13781 (648248), страница 8
Текст из файла (страница 8)
У трактористів-машиністів, які оволоділи суміжними професіями ремонтників, річна зайнятість збільшується на 150…250 годин, або на 10…15%.
Якщо в період сільськогосподарського року (березень-жовтень місяці) робочим місцем трактористів-машиністів є поле, то в період закінчення польових робіт (листопад-лютий місяці) таким же робочим місцем їх повинен стати машинний двір.
В умовах сільськогосподарського підприємства професія механізатора об’єднує декілька спеціальностей, які на промислових підприємствах мають самостійне значення. Можна вважати, що в аграрному виробництві спеціальність тракториста-машиніста стає частковим випадком із цілого набору спеціальностей, якими він повинен володіти. Тому добиватися універсалізації механізатора по всім видам робіт з кожним роком стає все важче із-за ускладнення техніки і збільшення робочих швидкостей.
В процесі функціонування сільськогосподарського виробництва змінюється характер і зміст сільськогосподарської праці. Одночасно поглиблюється спеціалізація і розширюється універсалізація працівників однієї професії.
В сільському господарстві, як і в інших сферах виробництва, діє закон зміни праці – закон функціонування робочої сили в умовах технічного розвитку. Закон зміни праці виражає об’єктивну необхідність в умовах машинного виробництва, розвитку фізичних і розумових здібностей працівника, без чого не можливо поєднання його з складними механізованими знаряддями праці. Ключовою рисою закону змін праці є вираження функціонального зв’язку між технічним рівнем галузі і культурно-технічним рівнем робочої сили, що характеризує придатність працівників в разі зміни потреби в праці, всебічний розвиток їх здібностей. Забезпечення круглорічної зайнятості трактористів-машиністів досягається шляхом оволодіння ними додаткових професій (рис. 8) в системі професійної освіти і навчально-курсової мережі Міністерства аграрної політики.
Рис. 7. Структурно-технологічна схема виконання механізаторами ремонтно-обслуговуючих робіт на машинному дворі господарства
Рис. 8. Схема додаткових професій тракториста-машиніста
Крім слюсарних і інших ремонтних спеціальностей в господарствах все більше виникає потреба в машиністах і апаратниках по обслуговуванню переробних галузей і комунальних потреб. Таких спеціальностей механізаторського профілю налічується понад 10 видів. Ними вирівнюється 40% (100…105 днів) річного фонду робочого часу трактористів-машиністів, що залишаються після роботи на машинно-тракторних агрегатах.
Використана література
1. «Методика определения потребности сельскохозяйственных предприятий в механизаторах», Москва – 1979
2. Журавлев Г.Е., Лобань В.Г. Определение состава машинно-тракторного парка для сельскохозяйственных предприятий. // Определение состава МТП с использованием математического программирования. Материалы выездного пленума отд-ния механизации и электрификации сел. хоз-ва ВАСХНИЛ в 1964г. [Ред. коллегия: акад. Лучинский и др.] — М., «Колос» 1966. — С. 3-23.
3. Губко В.Р., Финн Э.А., Варшавский М.Л., Определение состава машинно-тракторного парка для хозяйств основных зон Украинской ССР. — К.: УкрНИИНТИ, 1972. — 44с.
4. Губко В.Р., Фінн Е.А., Комзакова Л.М. Питання методики і результати розрахунків машинно-тракторного парку на ЕОМ. // Застосування математичних методів у дослідженнях складних процесів сільськогосподарського виробництва. / Ред. кол.: В.С. Крамаров / — К., Урожай, 1972. — С. 10-17.
5. Определение оптимальной потребности в тракторах и сельхозмашинах (методические рекомендации по проектированию и эксплуатации автоматизированной системы расчетов) / — Минск, НИИЭиЭММП при Госплане БССР. 1979. — 114с.
6. Л.В. Погорелый, В.Г. Бильский, Н.П. Кононенко Научные основы повышения производительности сельскохозяйственной техники. — К.: Урожай, 1989. — 240с.















