58861 (672825), страница 5
Текст из файла (страница 5)
41 Сенатор В. Богданович писав з цього приводу (5 грудня 1923 року): «Смарагд пошел, вынужден был психологически пойти на преступление, чтобы заставить судить себя и тем дать возможность дать высказаться себе и всей Церкви в лице свидетелей» (Богданович В. К вопросу о положении Православной Церкви в Польше// «За свободу!». 1923. №265)
42 Wróblewski T. Mowa w obronie Pawła Łatyszenki (archimandryty Smaragda). S.6
43 Философов В. Дело Смарагда // “За свободу!”.1924. .№262
44Текст вироку опубліковано. Див зокрема: Мотивированный приговор по делу об убийстве митрополита Георгия// “За свободу!”. 1924. №308
45 S. Milewski. Ciemne sprawy międzywojnia S. 35. Щоправда, є інформація, що він потрапив під амністію через сім чи вісім років, однак перевірити її нам не вдалося.
46 Державний Архів Російської Федерації. Ф.5919, оп.1, спр.98, арк.1-2
47 Є інформація, що після звільнення Латишенко приїхав до церкви на Вольському кладовищі у Варшаві, в якій поховано митрополита Георгія. Йому було дозволено залишитися біля могили митрополита на ніч. Вранці він одразу виїхав з Варшави у невідомому напрямку і більше ніколи там не з’являвся.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
