35883 (632385), страница 28
Текст из файла (страница 28)
8) музеї, бібліотеки, театри, історико-культурні заповідники та інші заклади культури;
9) міська, селищна і сільська міліція;
10) транспорт загального користування, автомобільні шляхи республіканського значення; водопровід;
11) мисливство у внутрішніх лісах і рибальство у внутрішніх водах;
12) санітарна і лікарняна служба.
Стаття 171
Республіка Крим здійснює розпорядчі і контрольні повноваження з наступних питань:
1) здійснення права власності на об'єкти, що належать Республіці Крим;
2) прийняття рішень з питань територіального устрою Республіки Крим (встановлення і зміна меж районів, населених пунктів, віднесення населених пунктів до категорії міст; найменування і перейменування міст, районів, селищ міського типу, сіл) з наступним затвердженням Верховною Радою України;
3) організація і проведення республіканських виборів і референдумів;
4) надання згоди на призначення посадових осіб відомств і установ, що безпосередньо підпорядковані центральним органам;
5) складання і затвердження бюджету на основі єдиної податкової політики України; встановлення доходів, що складають доходну частину бюджету Республіки Крим;
6) розробка і реалізація у відповідності з загальнодержавними програмами програм розвитку економіки Республіки Крим, науково-технічного прогресу, програм соціального і культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони навколишнього середовища; створення і функціонування вільних економічних зон згідно з законодавством України;
7) визначення статусу місцевостей як курортів, встановлення зон санітарної охорони курортів та їх правового режиму;
8) оголошення карантину і зон стихійного лиха;
9) реалізація державної політики в галузі культури, розвитку мови і національних традицій, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, а також використання і охорона історико-культурної спадщини; участь у розробці і реалізації програм України в сфері демографічної і міграційної політики;
10) охорона правопорядку і боротьба із злочинністю;
11) участь (в межах її повноважень) у зносинах України з іншими державами та міжнародними організаціями;
12) утворення і формування органів судової влади відповідно до судової системи України;
13) встановлення почесних звань Республіки Крим та заснування інших нагород.
В Республіці Крим є представництво Президента України.
Представництво Президента здійснює контроль за реалізацією Конституції і законів України, указів Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України.
Уряд Республіки Крим має постійне представництво в столиці України.
Стаття 172
Конституційним законом України Республіці Крим можуть бути додатково делеговані й інші повноваження.
Республіка Крим здійснює свої повноваження в повному обсязі, за винятком тих питань, які законами України передані органам місцевого самоврядування.
Стаття 173
Республіка Крим користується фінансовою самостійністю в межах, встановлених законами України.
У розпорядження Республіки Крим надходять її республіканські податки і збори, а також відрахування з загальнодержавних податків, розмір яких визначається в залежності від її потреб. Республіка Крим має власність згідно з законодавством України.
Обсяг повноважень Республіки Крим, встановлений цією Конституцією, не може бути змінений без згоди на те Верховної Ради України та Верховної Ради Республіки Крим.
Стаття 174
Республіка Крим не має права встановлювати мито на ввезення або транзит товарів. Не можуть також застосовуватись будь-які інші заходи, які перешкоджають вільному пересуванню осіб і майна на її території.
Стаття 175
Республіка Крим може укладати з областями (землями) угоди, окрім політичних, при умові дотримання законів України.
Стаття 176
Законодавча влада в Республіці Крим належить Верховній Раді Республіки Крим.
Виконавча влада в Республіці Крим належить Уряду Республіки Крим.
Повноваження, порядок формування і діяльність Верховної Ради і Уряду Республіки Крим визначаються Конституційним законом України і Конституцією Республіки Крим.
З питань, віднесених до її повноважень, Верховна Рада Республіка крим приймає закони, а Уряд Республіки Крим — постанови і розпорядження, які е обов'язковими до виконання на її території.
Глава 21. ОБЛАСТІ (ЗЕМЛІ)
Стаття 177
Області (землі) самостійно вирішують питання, віднесені до їх відання Конституцією та законами України.
Правовий статус областей (земель) визначається цією Конституцією і Конституційним законом України.
Межі між областями (землями), областями (землями) і Республікою Крим можуть бути змінені угодами між ними за згодою Верховної Ради України.
Стаття 178
Області (землі) здійснюють нормативне регулювання, а також розпорядчі і контрольні повноваження в обсязі і на умовах, передбачених для Республіки Крим в статтях 170 і 171, за винятком пп. 11—13 статті 171 цієї Конституції, питань, переданих законами України органам місцевого самоврядування.
Конституційним законом України областям (землям) можуть бути додатково делеговані й інші повноваження.
На області (землі) поширюються також права та вимоги, передбачені статтями 174 і 175 цієї Конституції.
Стаття 179
Органи державної влади області (землі) діють в межах власних повноважень на основі Конституції і законів України, указів Президента, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів.
Стаття 180
В областях (землях) для вирішення питань, віднесених Конституцією і конституційними законами України до їх відання, створюються обласні (земельні) Ради і обласні (земельні) виконавчі комітети, які діють за принципом розподілу влад.
Стаття 181
Обласна (земельна) Рада складається з депутатів, які обираються терміном на 4 роки по виборчих округах з приблизно рівною кількістю виборців.
Кількісний склад обласних (земельних) Рад визначається самими Радами, але не повинен перевищувати 75 депутатів.
Стаття 182
Обласна (земельна) Рада із числа депутатів обирає голову обласної (земельної) Ради.
Голова обласної (земельної) Ради:
1) організує роботу Ради, веде її засідання;
2) здійснює загальне керівництво підготовкою питань, які підлягають розгляду на засіданнях Ради, підписує акти, ухвалені Радою;
3) представляє Раду у зносинах з державними органами, громадськими об'єднаннями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, установами і громадянами;
4) формує секретаріат Ради і організує його роботу;
5) розпоряджається бюджетними асигнуваннями, які виділяються на утримання Ради і її функціонування;
6) здійснює інші функції, передбачені законом.
Стаття 183
Обласна (земельна) Рада здійснює нормотворчі, установчі і контрольні функції у межах і порядку, визначених Конституційним законом України.
З питань, віднесених до її компетенції, обласна (земельна) Рада ухвалює рішення, які є обов'язковими для виконання на території області (землі).
Стаття 184
Повноваження обласної (земельної) Ради можуть бути достроково припинені у випадках:
- якщо вона прийняла рішення, спрямоване на порушення територіальної цілісності України, самочинну зміну її державно-територіального устрою;
- грубо порушила Конституцію і закони України та не бажає привести своє рішення у відповідність з ними;
- не може приймати рішення через неможливість сформувати протягом двох місяців депутатську більшість у своєму складі.
Рішення про дострокове припинення повноважень і призначення нових виборів обласної (земельної) Ради приймає Верховна Рада України за поданням Президента.
Стаття 185
Обласний (земельний) виконавчий комітет є органом державної виконавчої влади.
Очолює обласний (земельний) виконавчий комітет голова обласного (земельного) виконавчого комітету, який обирається населенням області (землі) на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні і затверджується у. азом Президента України.
Склад обласного (земельного) виконавчого комітету затверджується обласною (земельною) Радою за поданням голови обласного (земельного) виконавчого комітету.
Обласний (земельний) виконавчий комітет підконтрольний і підзвітній (земельній) Раді, а також підпорядкований Кабінету Міністрів та Президенту України.
Стаття 186
Голова обласного (земельного) виконавчого комітету організує роботу обласного (земельного) виконавчого комітету, здійснює керівництво його апаратом, контролює дотримання Конституції, забезпечує реалізацію законів України, указів і розпоряджень Президента України, постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, а також координує і контролює діяльність органів внутрішніх справ, національної безпеки, оборони та інших органів в областях (землях), що підпорядковані центральним органам державної виконавчої влади.
Стаття 187
Обласна (земельна) Рада двома третинами голосів від загальної кількості депутатів може виразити недовір'я голові обласного (земельного) виконавчого комітету, що тягне за собою відставку усього його складу.
У випадку грубого порушення Конституції, законів України, указів і розпоряджень Президента, постанов чи розпоряджень Кабінету Міністрів України голова обласного (земельного) виконавчого комітету може бути усунутий з посади Указом Президента України.
Глава 22. МІСЦЕВЕ САМОВРЯДУВАННЯ
Стаття 188
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними колективами сіл, селищ, міст і районів безпосередньо і через обрані ними органи.
Органами місцевого самоврядування є сільські, селищні, районні і міські Ради.
Система місцевого самоврядування включає також місцеві референдуми та інші форми територіальної самоорганізації громадян.
Стаття 189
Сільські, селищні, районні, міські Ради складаються із радників, які обираються виборцями терміном на 2 роки.
(Варіант: Районні Ради складаються з радників, які обираються за певними квотами сільськими, селищними, міськими (міст районного значення) Радами).
Кількісний склад Рад визначається самими Радами, але не більше 30 радників).
Очолює сільську, селищну, районну, міську Раду голова, який обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні.
Голова Ради є одночасно головою виконавчого органу сільської, селищної, районної, міської Ради.
Стаття 190
Органи місцевого самоврядування мають право юридичної особи і наділяються власною компетенцією, яка не може бути змінена інакше як законом або договором. У межах своєї компетенції ці органи діють незалежно і самостійно. Не допускається втручання з боку державних органів і їхніх посадових осіб в законну діяльність місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування різних рівнів за взаємною згодою, на підставі договорів можуть перерозподіляти між собою окремі повноваження з урахуванням місцевих демографічних, територіальних, економічних умов і національних особливостей.
Органи місцевого самоврядування можуть делегувати частину своїх повноважень органам самоврядування, які створюються за місцем проживання громадян (будинках, вулицях, кварталах, мікрорайонах, житлових комплексах і т.п.), передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень.
У порядку і в межах, встановлених законом, органи місцевого самоврядування здійснюють делеговані їм повноваження органів державної виконавчої влади.
Стаття 191
Районні, міські (міст обласного і загальнодержавного значення) Ради координують роботу сільських, селищних, міських (міст районного значення) Рад при проведенні ними міжтериторіальних заходів, забезпечують збалансування сільських, селищних і міських бюджетів.
Міські Ради міст обласного і загальнодержавного значення мають право вирішувати питання про ліквідацію існуючих або створення нових районів у місті, про поділ міста на інші одиниці з метою утворення там своїх територіальних органів управління.
Стаття 192
Органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень вирішують питання господарського, соціального, культурного, природоохоронного значення, розробляють, затверджують і виконують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць, встановлюють передбачені законом місцеві податки і збори, розпоряджаються комунальною власністю, вирішують інші питання, що випливають з потреб відповідного територіального колективу громадян.
Майно, доходи і комунальні підприємства є виключною власністю територіальних колективів, на яку поширюються ті ж Гарантії, що і на інші форми власності, закріплені цією Конституцією.
Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, а також особами, майно яких не належить до комунальної власності, будуються на податковій і договірній основі.
Стаття 193
Органи місцевого самоврядування ухвалюють рішення.
Рішення органів місцевого самоврядування доводяться до відома тих, кого вони стосуються, і є обов'язковими для виконання на відповідній території. Вони не повинні суперечити Конституції, законам України, іншим правовим актам.