16130 (650293), страница 4

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 4)

Таблиця 4

Бухгалтерські проводки по перегляду умов договору і оплаті товарів (другий період)

Надання знижки по раніше відвантажених товарах можли­ве і в різних місяцях, що викликає необхідність дотримання вимог податкового обліку в частині коригування за минулі податкові періоди. У Книзі обліку продажу товарів по ПДВ продавцем на підставі розрахунку коригування зменшення бази оподаткування відображається в графі 20, а зменшення суми ПДВ — у графі 21.

Продавець у декларації по ПДВ суму коригування за попередніми звітними періодами показує зі знаком “-” у рядку 8. Разом із цим заповнюється додаток № 2 до декларації “Роз­рахунок коригування сум ПДВ” із зазначенням усіх фактів коригування податкових зобов'язань.

В Інструкції з бухгалтерського обліку ПДВ від 01.07.97 р. № 141 передбачені проводки на зменшення податкових зо­бов'язань з ПДВ після відвантаження товарів (пункт 7), у такому випадку зайво нарахований ПДВ від ображається спо­собом сторно бухгалтерською проводкою дебет рахунка 46 кредит рахунка 68.

Поряд із продавцем повинен зробити коригування (змен­шення) суми податкового кредиту за оприбуткованими ра­ніше товарами і покупець та відобразити його у рядку 16 декларації, підставою для чого є додаток № 1 до податкової накладної в частині коригування податкового кредиту.

Крім коригування по ПДВ, сторони у тому звітному пері­оді, коли підписана податкова угода, роблять коригуван­ня валових доходів і валових витрат; дане коригування викликане не помилками в обчисленні податку на прибу­ток та ПДВ, а правом сторін зменшити зобов'язання по оплаті за раніше відвантажені товари, що передбачено постановою № 703.

Коригування валових доходів і витрат по операціях, що відбувалися в різні податкові періоди, необхідно відоб­ражати в декларації по прибутку, що заповнюється відпо­відно до “Порядку складання декларації про прибуток підприємства”, затвердженого наказом ДПА України від 21.01.98 р. № 37. Продавець, якщо він відніс до складу валових доходів за першою подією вартість відвантаже­них товарів без урахування знижки, під час підписання додаткової угоди, що зменшує продажну вартість рані­ше відвантажених товарів, включає суму, на яку коригу­ються (зменшуються) валові доходи зі знаком “мінус” у рядок 8.6 додатка “Е” до декларації про прибуток — “доходи, не враховані в обчисленні валового доходу пері­одів, що передують звітному, та виявлені у звітному пе­ріоді”.

Покупець, якщо він відніс у попередніх періодах за пер­шою подією до складу валових витрат суму оприбуткова­них товарів без урахування знижки, після підписання до­даткової угоди коригує (зменшує) у звітному періоді ва­лові витрати на суму наданої знижки з відображенням зі знаком “мінус” у рядку 23 декларації про прибуток — “ко­ригування сум витрат, не віднесених до складу валових витрат або не врахованих в минулих звітних періодах”. Втім, у деяких роз'ясненнях податкова адміністрація ра­дить суми, що були надлишкова віднесені до складу вало­вих витрат, у наступних періодах відображати в рядку 8.6 додатка "Е" до декларації і рядку 8 декларації — “інші види доходів, що входять до об'єкта оподаткування”, проте в обох випадках сума оподатковуваного прибутку буде од­наковою.

З наведеного можна зробити висновок про те, що при наданні знижок за дострокову оплату товарів при певних умовах можна застосувати положення постанови № 703; проте ця постанова не є спеціальним документом, який регламентує надання знижок, і передбачає обов'язко­ве підписання додаткового документа до первинного дого­вору, що вимагає додаткових витрат часу і зусиль праців­ників підприємств.

Варто також відзначити, що в питанні надання знижок у податковому обліку більш чітко викладені питання з коригу­вання у звітному періоді показників за минулі періоди — і в декларації з ПДВ, і в декларації про прибуток передбачені спеціальні графи для коригування, а у відповідних інструк­ціях викладено порядок їх заповнення. Що стосується бух­галтерського обліку, то лист Мінфіну України від 22.07.96 р. №18–4103, який регламентував відображення перегляду ви­хідних умов договору у напрямку зменшення початкових зо­бов'язань, на сьогоднішній день скасовано, і його застосову­вати доводиться за методом аналогії.

Варто звернути увагу також на те, що в таблицях 3 і 4 розглянуто бухгалтерські проводки по наданню покупцю знижки за товари, які на момент перерахування коштів від покупця вже реалізовані самим покупцем, і перегляд вихідних умов договору у напрямку зменшення (на суму знижки) відображено покупцем по дебету рахунка 80. Причому цю проводку відповідно до листа Мінфіну Ук­раїни від 22.07.98 р. № 18–4103 необхідно було застосо­вувати незалежно від того, чи мав покупець у себе на складі раніше отримані товари, чи він встиг їх уже реа­лізувати.

Проте можлива ситуація, коли на момент отримання права на знижку у покупця товари будуть знаходитися на складі. Тоді виникає певне протиріччя — згідно з пунктом 53 По­ложення товари на підприємствах торгівлі відображають­ся в балансі за цінами закупки (придбання); якщо ж підприєм­ство в одному періоді відображає оприбуткування товарів на суму 100 грн. по дебету рахунка 41, а в іншому періоді у зв'язку з достроковою оплатою отримує право на знижку 5 грн., і фактично постачальнику покупець перерахував 95 грн., то товар, що знаходиться на складі покупця, має бути відображено в обліку за фактичною вартістю прид­бання — 95 грн.:

Дт 41 Кт 60 5 грн. — способом сторно на суму знижки повинна зменшитися вартість раніше оприбуткованих товарів (для спрощення ПДВ не враховуємо).

Зазначена проводка дає нам можливість виконати вимо­гу пункту 5.3 Положення за фактичною вартістю придбання, але вступає в протиріччя з вимогами листа Міністерства фінансів України № 18–4103, що передбачав у випадку пе­регляду умов договору в сторону зменшення завжди суму зменшення відносити способом сторно в дебет рахунка 80 (а не рахунка 41).

Можливий певний проміжний варіант відображення зниж­ки — якщо на момент отримання права на знижку за до­строкову оплату частина товарів ще нереалізована і знахо­диться на обліку в покупця, на суму знижки по цій частині товарів можна зробити проводку дебет рахунка 41 і кредит рахунка 60 способом сторно; знижка на ту частину то­варів, які покупець вже сам встиг реалізувати, відображається способом сторно по дебету рахунка 80 і кредиту рахунка 60, як це передбачалося листом Мінфіну України № 18–4103. Проте роздрібні торговельні підприємства не ведуть у період між інвентаризаціями аналітичного обліку реалізованих товарів, і тому при викладеному підході їм потрібно проводити досить трудомістку вибіркову інвентаризацію товарів, щоб знати, яка частина певного виду товарів вже реалізована на момент отримання права на знижку.

Як видно з наведеного, при відображенні в обліку надання знижки за дострокову оплату товарів можливі різні підходи, кожен з яких має свої переваги і недоліки. У діючих нормативних документах відсутні спеціальні положення, які регламентують відображення торгових зни­жок, що не стимулює застосування знижок при продажу товарів. Таким чином, для більш широкого застосування господарській діяльності вітчизняних підприємств відомих у світовій практиці знижок виникла потреба у розробці і впровадженні спеціального положення, в якому буде з урахуванням сучасних змін в оподаткуванні детально описано бухгалтерський облік операцій зі знижками у продавця і покупця, рекомендовані можливі стандартні умови надання знижок, а також підтверджена або спростована можливість при наданні продавцем знижки у поточному періоді зменшувати обсяги товарообігу за минулі періоди, а відповідно і коригувати (зменшувати) податки (збір до Іноваційного фонду і відрахування Облавтодору на дорожні роботи), які були нараховані на обсяги.

3. Висновки

В цій роботі ми розглянули тему “Реалізація придбаних товарів”. Ця тема була розглянута на підставі таких питань:

1. Облік реалізації товарів зі складів (оптом);

2. Облік реалізації товарів транзитом;

3. Облік внутрішньосистемного відпуску товарів;

4. Облік реалізації товарів у роздрібній торгівлі;

5. Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі;

6. Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів;

7. Облік бартерних (товарообмінних) операцій;

8. Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок.

В першому питанні ми розглянули облік реалізації товарів зі складу. Облік реалізації товарів зі складу (оптом) ведеться по кредиту рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 1 “Реалізація зі складу”, на підставі первісних документів.

В другому питанні ми розглянули облік реалізації товарів транзитом. Операції з транзитної реалізації товарів відображаються в системі рахунків так само, як облік реалізації товарів зі складів з тією різницею, що придбання і відвантаження товарів покупцям відображають одночасно, пропускаючи рахунок № 41 “Товари”.

В третьому питанні ми розглянули облік внутрішньосистемного відпуску товарів. Облік внутрішньосистемного відпуску товару здійснюється на рахунку № 47 “Внутрішньосистемний відпуск товарів”.

В четвертому питанні ми розглянули облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі. Облік реалізації товарів в роздрібній торгівлі ведеться по продажним цінам і облікується на рахунку № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація в роздрібній торгівлі”.

Характеристики

Список файлов реферата