182943 (629695), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Розрахунки до підрозділу 2.2:

1. За результативною ознакою (реалізація, тис. грн.):

Знаходимо кількість груп за формулою:

,

де - кількість груп; - кількість одиниць сукупності.

Отже, нашу загальну кількість областей (25) групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал за формулою:

де - найбільше і найменше значення ознаки; - кількість груп.

Таблиця 2

Ряд розподілу реалізації яєць

Оскільки з'являється значення нуль в частотах, то групуємо дані в 4 групи, а отже інтервал групування:

_{Отримаємо таблицю:}

Ряд розподілу реалізації яєць

Спробуємо розбити на 3 групи:

Інтервал групування:

_{Отже, в результаті отримаємо таблицю:}

Ряд розподілу реалізації яєць

Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для результативної ознаки:

• Гістограма

Рис 2.1. Гістограма розподілу реалізації яєць в областях

• Полігон

Рис 2.2. Полігон розподілу реалізації яєць в областях

• Кумулята

Рис 2.3. Кумулятивна гістограма розподілу реалізації яєць в областях

• Огіва

Рис 2.4. Огіва розподілу реалізації яєць в областях

1. За факторною ознакою (кількість, млн. шт.):

Аналогічно визначаємо кількість груп:

_{отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал групування:}

Отримуємо дані для таблиці:

Таблиця 3

Ряд розподілу кількості яєць, млн. шт.

Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки

• Гістограма

Рис 2.5. Гістограма розподілу кількості яєць в областях

• Полігон

Рис 2.6. Полігон розподілу кількості яєць в областях

• Кумулята

Рис 2.7. Кумулятивна гістограма розподілу кількості яєць в областях

• Огіва

Рис 2.8. Огіва розподілу кількості яєць в областях

2. За факторною ознакою (ціна за тисячу штук, грн):

Визначаємо кількість груп:

_{отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал групування:}

Отримуємо дані для таблиці:

Таблиця 4

Ряд розподілу за ціною за тисячу, грн.

Графічне зображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки (ціна за тисячу штук, грн):

• Гістограма

Рис 2.9. Гістограма розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.

• Полігон

Рис 2.10. Полігон розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.

Кумулята

Рис 2.11. Кумулятивна гістограма розподілу ціни тисячу штук по областям, грн.

• Огіва

Рис 2.12. Огіва розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.

2.3 Середні величини

Середня величина – це узагальнюючі показник, які характеризують рівень варіруючої ознаки в якісно однорідній сукупності.

Сукупність, яку ми збираємося характеризувати середньою величиною повинна бути:

1) якісно однорідною, однотипною;

2) складатися з багатьох одиниць.

Середні величини можуть бути абсолютними або відносними залежно від вихідної бази.

Середні можуть бути прості і зважені.

Найбільш простим видом середніх величин є середньоарифметична проста

Найбільш простим видом середніх величин є середньоарифметична проста:

,

де n – кількість одиниць сукупності,

x – варіруюча ознака.

Вона застосовується в тому випадку, коли у нас варіююча арифметична ознака має різні значення, і є незгруповані дані.

Якщо ж ми маємо згруповані дані, або варіруюча ознака зустрічається декілька раз, то застосовується середня арифметична зважена.

,

де x – варіруюча ознака,

f – абсолютна кількість повторення варіруючої ознаки.

Середня гармонічна – це обернена величина до середньої арифметичної, обчислена з обернених величин осереднюваних варіруючих ознак.

Середня геометрична розраховується за формулою:

Середні поділяються на 2 великі класи: структурні і степеневі (сюди належать середня гармонічна, середня геометрична, середня квадратична, середня прогресивна тощо).

Середню арифметичну зважену обчислюють за формулою:

,

де f₁, f₂,.. – частоти.

За способом моментів середню арифметичну обчислюють за формулою:

,

де А- умовний нуль.

За умовний нуль доцільно приймати варіанту, яка знаходиться в центрі ряду розподілу або варіанту, якій відповідає найбільша частота.

Мода – це та варіанта, що найчастіше повторюється в ряді розподілу.

В дискретному варіаційному ряді моду легко відшукати візуально, бо це варіанта, якій відповідає найбільша частота.

В інтервальному ряді моду визначають за допомогою додаткових розрахунків. Спочатку обчислюють модальний інтервал, тобто інтервал, який має найбільшу частоту. Після цього мода визначається за формулою:

де Mo—мода; X_{Mo min} — нижня межа модального інтервалу; і— величина модального інтервалу; n_Mo — частота модального інтервалу; n_Mo-1 — частота інтервалу перед модальним; n_Mo+1 — частота інтервалу після модального.

Медіана – це варіанта, що ділить ранжирований ряд на дві рівні частини. Якщо непарне число варіант записати в порядку зростання чи спадання, то центральна з них і буде медіаною. Коли число варіант парне, медіана розраховується як середня арифметична двох центральних варіант.

При визначенні медіани за даними ряду розподілу використовують кумулятивні частоти, які полегшують пошук центральної варіанти.

В інтервальному ряді розподілу аналогічно визначається медіанний інтервал. Значення медіани обчислюється за формулою

де X_{Me min} — нижня межа медіанного інтервалу; і — величина медіанного інтервалу; n_Me — частота медіанного інтервалу; S_Me-1 —сума нагромаджених частот перед медіанним інтервалом.

Розрахункова частина до підрозділу 2.3:

Характеристики

Список файлов курсовой работы