13781 (648248), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Рис. 4 Графіки роботи механізаторів при безперервному робочому циклі

Lo — число основних механізаторів;

Ln — число підмінних механізаторів;

25,4 — середньомісячне число робочих днів.

З урахуванням забезпечення регулярних вихідних днів і рівномірно спланованих відпусток, загальне число механізаторів буде дорівнювати:

,

де

Lз — загальне число механізаторів в розрахунку на один трактор;

Nтр — число тракторів у групі, що забезпечують цикл перезмін.

Число годин, відпрацьованих кожним трактором за 7 календарних днів, розраховують по формулі:

.

Коефіцієнт змінності використання техніки:

де

τі — коефіцієнт змінності використання техніки по і-му графіку роботи механізаторів (і = 1, 2, 3, 4, …, 8);

М2, Мі — число годин, відпрацьованих тракторами відповідно по другому та і‑му графіку;

Т2, Ті — число годин, відпрацьованих механізаторами відповідно по другому та і-му графіку.

Кількість механізаторів, необхідних для забезпечення циклу перезмін, знаходять по формулі:

а число тракторів, необхідних для забезпечення циклу перезмін механізаторів:

,

де

Lц — кількість механізаторів в групі.

В таблиці 8 приведені характеристики всіх графіків роботи механізаторів, по яким забезпечуються регулярні вихідні дні.

Наприклад, в господарстві, яке має 17 тракторів, для забезпечення регулярних вихідних днів і рівномірних планових відпусток по графіку 6+1 необхідно мати 20, по графіку 6+2-23, а по графіку 4+2-26 механізаторів.

Таблиця 8

Характеристика режимів роботи і відпочинку механізаторів за графіками безпосереднього виробництва

При циклічних графіках роботи механізатори повинні складати дружній, психологічно сумісний колектив. З цієї точки зору чим менший склад колективу, тим легше добитися злагодженості в роботі і довіри один одному, тим простіше його сформувати. Цій потребі краще всього відповідають графіки 4+2, 5+2, 6+2. Крім того, інтенсивність використання техніки в цих випадках також вища.

По числу вихідних днів основних і підмінних механізаторів графіки 4+1, 5+1, 6+1, 7+1; 4+2, 6+2 рівноцінні, так як всі механізатори в групах одержують однакове число вихідних днів. Графіки 5+2 і 7+2 дещо гірші, так як підмінний механізатор одержує на протязі робочого циклу не два, а тільки один вихідний день. Число вихідних днів в неділю і на протязі року має велике соціальне значення, а воно в різних схемах суттєво різниться.

Вибір того чи іншого способу роботи не може бути однозначним. Виходячи з наявних умов в кожному конкретному господарстві відбирається найбільш прийнятний спосіб організації роботи механізаторів по циклічному графіку.

Вивчення досвіду роботи механізаторів за циклічними графіками показує, що найбільш ефективними вони є тоді, коли відповідають наступним організаційним принципам:

способи і режими організації роботи механізаторів при безперервному характері виробництва забезпечують нормальні умови для чергування праці і відпочинку;

за групою механізаторів закріплюється переважно однорідна техніка;

за весь період функціонування підрозділу зберігається постійним склад механізаторів;

кількість робочих днів кожного механізатора не перевищує шести днів підряд;

способи організації роботи забезпечують кожному механізатору рівну кількість робочих і вихідних днів;

до складу групи (ланки) механізаторів входить не більше семи чоловік.

Організація праці механізаторів за графіком безперервного виробництва потребує тісного узгодження з роботою інженерно-технічної служби.

В єдиному робочому режимі повинні працювати механізаторські колективи, ремонтна майстерня, установки технічного обслуговування, нафтогосподарство, диспетчерський пункт.

Зрозуміло, що за циклічними графіками механізатори працюють під час виконання польових сільськогосподарських робіт.

Для підвищення інтенсивності праці на збиранні зернових культур механізатори переходять на вахтовий метод роботи. Добу розбивають на 6 вахт, тривалість однієї вахти – 4 години. На одному комбайновому агрегаті працюють 4 механізатори. Відпочинок на польовому стані в пересувних вагончиках.

Важливим критерієм підвищення продуктивності машинно-тракторних агрегатів, скорочення строків та поліпшення якості виконання сільськогосподарських робіт є вибір раціональних режимів робочого дня механізаторів.

В ряді господарств ще не відмовились від практики зміни механізаторів на тракторах через добу. В той же час доведено, що втома механізатора наступає після чотирьох годин безперервної праці і прогресує з кожним послідуючим часом роботи.

Враховуючи тривалість світового дня на рис. 26 показані оптимальні режими роботи механізаторів протягом року.

В зимовий період доцільно встановлювати семи годинну робочу зміну із 8 до 17 годин і обідньою перервою з 12-ої до 14-ої години. При десяти годинній тривалості зміни у весняно-осінній періоди механізатори працюють із 7 до 19 годин із двогодинною перервою.

Із квітня по вересень тривалість світового дня (14…17 годин) дозволяє використовувати техніку в дві зміни:

механізатори першої зміни працюють з 5…6 години до 13-ої години (перезміна від 13-ої до 14‑ої години);

механізатори другої зміни з 14-ої до 21…22-ої години.

Схематично графік двозмінної роботи механізаторів можна представити так:

Рис. 5 Оптимальні режими роботи робочого дня механізаторів.

Перший механізатор

Другий механізатор.

Суть приведеної двозмінної роботи полягає в тому, що перезміна механізаторів відбувається один раз на добу. Так, механізатор, який заступив на зміну о 14-й годині працює залежно від періоду робіт до 21…22-ої години, а наступного для, після нічного відпочинку, він працює в першу зміну до 13-ої години. Його змінює напарник, який працює за таким же розпорядком. Під час перезміни обидва трактористи-машиністи проводять технічний догляд агрегату, з’ясовують особливості виконання роботи на даному полі; при цьому виключається заочна передача машин механізаторами.

Впровадження раціональної форми організації двозмінної роботи механізаторів, наприклад, в господарствах Шполянського району Черкаської області дозволило збільшити денний виробіток агрегатів на обробітку кукурудзи з 22…24 га до 38…45 га; скоротити строки посіву озимих культур із 10…12 днів до 6…8 днів.

Однією з головних умов підвищення продуктивності машинно-тракторних агрегатів, скорочення строків та поліпшення якості виконання сільськогосподарських робіт є раціоналізація балансу часу робочої зміни механізатора. Масові дані свідчать, що непродуктивні затрати часу робочої зміни сягають до 40% і більше. Простежується прямий зв’язок рівня раціональності використання робочого часу і змінної продуктивності праці. Свідченням тому є аналіз виконання технічно обґрунтованих норм виробітку на механізованих роботах.

Характеристики

Список файлов реферата