58784 (672775), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

3. Основні вектори зовнішньої політики Чехії у 1900 – 2005 рр. Українсько-чеські відносини

Ще 7 травня 1990 р. в Брюсселі підписана угода між ЧСФР і ЄС про торгівлю і економічне співробітництво. Можливість для посткомуністичних країн стати членами ЄС була вперше формально підтверджена в 1993 р. на саміті в Копенгагені, на якому сформульовані також відповідні критерії членства. У подальші роки приймаються стратегія допомоги країнам-кандидатам в їх підготовці (Ессен, 1994) і Біла книга для введення законодавства внутрішнього ринку (Канн, 1995). В цей же час Європейська Комісія опублікувала пакет документів, що стосуються розширення ЄС, відомих під назвою "Діловодство 2000". ЧР опинилася в експертизі Європейської Комісії в числі шести країн, що рекомендуються на початок переговорів. У січні 1996 р. чеський уряд подала офіційна заява про вступ в ЄС. 31 березня 1998 р. з республікою почалися вступні співбесіди. Двосторонні відносини ЕС-ЧР в даний час регламентовані "Європейською угодою". Воно передбачає створення зон вільної торгівлі і упорядковує співпрацю практично у всіх сферах. Розроблена Національна програма - стратегічний документ, що встановлює подальші дії Чехії в підготовці до членства в ЄС. Вірогідний її вступ - 2004 р.

Разом з тим в кінці XX - початку XXI ст. серед населення і політиків центральноєвропейських країн, включаючи Чехію, посилюється апатія по відношенню до членства в ЄС, а також спостерігається зростання так званого євроскептицизму. Так, підтримка ідеї вступу ЧР в ЄС впала у чехів в 2001 р. з 50 до 39%. Це найнижчий показник серед держав Центральної і Східної Європи. Геополітичне положення республіки і велике транзитне значення її території надавали їй відповідні ваги в питаннях розвитку економічних зв'язків в центральноєвропейському регіоні. І хоча основним пріоритетом залишався вступ в ЄС, важливим напрямом в 1990-е-начале 2000-х років була співпраця в рамках Центральноєвропейської угоди про вільну торгівлю (ЦЕССТ).

Сьогодні Чеська Республіка має дипломатичні відносини з багатьма державами світу, в т. ч. на рівні посольств з 90-и країнами (2001). Вона є членом ООН (1993), Ради Європи (1993), Міжнародної організації економічного співробітництва і розвитку (1995), НАТО (1999), ЄС (2004) та інших міжнародних об'єднань, товариств і організацій. Вектор зовнішньої політики орієнтований на західноєвропейські країни та СІЛА. Важливе значення для стабілізації міжнародного становища в Центральній Європі мала чесько-німецька декларація про порозуміння (січень, 1997). У 1995 р. Прага стала новою штаб-квартирою радіостанції "Вільна Європа" і "Свобода". Зберігається тісне співробітництво зі Словаччиною. Існує митна унія, розвиваються торгівля та культурні зв'язки.

Українсько-чеські відносини нового типу були започатковані ще за часів існування Чехословаччини. 8 грудня 1991 р. Україну визнала ЧСФР і ЗО січня 1992 р. встановила з нею дипломатичні відносини. Тодішній чехословацький прем'єр-міністр М. Чалфа під час офіційного візиту до Києва у травні 1992 р. парафував Договір про добросусідство і дружні відносини. Однак останній не був підписаний, оскільки ЧСФР наприкінці цього ж року припинила своє існування.

У березні 1993 р. був парафований Договір про дружні відносини та співробітництво між Україною та Чеською Республікою. Свідченням стабільного поступального розвитку взаємного співробітництва став Договір про дружні відносини та співробітництво (26 квітня 1995 р.). Була також створена спільна Комісія з питань торговельно-економічного співробітництва. У жовтні 1995 р. започатковано традицію постійних консультацій з широкого кола питань двостороннього співробітництва та міжнародних проблем між зовнішньополітичними відомствами. Під час візиту президента В. Гавела до Києва в липні 1997 р. підписано 2 договори і 5 міжурядових угод про співпрацю в економічній та гуманітарній сферах. У наступні роки постійно відбувалися двосторонні зустрічі та переговори державних посадових осіб різних рівнів: президентів, прем'єр-міністрів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони, парламентських керівників. На початку 2004 р. у Львові було відкрито Генеральне консульство Чеської Республіки. У жовтні 2001 р. сторони обговорили проблему українського боргу, який становив близько 220 млн дол. На двосторонніх переговорах у 2003 р. центральними були проблеми економічної співпраці.

На 2006 р. діяло кілька десятків спільних українсько-чеських підприємств і фірм. Дешева робоча сила з України знайшла застосування на чеському ринку праці. Якщо у 1996 р. У цій країні легально працювало 27 тис. українських громадян, то на початку 2000 р. — близько 460 тис, половина з яких були нелегалами. Більшість з них отримували лише близько 40 % зарплати кваліфікованого чеського робітника. У 2005 р. сторони домовилися про створення українсько-чеської робочої групи з питань легалізації працевлаштування українських робітників у Чехії.

Висновки

Вступ Чехословаччини на новий шлях розвитку супроводжувався корінними політичними перетвореннями в країні. Наприкінці 80-х рр. почали формуватись опозиційні сили і відбулась "оксамитова революція".

В 1993 р. Чехія стала самостійною державою. З того часу Чехія стрімко пішла в гору. Особливо слід відзначити швидкі темпи зростання промислового потенціалу, в цілому економіки країни та покращення життєвого рівня населення.

Пріоритетними напрямками зовнішньої політики Чеської Республіки стали розвиток двосторонніх відносин із сусідніми країнами, державами "Великої сімки" та "повернення в Європу". В 2001 р. Чехія мала дипломатичні відносини на рівні посольств з 90 країнами світу. Вона є членом ООН (1993 р.), Ради Європи (1993 р.), НАТО (1999 р.), ЄС (2004 р.). Чехія першою із посткомуністичних країн в 1996 р. стала членом Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР).

Вектор зовнішньої політики орієнтований на Західну Європу та США.

Важливе значення для стабілізації міжнародного становища в Центральній Європі мала чесько-німецька Декларація про порозуміння, підписана в січні 1997 р. В 1995 р. Прага стала новою штаб-квартирою радіостанції "Вільна Європа" і "Свобода". Зберігається тісне співробітництво із Словаччиною, з якою існує митна унія.

Список літератури

1. Зарубежные страны. Выпуск 1: 1998-2003 гг. / Авт.-сост Я. М. Бердический. – Запорожье: Премьер, 2003.

2. История южных и западных славян: в 2-х т. – Т.2. Новейшее время: Учебник / Под ред. Г.Ф.Матвеева и З.С. Ненашевой. – М.: Изд-во МГУ, 2001.

3. Чехи и словаки. Жить вместе или…// Эхо планеты. – 1991. - №14. – с. 4-9.

4. Фролов В. Политические силы в постсоциалистических обществах. Чехия и Словакия // ОНС. – 1993. - №2. – с. 185.

5. Яровий В.І. Новітня історія країн Східної Європи: Курс лекцій (40-90-ті рр. ХХ ст.). – К.: Либідь, 1997.

6. Яровий В.І. Історія західних та південних слов’ян у ХХ ст.: Курс лекцій: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996.

Характеристики

Список файлов реферата