26438 (630253), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

7) адміністративний арешт.

Законами України може бути встановлено й інші, види адміністративних стягнень.

Законами України може бути передбачено адміністративне видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок.

74. Поняття суб’єктів адміністративного права.

В адміністративному праві під суб’єктом розуміють носія прав та обов’язків у сфері публічного управління, які передбачені адміністративно – правовими нормами, здатного надані права реалізовувати, а покладені обов’язки виконувати.

Складові елементи адміністративної правосуб’єктності:

• Адміністративна правоздатність – це здатність суб’єкта мати права та обов’язки у сфері державного управління. З’являється з моменту виникнення суб’єкта.

• Адміністративна дієздатність – це здатність суб’єкта самостійно, свідомими діями реалізовувати надані йому права і виконувати покладені на нього обов’язки у сфері державного управління. Складовою дієздатності є адміністративна деліктоздатність, тобто здатність суб’єкта нести за порушення адміністративно – правових норм юридичну відповідальність.

• Суб’єктивні права у сфері державного управління – це надана і гарантована державою, а також закріплена в адміністративно – правових нормах міра можливої поведінки у правовідносинах, яка забезпечена кореспондуючим обов’язком іншого учасника правовідносин.

• Суб’єктивні адміністративно – правові обов’язки - це покладена державою і закріплена в адміністративно – правових нормах міра належної поведінки у правовідносинах.

Якщо громадянина не чинить адміністративних правопорушень, то він не є суб’єктом адміністративно – деліктних відносин.

Cуб’єкти:

• Президент України

• Орган виконавчої влади

• Державні службовці, як суб’єкти, у діяльності яких об’єктивуються повноваження державних органів управління

• Громадяни України, іноземці, особи без громадянства

• Органи місцевого самоврядування

• Об’єднання громадян

• СПД

75.Правила і строки накладення адміністративних стягнень

Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненного правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. У разі відмови в порушенні кримінальної справи або закриття
кримінальної справи, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справи або про її закриття.

76.Предмет адміністративного права

Предметом адміністративного права є сукупність особливих управлінських відносин, що складаються у сфері публічного управління.

Відносини, що становлять предмет адміністративного права чи адміністративно – правові відносини – це стійкі правові зв’язки між суб’єктами й об’єктами публічного управління, що виникають у результаті дії адміністративно – правових норм.

Особливості адміністративно – правових відносин:

• виникають у результаті управлінської діяльності з реалізації публічних, найчастіше державно – управлінських, інтересів;

• у них обов’язково бере участь суб’єкт, наділений державою відповідними управлінськими повноваженнями;

• для них, як і для управління взагалі, характерні владність і цілеспрямованість. Це відносини влади і підпорядкування;

• вони захищені правовими засобами, у тому числі і примусовими.

77.Предметна підсудність адміністративних справ

1.Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам

2) усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

2. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки.

3. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

4. Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої інстанції підсудні справи:

1) щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму;

2) щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

5. У разі невизначеності предметної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

78.Призначеня Кодексу адміністративного судочинства

Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

79.Принципи адміністративного судочинства

1. Принципами здійснення правосуддя в адміністративних судах є:

1) верховенство права;

2) законність;

3) рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом;
4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі;

5) гласність і відкритість адміністративного процесу;

6) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду;

7) обов'язковість судових рішень.

80.Припинення державної служби

Підстави припинення державної служби

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:
1) порушення умов реалізації права на державну службу;

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог;

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби;

4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії;

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі;

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги;

7) неподання або подання державним службовцем неправдивих відомостей щодо його доходів, передбачених.
Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби. За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.

Відставкою є припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою. Підставами для відставки є принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі; примушування державного службовця до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить чинному
законодавству, що може заподіяти значної матеріальної або моральної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям або об'єднанням громадян, громадянину; стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень.

Відставка приймається або в ній дається мотивована відмова державним органом або посадовою особою, які призначили державного службовця на цю посаду. Рішення про прийняття відставки або відмову в ній приймається у місячний термін. У разі відмови у відставці державний службовець повинен продовжувати виконання службових обов'язків і має право на звільнення в порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України.

У разі відставки державного службовця, який не досяг пенсійного віку, але має страховий стаж для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років і відпрацював на посадах першої чи другої категорії не менш як п'ять років, йому виплачується щомісячно 85 відсотків його посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та за вислугу років до досягнення пенсійного віку.
При досягненні пенсійного віку державним службовцем, який перебуває у відставці, йому призначається пенсія як державному службовцю. У разі призначення пенсії за віком, працевлаштування, засудження за скоєння злочину виплати, передбачені частиною четвертою цієї статті, припиняються.
Рішення про припинення державної служби може бути оскаржено державним службовцем безпосередньо до суду.

81. Провадження за зверненням громадян

Право громадян на звернення є Конституційним.

Види: індивідуальне чи колективне, письмове або усне; пропозиція, зауваження, скарга.

Розгляду не підлягають: анонімні звернення; повторні звернення від одного й того самого громадянина, з одного і того самого питання, до одного і того самого органу за умови, що перше звернення вирішено по суті; звернення з порушенням встановлених законодавством термінів; звернення осіб визнаних судом недієздатними.

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Оскаржені можуть бути дії або рішення:

• внаслідок яких порушено права, законні інтереси, свободи громадян;

• створено перешкоди для реалізації громадянином його прав, законних інтересів, свобод;

• незаконно покладено на громадянина будь – які обов’язки;

• громадянина незаконно притягнуто до відповідальності.

Стадії провадження:

• подання громадянином звернення та прийняття його до розгляду органом, що веде провадження;

• розгляд справи;

• ухвалення рішення;

• перегляд рішення у зв’язку з його оскарженням або опротестуванням;

• виконання рішення;

Види суб’єктів провадження за зверненням громадян:

• суб’єкти, що звертаються (Дієздатні громадяни України, іноземці та особи без громадянства);

• суб’єкти, що розглядають звернення (органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об’єднання громадян, засоби масової інформації, прокурори);

• допоміжні суб’єкти (адвокат, представник, представник трудового колективу, представник організації, особи з вини яких було допущено правопорушення);

• патронатні суб’єкти (законні представники неповнолітніх та недієздатних осіб, трудові колективи).

82.Прокурорський нагляд

Прокуратура здійснює нагляд:

1. за додержанням законів органами, які проводять оперативно – розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

2. за додержанням законів у разі виконання судових рішень з кримінальних справ, а також у разі застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Формами реагування прокурора на встановлені у процесі нагляду порушення законодавства є протест прокурора, припис, подання, постанова.

Протест прокурора

Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи.
У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.

Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)