16130 (650293), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 80 “Прибутки і збитки”.
Після цього рахунок № 46 “Реалізація”, субрахунок № З “Реалізація товарів у роздріб” закривається.
При реалізації товарів у кредит їх вартість повністю включають до роздрібного товарообігу торговельного підприємства за датою фактичного відпуску товарів покупцеві. Тому на всю вартість реалізованих у кредит товарів робиться запис:
Дебет рахунка № 50 “Каса” — на суму початкових платежів готівкою до каси (20–50 % роздрібної ціни товару)
Дебет рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками” — на суму наданого кредиту
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб” — на всю вартість реалізованих у кредит товарів.
Одночасно з матеріально відповідальних осіб списується роздрібна ціна проданих товарів:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 41 “Товари”
Торговельна націнка (знижка) за товарами, проданими в кредит, наприкінці місяця списується в загальноприйнятому порядку (способом “червоного сторно”):
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 42 “Торговельна націнка”.
З надходженням грошей від покупців на погашення кредиту робиться запис:
Дебет рахунка № 50 “Каса”
Кредит рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Оплата окремих товарів, які мають високу продажну вартість, може провадитись через Ощадбанк розрахунковими чеками і в бухгалтерському обліку торговельного підприємства відображається записом:
Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові документи”
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”.
Наявна виручка від реалізації товарів підприємствами роздрібної торгівлі вноситься до банку для зарахування на розрахунковий рахунок. При цьому на підставі квитанції, виданої банком, або копії супровідної відомості на здачу виручки інкасаторам робиться запис:
Дебет рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”
Кредит рахунка № 50 “Каса”.
Такий порядок зумовлений тим, що банк, як правило, здані йому гроші зараховує на рахунок торговельного підприємства і на підставі виписки банку робиться запис:
Дебет рахунка № 51 “Розрахунковий рахунок”
Кредит рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі”.
Сальдо рахунка № 56 “Грошові кошти в дорозі”, субрахунок № 1 “Грошові кошти в дорозі” може бути лише дебетовим. Якщо окремі суми на перше число наступного місяця не будуть зараховані на рахунок торговельного підприємства, бухгалтерія має вжити заходів, аби розшукати суми, які не надійшли.
2.5 Облік товарних операцій в дрібнороздрібній мережі
Відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу (кіоски, ларьки, лотки) оформляється видаткова–прибутковими накладними, які виписуються в двох примірниках. Один з них видається особі, яка одержала товар, а інший лишається у матеріально відповідальної особи, яка відпустила товар. У накладній зазначається найменування, сорт, продажна ціна і вартість відпущених товарів. У бухгалтерії відпуск товарів в дрібнороздрібну мережу реєструється в Книзі обліку дрібнооптового відпуску товарів і розрахунків з продавцями.
Після реєстрації товарів продавці здають виручку до каси фірми (магазину), про що робиться відмітка у видаткова–прибутковій накладній із зазначенням номера і дати прибуткового касового ордера, завіреного підписом бухгалтера.
У встановлені строки матеріально відповідальні особи, до яких прикріплена дрібнороздрібна мережа, здають використані видаткова–прибуткові накладні до бухгалтерії. У графі “Прибуток” товарного звіту в хронологічному порядку перелічують усі видаткова-прибуткові накладні, на підставі яких були оприбутковані товари і тара. У графі “Видаток” на підставі виписаних квитанцій показують суму виручки від реалізації товарів. В окремій графі відображається вартість повернених товарів.
Перевірені товарні звіти записує бухгалтер у “Відомість прийнятих від підзвітних матеріально відповідальних осіб товарних звітів”, на підставі яких робиться наведений далі запис.
1) На суму виручки, зданої підзвітними особами до каси фірми (магазину) або до установи банку:
Дебет рахунка № 50 “Каса” або рахунка № 56 “Інші грошові кошти”, субрахунок № 2 “Грошові кошти в дорозі”
Кредит рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”.
2) На списання з підзвітних матеріально відповідальних осіб дрібнороздрібної мережі реалізованих ними товарів за продажними цінами:
Дебет рахунка № 46 “Реалізація”, субрахунок № 3 “Реалізація товарів у роздріб”
Кредит рахунка № 41 “Товари”, субрахунок № 2 “Товари в роздрібній торгівлі”.
2.6 Розрахунок торговельних націнок (знижок) на товари реалізовані і залишок нереалізованих товарів
Як уже зазначалося, протягом місяця на дебеті і кредиті рахунка № 46 “Реалізація” вартість реалізованих товарів відображається однаковою оцінкою — за продажними цінами. Для того щоб визначити купівельну (реальну) вартість цих товарів і виявити валовий дохід від їх реалізації, наприкінці місяця має бути визначена і списана сума торговельних націнок і знижок, які відносяться до цих товарів.
Від точності обчислення реалізованих торгових знижок (націнок) залежить реальність виявленого фінансового результату:
завищення реалізованих торгових знижок (націнок) призводить до необгрунтованого збільшення прибутку, а зниження — до його зменшення.
Суму торговельних націнок (знижок) визначають або на підставі інвентаризаційних описів (обчисленням торгової знижки за кожним товаром, внесеним до опису, якщо наприкінці місяця проводилась інвентаризація), або виходячи із середнього процента торговельних знижок (націнок) до всієї маси реалізованих і залишку нереалізованих товарів на підставі спеціального наведеного далі розрахунку.
1. До суми торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) додають суму кредитового обороту за цим рахунком (одержані знижки, зроблені націнки) і віднімають суму обороту за дебетом рахунка № 42 (на інші списання).
2. До вартості реалізованих за місяць товарів за продажними цінами (оборот за дебетом рахунка № 46) додають вартість залишку товарів на кінець місяця (дебетове сальдо рахунка № 41).
Обчислена сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів записується як кредитове сальдо рахунка № 42 “Торговельна націнка”, а при складанні балансу відображається окремою статтею цієї самої назви. Це дає змогу визначити купівельну ціну залишку товарів як різницю між 'їх продажною ціною і сумою знижок (націнок).
Сума знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих, списується способом “червоного сторно” на дебет рахунка № 46 “Реалізація” в кореспонденції з кредитом рахунка № 42 “Торговельна націнка”.
3. Діленням здобутої суми торговельних знижок (націнок) на вартість реалізованих і залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і множенням на 100 визначають середній процент знижок (націнок).
4. Множенням вартості залишку нереалізованих на кінець місяця товарів на середній процент знижок (націнок) і діленням на 100 визначають суму торговельних знижок (націнок), які відносяться до цього залишку.
5. Відніманням із всієї суми торговельних знижок (націнок) суми знижок (націнок), які відносяться до залишку товарів, визначають суму знижок (націнок), які відносяться до товарів реалізованих (табл. № 1).
Таблиця № 1.
| Розрахунок розподілу торговельних знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів і на товари реалізовані | ||
| № п/п | Показник | Сума, тис. грн. |
| 1 | Сума торговельних знижок (націнок) на залишок товарів на початок звітного місяця (кредитове сальдо рахунка № 42) | 1000 |
| 2 | Сума одержаних за звітний місяць знижок (зроблених націнок) за звітний місяць (оборот за кредитом рахунка № 42) | 11800 |
| 3 | Сума знижок (націнок) на інші списання товарів (оборот за дебетом рахунка № 42) | 300 |
| 4 | Разом сума знижок (націнок) до розподілу (п.1 + п.2 — п.3) | 12500 |
| 5 | Вартість реалізованих за звітний місяць товарів за продажними цінами (дебет рахунка № 46) | 42000 |
| 6 | Залишок нереалізованих на кінець місяця товарів за продажними цінами (дебетове сальдо рахунка № 41) | 8000 |
| 7 | Разом (п.5 + п.6) | 50000 |
| 8 | Середній процент знижок (націнок) на товари (п.4 : п.7) : 12500 : 50000- 100 = 25 % | |
| 9 | Сума знижок (націнок) на залишок нереалізованих на кінець місяця товарів (п.5 п.8 : 100) : 8000- 25: 100 = 2000 | 2000 |
| 10 | Сума знижок (націнок) на товари реалізовані (п.4 - п.9) : 12500 - 2000 = 10500 | 10500 |
2.7 Облік бартерних (товарообмінних) операцій
У бартерних угодах грошові розрахунки замінюються обміном товарами згідно з відповідним договором. Мета бартерних угод — усунення грошових платежів. Вони особливо ефективні в разі, коли підприємству бракує коштів.
При бартерному обміні підприємством з одного боку має бути відображена реалізація товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), а з іншого — процес їх придбання (минаючи грошові розрахунки). Днем здійснення обороту вважається день передачі за бартером матеріальних цінностей покупцеві. Звідси в бухгалтерському обліку при бартерному обміну вартість готової продукції, товарів, матеріалів, а також виконаних робіт у порядку бартерних операцій відображається за дебетом рахунка № 62 “розрахунки з покупцями і замовниками” і кредитом рахунка № 46 “Реалізація”. Одержані за бартером матеріальні цінності (роботи, послуги) мають бути відображені за дебетом матеріальних та інших рахунків і кредитом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками”. Заборгованість покупця погашається взаємним заліком заборгованості постачальникові записом за дебетом рахунка № 60 “Розрахунки з постачальниками і підрядчиками” у кореспонденції з кредитом рахунка № 62 “Розрахунки з покупцями і замовниками”.
Товарообмін здійснюється за цінами придбання товарно–матеріальних цінностей. Різниця у вартості обмінюваних за бартером цінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявилася нижчою.
Якщо учасниками бартерної операції є юридичні особи різних держав, то курсові різниці за валютними операціями, які утворилися між датою відвантажених (відпущених) за бартером товарів і датою одержання від іноземного партнера матеріальних цінностей, списується на рахунок № 80 “Прибутки і збитки”.
2.8 Облік реалізація товарів у торгівлі із застосуванням торгових знижок
Облікова політика представляє собою порядок здійснення первинного спостереження, вартісного вимірювання, поточного групування та підсумкового узагальнення фактів господарської діяльності підприємства, який ґрунтується на принципі грошової оцінки. Складовою облікової політики можна вважати політику цін, де ціна виражає мінову вартість товарів в грошовому виразі на ринку.
Згідно з п.53 Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженого постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, з подальшими змінами і доповненнями (далі — Положення), товари на підприємствах роздрібної торгівлі відображаються в балансі за продажними (роздрібними) цінами, а на оптових складах і базах торговельних підприємств — або за продажними цінами, або за цінами закупки (придбання). Причому підприємство повинне забезпечити незмінність прийнятої методології відображення товарів протягом поточного року.
Враховуючи світовий досвід, торговельні підприємства в Україні все частіше при реалізації товарів надають покупцям різноманітні знижки — на велику кількість придбаного товару, за скорочення термінів оплати, сезонні знижки тощо. Від того, за якими цінами підприємство веде облік товарів, залежать бухгалтерські записи при наданні торгових знижок покупцям.
Бухгалтерські проводки по наданню знижок на велику кількість придбаного товару розглянуто на прикладі підприємства, яке веде облік товарів за продажними цінами.
Приклад 1
Нехай покупна вартість одиниці товару "А" для торговельного підприємства складає 50 грн., крім того, ПДВ — 10 ґрн.
Підприємство відображає в обліку товар А за ціною продажу — 75 грн., крім того, ПДВ — 15 грн., разом — 90 грн. за одиницю. Проте тим покупцям, які придбають товар в кількості 200 і більше одиниць, торговельне підприємство надає знижку 18 грн. на одиницю товару, і продажна ціна в такому випадку складає разом з ПДВ 72 грн. за одиницю. Бухгалтерські проводки дивіться а таблиці № 2.
Застосування системи знижок дозволяє знизити витрати обігу, збільшити обсяг товарообігу і суму прибутку торговельного підприємства. Проте при застосуванні системи знижок необхідно враховувати наступне.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
