25221 (654643), страница 2
Текст из файла (страница 2)
(26)
де та
- зведені до одного року капіталовкладення та щорічні витрати ГЕС;
та
- те саме, для альтернативної електростанції.
Виробництво електричної енергії на ГЕС і в теплоенергетичних установках (АЕС, КЕС, ГТУ) значно відрізняється за технологією, тому зведення кінцевих результатів до таких, які б можливо було зіставити між собою, є достатньо складною задачею. Найбільш важливими показниками сучасних електростанцій є: маневровість основного енергетичного устаткування, втрати енергії в процесі її генерування і передачі, можливість тривалої роботи та інше. Окрім того, при порівнянні варіантів необхідно враховувати і додаткові фактори: економію невідновлювальних природних ресурсів, охорону довкілля, умови праці обслуговуючого персоналу, потребу в трудових ресурсах під час будівництва і експлуатації.
Для гідроенергетики є характерним комплексне використання водних ресурсів. Визначення економічної ефективності гідроелектростанцій в складі водогосподарських комплексів є достатньо складною задачею.
Загальна економічна ефективність капіталовкладень визначається для вибраного варіанта ГЕС з оптимальними параметрами. Розрахунковим показником є коефіцієнт Р загальної ефективності капіталовкладень, який визначається за формулою:
(27)
де Ц – вартість електроенергії, що виробляється за рік; ИГЕС – щорічні витрати виробництва по ГЕС; ИЛЕП – щорічні витрати по лінії електропередачі; КГЕС і КЛЕП – капіталовкладення відповідно в ГЕС та лінії електропередачі.
Вартість електроенергії визначається за двохставочним тарифом:
Ц = а ( Ny + β·Е), (28)
де а = (0,85 – 0,9) – коефіцієнт витрат електричної енергії на власні потреби і витрат в мережах; – тариф (ціна) на 1 кВт потужності, грн/кВт; β - тариф (ціна) на 1 кВт·год електроенергії, грн/кВт·год; Ny та Е – відповідно установлена потужність (кВт) та річна виробка електроенергії (кВт·год) ГЕС.
Розрахунковий показник загальної економічної ефективності Р порівнюють з нормативним Рн. Будівництво нової ГЕС або реконструкція діючої станції вважається економічно доцільною, якщо Р ≥ Рн.
Меліорація землі
Головною задачею меліорації землі (зрошення і осушення) є забезпечення стійкості і збільшення врожайності сільськогосподарських культур, підвищення продуктивності праці і зростання доходу виробництва. Меліорація дозволяє залучити в сільськогосподарський оборот малопродуктивні і раніше не використані землі. При визначенні економічної ефективності капіталовкладень в меліоративні підприємства необхідно враховувати такі їх особливості:
-
тривалі строки реалізації;
-
залежність від природних умов;
-
вплив на інтенсифікацію сільського господарства (розвиток механізації, широке застосування хімічних добрив, нових урожайних сортів рослин та ін.).
Розрахунок загальної (абсолютної) економічної ефективності капіталовкладень виконується для різних рівнів формувань сільського господарства: в цілому по окремих економічних районах, басейнах річок, міжгосподарських системах та окремих підприємствах.
Для міжгосподарських потужних меліоративних об’єктів і систем загальна економічна ефективність капіталовкладень Рм визначається відношенням приросту чистого річного доходу ∆Д від меліорації землі до капіталовкладень К в будівництво і освоєння меліоративних систем:
Рм = ∆Д / К. (29)
Приріст річного сукупного доходу від будівництва міжгосподарських меліоративних систем визначається по вартості річного об’єму виробництва сільськогосподарської продукції за відрахуванням річного об’єму продукції, отриманої за останні 3 – 5 років з тих самих земель до проведення меліорації. З вартості отриманої додаткової продукції вираховують витрати на експлуатацію міжгосподарської мережі та споруд (зарплата працівників, вартість поточного і капітального ремонтів, плата за електроенергію та ін.).
Для окремих підприємств – меліоративних систем загальна економічна ефективність визначається відношенням приросту чистого доходу до капіталовкладень в меліорацію землі, що на балансі сільськогосподарських підприємств.
Коефіцієнти рентабельності Рм капіталовкладень в меліоративне будівництво порівнюють з їх нормативним значенням в залежності від спеціалізації сільськогосподарського будівництва: зернове, тваринницьке, овочеве, рисове, садововиноградорське тощо.
Критерієм порівняльної економічної ефективності капіталовкладень в зрошення землі є мінімум розрахункових витрат:
Зі = Ен · Кі + Иі, (30)
де Зі – розрахункові витрати і-го варіанту; Кі та Иі – капіталовкладення та щорічні витрати і-го варіанту проектного рішення. При цьому розглядають варіанти господарських або технічних рішень. Наприклад, при вирішенні питання про будівництво нових або реконструкцію діючих об’єктів, при обґрунтуванні типу зрошувальної і дренажної мереж, типу та кількості насосних станцій і установок.
Якщо вказані варіанти здійснюються в різні строки, а поточні витрати змінюються з часом, то розрахункові витрати визначаються з урахуванням фактора часу з використанням зведених значень капіталовкладень і щорічних витрат. Якщо заходи здійснюються на протязі одного року, то використовують значення фактичних капіталовкладень.
Водопостачання
Економічна ефективність капіталовкладень в системи водопостачання для забезпечення водою населення і промислових підприємств визначається з метою вибору схеми відбору води з джерела, насосної подачі і транспортування її до споживачів, технології очищення та відведення використаної води. Основним показником економічної ефективності є зведені розрахункові витрати , які складаються з декількох витрат:
(31)
де - витрати по регулюванню стоку із спорудженням підпірних споруд, водозаборів тощо;
- витрати на водопідйом і транспортування води до споживачів по магістральних мережах (насосні станції, канали, водогони);
- витрати на будівництво і експлуатацію очисних споруд і водоводів;
- інші витрати на підготування води, охолодження тощо.
Економічно ефективний варіант характеризується мінімумом розрахункових витрат на водопостачання при додержанні умов їх порівняння.
-
забезпечення споживачів необхідною кількістю та якістю води;
-
виконання гарантій надійного водопостачання у відповідності з технологічними умовами виробництва;
-
створення необхідних умов для охорони природного середовища при водопостачанні та водовідведенні.
Суттєве значення при обґрунтуванні економічної ефективності капіталовкладень в системи водопостачання мають схеми використання води, які бувають прямоточними і оборотними. Тому при визначенні розрахункових витрат за формулою (31) необхідно враховувати вартість споживаємої води за тарифами або замикаючими витратами.
Загальна економічна ефективність капіталовкладень окремо в систему водопостачання, як правило, не розраховується. При визначенні рентабельності виробництва капіталовкладення і щорічні витрати системи водопостачання враховуються як складові загальних витрат у виробничому об’єкті.
Річковий транспорт
Економічна ефективність капіталовкладень в розвиток річкового транспорту та його підприємств визначається при вирішенні наступних задач:
-
перспективи розвитку виробничих підприємств і об’єднань: пароплавств, портів, судноремонтних заводів;
-
обґрунтування нових технічних засобів флоту, портів, судноремонтних підприємств;
-
проектування гідротехнічних споруд на річковому транспорті;
-
оцінка господарської діяльності виробничих підприємств.
Вибір варіантів розвитку підприємств річкового транспорту або технічних засобів забезпечення виконується на основі порівняльної економічної ефективності капіталовкладень, основними показниками якої є розрахункові зведені витрати.
Прикладами найбільш розповсюджених задач техніко-економічного обґрунтування на водному транспорті є наступні:
-
вибір типу транспортного судна;
-
обґрунтування конструкції нових або реконструкції існуючих причалів;
-
визначення оптимальної схеми механізації операцій завантаження і розвантаження;
-
обґрунтування гарантованої глибини на ділянці водного шляху.
Загальна (абсолютна) економічна ефективність визначається для вибраного варіанту з метою перевірки доцільності прийнятого рішення в умовах господарської діяльності підприємств. Вона визначається коефіцієнтом рентабельності, який порівнюють з нормативним значенням або з аналогічними показниками діючих виробництв.
Рибне господарство
Головним завданням раціонального водокористування в умовах гідротехнічного будівництва є збереження природних рибних запасів, а там, де це неможливо, - проведення заходів, спрямованих на розвиток штучного риборозведення та відновлення рибних запасів у водоймищах та річках.
Спеціальними рибогосподарськими заходами є будівництво рибогосподарських споруд: рибоходів, рибопідйомників, захисних рибозагороджувальних конструкцій, штучних нерестовищ, гідротехнічних споруд для підтримки необхідного водного режиму.
Коефіцієнт рентабельності капіталовкладень для розвитку рибогосподарських підприємств за рахунок їх реконструкції визначається відношенням приросту чистого доходу за оптовими цінами до капіталовкладень, а для нових підприємств і об’єктів – відношенням чистого прибутку до капіталовкладень.