35883 (632385), страница 24
Текст из файла (страница 24)
Стаття 57
Кожний має право на юридичну допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. З метою надання юридичної допомоги діють незалежні об'єднання юристів, а також окремі особи, які мають право надавати таку допомогу.
Стаття 58
Державний контроль за законністю дій посадових осіб, що стосуються прав і свобод громадян, покладається на Уповноваженого Верховної Ради України у правах людини (Народного правозахисника).
Статус і порядок діяльності Уповноваженого Верховної Ради України у правах людини визначаються Конституційним законом.
Стаття 59
Конституційні права і свободи особи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених цією Конституцією і прийнятими на її основі законами, з метою захисту прав і свобод інших осіб, охорони здоров'я та громадської безпеки.
Такі обмеження мають бути мінімальними і відповідати засадам демократичної держави.
У випадках введення воєнного або надзвичайного стану можуть бути обмежені права, передбачені статтями 24, 25, 26, 29, 33, 36, 37, 38, 39, 40, 41 Конституції, і лише на той термін і в тій мірі, які обумовлюються гостротою відповідного стану.
Нагляд за дотриманням умов обмеження конституційних прав і свобод громадян покладається на Уповноваженого Верховної Ради України у правах людини.
Глава 6. ОСНОВНІ ОБОВ'ЯЗКИ
Стаття 60
Кожний зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції і законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності за виконання обов'язків.
Стаття 61
Захист Батьківщини є обов'язком громадянина України, Громадяни України несуть військову службу відповідно до закону.
Стаття 62
Кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 63
Кожний зобов'язаний не завдавати шкоди природі, історико-культурній спадщині, відшкодовувати завдані їм збитки.
РОЗДІЛ III. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВА
Глава 7. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 64
Громадянське суспільство ґрунтується на засадах свободи і рівноправності людей, самоорганізації і саморегулювання.
Держава підпорядковується служінню громадянському суспільству і спрямовує свою діяльність на забезпечення рівних можливостей для всіх як основи соціальної справедливості.
Правове регулювання в громадянському суспільстві здійснюється в межах, визначених цією Конституцією, і спрямоване на забезпечення інтересів людини.
Глава 8. ВЛАСНІСТЬ
Стаття 65
Власність в Україні є приватною і суспільною. Приватною є власність окремих громадян і їх об'єднань. Суспільною є державна і комунальна (муніципальна) власність. Законом гарантується соціальна функція власності.
З метою забезпечення загальнодержавних інтересів закон встановлює вичерпний перелік об'єктів власності, які можуть знаходитись виключно у державній власності.
Стаття 66
В Україні відповідно до закону можуть бути об'єкти права власності іноземних держав, їхніх громадян і міжнародних організацій. Право приватної власності на землю надається лише громадянам України на підставах і в межах, визначених у законі.
Стаття 67
Примусове відчуження приватної власності може мати місце лише з мотивів суспільної необхідності як виняток і за умови попереднього і повного відшкодування державою її ринкової вартості.
Примусове відчуження приватної власності з наступним повним відшкодуванням її ринкової вартості допускається лише за умов воєнного чи надзвичайного стану.
Конфіскація майна може мати місце у випадках, обсязі і порядку, встановлених законом, лише у зв'язку із скоєнням правопорушення.
Глава 9. ПІДПРИЄМНИЦТВО
Стаття 68
Закон Гарантує свободу підприємництва, договорів і сумлінної та ненадмірної конкуренції.
Забороняється безпосереднє втручання державних органів у господарську діяльність приватних та комунальних підприємств, за винятком випадків введення воєнного або надзвичайного стану.
Стаття 69
Закон Гарантує право трудових колективів брати участь в управлінні державними і комунальними підприємствами, створювати для цього необхідні контрольні та інші громадські (крім політичних) органи та організації.
Стаття 70
Забороняється монополістична діяльність, яка спрямована або призводить до зловживання домінуючим становищем на ринку.
Межі і види державної монополії встановлюються законом.
Стаття 71
Держава захищає інтереси споживачів, підтримує громадські форми їх охорони, здійснює контроль за якістю і безпекою продукції, усіх видів обслуговування.
Глава 10. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА
Стаття 72
В Україні визнається пріоритет екології над економікою.
Держава здійснює екологічну політику, спрямовану на забезпечення екологічної безпеки шляхом раціонального природокористування, охорони навколишнього природного середовища, збереження генетичного фонду живої природи, здійснення екологічної освіти населення.
Стаття 73
В Україні здійснюється державна та заохочується громадська та інші види екологічної експертизи.
Проведення екологічної експертизи є обов'язковим у процесі законотворчої, проектної, господарської та іншої діяльності, наслідки якої впливають на стан навколишнього середовища.
Стаття 74
Будь-які порушення екологічних стандартів, приховування екологічної інформації або її спотворення є суспільне небезпечними і караються законом.
Рішення громадських об'єднань не є обов'язковими для населення, державних органів місцевого самоврядування.
Стаття 87
Професійні спілки утворюються для захисту економічних і соціальних прав та інтересів трудящих.
Професійні спілки здійснюють свою діяльність на підприємствах і в установах незалежно від форм власності.
Стаття 88
Закон захищає права та інтереси релігійних організацій.
Усі віросповідання, релігійні організації та конфесії є рівними перед законом. Встановлення будь-яких переваг або обмежень однієї релігії, віросповідання, релігійної організації чи конфесії щодо інших не допускається.
Глава 14. СВОБОДА ІНФОРМАЦІЇ
Стаття 89
В Україні гарантується свобода інформації. Законом забезпечуються рівні права і можливості доступу до інформації.
Стаття 90
Засоби масової інформації є вільні. Цензура засобів масової інформації забороняється.
Засновниками засобів масової інформації можуть бути фізичні та юридичні особи.
Не допускається монополізація будь-якого виду засобів масової інформації.
Стаття 91
Засоби масової інформації мають право на одержання відомостей від державних органів, об'єднань громадян, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ й організацій, посадових осіб, а також вірогідних даних про їхню діяльність.
Забороняється використання засобів інформації для розголошення відомостей, що становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, для закликів до повалення конституційного ладу чи захоплення влади, до порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, розпалювання расової, національної, релігійної ворожнечі, зазіхання на права і свободи людини та суспільну мораль.
Примусове призупинення діяльності або ліквідація засобів масової інформації здійснюються в судовому порядку.
РОЗДІЛ IV. ПРЯМЕ НАРОДОВЛАДДЯ
Стаття 92
Основою народовладдя в Україні є суверенна воля її народу.
Народне волевиявлення здійснюється через референдуми, вибори, народну законодавчу ініціативу, всенародні і місцеві обговорення найважливіших питань державного і громадського життя та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 93
Право голосу на референдумах і виборах мають громадяни України, що досягли 18 років на час їх проведення.
Права голосу не мають громадяни, визнані судом недієздатними.
Стаття 94
Референдум і вибори призначаються Верховною Радою України, Верховною Радою Республіки Крим, обласними (земельними) Радами і органами місцевого самоврядування за власною або народною ініціативою у відповідності з конституційними законами про референдум і вибори.
Всеукраїнський референдум призначається за вимогою не менше двох мільйонів громадян України, які мають право голосу, або не менше половини депутатів Верховної Ради України.
У випадку, передбаченому статтею 135 цієї Конституції, референдум призначається Президентом України.
Обласні (земельні) і місцеві референдуми призначаються за вимогою не менше однієї десятої частини громадян України, які постійно проживають на відповідній території і мають право голосу, або на вимогу не менше половини депутатів обласної (земельної) Ради або радників органу місцевого самоврядування.
Стаття 95
Виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміни території України та вступ її до міждержавних союзів
Обласні (земельні) і місцеві референдуми є обов'язковими при вирішенні питань про зміни в адміністративно-територіальному поділі та перейменуванні адміністративних одиниць.
Стаття 96
Виборчий процес здійснюється на засадах:
1) гласності і відкритості;
2) вільного і рівноправного висунення претендентів та кандидатів громадянами, громадськими об'єднаннями та політичними партіями;
3) неупередженості до кандидатів з боку державних органів, установ і організацій, органів місцевого самоврядування;
4) забезпечення державою рівних можливостей всім кандидатам у проведенні виборчої кампанії;
5) свободи агітації;
6) контролю за джерелами та встановленими законом обмеженнями фінансування та витратами на виборчу кампанію.
Стаття 97
Народ здійснює законодавчу ініціативу шляхом внесення до Верховної Ради законопроекту.
Законопроект вноситься від імені не менше 300 тисяч громадян, які мають право голосу.
Законопроект про зміни та доповнення до Конституції вноситься від імені не менше 1 мільйона громадян, які мають право голосу.
РОЗДІЛ V. ВЕРХОВНА РАДА
Стаття 98
Єдиним органом законодавчої влади України є Верховна Рада України.
Стаття 99
Верховна Рада згідно з Конституцією України правомочна вирішувати будь-які питання державного і суспільного життя України, крім тих, що вирішуються виключно всеукраїнським референдумом або віднесені до відання Президента України, виконавчої та судової влади, областей (земель), Республіки Крим, а також органів місцевого самоврядування.
Глава 15. СКЛАД І ФОРМУВАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Стаття 100
Верховна Рада складається із 450 депутатів України, які обираються безпосередньо народом терміном на 4 роки.
Депутатом України може бути громадянин України, який має право голосу, не молодший двадцяти п'яти років на день виборів, постійно проживає в Україні.
Стаття 101
Депутати представляють український народ і є відповідальними перед виборцями.
Стаття 102
Закон Гарантує умови для безперешкодного і ефективного здійснення депутатами України своїх повноважень.
Депутати України виконують свої функції на постійній основі. На період дії депутатського мандата вони звільняються з попереднього місця роботи.
Депутатам України забороняється займатися підприємницькою діяльністю, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової і викладацької.
Інші випадки несумісності мандата депутата України встановлюються Конституційним законом про статус депутата України.
Стаття 103
Депутатам України Гарантується парламентська недоторканність.
Депутати України юридичне не відповідальні за голосування або висловлювання у Верховній Раді і її органах, за винятком звинувачення у наклепі та образах.
Повноваження депутатів України не можуть бути обмежені навіть в разі введення воєнного чи надзвичайного стану.
Депутати України не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, арештовані або піддані заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без попередньої згоди на це Верховної Ради.
Подання про позбавлення депутата України парламентської недоторканності вносить до Верховної Ради Генеральний прокурор України.
Стаття 104
Повноваження депутата України припиняються одночасно з припиненням повноважень Верховної Ради.
Дострокове припинення повноважень депутата України за рішенням Верховної Ради може бути у випадках:
1) невиконання ним без поважних причин протягом двох місяців вимоги щодо несумісності депутатського мандата;
2) складення повноважень за його особистою заявою;
3) обвинувального вироку суду щодо нього, що набрав чинності;
4) визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
5) втрати ним громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України.
Повноваження депутата України достроково припиняються також відповідно до закону про відкликання депутата України виборцями.
Глава 16. ПОВНОВАЖЕННЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ
Стаття 105
Верховна Рада вносить зміни і доповнення до Конституції України з наступним затвердженням всеукраїнським референдумом.
Верховна Рада ухвалює конституційні закони України, які передбачені статтями 17,58, 94, 102, 130, 145, 153, 167, 177 цієї Конституції, а також інші закони України, вносить до них зміни і доповнення, здійснює їх офіційне тлумачення.
Стаття 146
Виключно Конституцією і законами України визначаються:
1) громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців і осіб без громадянства;