Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

ПЛАН

Показники економічної ефективності капіталовкладень

Фактор часу в техніко-економічних розрахунках.

Визначення економічної ефективності капіталовкладень в галузеві водогосподарські об’єкти

ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТИПУ І ПАРАМЕТРІВ ГІДРОТЕХНІЧНИХ І ВОДОГОСПОДАРСЬКИХ ОБ’ЄКТІВ

Показники економічної ефективності капіталовкладень.

Будівництво будь-якого гідротехнічного об’єкта, вибір варіантів і параметрів базуються на оцінці економічної ефективності, показником якої є співвідношення між необхідними капіталовкладеннями і отриманим техніко-економічним ефектом. Точна оцінка економічної ефективності є достатньо складною задачею, тому що необхідно прийняти до уваги значну кількість факторів:

- особливості конструктивних рішень;

- збитки від затоплень територій;

- строки будівництва;

- природоохоронні заходи;

- умови введення об’єкта в експлуатацію;

- режим роботи ГЕС в енергетичній системі;

- вплив гідротехнічного об’єкта на інші галузі водного господарства.

Для визначення техніко-економічної ефективності капіталовкладень застосовують 2 методи:

- загальної (абсолютної) економічної ефективності,

- порівняльної економічної ефективності.

Показником загальної (абсолютної) ефективності капіталовкладень є рентабельність (коефіцієнт рентабельності):

Р = П / К, (15)

де П – річний (середньобагаторічний) прибуток,

К – капіталовкладення (з оборотними фондами включно).

Зворотне значення рентабельності є абсолютний строк окупності капіталовкладень

Т_ок =1 / Р = К / П. (16)

Нагадаємо, що прибуток дорівнює П = Ц – И, тобто різниці між вартістю Ц (ціною) виробленої за рік продукції і щорічними витратами И.

Визначене за формулою (15) значення рентабельності порівнюють з нормативним Р_н. Відповідно до діючої типової методики середній по народному господарству нормативний коефіцієнт Р_н = 0,14 (для промисловості 0,16; сільського господарства 0,07; транспорту і зв’язку 0,05; будівництва 0,22; зрошення від 0,1 до 0,16 в залежності від спеціалізації господарств). Для електроенергетики значення Р_н дорівнює 0,12.

Капіталовкладення вважаються ефективними, якщо рентабельність більше нормативного значення Р_н.

Рентабельність капіталовкладень визначається по кінцевій продукції: в електроенергетиці за тарифами на електроенергію, в зрошувальних системах за приростом урожаю с/г культур.

При застосуванні методу загальної ефективності капіталовкладень значну складність викликає надійне визначення вартості продукції Ц, особливо для великих споруд і об’єктів, які вводяться в дію на повну потужність через 5-10 років і за цей час тарифи на електроенергію або вартість с/г продукції можуть значно змінитись.

В зв’язку з цим для обґрунтування гідротехнічних, водогосподарських і гідроенергетичних об’єктів, а також для обґрунтування конструктивних і компоновочних рішень застосовують метод порівняльної економічної ефективності капіталовкладень.

Показники порівняльної ефективності капіталовкладень застосовують при порівнянні варіантів (співставлення проектного варіанта з альтернативним), які забезпечують отримання в ті самі строки однакового ефекту: в енергетиці - кількості і якості електричної енергії, в річковому транспорті – об’єму вантажооберта, в зрошенні – об’єму с/г продукції, в водоспоживанні - витрати води заданої якості тощо.

Основним показником порівняльної ефективності капіталовкладень є коефіцієнт ефективності додаткових капіталовкладень, який може бути визначений за формулою:

Е = (И₂ – И₁)/(К₁ – К₂) = ∆И / ∆К, (17)

де К₁ та И₁ – капіталовкладення і щорічні витрати для більш капіталомісткого варіанта;

К₂ та И₂ – те ж саме для менш капіталомісткого варіанта.

Додаткові капіталовкладення ∆К = К₁ - К₂, а різниця ∆И = И₂ - И₁ - економія щорічних витрат. Коефіцієнт Е = ∆И / ∆К показує, на скільки зменшуються щорічні витрати на 1грн. додаткових капіталовкладень.

Другим показником порівняльної ефективності є строк окупності додаткових капіталовкладень

Т_ок = 1 / Е = (К₁ - К₂) / (И₂ - И₁) = ∆К / ∆И (18)

Значення Т_ок показує, за скільки років додаткові капіталовкладення ∆К окуповуються за рахунок економії щорічних витрат ∆И.

Запроектований варіант (перший, з К₁) вважається ефективним, якщо значення Е більше нормативного Е_н, а строк Т_ок менше нормативного Т_н.

Середнє значення Е_н для народного господарства в цілому дорівнює 0,12, якому відповідає значення Т_н = 8,33 роки. Відхилення нормативних значень для різних галузей таке, що найменше Е_н = 0,08, а найбільше – 0,20 0,25.

Чим більший коефіцієнт Е_н і відповідне йому менше значення Т_н, тим більш ефективний капіталомісткий варіант.

При значній кількості варіантів необхідно провести значну кількість розрахунків, щоб їх співставити попарно за формулами (17) і (18). Тому застосовують найбільш загальний показник - зведені витрати З:

З = Е_н · К + И. (19)

Економічно ефективним варіантом вважається той, для якого значення З буде найменшим З → min.

Остаточний вибір варіанта відбувається при всебічному аналізі соціальних та якісних показників, природоохоронних факторів, затрат матеріальних і трудових ресурсів. При цьому суттєве значення мають питомі капіталовкладення, а також продуктивність і собівартість продукції.

Залежності (17) - (19) використовують тоді, коли об’єкти будуються в межах одного року, після чого видають продукцію на повну потужність. При більш тривалих термінах будівництва капіталовкладення перших років не дають ефекту до тих пір, поки об’єкт не буде введений в експлуатацію. Відбувається так зване тимчасове "омертвіння" або "заморожування" капіталовкладень.

Фактор часу в техніко-економічних розрахунках.

Водогосподарські об’єкти характеризуються значними капіталовкладеннями і відносно довготривалими строками будівництва, особливо крупні ГТС. Строки освоєння побудованих водогосподарських об’єктів різні: найбільш швидко освоєння відбувається для гідроенергетичних об’єктів, найбільш повільно для об’єктів зрошення.

Для врахування різниці у часі між капіталовкладеннями і отриманим від них економічного ефекту користуються поняттям фактора часу. Цей фактор враховується зведенням капіталовкладень по кожному року t до одного базисного року t_б за допомогою залежності:

(20)

де - зведені капіталовкладення, тобто капіталовкладення t-го року будівництва, зведеного до t_б - базисного року (за який приймають порядковий номер року будівництва в перший рік експлуатації, або рік введення об’єкта на повну потужність);

К_t - фактичні капіталовкладення на t-й рік будівництва;

Е_н.пр = 0,08 - нормативний коефіцієнт зведення витрат;

T - кількість років будівництва.

Приведені розрахункові витрати визначаються за формулою:

(21)

Приведені щорічні витрати :

(22)

де t_е - рік початку експлуатації (рік пуску 1-го агрегату);

∆И_t - приріст щорічних витрат в рік t (в перші роки будівництва t менше t_е, ∆И_t = 0).

Розрахункові приведені витрати ще можуть бути записані так:

. (23)

Фактор часу також враховують і для метода загальної (абсолютної) економічної ефективності, тобто для рентабельності

, (24)

де - приведений річний прибуток

(25)

де ∆П_t - приріст прибутку в t-му році.

Визначення економічної ефективності гідротехнічних і водогосподарських об’єктів повинно проводитись з урахуванням фактора часу.

Визначення економічної ефективності капіталовкладень в галузеві водогосподарські об’єкти

Економічна ефективність капіталовкладень в водогосподарські об’єкти визначається для вирішення двох задач:

1. вибір оптимального варіанту використання водних ресурсів;

2. обґрунтування економічної доцільності господарського одокористування.

Для вирішення першої задачі застосовують метод і розрахункові показники порівняльної економічної ефективності капіталовкладень. За оптимальний варіант приймається водогосподарський об’єкт, який має мінімум розрахункових витрат при виконанні виробничих функцій в заданих розмірах (об’єм виробництва продукції, надійність водозабезпечення, підтримка якості води).

Друга задача вирішується з метою визначення економічної ефективності виробництва в умовах господарських взаємовідносин і цін, що склалися. Основним показником такої ефективності є рентабельність капітальних вкладень в галузеві та спеціальні водогосподарські об’єкти.

Розглянемо основні положення визначень економічної ефективності капіталовкладень в водогосподарські об’єкти різних галузей господарства.

Гідроенергетика

Економічна ефективність капіталовкладень в гідроенергетичні об’єкти (ГЕС, ГАЕС, насосні станції) визначається як методом порівняльної, так і загальної (абсолютної) ефективності. Показники порівняльної економічної ефективності розраховують при порівнянні варіантів схем використання водної енергії, обгрунтуванні параметрів і технічних рішень для нових гідроелектростанцій та таких, які реконструюються. Загальна економічна ефективність капіталовкладень характеризує господарську діяльність гідроенергетичних об’єктів і каскадів, коли оцінюють плани їх будівництва.

Оцінка ефективності гідроелектростанції відбувається шляхом її порівняння з альтернативним варіантом – найбільш економічним з усіх можливих, які можуть замінити ГЕС в енергосистемі.

Альтернативним варіантом для ГЕС може бути теплова конденсаційна електростанція (КЕС) із маневровим теплоенергетичним устаткуванням; для гідроакумулюючої електростанції (ГАЕС) – високоманеврова газотурбінна установка (ГТУ). В сучасних умовах найбільш ефективно акумулювати водну енергію на ГАЕС при електропостачанні від атомних електростанцій (АЕС).

Будівництво і введення в експлуатацію гідроенергетичних об’єктів здійснюється на протязі декількох років, тому при розрахунках порівняльної економічної ефективності застосовують зведені з урахуванням фактора часу капітальні вкладення (20) та щорічні витрати (22). Тоді коефіцієнт порівняльної економічної ефективності Е визначається за формулою:

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата