24932-1 (630307), страница 5
Текст из файла (страница 5)
Основні передумови ЗТ:
- фін. Мотиви, бо проведення операцій на компенсаційній основі було викликано відсутністю твердою валюти в Укр.
- комерційні мотиви. В ряді випадків компенсаційні операції є єдиним можливим шляхом виходу на зовнішні ринки.
- технологічні мотиви . Завдяки яким більшість країн, що розвиваються одержують можливість придбати відносно новітні технології, а розвинуті країни одержали можливість подовжити життєвий цикл товару.
-
соціальні мотиви ЗТ пожвавлює товарообмін, а отже вирішення ряду соціальних питань.
-
Типізація торгівлі на умовах кооперації.
Коопераційна т – торгівля на умовах кооп-ції, звязує вироб-і інтереси госпо-ко незалежних фірм і організацій. Типи:
Виробнича кооп-ія, змист якої у виробництві товарів не для ринка в загалі, а за завданням та техничним вимогоам конкретних замовників.
Збутова кооп-ія – співпрація незалежних виробників у сфері спільної реалізації продукції на ринку.
Виробничо-сбутова кооп-ція - поглиблення виробничої кооперації до збутової чи навпаки.
Торгівля у складі консорціума – це тимчас. союз госпо-ств, незал-их фірм, метою якого є різни види скоординованої підпр-кої діяльн-ті для спільної боротьби за отримання заказу та його спільного виконання. Риси консорц.: 1. Створення К. оформ-ся угодою. 2. К. може пердба-ти створення юирид-ної особи. 3. Компанії, що входять в К., повністю зберігають юрид та фін-ву самостійність. 4. К. К. не має своєї організ-ної структ-ри. 5. К. сворюється для високоякісн-го виконання термінових та високовартісних замовлень, які потребують консолідації зусиль та коштів, наук-техничних, фін-их, виробн-их та супроводж-чих компаній.
Види К.:
-Закриті: фірма-замовник укладає контракт з кожним з учасників окремо.
-Відкриті: всі учасники підпорядковуються обраному лідеру і несуть солідарну відповідальність за забовяз-ня К.
Лідер К. коорд-нує спільну діяльність учасників та отримує за це винагороду. Замовник укладає угоду тільки з лідером К., який несе повну відповідальність за виконання забовязань.
-
Тенденції та динаміка торгівлі сиров-ми товарами.
1Довгострокове перевищення пропозиції над попитом.
2Настабі-сть, непостійність ринку сировини. 2 групи факторів: постійні (інфляція, НТП, сезонність спожи-ня, відносно не чутливий до цін попит, регулярність ринку), тимчасові (політ конфлікти, стихійні лиха, відносна нечутливість до цін пропозиції).
32-га тенденція на ринку сир-ни: ресурсозбер-ня та індустр-ція (2 протилеж-ті).
4Зростання попиту на облагороджений експорт, що складається з сировини глибокої переробки, спец-но підготовленої сировини, полуфабрик-ів, що значно знижує трансп-і витрати та на утилізацію.
5Посилення вимог до еколо-ої безпеки сировини.
6Вагомі позиції ТНК на ринках сировини.
7Скорочення питомої ваги продовольчого та с/г експорту в заг/світ масшт-бі.
8Високий ступінь регулювання ринку сиро-ни.
-
Сировинні кризи та шляхи їх подол-я.
Три різновиди регулювання ринку сировини:
-
М/н торгівельні угоди – угоди між країнами, що вироб-ть та спожи-ть, з метою стабіл-ції цін та поставок. Три принципи- 1.система буферних запасів, які ствоюються чи за ініціативою ЮНКТАД, чи за рахунок засобів сторін, що домовляються, 2.обмеження амплітуди цінових коливань, що полягає у встановленні цінового коридора, 3. Сист-а квот, ефективна при наявн-ті явного лідеру на світ-му сиров-му ринку.
-
картелі вироб-ків, обднання фірм, як правило однієї галузі, які вступають між собою в угоди, які стосуються різних сторін у підприєм-ій діяльності,а саме: угоди про ціну, ринки сбуту, умови найму роб.сили,асортимент.
-
сист-а м/н бірж – особливий вид постійного ринку, що охплює дек-ко Д-ав, на якому відбуваються угоди куп/прод на певні біржеві товари.
19. Політика ОПЕК на світовому нафтовому ринку.
В 1960р. у відповідності з резолюцією представ-ників урядів 5 країн: Іран, Ірак, Кувейт, Сауд. Арав.і Венесуели в Багдаді створена ОПЕК. Тому для ОПЕК число “5” є знаковим. Пізніше в ОПЕК вступили ще 6 країн: Катар, ОАЕ, Лівія,Алжир, Нігерія та Індонезія. Штаб-квартира ОПЕК знаходиться в Австрії в Вені.
Всі країни, що входять в ОПЕК залежать від експорту нафти: 48% ОАЕ – 97% Нігерія. Най-менш залежною є Індонезія., вона диверсифікує експорт і поставляє на світовий ринок деревину, уголь, газ і турист.послуги.
Від експорту нафти ОПЕК в сер.отримує 160$ на рік.
Осн.цілі ОПЕК:
1)уніфікація і координація нафтової політики країн-членів;
2)пошук найб.оптимальних колект.і індив.засобів захисту інтересів країн-членів.
3) визначення ефективних засобів підтримки стабільності цін на світ.ринку нафти.
4)забезп-ня сталих доходів країн-експ-ів нафти.
5)забезп-ня ефект-ті і рентаб-ті постач-ня країн-спож-чів.
6)забезп-ня справедливих доходів від інвестицій в нафт.пром-ть.
Мех-зм регул-ня нафти країнами ОПЕК дуже простий: встановл-ня денного ліміту видобутку нафти, його корректуваня в зал-ті від кон”юнкту-ри, розподілу між країнами і контроль за викон-ням дер-ми своїх квот. Сауд.Арав.-найб.виробн-к нафти, вона і встан. Ціни на нафту.При падінні цін ОПЕК скорочує обсяги видо-бутку нафти і ціни підвищуються і навпаки.
20. Міжнародні товарні угоди (МТУ) в системі регулюваня світової економіки.
МТУ – це угода між країною-виробником і краї-ною-споживачем, спрямована на стабілізацію цін. Деякі товари, наприклад мідь, продаються і купуються на відносно вільному ринку. Причина-ми різких коливань цін можуть бути фактори по-питу та пропозиції, а також спекулят.операції. Однак виробник і споживачі в рівній мірі зацікав-лені в стабільності системи ціноутворня, яка доз-воляє прогпозувати майб.витрати і доходи і тим самим полегшує планування діяльнті. МТУ осно-вані на 3 принципах:
1)сис-ма буферн.запасів, яка створ-ся за ініціати-вою ЮНКТАД або за рах-к коштів країн, що домовл-ся.
2)обмеження амплітуди цінових коливань, шля-хом встановл-ня цінового коридору.
3)сис-ма квот, яка ефект-на при наявн-ті явного лідера на сировинному ринку.
21. Умови картельного регул-ня цін на м/н рин-ках сировини.
Картелі – об”єднання фірм, як правило, в одній галузі, які виступають між собою в угодах, що торкаються різних сторін їх спільної підприємн. діяльності: угоди про ціни, ринки збуту, асорти-мент, умовах найму роб.сили, спрямування використованих разом патентів.
Характ.риси картелю:
1) договірний характер угод;
2) форма змовлення з метою позбавлення конку-рентів;
3) усі фірми, що входять в картель, повністю збе-рігають свою юрид, фін, госп.самостійність;
4) іноді карт.угоди розповсюдж. не тільки на газузь збуту, але і на сферу вир-ва продукції.
5) наявність сис-ми примушення.
Діяльність картелей допускається в випадках:
1)картель контролює не більше 5% визначеного ринку або оборот фірм, які входять до карте-лю, складає не більше 200млн.євро на рік.
2) картель займається освоєнням нового ринку.
3) існування картелю корисно для всієї екон-ки.
4) у випадку створення антикризового картелю.
Картелі об”єдн-я з метою обмеж-я на ринку пропозиції товарів, чим менша пропозиція тим більша ціна на прод-ю.
22.Організ.форми техн.обслуг-ня торгівлі комплектним обладн-ням.
Торгівля компл.обладн-ням - єдиний закінчений технолог.комплекс, який передбачає наявність інституту гаранта.
Організ.форми техн.обслуг-ня торгівлі комплектним обладн-ням:
1)техн.сприяння – поставка обладн-ня без здійсн-ня будів-монтажн.робіт.
2)генеральн.підряд – поставка обладн-ня + здійс-ня будів-монтажн. та пусконаладочних робіт.
3) угоди типу “продукція в руки” – поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, надання допомоги в організації технологічн.процесу.
4) угоди типу “ринок в руки” – поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, на-дання допомоги в організації технологічн.про-цесу + зобов”язання закупити частину вироб-ляємої продукції на поставленому обладнанні.
23. Особливості і характерні риси торгівлі готов.продукцією.
Осн.тенденції торг-лі гот.прод-цією:
1) різке зниж-ня ЖЦ більшості видів гот.прод.;
2) маркетингові особлив-ті: перехід від одиничних до системних продажів;
3) переважання в торг-лі гот.прод. торг-лі машинами і обладн-ням;
4)необхідність допродажного і післяпродажного обслуговування;
5) зростаня вимог до якості і дизайну гот.прод-ї.
Осн.види гот.прод:
1. торг-ля в розібраному вигляді: її “+” і “-“ :
+: 1) забезпечити значну економію на транспорт;
2) проникнути на ринок закритий для гот.прод.
3) ввозити комплект за зниженими митними ставками;
4) забезпечувати можл-сть орг-ції прогресивної збірки.
-: 1) технолог.недоліки: необхідн.забезпеч-ня високої якості доставлених товарів;
2) організац.недоліки: необх.забезпечення високої частоти поставок.
Ця торг-ля поділ-ся на:
1) отверточне вир-во – форма торг-лі , що пе-редбач. поставку комплектуючих ддя повної зборки виробу, кількість комплектуючих не змін-ся впродовж строку дії контракту.
2) прогресивна збірка – орг-я зборочного вир-ва з імпортних узлів і деталей, при якій експ-р зобов”яз.сприяти імп-ру в поетапній прог-рес.збірці виробу з тим, аби до визнач.мо-менту імп-р зміг перейти до самостійного випуску гот.прод; за встан.плату експ-р зді-йснює передачу ліцензії на гот.прод. і ноу-хау на вир-во узлів і деталей + виконує про-ект організ-ї вир-ва. За дод.плату експ-р мо-же поставляти деталі і комплект.д/сборки осн.і допоміжн.обладн-ня.
2. Торгівля компл.обладн-ням - єдиний закінчений технолог.комплекс, який передбачає наявність інституту гаранта.
Організ.форми техн.обслуг-ня торгівлі комплектним обладн-ням:
1)техн.сприяння – поставка обладн-ня без здійсн-ня будів-монтажн.робіт.
2)генеральн.підряд – поставка обладн-ня + здійс-ня будів-монтажн. та пусконаладочних робіт.
3) угоди типу “продукція в руки” – поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, надання допомоги в організації технологічн.процесу.
4) угоди типу “ринок в руки” – поставки обладн-ня, будів-монтаж, пусконалагодж.ро-боти, на-дання допомоги в організації технологічн.про-цесу + зобов”язання закупити частину вироб-ляємої продукції на поставленому обладнанні.
24. Поняття і види “ноу-хау”.
“Н-Х” – являє собою практичне знання і досвід, які не мають правового захисту. Це сукупність різних знань і виробн.секретів: виробн, ко-мерц, фінансов, управлінського хар-ру.
Види “Н-Х”:
1) техн.характеру – рез-ти досвіду і протоколи, рез-ти наково-дослідн.робіт, статистичні розрахунки, методики і т.д.
-
комерц.характеру – картотеки постачальників і споживачів, методи індив.продажів, підвищен-ня ефективності праці, покращення систем.
25. Передумови та сутн.хар-ка торг-лі прод-цією у розібр.вигляді.
Торг-ля прод-цією у розібр.вигляді належ. до торг-лі готов.прод-цією як однієї з форм міжн.торг-лі. Передумови: забезп-я
суттєв.економії на трансп.витратах, проникн-я на ринок, закритий для готов.прод-ції, ввез-я комплектуючих за зниж.митн. тарифами, забезп-я можл-ті орг-ції прогрес. збірки. Недоліки: 1) технологічні- необх-ть забезп-я вис.якості тов-в, що поставл-ся; 2) організаційні- необх-ть забезп-я вис.частоти поставок. Форми торг-лі в розібран.вигляді:
1) відверточне вир-во передб. пост-ку комплект-чих для повн.збирання виробу, кіль-ть компл-чих не змін-ся протягом всього пер-ду дії контр-ту;
2) прогрес.збирання передб. орг-цію збирання вир-ва із імпорт.вузлів та деталей, при якій експ-р зобов”яз-ся сприяти імп-ру в поетапн.прогрес.збиранні виробу, щоб до певн.мом-ту останній зміг перейти до самост.вип-ку готов.пр-ції. За встан.плату експ-р здійсн. передачу ліц-зії на гот.пр-цію і ноу-хау на вир-во вузлів та деталей, також викон. проект орг-ції вир-ва. За дод.плату експ-р може постав. деталі та компл-чі для збирання, осн. та допоміж.вир-во.
26. Осн.форми угод торг-лі комплект.обладн-ям.
Торг-ля компл.обл-ям- вид торг-лі гот.пр-цією і предст. собою єдиний закінч.технолог.комплекс, що передбач. наявн-ть інституц.гарантів (трив.терміни угод). Осн.форми угод торг-лі компл.обл-ям:
1) техн.сприяння полягає у поставці обл-я без здійснення будів-монтажн. робіт;
2) генер.підряд або умови постач-я “під ключ” включ. пост-ку обл-я, здійсн-я будів-монтаж. та пусконалагоджуваних робіт. До об”єму постачань та надан.послуг вход. передача технол-ї, ноу-хау, проектув-я, пост-ка компл.обл-я, його монтаж, провед-я пусконалаг.робіт, проектув-я і буд-во допом.громадс.споруд. “+”: надійно перевірені на підпр-ві постач-ка імп.обл-я та технолог.процеси, суч.будів.обл-я і передові методи буд-ва об”єкту, експл-ції обл-я, поклад-я всієї відпов-ті за буд-во та введ-я в експл-цію на генер.підрядника. “-“: вища вар-ть буд-ва порівняно із закупівлею окрем.видів обл-я та послуг, можл-ть включ-я обл-я, що не корист-я попитом, мінім.участь замовника в буд-ві об-ту.
3) угоди типу “прод-ція до рук” або “під гот.пр-цію” поляг. в постач-і обл-я, будів-монтаж., пусконалаг.робіт + надання допомоги в орг-ції технолог.процесу. Підрядник зобов”яз-ся забезп. експл-цію підпр-ва до досягн-я ним проектн.потуж-ті і освоєння вип-ку пр-ції згідно погодж.номеклатури, якості і кіль-ті.
-
угоди типу “ринок до рук” або “під випуск та реал-цію пр-ції” передб. все те, що і угоди “пр-ція до рук” + зобов”яз-я закуп. частину пр-ції, що вир-ся на поставл.обл-і. Тобто підрядник забезп. не лише експл-цію підпр-ва, але і збут його пр-ції.
27. Заг.хар-ка суч.стану і перспектив роз-ку міжн.технолог.обміну (МТО).
У шир.розумінні міжн.технолог.обмін- проникн-я будь-яких науково-техн.знань і обмін вир.досвідом між країнами. У вузьк.розум-і – це передача наук-техн.знань і досвіду, що віднос-ся до відтворення конкр.технолог.процесів. МТО вист. засобом поглибл-я процесів конц-ції та транснац-ції, що вираж-ся в:
1) обмеженнях доступу до технол-ї сторон.фірм (незалежних);
2) збільш-я обсягів продажів техн-й дочірн.фірмам ( у США 75-80% техн-й реаліз-ся ДФ- IBM).
Більшого пошир-я набув. угоди з над-я комплект.послуг- буд-во “під ключ”, компл.монтаж обл-я.
Суч.стан міжн.технол.обміну: