. М. Ф. Гамалея брав участь у створенні в Одесі першої бактеріологічної станції в Російській імперії з метою вивчення сибірки. Його методологічні підступи і сьогодні широко використовуються при вирішенні питань інфектології. Праці вченого мають не тільки неабиякий історичний інтерес, вони не втратили свого теоретичного і практичного значення в профілактиці сибірки за допомогою активної імунізації худоби живою вакциною.

6. Вивчення і осмислення автором архівних медичних матеріалів дозволили більш глибоко і повно виявити дійсну роль і оцінити істотний внесок вітчизняних учених і лікарів у дослідженні ряду властивостей сибірки, а також у формуванні стратегії ефективної боротьби з інфекційними хворобами. Відкриття збудників ряду інфекційних захворювань (зокрема антракса) зробило можливим науково обґрунтоване їх вивчення, ставити і вирішувати задачі ерадикації окремих з них на обмежених територіях і глобально.

7. Л. С. Ценковський вніс достатньо вагомий методологічний доробок до розвитку мікробіології, зокрема у сфері вирішення проблеми вакцинології. Він сформував і очолив першу в Україні мікробіологічну школу, що в подальшому інтенсивно розвивалась за участю І. І. Мечникова, М. Ф. Гамалеї, Д. К. Заболотного, Я. Ю. Бардаха, М. П. Нещадименка, С. М. Мінервіна, С. В. Шуліки, М. М. Цехновіцера, В. М. Жданова, Є. І. Деміховського, К. Д. Пяткіна, С.С.Дяченко, В. В. Смирнова в ХХ столітті і на сьогодні є однією з наймогутніших на пострадянському просторі (В. П. Широбоков, В. С. Підгорський, Н. К. Коваленко, Г. К. Палій, М. Г. Проданчук, А. Я. Циганенко, І. Л. Дикий, І. Й. Сидорчук). Сибіркова вакцина, створена Л. С. Ценковським, виявилася могутнім засобом у боротьбі з антраксом впродовж сторіччя. Теорія і практика мікробіологічної науки довела її перевагу в порівнянні з французькою вакциною (Л. Пастер, Ш. Е. Шамберлан, Е. Ру). Відкриття Л. С. Ценковського – вельми перспективне для подальшого розвитку вакцинології не тільки в плані боротьби з сибіркою, але і з багатьма іншими інфекційними захворюваннями. Сучасна імунологія і вакцинопрофілактика підвели теоретичну базу та намітили шляхи вдосконалення і створення очищених ад'ювантних (сорбованих, напівсинтетичних) вакцин з використанням полімеризації молекул протективного антигену та отримання нових нешкідливих ефективних живих рекомбінантних вакцин. Вакцинопрофілактика і сьогодні займає провідне місце в боротьбі з інфекційними хворобами. В процесі поступового накопичення знань про властивості і характеристики антраксу створюється нове покоління вакцин сибірки із заданими властивостями на основі досягнень генної інженерії (ДНК-вакцини). Ідеї Л. С. Ценковського сучасні і основоположні в розвитку мікробіології як науки і як практичної спеціальності, що об'єднує вчених різних професій в боротьбі з інфекційними хворобами.

8. Зусиллями І. І. Мечникова і В. К. Високовича створено струнке, цілісне вчення про ретикуло-ендотеліально-макрофагальну систему захисту організму, сформована принципово нова парадигма імунітету. Творчий науковий пошук виготовлення нових імунопрофілактичних засобів завершується розробкою В. К. Високовичем вакцин з убитих культур проти інфекційних хвороб, антраксу перш за все. В. К. Високович послідовно і наполегливо шукав нові шляхи підвищення ефективності виготовлення активної убитої вакцини. Історія мікробіології повинна безперечно зафіксувати той факт, що і з теоретичної, і з практичної точки зору пріоритет у розробці і застосуванні убитих культур для вакцинації проти інфекційних хвороб, включаючи антракс, належить знаменитому вітчизняному ученому В. К. Високовичу. В даний час ведеться пошук нової, ефективної убитої вакцини проти сибірки.

9. Особливе місце в науковій діяльності І. І. Мечникова займали його вишукані експерименти в області пізнання ряду характеристик і властивостей антраксу. Саме вони привели його до обґрунтування фагоцитарної клітинної теорії і створення вчення про імунітет.

І. І. Мечниковим започатковано дуже потужну вітчизняну та інтернаціональну школу мікробіологів. До неї входили: бельгійський мікробіолог Жюль Борде – Нобелівський лауреат (1919); румунські мікробіологи Костянтин Левадиті та Іон Кантакузіно; французький мікробіолог Альбер Ш. Кальмет; російський мікробіолог і епідеміолог Г. Н. Габрічевський; українські вчені Л. О. Тарасевич, Д. К. Заболотний, М.Ф.Гамалея, О. М. Безредка, Я. Ю. Бардах, П. М. Діатропов, С. І. Златогоров, В. І. Ісаєв, І. Г. Савченко, В. А. Хавкін, М. Я. Чистович, Ф. Я. Чистович, перша жінка – професор мікробіології П. В. Циклінська.

10. І. І. Мечников, Л. С. Ценковський, В. К. Високович, В. А. Хавкін, Я. Ю. Бардах, Д. К. Заболотний – це справжні генії світової науки, народжені Україною. Вони зробили вагомий внесок в її розвиток і своїми блискучими відкриттями та широкими узагальненнями започаткували низку нових напрямків сучасної мікробіології, епідеміології, імунології, інфектології. У боротьбі з інфекційними хворобами (сибірка, чума, холера, сказ, дифтерія та ін.) вітчизняні вчені і лікарі виявили багато мужності , самовідданості, професіоналізму. Так, наприклад, успішний наступ на інфекційні захворювання закінчився повною ліквідацією віспи в усьому світі. Вона стала можливою завдяки безстрашній боротьбі багатьох мужніх, сміливих, допитливих людей, спеціалістів вищого класу і особливого гарту, перед усім наших співвітчизників і зокрема – українських учених.

11. Розробка нових ефективних методів і засобів боротьби з сибіркою проявляється в новому ракурсі і стає ще більш актуальною. Нами розроблено метод означення патогенів у навколишньому середовищі, людей та тварин з використанням полімеразної ланцюгової реакції.

Історія становлення та розвитку вчення про антракс як особливо небезпечної хвороби, пізнання характеристик і властивостей сибірки глибоко пов’язані з вивченням чуми, тифів, дифтерії, кіру, поліомієліту тощо. Тільки на основі всебічного аналізу історії інфекційних хвороб, накопичення матеріалу щодо їх розповсюдження і еволюції можна розробити систему ефективних заходів задля зниження захворюваності на них.

Виходячи з того, що сибірка є одним з найнебезпечніших патогенів, багато держав сучасного світу прагнуть об'єднати свої зусилля для боротьби з нею. Це, зокрема, проявляється і в тому, що формується система міжнародного епідеміологічного нагляду та контролю, плануються і успішно реалізуються програми глобального наступу на антропозоонози. Людство завжди має бути готовим до боротьби з патогенними вірусами та бактеріями.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ автором ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пугач Н.Б. Историко-философские аспекты учения о природе инфекционных болезней в трудах И. И. Мечникова / Нобелевские лауреаты Слобожанщины; Волянский Ю. Л., Залюбовский И. И., Пугач Б. Я., Стегний Б.Т., Вербицкий П.И., Задорожный Г.В. – Х.: Факт, 2005. – С. 83-116.

2. Историко-философские аспекты учения о природе инфекционных болезней в трудах И. И. Мечникова / Пугач Н. Б., Чайковский Ю. Б., Резник В.И., Пугач Б. Я., Волянский Ю. Л. – Х.: Факт, 2005. – 12 с. (збір емпіричного матеріалу, написання статті).

3. Историко-философские аспекты учения о природе инфекционных болезней в трудах естествоиспытателей XIX – XX столетий / Пугач Н. Б., Чайковский Ю. Б., Резник В.И., Пугач Б. Я., Волянский Ю. Л. – Х.: Факт, 2005. – 16 с. (збір емпіричного матеріалу, написання статті).

4. Пугач Н. Б. Формирование отечественной микробиологии в трудах В. К. Высоковича // Проблеми медичної науки та освіти. – 2006. – №3. – С. 60-63.

5. Пугач Н. Б., Волянский А. Ю. Лев Семенович Ценковский и развитие методологии вакцинопрофилактики // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2006. – №6. – P. 211-219.

6. Пугач Н. Б. Историко-философские аспекты учения о природе инфекционных болезней в трудах И. И. Мечникова // Анали Мечниківського Інституту. – 2005. – № 2. – С. 1-7. – Режим доступу до журналу: http://www.imiamn.hutl.ru/journ.

7. Пугач Н. Б. Вклад В. К. Высоковича в развитие учения об инфекционных болезнях // Анали Мечниківського Інституту. – 2006. – № 1. – С. 85-94. - Режим доступу до журналу: http://www.imiamn.hutl.ru/journ.

8. Академік Д. К. Заболотний – борець за здоров`я людей (до 140-річчя від дня народження) / Непорада В. П., Чайковський Ю. Б., Резнік В. І., Пугач Н. Б. // Анали Мечниківського Інституту. – 2006. – № 2. – С. 33-39. - Режим доступу до журналу: http://www.imiamn.hutl.ru/journ. (збір емпіричного матеріалу, написання статті).

9. Пугач Н. Б. Научное творчество Р. Коха и Л. Пастера и становление фундаментальной и прикладной микробиологии // Анали Мечниківського Інституту. – 2006. – № 3. – C. 74-101. - Режим доступу до журналу: http://www.imiamn.hutl.ru/journ.

10. Пат. 17981 Україна, МПК C12Q1/4; C12Q1/68. Спосіб стиснення лінійних та суперспіральних молекул ДНК: Пат. 17981 UA, МПК C12Q1/4; C12Q1/68 / О. П.Лиманський , О. Ю.Лиманська , А. Ю.Волянський , Л. М.Руденко , І. Ю.Кучма , Л. О.Лиманська , Н. Б.Пугач (Україна). – u2006 04883; Заявл. 03.06.06; Опубл. 16.10.06, Бюл. №10 – 8 с.: іл. (проведено очистку поверхні слюди інертними газами для подальшої імобілізації ДНК).

11. Пугач Н. Б. Философские аспекты научного творчества естествоиспытателей // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна: - 2005. - Вип. 660. – С. 64-69.

Анотація

Пугач Н.Б. Історичні та медико-соціальні аспекти становлення і розвитку вчення про сибірку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.04 – історія медицини. – ДУ «Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова АМН України». - Харків, 2007.

На основі порівняльно-історичного методу проаналізовано фундаментальні праці загальних патологів, мікробіологів, епідеміологів і інфекціоністів, логічно реконструйовано найважливіші етапи генезису, становлення і розвитку концепції щодо заразливих хвороб на прикладі сибірки, означено внесок вітчизняних учених в розвиток проблеми боротьби з інфекціями.

Аналіз історико-архівних медичних матеріалів дозволив більш глибоко і повно виявити та обґрунтувати дійсну роль і місце українців та росіян у світовій науці, дати гідну оцінку їх істотному доробку в дослідження ряду властивостей і характеристик антраксу. Охарактеризовано процес осмислення і формування стратегії ефективної боротьби з інфекційними хворобами, дана оцінка героїчним науковим експериментам по «звільненню» людства від підступних інфекційних хвороб. Розкрито зміст, суть і евристичну роль методології вакцинопрофілактики, її розвиток і вдосконалення в сучасних умовах.

Підкреслено, що подвиги вітчизняних учених в ім'я науки і захисту людства від інфекційних хвороб наповнені глибоким етичним і моральним потенціалом, являють собою і на сьогодні яскравий приклад для молодих дослідників щодо збереження та розвитку духовної та наукової спадщини великих попередників.

Розроблено діагностичну систему для індикації збудника сибірки у людей, тварин і в навколишньому середовищі на основі полімеразної ланцюгової реакції.

Ключові слова: інфекційні хвороби, сибірка, вакцини, логічна реконструкція досліджень інфектологів, науковий експеримент, біотероризм.

Аннотация

Пугач Н.Б. Исторические и медико-социальные аспекты становления и развития учения о сибирской язве. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.04 – история медицины. – ГУ «Институт микробиологии и иммунологии им. И.И. Мечникова АМН Украины». - Харьков, 2007.

Впервые в отечественной и мировой научной литературе на основе сравнительно-исторического метода проанализированы фундаментальные труды общих патологов, микробиологов, эпидемиологов и инфекционистов, логически реконструированы важнейшие этапы генезиса, становления и развития концепции инфекционных болезней на примере сибирской язвы, определена роль отечественных ученых в становлении и развитии проблемы борьбы с инфекциями.

Открытие возбудителя антракса, изучение его свойств и характеристик, становление учения о сибирке существенно повлияло на развитие микробиологии, эпидемиологии, иммунологии, в т. ч. на открытие многих возбудителей инфекционных болезней, на поиск и разработку эффективных специфических средств защиты человека и животных от чумы, оспы, тифа, холеры, дифтерии, полиомиелита и др.

Аргументирован тезис, что идеи, гипотезы, утверждения, активная экспериментальная деятельность в области инфекционных болезней и борьба с эпидемиями многих поколений ученых, включая Д. С. Самойловича, С. С. Андреевского, Р. Коха, Л. Пастера, И. И. Мечникова, Л. С. Ценковского, В. К. Высоковича, Д. К. Заболотного, Г. Н. Минха, Н. Ф. Гамалеи привели к созданию современной микробиологии, эпидемиологии и иммунологии.

Раскрыты содержание, сущность и эвристический потенциал методологии вакцинопрофилактики Л. С. Ценковского, ее развитие и совершенствование в современных условиях.

Анализ историко-архивных медицинских материалов позволил более глубоко и полно обосновать действительную роль и значение отечественных ученых в мировой науке, дать достойную оценку их существенному вкладу в исследование ряда свойств и характеристик антракса. Охарактеризован процесс выработки и формирования стратегии эффективной борьбы с инфекционными болезнями, дана оценка героическим научным экспериментам по «освобождению» человечества от коварных инфекционных болезней.

Разработана диагностическая система для индикации возбудителя сибирской язвы у людей, животных и в окружающей среде на основе полимеразной цепной реакции.

Обосновано положение о том, что история становления и развития украинской микробиологии во многом связана с героическими научными и гражданскими подвигами украинских и русских исследователей и врачей в борьбе против инфекционных болезней во имя охраны и сохранения здоровья своего народа и народов других стран и континентов.

Подчеркнуто, что подвиги отечественных ученых во имя науки и защиты человечества от инфекционных болезней наполнены глубоким этическим и моральным потенциалом, являются ярким примером для молодых исследователей в сохранении и развития духовного и научного наследия великих предшественников.

Характеристики

Список файлов реферата